Туристическая библиотека
  Главная Книги Методички Отчеты ВТО Диссертации Законы Каталог
Теорія туризму
Філософія туризму
Рекреація та курортологія
Види туризму
Економіка туризму
Менеджмент в туризмі
Маркетинг в туризмі
Інновації в туризмі
Транспорт в туризмі
Право і формальності в туризмі
Державне регулювання в туризмі
Туристичні кластери
Інформаційні технології в туризмі
Агро - і екотуризм
Туризм в Україні
Карпати, Західна Україна
Крим, Чорне та Азовське море
Туризм в Росії
Туризм в Білорусі
Міжнародний туризм
Туризм в Європі
Туризм в Азії
Туризм в Африці
Туризм в Америці
Туризм в Австралії
Краєзнавство, країнознавство і географія туризму
Музеєзнавство
Замки і фортеці
Історія туризму
Курортна нерухомість
Готельний сервіс
Ресторанний бізнес
Екскурсійна справа
Автостоп
Поради туристам
Туристське освіта
Менеджмент
Маркетинг
Економіка
Інші

<<< назад | зміст | вперед >>>

Ємельянов Б.В. Екскурсознавство

ПЕРЕДМОВА

У Федеральному законі "Про основи туристської діяльності в РФ" (розділ II, ст 4) йдеться про те, що пріоритетними напрямками державного регулювання туристської діяльності є підтримка та розвиток внутрішнього, в'їзного та соціального туризму, а також про податкові пільги на розвиток даних видів туризму Це дає надію на значне пожвавлення внутрішнього туристичного ринку і подальший розвиток туристсько-екскурсійної діяльності в країні

Сучасний туристичний ринок потребує нового підходу до організації екскурсійної діяльності як до одного з основних туристських продуктів Туроператори, створюють екскурсійний продукт, повинні мати свою оригінальну марку, враховувати споживчий попит і диференціацію обслуговування. Народження нових маршрутів веде до появи нових екскурсійних об'єктів, різноманітністю продукту

Формування кадрів туристсько-екскурсійної організації - це процес відтворення і виховання таких кваліфікованих працівників, які максимальній мірі відповідали б вимогам, що пред'являються до технології обслуговування туристів і екскурсантів Важлива роль при цьому відводиться підготовці екскурсоводів та якісної розробки самої екскурсії, освоєння методики і техніки її проведення.

У 1970-1990 рр. вчені та практичні працівники здійснили розробку теоретичних основ і наукової методики з найважливіших розділів культурно-просвітницької роботи В статтях, брошурах і окремих працях науково-дослідних інститутів викладалися проблеми, основні принципи і ознаки, розкривався і уточнювався понятійний апарат, формулювалися методичні прийоми здійснення діяльності краєзнавців, музейних та клубних працівників, екскурсоводів, методистів всіх профілів. І на основі цього визначалися методи культурно-освітньої роботи, кінцевим результатом якої був вихід у світ таких фундаментальних праць, як "Краєзнавство", "Музеєзнавство", "Клубоведение", "Книгознавство". Названі видання рекомендовані для студентів вищих навчальних закладів в якості навчальних посібників, але сьогодні ними користуються практично всі працівники музеїв, клубів, педагоги, т. е. ті, хто присвятив своє життя навчанню і вихованню людей.

Не залишився в стороні від цього потоку досліджень і публікацій туристичне справу, у своєму нинішньому вигляді представляє самостійну галузь культурно-просвітницької роботи.

Ми можемо вести суперечки про роль екскурсій в житті людини, вислуховувати прихильників деполітизації цього виду культурних заходів, змінювати екскурсійну тематику, доповнювати та змінювати зміст екскурсійних тим, давати інше тлумачення історичних подій і окремими етапами в житті країни. Все це закономірно. Але ясно одне - екскурсії в 1970-1990 рр. зайняли важливе місце в життя мільйонів людей. Про це переконливо свідчать такі цифри, як щорічна участь 0,5 млрд. людина в екскурсіях (1985), десятки тисяч тим екскурсій, сімдесятитисячна армія екскурсоводів, нарешті, більше 3,5 тис. організацій, провідних екскурсійну роботу1. Виходили і окремі видання, де окремо розглядалися теорія, методика і організація екскурсійної справи. Узагальнювалася багата практика роботи екскурсійних установ профспілок (бюро подорожей і екскурсій, бюро екскурсій). Читалися курси "Теорія і практика екскурсійної справи" у Вищій школі профспілкового руху їм. Н. М. Шверника і Інституті підвищення кваліфікації працівників туристсько-екскурсійних організацій. Але тим не менш лише в 1986 р. з'явилося перше видання, що вийшло за рамки підвідомчих організацій системи Центральної ради по туризму та екскурсіям, "Основи екскурсознавства". Воно було допущено Міністерством освіти СРСР в якості навчального посібника для слухачів факультетів громадських професій педагогічних інститутів. Справедливості заради слід сказати, що перша спроба сукупно розглянути питання теорії, методики та практики екскурсійної справи була зроблена значно раньше2. Ця невелика книжка являла собою заявку автора на майбутнє солідне видання. У короткій, майже конспективній формі у названій книжці викладаються основні питання екскурсознавства - розуміння сутності екскурсії, її аспекти, класифікація, екскурсійний метод, ознаки та етапи підготовки екскурсії. Тут вперше було визначено, що показ, розповідь і рух (моторність) є не методами, а основними складовими (елементами) екскурсії.

У цій книжці автор розкриває особливості показу і розповіді, основні методичні прийоми проведення екскурсії. Вперше було окреслено принципи диференційованого підходу до екскурсантам, запропоновано їх поділ на певні групи. Критерії оцінки екскурсійних об'єктів, названі в книжці, зберегли своє значення до теперішнього часу. Багато пропозиції стали основою організації екскурсійної справи. Назвемо лише деякі: введення в обіг двох видів тексту екскурсії - контрольного та індивідуального; визначення ролі і структури методичної розробки основних положень підготовки професійних екскурсоводів.

У 1992 р. Російської міжнародної академії туризму було випущено в світ навчальний посібник "Екскурсознавство". Воно було рекомендовано для слухачів системи підготовки і підвищення кваліфікації екскурсійних працівників і спеціалістів туристично-екскурсійної галузі. Тираж розійшовся, і автор, за дорученням Академії, значно розширивши структуру "Екскурсознавства", доповнивши його новими розділами і главами, підготував новий підручник, який дає широкі можливості для самостійної роботи студентам вузів, які мають спеціалізацію з туризму. Глави завершуються переліком контрольних питань для повторення й самоперевірки, а також практичними прикладами з досвіду туристсько-екскурсійних установ.

Декілька слів про автора Б. В. Емельянове, який вступив в дев'яте десятиліття свого життя, віддавши півстоліття культурно-виховної роботи. З 1969 по 1986 рр. він очолював Головне екскурсійне управління Центральної ради по туризму та екскурсій, беручи активну участь у розробці теорії і методики екскурсійної справи, підготовки навчальних посібників і методичних рекомендацій для екскурсійних працівників. Про місце, яке посідають ці роботи у практичній діяльності, свідчить та обставина, що в издании1, що представляє собою ретроспективну бібліографію, працівникам екскурсійних установ рекомендовано більше двадцяти книг Б. В. Ємельянова.

Пропонований підручник - підсумковий працю, створений на основі робіт, опублікованих протягом двох десятиліть. У підручнику найбільш повно відбиваються теорія, методика і практика екскурсійної справи.

В якості свідчень і доказів висунутих положень дається великий список літератури, що розкриває екскурсійну практику, проблеми методики і, до превеликий жаль, в меншій мірі - екскурсійну теорію.

<<< назад | зміст | вперед >>>






Все о туризме - Туристическая библиотека
На страницах сайта публикуются научные статьи, методические пособия, программы учебных дисциплин направления "Туризм".
Все материалы публикуются с научно-исследовательской и образовательной целью. Права на публикации принадлежат их авторам.