<<< назад | зміст | вперед >>>

Пазенок В.С., Федорченко В.К. Філософія туризму

Вступ

Сучасний світовий туризм перетворюється на глобальний чинник розвитку цивілізації, всіх її складових - економіки, соціальної сфери (зайнятість, утворення суспільної інфраструктури - громадянське суспільство), духовної культури. Інакше кажучи, туризм виступає як надзвичайно багатий за змістом і розмаїтий за проявами соціальний феномен. Своїми функціями - світоглядною, культурно-пізнавальною, соціальною, комунікативною, інтегративною, рекреаційною - він істотно впливає на людину, її ціннісні орієнтації, процеси самопізнання і самовдосконалення. "Туристськареволюція" XX століття - подія настільки творча і важлива для людства, що це дає підстави порівняти її із індустріальною революцією XVII століття. Визначаючи винятково важливе значення туризму в його економічній функції, наголосимо на тому, що водночас "туризм став визначальним чинником соціальної і культурної інтеграції" (Ф. Франжіаллі).

Всесвітня туристська організація (ВТО) з великою повагою ставиться до Київського університету туризму, економіки і права-члена Ділової ради ВТО. Свідченням цього є, зокрема, проведення в КУТЕПі семінарів, які мають інноваційне значення для підготовки і підвищення кваліфікації сучасних фахівців сфери туризму: "Вплив Інтернету та електронної торгівлі на індустрію подорожей і туризму: виклики і нові можливості", "Якістьта конкурентоспроможність систем освіти і професійного навчання в сфері туризму". Унікальне явище для України і країн ближнього зарубіжжя - створення на базі Київського університету бібліотеки-депозитарію Всесвітньої туристської отганізації, де будуть сконцетровані новітні надходження з проблематики теорії, практики і організації туристської діяльності.

Глобальні процеси, що відбулися у туристській індустрії світу, відбилися і на розвиткові туристської галузі України. Сформувалася цілісна система державного регулювання туризмом, яка діє у визначеному правовому полі відповідно до Закону України "Про туризм", який у листопаді 2003 року отримав нову редакцію, та Державної програми розвитку туризму на 2002-2010 роки. Цими та іншими законодавчими та урядовими документами туризм визначений однією з пріоритетних сфер розвитку національної культури і економіки.

У контексті вищезазначених проблем філософського осмислення значення туризму доречно зазначити, що XV Генеральна Асамблея ВТО (м. Пекін, Китай, жовтень 2003 р.) прийняла рішення про проведення в столиці України Міжнародного форуму парламентарів держав світу щодо правового регулювання розвитку туризму. Така акція є логічним поєднанням філософських та правових аспектів туризму як суспільно-політичного явища.

Враховуючи, що туризм безпосердньо впливає на процеси консолідації нації і виховує толерантність, гостинність, сприяє стабільності у суспільстві, формує комунікативну культуру та народну дипломатію, без перебільшення, можна констатувати, що навчальний посібник "Філософія туризму" стане першим помітним кроком у світоглядно-теоретичному визначенні туризму як феномена культури і цивілізації XXI століття, який безпосередньо впливатиме на підготовку фахівців сучасного рівня відповідно до галузевих стандартів освіти професіоналів туризму і класифікаторів професій галузі.

Філософський аналіз туризму як соціального феномена і суспільного інституту дає можливість представити туризм у гуманістичному, антропологічному, етичному, аксіологічному, комунікативному, культурологічному, соціологічному та багатьох інших аспектах. Це дозволяє істотно поглибити розуміння туризму, усвідомити те, що поряд із соціально-практичною, бізнесовою існує і гуманітарна, духовно-культурна сутність туристської діяльності, розкрити надзвичайно важливу роль туризму як засобу комунікативної культури, впливового каналу народної дипломатії, що зближує народи та країни, сприяє їхньому взаєморозумінню і виробленню спільної загальнолюдської платформи для розв'язання нагальних глобальних проблем.

Туризм у сучасному світі має важливе значення для розвитку особистості фахівця галузі, сприяє розширенню його знань про навколишній світ, про закономірності та тенденції поступу суспіль-ства у справі формування ціннісних та світогляди их орієнтирів, ґрунтовної і широкоглядної професійної культури. Опанування курсу "Філософія туризму" надає майбутнім фахівцям галузі можливість глибокого й комплексного аналізу сутності туризму, його гуманістичних, праксеологічнихта організаційно-управлінських функцій.

Колектив розробників запропонованого курсу - насамперед викладачів кафедри філософії та соціальних наук Київського університету туризму, економіки і права, - відомі фахівці в галузі філософської науки - вперше здійснили велику роботу щодо осмислення феномена туризму засобами філософської науки, із використанням її категоріального апарату і методологічних можливостей.

Перше узагальнення цієї роботи було зроблено у виданні "Філософія і культурологія туризму" (К., 2001 р.), в якому особлива увага приділялася з'ясуванню філософсько-світоглядних, антропологічних, комунікативних, інтегративних, етичних, культурологічних та праксеологічних аспектів туризму, змістовному поглибленню його філософської рефлексії. Вдосконаленню методики викладання філософських проблем туристського "призначення" сприяло обговорення теми "Філософія туризму" на Всеукраїнському "круглому столі", який був проведений КУТЕП разом із вченими Інституту філософії ім. Г. С Сковороди НАН України.

Мета курсу полягає у тому, щоб сформувати у студентів розуміння туризму як важливого соціального, економічного та культурного суспільного інституту, засвоєння філософських знань про туризм як методологічну складову загальної теорії туризму - "туризмології". Таке знання, безперечно, сприятиме більш ефективній діяльності професіональної галузі туристської індустрії в цілому, сфери людської гостинності зокрема.

Цибух В.І.
Голова Державної туристичної адміністрації України,
кандидат філософських наук.

<<< назад | зміст | вперед >>>