<<< назад | зміст | вперед >>>

Філіпов З.І. Спортивний туризм. Організація і методика спортивно-туристичної роботи

2. ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ ТУРИЗМУ НА ТЕРЕНАХ УКРАЇНИ

2.3. Туризм часів СРСР

Радянський уряд приділяв велику увагу екскурсійній справі - одному із засобів ідеологічної роботи серед населення.

За часів радянської влади однією з перших організацій, що займалися туризмом та екскурсіями, був створений у 1917 р. позашкільний відділ Народного комісаріату просвіти (Наркомпросу).

У 1920 р. при Наркомпросі створюється Об'єднане лекційно-екскурсійне бюро для пропаґанди пролетарського туризму. Науково-дослідний екскурсійний інститут, створений у 1920 році в Петрограді, з 1922 р. почав видавати "Екскурсійний вісник". Журнали "Всесвітній турист" та "Турист-активіст" сприяли популяризації туризму серед населення, підвищенню кваліфікації туристичних кадрів. У журналах публікувалися статті про пішохідні, гірські та водні подорожі по Кавказу, Алтаю, Сіхоте-Аліню, ріках Східного та Західного Сибіру, словом, описувалися подорожі по найвіддаленіших куточках країни. Тут же давалися поради бувалих туристів, картосхеми та списки літератури туристської тематики.

У 1928 р. за рішенням Наркомпросу створюється акціонерне товариство "Советский турист" (Совтур). Совтур заснував мережу власних турбаз та будинків відпочинку і став першою організацією, яка почала реалізацію ідеї планового туризму. Попрацювавши один рік на ринку туризму, Совтур пропонує планові путівки на 25 маршрутів по всій країні, аж до Алтаю і Паміру.

У часи НЕПу відновило свою роботу Російське товариство туристів. Була створена розгалужена мережа філій РТТ у Москві, Ленінграді, Астрахані, Владивостоці, Ростові-на-Дону та Севастополі.

У 1927 р. РТТ було перейменовано на Товариство пролетарського туризму РРФСР. Головою ТПТ призначено Миколу Васильовича Криленка (1885-1938). Микола Криленко очолював Федерацію шахів, а також був першокласним альпіністом. Він здійснив ряд сходжень на найвищі вершини країни, а в 1929 р. першим з радянських альпіністів спробував здійснити сходження на семитисячник Паміру, згодом названий піком Леніна. Без досвіду сходження на такі вершини та без відповідного спорядження М. Криленку не вдалося піднятися на пік - негода примусила припинити сходження. Іменем М. Криленка названо складний перевал (5820 м) у Заалайському хребті на Памірі.

На відміну від Совтура, який здійснював обслуговування туристів за наперед встановленим маршрутом, діяльність ТПТ спрямовувалась на організацію самодіяльних спортивних походів.

1929 рік, рік створення ТПТ, прийнято вважати роком народження спортивного туризму в СРСР.

У 1930 році ТПТ було реорганізовано у Всесоюзне добровільне товариство пролетарського туризму та екскурсій (ТПТЕ).

У квітні 1932 р. у Москві відбувся І Всесоюзний з'їзд Товариства пролетарського туризму та екскурсій. Важливим напрямком роботи було визнано розвиток спортивного туризму - найбільш цінної форми туристичної подорожі. Акцентувалося й на недоліках в роботі ТПТЕ - відрив його від рад фізичної культури і недостатня робота на місцях.

Рішенням Ради народних комісарів у 1936 р. ТПТЕ ліквідоване (в середині 1930 pp. в СРСР було ліквідовано всі масові добровільні туристичні товариства), а туризм переданий у відомство Всесоюзного комітету в справах фізичної культури та спорту при РНК СРСР та Туристично-екскурсійного управління (ТЕУ) ВЦРПС³.

У 1932 р. створена Всесоюзна секція туризму, яка розробила норматив значка "Турист СРСР"⁴.

Того ж 1932 року у Москві відкрито перший туристичний технікум.

Восени 1939 року у Підмосков'ї відбувся зліт туристів, присвячений десятиріччю радянського туризму.

З 1940 року в туризмі вводяться інструкторські туристичні звання.

У часи Великої Вітчизняної війни туристичні навички, отримані у мирний час, та фізичне заґартування допомагали колишнім туристам на фронті. Наприклад, всім відомий подвиг групи туристів і альпіністів, які через перевал Бечо (3375 м) з відрізаного фронтом шахтарського поселення Тирниауз (Кабардино-Балкарія, Приельбрусся) евакували в безпечне місце півтори тисячі мешканців: жінок, дітей та людей похилого віку. При чому зробили це, не маючи достатньої кількості спеціального спорядження, користуючись шахтарським знаряддям, а замість альпіністського мотузка - електричним дротом.

У час війни на тимчасово окупованій території країни туристичне господарство було знищене. Але вже під кінець війни Туристично-екскурсійне управління почало відновлювати діяльність та відбудовувати турбази.

У 1949 р. туризм включено в Єдину всесоюзну спортивну класифікацію.

У 1954 р. Бюро ВЛКСМ⁵ затвердило Положення про значок "Юний турист".

У 1962 році туризм, плановий і самодіяльний, повністю переданий радам профспілок. Центральним органом управління та розвитку туризму стала створена при ВЦРПС Центральна рада з туризму (згодом - з туризму та екскурсій - ЦРТЕ). Такі ради невдовзі створені у всіх республіках, краях, областях та в деяких містах. Нарівні із туристично-екскурсійним обслуговуванням населення радам доручено організацію та розвиток спортивного туризму в країні. При радах усіх рівнів почали працювати секції з видів туризму та комісії з розділів роботи: маршрутно-кваліфікаційна, кадрова комісія, комісія зі зльотів та змагань.

На місцях - в обласних центрах, містах та при колективах фізичної культури навчальних закладів, підприємств та організацій - створюються клуби туристів та туристичні секції.

ЦРТЕ виділяє кошти на оренду та утримання приміщень для клубів туристів, оплату роботи штатних працівників. Централізованим порядком забезпечує спеціальним туристичним спорядженням туристичні клуби, які мають можливість проводити масові спортивні заходи та навчальні семінари з підготовки туристського активу.

Центральне рекламно-інформаційне бюро "Турист" щороку випускає десятки найменувань методичної літератури та направляє її у туристичні клуби.

У 1972 р. в системі Центральної ради з туризму та екскурсій створено Контрольно-рятівну службу (КРС) та Контрольно-рятівні загони (КРЗ). Ці служби працюють і досі в Карпатах та в Криму.

У 1976 р. Секретаріат ВЦРПС прийняв Постанову про створення єдиного громадського туристичного органу - Федерації туризму ЦРТЕ та про створення відповідних органів на місцях. З кінця 1985 року федерація стала називатися Всесоюзною, а федерації на місцях -республіканськими, крайовими та обласними.

Ради федерацій та їх президії обиралися самими туристами, а діяльність їх будувалася на принципах широкої демократії.

Основними напрямками роботи федерації були такі: об'єднання зусиль усіх громадських комісій та секцій для подальшого розвитку й удосконалення масового спортивного туризму, його планування, активізація діючих та створення нових туристичних секцій, колективів фізкультури.

Безпосередньою організацією та проведенням спортивних походів займалися туристичні клуби; колективи фізкультури підприємств, установ та навчальних закладів; станції юних туристів, загальноосвітні школи.

У системі рад з туризму та екскурсій у всіх республіках, краях, обласних центрах та в містах з населенням до 50 тис. було створено 950 міських та районних туристичних клубів, які мали свої приміщення, прокат спорядження, бібліотеки, штатних інструкторів та об'єднували кваліфікований туристський громадський актив.

На основі звітності та інформації маршрутно-кваліфікаційних комісій наприкінці 80-х років минулого століття в зареєстрованих спортивних походах щорічно брали участь близько 200 тисяч туристів (більш як 20 тисяч туристичних груп!).

<<< назад | зміст | вперед >>>