<<< назад | зміст | вперед >>>

Філіпов З.І. Спортивний туризм. Організація і методика спортивно-туристичної роботи

10. ТЕХНІКА ПЕРЕСУВАННЯ ТА ПОДОЛАННЯ ПРИРОДНИХ ПЕРЕШКОД

10.8. Способи страховки на снігу

Одна з найбільш поширених причин нещасних випадків - нехтування страховкою. Група повинна надійно організувати страховку у всіх випадках, коли можливість самостраховки, самозатримання викликає сумнів хоча б у одного учасника.

Основною страховкою під час руху на сніжних схилах є страховка через льодоруб. Древко льодоруба встромлюється в сніг до головки. Якщо сніг дуже сипкий, його треба попередньо утрамбувати, за необхідності досипаючи в утоплене місце свіжого снігу. Страховка через льодоруб здійснюється за допомогою карабіна, який фіксується на головці льодоруба.

На схилах до 45° страхувальник розташовується нижче льодоруба і у разі зриву страхованого туриста зусилля на обидва кінці мотузка будуть діяти в одному напрямку (рис. 10.12).

Рис. 10.12. Страховка через льодоруб на підйомі

Якщо сніг - сипкий, можна підпирати головку льодоруба коліном. Мотузок необхідно тримати двома руками. Треба пам'ятати, що, виконуючи страховку через льодоруб, знімати темляк з руки не можна, бо мотузок повинен обгинати льодоруб біля самої поверхні снігу. Відповідно до сучасної техніки організації страховки, льодоруб прикріплюється темляком до системи. Для цього довжина темляка збільшується на 30-40 см, що повністю вивільняє руки.

Самозатримання. У разі зриву на сніговому схилі необхідно негайно перевернутись на живіт і гальмувати дзьобом льодоруба, тиснучи вагою тіла на льодоруб. На твердому снігу забороняється гальмувати льодорубом на витягнутих поперед себе руках. При малій швидкості можна пригальмовувати рантами черевиків, розкинувши ноги якомога ширше. На сипкому снігу гальмування здійснюється штичком льодоруба.

<<< назад | зміст | вперед >>>