<<< назад | зміст | вперед >>> 5.2.3. Інструменти та спеціальні прилади

Філіпов З.І. Спортивний туризм. Організація і методика спортивно-туристичної роботи

5. СПОРЯДЖЕННЯ В ПІШОМУ ТА ГІРСЬКОМУ ПОХОДІ

5.2. Групове спорядження

5.2.3. Інструменти та спеціальні прилади

Сокири в пішому та гірсько-пішому поході має бути дві: мала (для роботи при вогнищі та у таборі) та велика - для заготівлі дров. Лезо сокири має бути захищеним брезентовим чохлом (сокира обгортається куском цупкого брезенту та фіксується кіперною стрічкою). Зручним у поході є чохол, вирізаний із твердої ґуми. Лезо сокири вставляється в розріз чохла, який тримається на лезі за рахунок пружності ґуми.

Перед походом сокири потрібно добре загострити. Рубати дрова можна тільки на пні або колоді. Категорично забороняється залишати сокиру без догляду на території бівуаку. Для сокири та пили на початку бівачних робіт має бути визначене постійне та безпечне місце.
Пила, як і сокира, у поході незамінна. Дуже зручна лучкова розбірна пила (рис. 5.29). Виготовити її можна у будь-якій механічній майстерні.

Рис. 5.29. Пила похідна розбірна

Складається вона з двох алюмінієвих півдуг, які з'єднуються сталевим патрубком. За допомогою двох сталевих ґвинтів щільно фіксується та натягується. Для безпечного носіння її треба обгорнути цупким папером або куском брезенту. Довжина стандартного полотна 75 см, ширина 2,5 см. Дві півдуги та полотно (воно легко складається удвоє) носять у боковій кишені рюкзака.

Зручними у поході є пили-ланцюги (рис. 5.30). Це зубчатий ланцюг (довжиною 75 см), до кінців якого за допомогою петлі з капронового шнура прикріплюють дві пластикові ручки. Пиляти такою пилою зручно як одному туристу, так і удвох. Пила складається і безпечно переноситься в пластико-вій коробочці, яка за розміром лише трохи більша за сірникову коробку.

Рис. 5.30. Похідна пила-ланцюг: а - в робочому стані; б - в упаковці

Для такої пили потрібно мати з собою у поході 1 м запасного капронового шнура товщиною 3 мм. Важить пила разом з упаковкою - 233 г.

Безмін. У поході потрібно час від часу зважувати залишки продуктів та перерозподіляти їх між учасниками. Для цього використовують безмін - важільний чи пружинний прилад для визначення ваги тіл без застосування гир. Безмін - це посадовий атрибут завгоспа.

Електричні ліхтарики. Сьогодні промисловість випускає досить широкий асортимент наголовних ліхтарів (рис. 5.31). При мінімальній вазі (100-150 г), вони надійно працюють на двох-трьох маленьких пальчикових батарейках (R03 1,5 В) протягом усього походу. З таким ліхтарем, закріпленим на голові, можна працювати на біваку, іти в темряві чи поратися у палатці. Укладати ліхтарик у рюкзаку потрібно так, щоби уникнути випадкового його включення під час транспортування.

Рис. 5.31. Наголовні електричні ліхтарики

Перебуваючи у безлісій місцевості, особливо в гірських походах, треба мати з собою або туристський бензиновий пальник (примус), або газовий пальник.

Бензинові пальники поділяються на бензинні та мультипаливні. Мультипаливним пальником MULTI FUEL SYSTEM шведської фірми PRIMUS можна користуватися за низьких та високих температур, і працює він на всіх видах рідкого палива (дизпальне, бензин, гас). Важить пальник 470 г. Металева ємність (1 літр) з'єднана з пальником броньованим металевою сіткою шлангом. З практики: 1 літр води на дизпальному або бензині закипає за 3,5 хвилини, а на гасі - за 4,5 хвилини.

У разі використання неякісного палива пальник треба чистити. Він легко розбирається та чиститься інструментом, що додається до комплекту.

У гірських походах добре себе зарекомендував бензиновий примус "Джміль". Прозвали його так тому, що коли він добре розгорається, виникає звук, який нагадує шум джмеля в польоті. Це досить вдала конструкція бензинового примуса з умонтованою помпою для підкачки та механізмом прочистки ніпеля. Важить такий примус 1 кг, а пальним для нього є чистий автомобільний бензин. Ємність заправки 0,65 л за нормальних умов забезпечує горіння 3-4 години. Надійно працює в діапазоні температур від -25° до +50° С. Найкраще в поході використовувати низькооктановий бензин.

Для більш ефективного використання примусу під час готування їжі його обгортають разом з посудиною, в якій готують їжу, кожухом із склотканини, а також підстелюють під нього азбестовий килимок.

Примус носять в алюмінієвій ємності (футлярі) з ручкою. Деколи у футлярних ємностях готують їжу, але позбутися запаху бензину практично неможливо (в горах немає умов, щоб добре промити ємність гарячою водою).

Примус "Джміль" - надійний пристрій, але в поході потребує уважного та вправного догляду. І добре - коли у процесі готування їжі цей догляд здійснює одна і та ж людина. Але поруч із багатьма достоїнствами "Джміль" має й ряд недоліків. Пальне (бензин) повинно бути чистим. Якщо у дросель потрапить піщинка, то можуть виникнути проблеми з його ремонтом.

Перед розпалюванням примусу необхідно спочатку розігріти сам пальник. У поході це роблять за допомогою сухого спирту на спеціальній шайбочці. Якщо сухого спирту немає, то підпалюють бензин: підкачавши помпою примус і утворивши всередині мінімальний тиск, випускають невелику кількість бензину на пальник і підпалюють його. Перегорівши, бензин створює в балоні тиск - і можна розпалювати. Під час цієї процедури здіймається багато кіптяви та виникає неприємний запах. Недолік ще й у тому, що якщо припинити горіння примусу на 5-10 хв, балон охолоне, тиск в ньому впаде - і всю процедуру розпалювання примуса потрібно починати спочатку.

Примус має запобіжний клапан для зменшення надмірного тиску в балоні.

Користуючись примусом,, необхідно неухильно дотримуватися правил безпеки.

Газові пальники (горілки) сьогодні практично витісняють з ринку бензинові примуси, оскільки мають ряд суттєвих переваг над ними. Запалюються вони миттєво і працюють безшумно. Не дають кіптяви та стороннього запаху. Конструкція газових пальників настільки проста, що у ній нічому ламатись, а тому працюють вони безвідмовно.

Маючи стільки переваг над бензиновими пальниками, газові пальники також мають і недоліки. По-перше, балони з газом не можна перевозити літаками. По-друге, ще не всюди їх можна купити, на відміну від бензину, який можна придбати у будь-якому населеному пункті. По-третє, за низької температури газові горілки горять з перебоями. У такому разі пальник прогрівають сухим спиртом.

Газові горілки діляться на дві великі групи за способом кріплення балону: пальники, в яких балон накручується і пальники, в яких балон надягається (проколюється), щоправда, останні вже починають сходити з ринку.

З'єднання балону з горілкою може бути безпосереднім або за допомогою гнучкого газового шланга.

Газові пальники характеризуються потужністю у кВ.

Найбільш практичні газові пальники фірми COVEA (Південна Корея). Останніми роками на ринку добре себе зарекомендували газові пальники GO SYSTEM та балони GO SYSTEM GAS (Англія). Невеличкий за розміром (вага 95 г), пальник мае потужність 4,2 кВ. До них випускаються балони, ємністю 396 та 788 мл (вага 356 та 594 г відповідно).

Рис. 5.32. Газовий пальник GO SYSTEM: а - баллон, ємністю 788 мл; б - балон, ємністю 396 мл з пальником; в - пальник в упаковці

У похідних умовах використовують також газові плити. Досить надійна є газова плита TRISTA. Газовий балон з'єднується із плитою гнучким шлангом, що за екстремальних умов дає можливість запобігти переохолодженню газу, обгорнувши балон спальним мішком, пуховою курткою тощо. Пальник транспортується в чохлі. Потужність - 3 кВ. Балон, ємністю 450 г, працює за потужного спалювання газу 2,5 години, а в економному режимі - до 5 годин (1 літр води закипає за 3-5 хв).

<<< назад | зміст | вперед >>>