Туристическая библиотека
  Главная Книги Статьи Методички Отчеты ВТО Диссертации Законы
Теория туризма
Философия туризма
Рекреация и курортология
Виды туризма
Экономика туризма
Менеджмент в туризме
Маркетинг в туризме
Инновации в туризме
Транспорт в туризме
Право и формальности в туризме
Государственное регулирование в туризме
Туристские кластеры
Информационные технологии в туризме
Агро- и экотуризм
Туризм в Украине
Карпаты, Западная Украина
Крым, Черное и Азовское море
Туризм в России
Туризм в Беларуси
Международный туризм
Туризм в Европе
Туризм в Азии
Туризм в Африке
Туризм в Америке
Туризм в Австралии
Краеведение, страноведение и география туризма
Музееведение
Замки и крепости
История туризма
Курортная недвижимость
Гостиничный сервис
Ресторанный бизнес
Экскурсионное дело
Автостоп
Советы туристам
Туристское образование
Менеджмент
Маркетинг
Экономика
Другие

Гарбар Г.А.

Роль міжнародних угод у підвищенні ефективності підготовки кадрів для сфери туризму

Організаційні засади професійної підготовки персоналу для туристичної діяльності розглядаються з огляду на наявні в туристичному співтоваристві угоди.

Ключові слова: туризм, співробітництво, туристські організації.

Крім нормативно-методичної бази (представленої галузевими стандартами й навчальними планами) та теоретичної (втіленої в посібниках і підручниках), в організації професійної підготовки персоналу для туристичної діяльності особливе значення має набуття ними практичних навичок ще до виходу на конкретне робоче місце, тобто під час освіти. Метою навчальної і виробничої практики є оволодіння методами і формами організації праці і виробництва, формування у студентів, на базі отриманих в процесі навчання знань, професійних умінь і навичок ухвалення рішень під час конкретної роботи в реальних ринкових і виробничих умовах, виховання потреби систематично оновлювати свої знання і творчо використовувати їх у практичній діяльності. Реалізація принципу тісного взаємозв'язку теорії і практики, безумовно, сприяє покрашенню якості підготовки фахівців. Тому доцільним є аналіз баз туристичної навчальної практики для фахівців досліджуваного профілю.

Типовими базами практик для студентів туристських спеціальностей є готелі, ресторани, бари, рекламно-видавничі групи тощо. Зокрема, в Ужгородському національному університеті студенти-туризмознавці беруть постійну участь в моніторингу туристично-рекреаційної галузі Закарпаття. Базами навчальних практик студентів слугують кращі готельно-ресторанні та туристично-рекреаційні комплекси, провідні туроператори та турагенції Закарпаття, а також підписано договори з туристичними організаціями Європи, Азії, Америки. В якості навчальної практики студенти за п'ять років відвідали Туреччину, США, Індію, Німеччину, Швейцарію, Словаччин, Індонезію, Угорщину, Польщу [2].

У державному галузевому стандарті підготовки бакалаврів туризму визначено, що для забезпечення якості підготовки фахівців вищий навчальний заклад повинен використовувати у навчальному процесі:

- навчальну лабораторію «Туристська фірма»:
- мультимедійну лінгафонну лабораторію.
- навчальну лабораторію «Готель»:
- методичний кабінет екскурсійної та музейної справи:
- навчальну лабораторію туристських інформаційних технологій:
- навчальну лабораторію з спортивного туризму [6].

Специфічним випадком організації практики студентів є навчальні фірми, в яких успішно вирішується одне з головних завдань туристської освіти і можливість закріплення на практиці отриманих професійних знань, формування умінь і професійних навичок. Про вдалий приклад використання потенціалу такої фірми розповідає Л.Поважна [7]. У структурі навчальної фірми існують також підрозділи, які характерні для фірм - туроператорів, шо дає можливість практичної підготовки студентів на всі курсах:

- на першому курсі в процесі вивчення предмету «Введення в туризм» студенти проходять практику в якості турагентів. складають різноманітні програми обслуговування, в рамках вивчення спецкурсу "Екскурсознавство" за замовленням фірми під керівництвом викладача студенти беруть участь в розробці туристсько-екскурсійних маршрутів по Україні, складають конспекти лекційних занять з тематики екскурсій;
- на другому курсі студентам довіряють виконувати функції менеджерів методичних секцій і вони виконують роботу кураторів студентів першого курсу. В рамках вивчення «Реклами в туризмі» студенти беруть участь у проведені виставок і конференцій, займаються організацією рекламної компанії з просування туристсько-екскурсійного продукту на туристському ринку  країни;
- студенти третього курсу займаються вирішенням організаційно-методичних питань з конкретних видів діяльності. До їхніх функцій належить планування роботи підрозділів фірми, обговорення і вирішення поточних питань, здійснення контролю за виконанням роботи підлеглими;
- на студентів старших курсів покладається здійснення функцій управління: спільно з викладачами вони проводять засідання методичних секцій, консультацій для студентів молодших курсів, контролюють роботу всіх підрозділів навчальної фірми: розробляють різноманітні документи, згідно яких здійснюється робота навчальної фірми: «Положення про роботу навчальної фірми, посадові інструкції, програму роботи фірми

Загалом, розвиток сучасної сфери туризму та туристської освіти відповідно до вимог гіперінформаційного глобалізованого середовища можливі тільки на основі реалізації ідей про те, що якість і ефективність туристської освіти гарантує якість і ефективність галузі туризму. Це положення повинно бути реалізовано і в змісті навчальних планів, і в тексті навчальної літературі, і в міжнародних угодах.

У більш прикладному плані, в процесі подальшого становлення національної системи підготовки кадрів сфери туризму необхідно враховувати не лише локальні особливості, повдгзані з культурними, соціальними, політичними й економічними ситуаціями в Україні, а  такі загальні вимоги:

- неперервність туристської освіти:
- відповідність навчальних планів міжнародним стандартам у поєднанні з їх гнучкістю:
- мобільність викладачів і студентів:
- активне поєднання навчання з науковим підґрунтям:
- полідисциплінарність навчальних планів і програм навчальних дисциплін.

Подивимось, як впливають на ефективність професійної підготовки кадрів сфери туризму відповідні міжнародні угоди.

Сьогодні понад 250 міжнародних організацій займаються розвитком туризму і підготовки фахівців. У рамках їх діяльності сформульовано вимоги до сфери туризму і туристичної освіти і визначено наступні конкретні завдання у сфері професійної туристичної освіти:

1) створення сприятливих можливостей для розвитку і удосконалення процесу освіти і підготовки фахівців у сфері туризму (в країнах-членів ЮНВТО - Об'єднання націй Всесвітньої туристської організації):
2  забезпечення лідерства і ініціатив в питаннях освіти туризму;
3) розвиток необхідних стратегій в освітніх установах туристичного профілю з метою досягнення якості й ефективності освіти;
4) створення туристичного продукту високої якості із сучасними властивостями за допомогою конкурентоспроможних високорозвинених стратегій;
5) розробка стратегічних орієнтирів модернізації вищої освіти для піднесення професійної освіти у сфері туризму на рівень вищих досягнень світової науки, техніки та передового досвіду;
6) розробка освітніх і навчальних програм відповідно до потреб ринку пращ, заснування програм із викладанням поширеними мовами світу;
7) удосконалення структури ступеневої системи професійної освіти в туризмі: створення міжнародних стандартів туристичної освіти, номенклатури нових професій, програм нового покоління підручників і навчальних посібників;
8) розробка нормативно-правової бази для нових типів установ професійної туристської освіти [5].

Співробітництво України із Всесвітньою туристською організацією здійснюється в рамках діяльності у складі її керівних органів, у тому числі Генеральної асамблеї. Виконавчої ради (в якості спостерігача) та Регіональної комісії для Європи, а також її програмних органах, зокрема Робочої групи з розробки юридичного інструмента полегшення туристичних поїздок.

Членство України у Всесвітній туристській організації значно підвищило імідж і авторитет нашої державі: у туристичному співтоваристві, створило передумови подальшого розвитку національного туризму відповідно до тенденцій світового туристичного ринку із залученням до інформаційної мережі, прогресивних технологій, інвестиційних пропозицій, системи професійної підготовки, наукових досліджень, передових надбань найбільш розвинутих туристичних держав світу, відкрило нові можливості налагодження взаємовигідної співпраці з країнами-членами на всіх рівнях - двосторонньому, багатосторонньому, регіональному.

Варто підкреслити, шо здійснення спільних проектів із залученням технічної і фінансової допомоги ПРООН. TACIS. інших фондових організацій та інвесторів на програми розвитку туризму в Україні, зокрема, з питань оптимізації туристичної політики, стратегії та планування туристичного розвитку, підготовки та підвищення кваліфікації туристичних кадрів, розповсюдження стандартів якості туристичного обслуговування, ведення туристичної статистики, покращення туристичного іміджу України визначено серед першочергових пріоритетів співробітництва України з ЮНВТО [8].

Загалом, міжурядові і міжвідомчі угоди про співробітництво в галузі туризму, починаючи з 1993 року, підписані між Україною і Португальською Республікою, Чеською республікою, Республікою Білорусь, Йорданським Хашимітським королівством, Республікою Молдова, Республікою Польша, Монголією, Австрією, Литовською Республікою, Соціалістичною Народною Лівійською Джамагирією, Сербією і Чорногорією, Республікою Індія, Ліванською Республікою, Сирійською Арабською Республікою, Республіками Казахстан, Албанія, Іран, Корея, Македонія, Угорською і Словацькою Республіками, Китайською Народною Республікою, Фінляндією, Соціалістичною Республікою В'єтнам. Латвійською Республікою, Республікою Вірменія, Російською Федерацією, Федеративною Республікою Бразилія, Азербайджанською Республікою, Туркменістаном, Грузією, Республікою Куба, Грецькою Республікою, Республіками Хорватія,, Болгарія, Арабською Республікою Єгипет, Ізраїлем, Республікою Узбекистан, Туніською Республікою, Естонією, Турецькою Республікою, Республікою Киргизстан.

Особливе значення для розвитку професійної системи підготовки туристичних кадрів в Україні має міжнародне співробітництво з Євросоюзом. Зокрема, значну увагу такому міжнародному співробітництву приділяє Державна служба туризму і курортів. Розвиток співпраці з ЄС відбувається згідно таких офіційних документів: програми імплементації Угоди про партнерство і співробітництво між Україною та ЄС. Указу Президента України від 11.06 1999 р. У 615/98 «Про затвердження Стратегії інтеграції України до Європейського Союзу» та від 14.09.2000 р. № 1072/2000 «Про Програму інтеграції України до Європейського союзу», рішень Саммітів Україна та ЄС. Державної програми підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців у сфері європейської та євроатлантичної інтеграції України на 2004 -2007 роки та Державної програми інформування громадськості з питань європейської інтеграції України на 2004 - 2007 роки, розпоряджень Кабінету Міністрів України від 28.06.2003 р. № 382 р «Про першочергові заходи з виконання Угоди про партнерство та співробітництво між Україною та Європейськими Співтовариствами і Європейським Союзом) і удосконалення інституційного забезпечення діяльності органів виконавчої влади у сфері європейської інтеграції» та від 4.03.2004 р. № 111 р «Про заходи щодо реалізації пріоритетних положень Програми інтеграції України до Європейського Союзу в 2004 році», рекомендацій Міністерства закордонних справ України, актів міжнародного права [3].

Зокрема, в контексті підвищення ефективності професійної підготовки фахівців сфери туризму в Україні мають значення такі результати угод з Євросоюзом:

- туристичні послуги, що надаються в Україні, визначені Державним класифікатором продукції та послуг ДК 16, розробленим у відповідності до класифікації, діючої в Європейському Союзі;
- затверджено нові національні стандарти ДСТУ 4527:2006 «Послуги туристичні. Засоби розміщення. Терміни та визначення», ДСТУ 4268:2003 «Послуги туристичні. Засоби розміщення. Загальні вимоги». ДСТУ 4269:2003 «Послуги туристичні. Класифікація готелів» - максимально погоджені з Європейським стандартом EN №18513:2003 «Готелі й інші типи розміщення туристів. Термінологія». Встановлена стандартами термінологія обов'язкова для використання у всіх ділових, нормативних документах, науковій, довідковій і учбово-методичній літературі;
- у рамках розвитку українсько-німецьких зв'язків у сфері підготовки та підвищення кваліфікації спеціалістів туристичного профілю Інститут туризму Федерації профспілок України рекомендовано для встановлення безпосередніх зв'язків і розробки спільних програм в сфері туристичного та готельного бізнесу, конкретних проектів з теоретичної та практичної підготовки кадрів готельного господарства у відповідності до міжнародних стандартів, у тому числі шляхом створення спільного підприємства;
- на базі навчально-науково-виробничого комплексу «Туризм, готельне господарство, економіка і право» реалізовано спільний українсько-німецький проект «Модернізація професій готельної та ресторанної справи», в рамках якого, зокрема, створено модульний центр і учбовий готель. Німецькою Стороною запропоновано керівництву зазначеного навчального закладу здійснення ще одного спільного проекту Сприяння підприємствам малого і середнього бізнесу в секторі туризму, гастрономії та готелів»;
- між колишньою Державною туристичною адміністрацією України та Державним туристичним навчальним комплексом м. Кремс (Австрія). підписаного 21 січня 2003 p.. здійснюється взаємний обмін студентами та фахівцями туристичної галузі, у тому числі з Інститутом економіки та права «Крок». Київським університетом туризму, економіки і права. Інституту туризму Федерації профспілок України;
- у м. Одеса реалізовано спільний проект, орієнтований на трансфер ноу-хау в сфері підготовки туристичних фахівців, запропонований Федеральним міністерством освіти, науки та культури Австрії, організацією «KulturKootakt» і туристичною школою м. Бад-Леонфельд;
- з метою ознайомлення з прогресивним досвідом і новітніми технологіями у сфері туризму та готельного господарства, до залучення до міжнародних стандартів якості туристичного обслуговування, що існують у світовому, в тому числі європейському, туристичному бізнесі, у м. Києві щороку проводиться ряд міжнародних виставкових і науково-практичних заходів, таких як Міжнародний турсалон «Україна», що проходить під егідою Держтуризмкурортів та за підтримки Всесвітньої туристської організації. Міжнародна конференція готельєрів і рестораторів «Індустрія гостинності» тощо [1].

На довершення варто зазначити, що професійна підготовка фахівців із туризму не повинна обмежуватись створенням системи теоретичних знань і практичних навичок - її кінцевим орієнтиром і об'єктивним принципом підвищення ефективності туристської діяльності має бути вимога щодо формування професійної культури фахівців туризму й учасників громадських туристських союзів і об'єднань. Адже зростання масовості та доступності національних контактів і обмінів, розширення сфери офіційних і неформальних форм туристського спілкування об'єктивно викликають потребу в розвитку такої культури. Вона не лише є засобом ефективного управління туристичною діяльністю, але й гарантом мирного співіснування різних націй на землі: «підготовка спеціалістів у галузі туристської індустрії має стати частиною навчання молоді, а введення туризму до програм навчання молоді є важливим елементом освіти та виховання, який сприяє постійному зміцненню миру [4].

Список використаних джерел

1. Державна служба туризму і курортів Україні: Офіційний веб-сайт [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.tourism.gov.ua.
2. Закарпатському туризму - 90 років, а кафедрі туризму УжНУ - 5 років [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.tourism.uz.ua/st19.html.
3. Інформація щодо співробітництва України з Європейським Союзом в галузі туризму http://www tourism.gov.ua/publ.aspx?id=448.
4. Манільська Декларація зі світового туризму. WTO: Madrid. 1980.
5. Машика Н.В. Теоретичні і практичні аспекти професійної підготовки кадрів в галузі туризму [Електронний ресурс] Н В.Машика. - Режим доступу: http://www.tourism.uz.ua/st15.html.
6. Освітньо-професійна програма підготовки бакалавра за напрямом 0504 «Туризм», фахове спрямування 6.050400 «Туризм» [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://infotour.in.ua/metod_tourism/GS.htm.
7. Педагогіка туризму: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів / [За ред. Федорченка В.К., Фоменко Н.А., Скрипник М.І., Цехмістрової Г.С.]. - К.: Слово. 2004. - 296 с.
8. Співробітництво України в системі Всесвітньої туристської організації. Офіційний веб-сайт Міністерства культури і туризму України [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://mincult.kmu.gov.ua/mincult/uk/publish/article/135576.

Гарбар Г.А. Роль международных соглашений в повышении эффективности подготовки кадров для сферы туризма
Организационные мероприятия профессиональной подготовки персонала для туристической деятельности рассматриваются в контексте существующих туристических соглашений.
Ключевые слова: туризм, сотрудничество, туристические организации.

Garbar, G.A. Role of international agreements in increasing efficiency of training staff for tourism sphere
Organizational bases of professional training staff for tourism sphere is reviewed in a view of available agreements in the tourist community.
Key words: tourism, cooperation, tourism organization.




Все о туризме - Туристическая библиотека
На страницах сайта публикуются научные статьи, методические пособия, программы учебных дисциплин направления "Туризм".
Все материалы публикуются с научно-исследовательской и образовательной целью. Права на публикации принадлежат их авторам.