<<< назад | зміст | вперед >>>

Філософія туризму

Частина друга

Туристичний бізнес - етичний критерій (Г.Л. Сапожник)

текстОдна із привабливих сфер розміщення бізнесової діяльності є туризм. Про це свідчать як статистичні дані, так і фінансові показники. Так громадяни України в 2000 році здійснили понад 13 мільйонів закордонних поїздок, близько 7 мільйонів українського населення подорожувало рідним краєм. На рахунку туристичних агентств в 2000 році зареєстровано 1,6 млн екскурсантів. Підприємства туристичної галузі України (готелі, санаторії тощо) реалізували власних послуг на суму 2,28 млрд гривень. Помітний впливнаеко-номіку справляє іноземний туризм. За схемою розрахунків, рекомендованою ВТО, іноземні відвідувачі протягом свого перебування в Україні 2000 року "залишили" в ній 2,2 млрд доларів США [1]. Наведені цифри переконливо доводять тезу проте, щотуристичний бізнес - вигідна справа. Але ця "вигідність" не обмежується грошима. Туризм - важливий інститут гостинності, покликаний задовольняти не лише вітальні і матеріальні потреби людей, а й - що головне - їхні духовні, культурні, пізнавальні запити. Тому діяльність підприємців, турагентів, володарів туристичних фірм не можна вимірювати лише фінансовими показниками, вона має відповідати певним культурним, насамперед етичним критеріям.

Протягом останніх років увагадо моральних аспектів бізнесу значно посилилася. "Ми вважаємо, що бізнес, як і будь-яка інша людська справа, має здійснюватися з урахуванням етики", - справедливо зазначають американські вчені Р. Фредерикта Е. Пертрі. [2].

У змістовному дослідженні, присвяченому моральній регуляції підприємницької діяльності, Т.О. Гугніна обґрунтовує тезу про те, що сучасна етика підприємництва водночас виступає як "елемент ринкового світогляду" і як окрема "галузь соціокультурного знання" [3]. Не заперечуючи цю тезу в цілому, зауважимо, що більш коректною є постановка питання проте, що підприємницька етика є "специфічний вид професійної етики", моральний норматив тих суб'єктів підприємницькоїдіяльності, свідомість яких визначається не тільки прагненням одержати хороший прибуток, а й почуттям соціальної відповідальності і справедливості власної діяльності. Саме ця думка знайшла широку підтримку в працях сучасних економістів, політологів та суспільствознавців, соціологів та етиків - М. Веласкеса, П.Козловські, Т. Герета і Р. Клоноські та багатьох інших. За даними Інтернету, проблематиці етики бізнесу присвячено 595 сайтів.

Тенденція пошуку моральних засад бізнесу стимулюється цілою низкою причин. Серед них - численні факти зловживання та шахрайства підприємців, шкідливої в суспільному та виховному значенні практики, до якої причетні величезні маси людей. Громадська думка не може примирливо до цього ставитися і активно вдається саме до моральних оцінок такої практики і поведінки. Питання про необхідність використання етичних критеріїв бізнесу ініціюють і фахівці менеджменту, які звертають увагу на істотні негаразди у справі фахової підготовки сучасних менеджерів. Так, за оцінкою Гаральда Лівітта, з американських шкіл бізнесу нерідко виходять люди "із викривленим мозком, крижаними серцями і засохлими душами". Зрозуміло, що такі фахівці не здатні задовільно здійснювати соціальну функцію бізнесу взагалі і в туризмі особливо. Візьмемо, наприклад, готельний бізнес. Зрозуміло, що і в ньому питання рентабельності, прибутку тощо є головним. Але увагадо туриста, чуйне ставлення до його запитів, врахування культурних звичок і потреб - це водночас і моральне ставлення. І не випадково переважна більшість іноземних туристів віддають перевагу тим населеним пунктам, де насамперед розвинута індустрія гостинності. Важливе значення для них має відчуття затишку, невимушеної уваги, турботи. В туристському бізнесі немає дрібниць. Так, обов'язковою вимогою стосовно персоналу готелю є володіння поширеними іноземними мовами, знайомство з культуроюта побутом тих країн, зяких прибувають туристи. "Напередодні приїзду гостя ми ставимо у номері свіжі фрукти, а якщо наш клієнт із Саудівської Аравії, то в його номері мають бути сушені фрукти та горіхи. Азіатів має "зустрічати" зелений чай, а австрійців - пиво Forester і овочі, - зазнає американський управляючий готелями Чан Мардікс. - Ми надаємо кімоно японським гостям, а мусульманин обов'язково знайде у своєму номері Коран і місце для молитви" [4].

Підкреслена увага до культури туриста, її толерантне сприйняття як рівнозначної культури іншого "ціннісного світу" справляє позитивний вплив і на працівника сфери туристських послуг. Внаслідок цього відбувається моральне вдосконалення всіх учасників туристського процесу. Здійснюючи етичну освіту фахівців підприємницької діяльності, слід уважно вивчити "здобутий досвід" використання моральних принципів такої діяльності. Так, у Росії і в Україні в середині XIX століття широкого розмаху набуло благодійництво і меценатство, мотивом яких було намагання проявити себе в соціально значимих галузях суспільного життя ("соціальне служіння підприємництва"). В умовах суспільства, що модернізується, такий досвід має велике значення.

Останнім часом помітно посилився інтерес до практики впровадження моральних засад у підприємницьку діяльність суспільства "незахідноготипу". "Буддійська економіка, - пише Е. Шумахер, - дуже відрізняється від сучасної матеріалістичної економіки, постільки вбачає сутність цивілізації не у примноженні потреб, а в очищенні самої людини". Квінтесенцією ідей "буддійської економіки" є концепція "серединного шляху", яка грунтується на таких цінностях, як "краса малого", "правильний спосіб життя", розумний стандарт споживання. Як зазначає А.С. Агаджян, для зазначеної економіки споживання не є метою саме по собі, а "моральна мета залишається понад усе, матеріальний добробут лише допоміжне"[5].

Таким чином, для сучасного підприємництва, яке розвивається в ситуації ринкових відносин, утому числі у сфері туризму, актуальною є орієнтація на моральні засади, етичні критерії. Важливим завданням суспільного значення є "формування моральної легітимності пострадянського підприємництва" [6], зокрема і на теренах України.

Література

1. Статистичний бюлетень. Туризм в Україні - 2000. - К., 2001.
2. Фредерик Р. Петри Э. Деловая этика и философия прагматизма. - Вопросы философии, 1996. - № 3.
3. Гугніна Т. О. Моральна регуляція підприємницької діяльності (філософсько-управлінський аналіз), автореферат канд. наук здерж, управління. - К., 2000.
4. Провинциальный отель ищет иностранного клиента. - Гостиничный и ресторанный бизнес. 2000. - № 3. - С. 26-27.
5. АгаджянА. С. Буддистский путь в XX веке. -М., 1993.
6. Зарубина Н.Н. Без протестантской этики: проблема социокультурной легитимизации предпринимательства в модернизирующихся обществах. - Вопросы философии, 2001. - № 10. - С. 56.

<<< назад | зміст | вперед >>>