Всяка професія являє собою рід трудової діяльності, що
вимагає від людини певних знань і трудових навичок. Купуються ці
знання та навички шляхом загальної або фахової освіти та у ході повсякденної
практичної діяльності працівника.
До недавнього часу (кінець 60-х років) робота в якості екскурсовода не була
професійною, вона являла собою вид аматорських занять для груп
ентузіастів. Обов'язки екскурсовода виконували фахівці різних галузей
знань без відриву від своєї основної діяльності (педагоги, наукові співробітники
музеїв, інститутів та ін). Лише в декількох екскурсійних бюро і в окремих
музеях були штатні екскурсоводи. Проте вже в той час ця робота починала
набувати професійні риси.
Поява нової професії пов'язане з заходами, прийнятими директивними органами в
1969 р. з розвитку туризму та екскурсійної справи в країні. Зміна функцій
екскурсій, перетворення їх з форми відпочинку у форму культурно-виховної
роботи в трудових колективах, за місцем проживання трудящих і з туристами, в
велику галузь обслуговування населення сприяло підвищенню ролі
екскурсоводів, подальшому становленню нової спеціальності. Екскурсовод, який
у 1940 р. був визначений як керівник екскурсії, у музеях - співробітник,
що показує екскурсантам виставлені для огляду предмети і дає
необхідні пояснення, в 70-х роках став одним з тих, кому довірено нести
знання людям, екскурсовода стали розглядати як педагога і вихователя.
Екскурсоводами стали називати працівників бюро подорожей і екскурсій,
державних і відомчих музеїв, постійних виставок, художніх
галерей, організацій "Супутника", "Інтуриста", Міністерства освіти, які
проводять екскурсії з показом пам'яток, визначних місць, експозицій музеїв.
Звання "екскурсовод" присвоювалося працівникам названих організацій, які
мали відповідну освіту, пройшли підготовку на спеціальних курсах або
самостійно виконали всі вимоги, які пред'являються особам, які закінчили
курси підготовки екскурсоводів. Вимоги до екскурсовода визначалися
"Посадовою інструкцією екскурсовода туристсько-екскурсійної організації",
затвердженої у 1977 р. До початку 90-х років в екскурсійних установах працювало
або співпрацювало на правах сумісників понад 70 тисяч екскурсоводів.
Екскурсовод став центральною фігурою екскурсійної справи.
Процес становлення професії екскурсовода складний і багатогранний, у ньому
необхідно розрізняти чотири етапи.
Таблиця 3.1.
Етапи становлення професії екскурсовода
Етапи
Найменування процесу
Місце дії
I
Формування схильності до ведення культурно-масової роботи з людьми
Загальноосвітня школа, клубна установа
II
Оволодіння системою знань зі спеціальності
Вуз, курси, самостійна підготовка
III
Засвоєння основ професійної майстерності
Курси підготовки екскурсоводів, вищі навчальні заклади туристської спеціалізації
IV
Удосконалення знань за фахом, професійних умінь і навичок
Курси підвищення кваліфікації, методичні секції екскурсоводів
Вимоги професії. До тих, хто обрав для себе професію екскурсовода, вона
пред'являє ряд вимог. Серед них: схильність до участі в
культурно-виховної роботи; розуміння значення екскурсії і своєї ролі в
процесі виховання; свідомість свого боргу; наявність гарної дикції, визначених
знань з однієї або декількох екскурсійних тем; непримиренність до
недоліків, бескультурью, пережитків минулого у свідомості та поведінці людей;
безперервне поповнення і вдосконалення своїх знань; почуття нового;
ініціатива і творчий пошук у роботі; глибоке вивчення інтересів і запитів
екскурсантів; диференційований підхід до обслуговування різних груп
населення; вихованість, висока культура в роботі та поведінці, ввічливість,
тактовність в обігу з екскурсантами; володіння методикою проведення
екскурсій; любов до своєї професії.
Кожний екскурсовод повинен мати знання не тільки своєї спеціальності, але й
знанням основ педагогіки і психології. Дуже важливо також, щоб екскурсовод міг
аналізувати свої роботи, умів дати об'єктивну оцінку проведеної екскурсії,
проявляв принциповість і вимогливість до себе.
Професія екскурсовода передбачає володіння певним колом практичних
умінь. Ці вміння дозволяють йому відібрати, сформулювати і ефективно донести
свої знання до широкої аудиторії. Кожний працівник, що обрав професію
екскурсовода, повинен уміти: підібрати необхідний фактичний матеріал, вивчити
його, підготувати індивідуальний текст екскурсії на певну тему, скласти
методичну розробку, застосовувати методичні прийоми на практиці, використовувати
наочні матеріали "портфеля екскурсовода", прослуховувати екскурсоводів по своїй
галузі знань і надавати їм допомогу, брати участь у пропаганді екскурсійних
можливостей краю.
Практичні знання й уміння є основою для участі екскурсовода в
методичній роботі, дозволяють керувати методичною секцією, методичним
кабінетом, вести заняття на курсах підготовки та підвищення кваліфікації
екскурсоводів, керівників туристських груп, турагентств, надавати допомогу
починаючим екскурсоводам. Володіння практичними знаннями і вміннями є
міцною основою майстерності екскурсовода.
Професія і спеціальність
Одним з головних напрямів удосконалення професійної майстерності
екскурсоводів є спеціалізація. Перш за все необхідно визначити
зміст і взаємини двох термінів, які нерідко плутають - "професія"
і "спеціальність".
Професія - форма трудової діяльності, що вимагає певної суми знань і
навичок. Спеціальність - вид занять в рамках однієї професії. Наприклад,
професія - лікар, спеціальність лікаря - терапевт, хірург, невропатолог,
стоматолог і т. д. Професія - основний рід занять, термін "спеціаліст"
вказує на ступінь оволодіння знаннями і вміннями в межах визначеної
професії. Інакше, спеціаліст - це працівник, який професійно володіє
будь-якої спеціальності.
Завдання процесу підготовки нових екскурсоводів - зробити фахівців
професіоналами-екскурсоводами, тобто допомогти кожному фахівцю оволодіти
необхідною сумою знань і навичок професії екскурсовода. Необхідно так
організувати справу, щоб прийшов в туристичне установа працівник не тільки
зберігав, але і продовжував удосконалювати свою спеціальність, тобто той зміцнював
базис, який дозволяє йому успішно здійснювати екскурсійну діяльність.
Учитель-історик, ставши екскурсоводом, повинен краще всього водити екскурсії
історичні теми. Неправильно було б його зобов'язувати розробляти екскурсію на
природоведческую тему. Підготовка такої екскурсії вимагає особливих знань
фахівця-біолога.
В екскурсійних установах і державних музеях принцип спеціалізації
отримав широкий розвиток. На його основі створені тематичні секції
екскурсоводів: історична, літературна, природнича, виробнича і
ін. Робота екскурсоводів-фахівців на маршрутах отримує високу оцінку з
сторони екскурсантів.
Всіх працівників, які приходять в туристичне установа після закінчення курсів
або самостійної підготовки, можна розділити на кілька груп. Одні
проводять екскурсії по однієї-двох тем, підготовленим під час навчання, вони не
прагнуть самі розширювати тематику проведених екскурсій. Для іншої групи
екскурсоводів перші роки роботи характерні пошуками своєї головної теми,
яка, як правило, не виходить за рамки отриманої спеціальності. Вибравши таку
тему, вони віддають свої сили її вдосконалення, підвищення професійного
майстерності. І третя група екскурсоводів - це ті, які беруться за будь-яку
тему і вже через п'ять-шість років мають на своєму рахунку добрий десяток несхожих за
своїм змістом екскурсійних тем. Екскурсії ними ведуться, як правило, на
середньому рівні.
Престиж професії - це повага, якою вона користується. Професія екскурсовода
престижна, що пов'язано з привабливістю, оригінальністю цього виду трудової
діяльності, її унікальністю, інтелектуальним характером. Соціальний престиж
цій професії базується на високій оцінці значущості діяльності екскурсовода,
розуміння його ролі у проведенні культурно-виховної роботи. У молоді,
яка ставить своєю метою стати екскурсоводами, вирішальним у виборі цієї
професії є можливість спілкування з іншими людьми, бути об'єктом уваги
зацікавленої аудиторії, отримувати повсякденну оцінку своєї діяльності,
викликаючи позитивні емоції у екскурсантів.
Професійна майстерність екскурсовода і престиж цієї професії -
взаємопов'язані поняття. Однак слід мати на увазі, що моральний престиж
професії екскурсовода не переходить автоматично на особистість кожного
конкретного екскурсовода. Сам престиж особистості повсякденно перевіряється і
підтверджується практичною діяльністю екскурсовода в колективі, на робочому
місці, головним чином на маршруті - у групі, де відбувається демонстрація
аудиторії того головного і конкретного, що є неодмінною основою
професійної престижності.
Висновки
У 70-х роках в штатах екскурсійних установ і музеїв з'явилися працівники, офіційно оформлені на постійну роботу з підготовки і проведення екскурсій. Це були фахівці, які на відміну від своїх попередників проводили екскурсії не у вільний від основної роботи час, а в порядку виконання своїх обов'язків на основній роботі. Для них екскурсії не були "хобі" або засобом додаткового заробітку. Екскурсія стала предметом їх трудової діяльності.
Однак у багатьох екскурсійних установах екскурсії проводять фахівці, що працюють в інших організаціях та установах. Вони запрошуються для проведення окремих екскурсій. Экскурсоводческое справу для цих людей стало другою професією. Ось тоді при радах по туризму та екскурсіях, бюро подорожей і екскурсій з'явилися курси підготовки екскурсоводів. Багато з цих курсів стали стаціонарними і проіснували без малого 20 років. Їх діяльність докладно висвітлена в спеціальному навчальному посібнику (Ємельянов Б. В. Організація курсів по перепідготовці і підготовці екскурсоводів (туристсько-екскурсійних працівників). М., 1989.). Важливу роль у професійній підготовці та перепідготовці працівників зіграли Центральні туристські курси, після десятирічного існування перетворений в Інститут підвищення кваліфікації працівників туристсько-екскурсійних організацій (в даний час це Російська міжнародна академія туризму), курси при "Інтуристі" і "Супутнику".
Контрольні питання
1. Поняття "професійна майстерність екскурсовода".
2. Методичне майстерність як сума знань.
3. Практичні вміння та навички екскурсовода.
Все о туризме - Туристическая библиотека На страницах сайта публикуются научные статьи, методические пособия, программы учебных дисциплин направления "Туризм".
Все материалы публикуются с научно-исследовательской и образовательной целью. Права на публикации принадлежат их авторам.
