Розвиток процесів глобалізації та мультиплікативний вплив туризму на соціально-економічні відносини в сучасному російському суспільстві

Джерело: Дані організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР).

Традиційно баланс подорожей в Росії є дефіцитним, тобто росіяни залишають за кордоном більше грошей, ніж іноземці в Росії.

У платіжному балансі Росії за ст. «Туризм» зазначається поки стійке негативне сальдо.² Це означає, що туризм продовжує залишатися одним з найважливіших джерел витоку твердої валюти.

В Австрії доходи від туризму складають 17 млрд. дол., у США - 50 млрд. дол., в Росії ж - лише 7 млрд. При цьому на виїзному туризмі країна втрачає 15-18 млрд. щорічно. І це при наявності в Росії величезного потенціалу для розвитку внутрішнього та в'їзного туризму. ³

За оцінкою СОТ, Росія здатна приймати до 40 млн. туристів в рік. Проте в 2006 р. 7,2 млн. російських туристів виїжджало за кордон, а нашу країну відвідало лише 4,0 млн. чол.⁴

Валютні надходження від іноземного туризму дозволяють країнам, які приймають іноземних туристів стабілізувати платіжний баланс, створювати резерви іноземної валюти з тим, щоб обміняти її на світовому торговому ринку на інші необхідні товари та послуги.

Однією з характерних рис процесів глобалізації на міжнародному туристичному ринку на сучасному етапі є швидке зростання так званого «невидимого експорту», під яким розуміються інвалютні надходження за послуги, надані іноземним державам або їх громадянам. З точки зору валютної ефективності така форма експорту є найбільш вигідною для національної економіки.

Послуги, що надаються туристу у формі розміщення в готелі, харчування, екскурсій і т.д., носять характер товару, що є предметом купівлі-продажу на світовому ринку. Особливістю даного товару є те, що значна туристських послуг проводиться з мінімальними витратами на місці і, як правило, без використання інвалюти.

Іноземні туристи користуються послугами, що надаються різними секторами промисловості і сільського господарства. Вони споживають або купують і вивозять в якості сувенірів певну кількість товарів, придбаних в країні відвідування по роздрібній ціні, яка зазвичай значно вище, ніж оптова ціна при продажу цих товарів за кордон. Більше того, іноземні туристи купують ці товари за іноземну валюту, попередньо обмінявши її на національну валюту країни відвідування. Також відпадає і необхідність виробляти ряд витрат, пов'язаних з вивезенням товарів (страхування, складування, перевезення тощо). Суспільна праця, витрачена на виробництво туристських послуг, що реалізується на місці, тобто відповідна вартість не «залишає територію держави, який відвідав турист.

Таким чином, відбувається не пересування товару до потенційного покупця, а потенційний покупець пересувається до товару, що скорочує час кругообігу капіталу.

Продаж товарів і послуг іноземним туристам є своєрідним експортом продукції, який сприяє розвитку глобалізації і опосередковано може впливати на збільшення національного доходу та залученням додаткової робочої сили.

З цієї точки зору отримана від іноземних туристів валюта не веде безпосередньо до збільшення розподіляється національного доходу, а є платою за послуги, виробництво яких рані була витрачена частина загальнодержавного праці країни, яку відвідав іноземний турист. Таким чином, туристське споживання - це споживання товарів і послуг, на виробництво яких був витрачений громадський працю.

Сприятливий вплив на національну економіку надає також і те, що гроші, витрачені іноземними туристами, що функціонують в економіці країни, як засіб обігу і як засіб накопичення. Так, за даними американських фахівців, сума, отримана, наприклад, за обслуговування у готелі, що витрачається наступним чином: зарплата - 36-40 %, адміністративні витрати - 7-10 %, комісія турагентам - 5 %, ремонт та утримання - 5-7 %, податки - 10-12 % і пр., а кошти, отримані від продажу харчування, йдуть на закупівлю продуктів - 35-37%, зарплату - 30-35 %, страхування - 3-5 %, повернення грошей кредиторам - 6 %, податки - 10-12 % і т.д.

Вивчення, основних факторів, що впливають на глобальний і національний туристичний ринок, дозволяє виявити наступні тенденції в сучасному туристському русі на найближчу перспективу:

- темпи зростання туризму в цілому будуть підвищуватися, тобто будуть підвищуватися попит на туристське послуги і пропозицію туристських послуг у зв'язку з політикою більшості країн світу, спрямованої на заохочення туристської діяльності;
- частка іноземного туризму загалом туристському русі буде збільшуватися;
- поступово зростатиме тривалість туристських поїздок;
- середня тривалість перебування туристів в окремих країнах буде скорочуватися за рахунок прагнення туристів побачити більше країн за одну поїздку.

Прискорений розвиток глобальної індустрії туризму в сучасному суспільстві, зростання її економічного значення, здатність сфери туристських послуг створювати для капіталу величезні маси надлишкової додаткової вартості зумовили небачений приплив капіталу в цю сферу. Незважаючи на велику капіталомісткість, вкладення коштів в індустрію туризму є вельми рентабельним бізнесом, тому що вони порівняно швидко окупаються, причому, найчастіше в ліквідній іноземній валюті.⁵

Хоча перше місце за значимістю міжнародного туризму для національних господарств відводиться надходженнями валюти, поряд з отриманням прибутку можлива і значний витік валюти. Багато країн змушені імпортувати значну кількість продуктів і товарів для туристів, а також необхідне обладнання для індустрії туризму. За підрахунками Світового банку, на імпорт товарів для туристів припадає 15-55 % надходжень в залежності від розвитку економіки і орієнтованості туристичної індустрії на місцеві ресурси.⁶ Також існує імпорт, обумовлений впливом «демонстраційного ефекту». Туристи, приїжджаючи з промислово розвинених країн, демонструють товари кращої якості та розширеного асортименту, що є «живий» рекламою і сприяє імпорту іноземних споживчих товарів.

Однак, в даний час роль туризму в економіці Росії більш ніж скромна. Питома вага надходжень від туризму у валовому внутрішньому продукті Росії за останні п'ять років не перевищував 1%. Податкові надходження від діяльності суб'єктів підприємництва в туризмі становлять не більше 1,5 % загальних податкових надходжень (у світі податкові надходження від туризму становлять 11-15 %). Сукупне число створених робочих місць у сфері туризму (спільно з індустрією розміщення) досягло до 2006 р. 130 тис.

Надходження від одного іноземного туриста в Росії складають тільки 419 дол. (для прикладу: у Таїланді, Сінгапурі, Південній Кореї, США, Італії-такий показник становить до 1000 дол.). Навпаки, витрати наших співвітчизників за кордоном у статусі туристів досягли 1184 дол., на другому місці після Японії, витрати якої - 2449 дол.

У першому півріччі 2006 року росіяни залишили за кордоном $7,6 млрд. При цьому кількість мандрівників не збільшилася, але переваги росіян змінилися в бік більш якісного і комфортного відпочинку.⁷

Центр маркетингових досліджень компанії «БДО Юнікон» з посиланням на Банк Росії стверджує, що за перше півріччя 2003 року росіяни витратили в зарубіжних особистих поїздках на 7,5 % більше, ніж за аналогічний період минулого року. 85 % загальних витрат припало на країни далекого зарубіжжя, у яких за січень-червень побувало близько 5 млн. росіян. В цілому експорт міжнародних послуг Росії продовжує збільшуватися. В структурі експорту послуг графа «поїздки» займає найбільшу частку (39,4%), випереджаючи навіть графу транспортні послуги!» (22%).⁸

За даними «Юникона», в'їзний турпотік до Росії стабільно зростає від року до року, але поки не може забезпечити витрат, хоча б порівнянних з зарубіжними. На думку професіоналів турбізнесу, стан наших готелів, доріг та іншої інфраструктури поки що не дозволяє сподіватися на істотне збільшення витрат туристів.⁹

Такі темпи витоку твердої валюти за кордон не сприяють формуванню позитивного туристичного сальдо в платіжному балансі, а Росія поки залишається «туристським донором» для таких країн як Туреччина, Єгипет, Польща, Греція, Іспанія, Кіпр, де інтенсивно розвивається індустрія туризму, створюються нові робочі місця, поліпшується структура платіжного балансу і зростає добробут населення.

Таблиця 2.