<<< назад | зміст | вперед >>>

Філіпов З.І. Спортивний туризм. Організація і методика спортивно-туристичної роботи

11. ТЕХНІКА ПЕРЕПРАВИ ЧЕРЕЗ ГІРСЬКІ І ТАЙГОВІ РІКИ

11.2. Переправа вбрід

11.2.2. Переправа вбрід з організацією колективної страховки

Переправу вбрід можна організувати з проходженням одного учасника (розвідника) за допомогою Двох мотузків - основного та допоміжного (репшнура) за всіма правилами страхування. Найбільш досвідчений та сильний учасник іде вбрід першим (рис. 11.7, 11.8).

Рис. 11.7. Переправа вбрід із жердиною

Переходити вбрід необхідно в черевиках та штормових штанах, обв'язавши їх шнуром для зменшення опору води. Для більшої стійкості користуються довгою жердиною, опираючись нею на дно від сторони течії. Переставляти ногу можна лише у тому випадку, коли жердина надійно впирається в дно. Ногу ставлять ніби обмацуючи дно, і тільки відчуваючи тверду опору, переносять на неї вагу тіла. Іти краще приставним кроком. Того, хто переправляється, страхують основним та допоміжним мотузками, які прив'язуються вузлом "булінь" (основний) та карабіном (допоміжний) на спині туриста.

Рис. 11.8. Організація страховки першого учасника на переході річки вбрід

У такому положенні зручніше йти. Якщо туриста знесе течією, то він плистиме на спині і основним та допоміжним мотузком його підтягнуть до берега. А якщо вузол буде зав'язаний на грудях, то людину, яку витягуватимуть з води, перевернуть на груди. Вода у такому випадку буде заливати лице і, по-перше, людина може захлиснутися водою, а по-друге, не зможе собі допомогти.

На грудній обв'язці робиться одне плечико, щоб вузол від нього опинився не ззаду, а спереду. Тоді на протилежному березі турист зможе швидко розв'язати плечико, повернути вузол на груди і без сторонньої допомоги швидко його розв'язати.

Іти вбрід треба дещо навскіс проти течії: коли турист оступиться, втратить опору, то течія його підтримає. А якщо турист буде іти вперед униз за течією, то у такому разі вода зіб'є його з ніг.

Рис. 11.9. Переправа вбрід із перилами

Основний мотузок розташований дещо вище по течії, а допоміжний - нижче, під невеликим кутом до основного. Збитого течією туриста втримують основним мотузком, одночасно підтягуючи його до берега допоміжним, розташованим нижче по течії. Якщо натягнутий мотузок сковує рухи потерпілого і не дає йому вільно дихати, необхідно протравити (попустити) основний мотузок і дати можливість плисти по течії. Тому ті, що страхують, розташовані дещо вище по течії. Проводити страховку через плече чи поперек не рекомендується, оскільки ці прийоми страховки потребують статичних упорів, а страхування на бродах вимагає швидко то відпускати, то вибирати мотузок. У такому разі зручніше тримати мотузок двом-трьом учасникам. Мотузок треба тримати так, щоб він якомога довше не торкався

води. Коли турист перейшов на другий берег, він надійно фіксує основний мотузок, і решта учасників переправляється по перилах.

Кожен учасник обв'язується репшнуром або надягає альпіністський пояс. Короткою петлею за допомогою карабіна страхуються до перил (довжина петлі дещо коротша від довжини руки до кисті, і у разі зриву можна руками дотягнутися до мотузка). Тримаючись двома руками за перила, турист переміщається боком, лицем проти течії, упираючись ногами до дна. У разі зриву та підтягування туриста до берега карабін вільно ковзає по мотузку (рис. 11.9).

Категорично забороняється застосовувати на перилах схоплювальний вузол!

<<< назад | зміст | вперед >>>