Туристическая библиотека
  Главная Книги Методички Отчеты ВТО Диссертации Законы Каталог
Теорія туризму
Філософія туризму
Рекреація та курортологія
Види туризму
Економіка туризму
Менеджмент в туризмі
Маркетинг в туризмі
Інновації в туризмі
Транспорт в туризмі
Право і формальності в туризмі
Державне регулювання в туризмі
Туристичні кластери
Інформаційні технології в туризмі
Агро - і екотуризм
Туризм в Україні
Карпати, Західна Україна
Крим, Чорне та Азовське море
Туризм в Росії
Туризм в Білорусі
Міжнародний туризм
Туризм в Європі
Туризм в Азії
Туризм в Африці
Туризм в Америці
Туризм в Австралії
Краєзнавство, країнознавство і географія туризму
Музеєзнавство
Замки і фортеці
Історія туризму
Курортна нерухомість
Готельний сервіс
Ресторанний бізнес
Екскурсійна справа
Автостоп
Поради туристам
Туристське освіта
Менеджмент
Маркетинг
Економіка
Інші

<<< назад | зміст | вперед >>>

Ємельянов Б.В. Екскурсознавство

РОЗДІЛ 2. ЕКСКУРСІЙНА МЕТОДИКА

2.3. Складання маршруту екскурсії

Маршрут екскурсії являє собою найбільш зручний шлях слідування екскурсійної групи, що сприяє розкриттю теми. Він будується в залежності від найбільш правильної для даної екскурсії послідовності огляду об'єктів, наявності майданчиків для розташування групи, необхідності забезпечення безпеки екскурсантів. Одне із завдань маршруту - сприяти найбільш повному розкриттю теми.

Основні вимоги, які повинні бути враховані укладачами маршруту, - це організація показу об'єктів в логічній послідовності та забезпечення зорової основи для розкриття теми.

У практиці екскурсійних установ існують три варіанти побудови маршрутів: хронологічний, тематичний і тематико-хронологічний.

Прикладом хронологічного побудови маршруту можуть служити екскурсії, присвячені життю та діяльності видатних людей.

За тематичним принципом побудовані екскурсії, пов'язані з розкриттям певної теми в житті міста (наприклад, "Архангельськ будується", "Літературне Підмосков'ї" та ін).

Всі оглядові міські екскурсії побудовані за тематико-хронологічним принципом. Послідовність викладу матеріалу за хронологією в таких екскурсіях дотримується, як правило, тільки при розкритті кожної підтеми.

Розробка маршруту - складна багатоступінчаста процедура, що вимагає досить високої кваліфікації і є одним з основних елементів технології створення нової екскурсії. При розробці автобусного маршруту слід керуватися "Правилами дорожнього руху", "Статутом автомобільного транспорту", "Правилами перевезення пасажирів" та іншими відомчими нормативами.

Об'єкти залежно від своєї ролі в екскурсії можуть бути використані як основні і додаткові.

Основні об'єкти піддаються більш глибокого аналізу, на них розкриваються підтеми екскурсії.

Показ додаткових об'єктів, як правило, здійснюється при переїздах (переходах) екскурсійної групи і він не посідає чільного становища.

Маршрут будується за принципом найбільш правильної послідовності огляду об'єктів і намічається з урахуванням наступних вимог:

- показ об'єктів слід проводити в певній логічній послідовності, не допускаючи непотрібних повторних проїздів по одному і тому ж ділянці маршруту (вулиці, площі, міст, шосе), тобто так званих "петель";
- наявність доступності об'єкта (майданчики для його огляду);
- переїзд або перехід між об'єктами не повинен займати 10-15 хвилин, щоб не було дуже тривалих пауз у показі і розповіді;
- наявність облаштованих зупинок, в тому числі санітарних та місць паркування транспортних засобів.

Рекомендується до моменту проведення екскурсії мати кілька варіантів руху групи. Необхідність зміни маршруту в ряді випадків викликається транспортними "пробками", ремонтними роботами на міських магістралях. Все це має бути враховано при створенні різних варіантів маршруту.

Розробка автобусного маршруту завершується узгодженням і затвердженням паспорта та схеми маршруту, розрахунку кілометражу і часу використання автотранспорту.

Об'їзд (обхід) маршруту

Об'їзд (обхід) маршруту є одним з важливих етапів розробки нової екскурсійної теми. При організації об'їзду (обходу) маршруту ставляться завдання:

1) ознайомитися з плануванням траси, вулицями, площами, за якими прокладений маршрут;
2) уточнити місце, де розташований об'єкт, а також місце передбачуваної зупинки екскурсійного автобуса або пішохідної групи;
3) освоїти під'їзд на автобусом до об'єктів або місць стоянок;
4) провести хронометраж часу, необхідного для показу об'єктів, їх словесної характеристики і пересування автобуса (пішохідної групи), а також уточнити тривалість екскурсії в цілому;
5) перевірити доцільність використання намічених об'єктів показу;
6) вибрати кращі точки для показу об'єктів і варіанти розташування екскурсійної групи;
7) вибрати методику ознайомлення з об'єктом;
8) в цілях безпеки пересування туристів по маршруту виявити потенційно небезпечні місця і вжити заходів.

Підготовка контрольного тексту екскурсії

Текст являє собою матеріал, необхідний для повного розкриття всіх підтем, що входять в екскурсію. Текст покликаний забезпечити тематичну спрямованість розповіді екскурсовода, в ньому формулюється певна точка зору на факти та події, яким присвячена екскурсія, дається об'єктивна оцінка відображуваних об'єктів.

Вимоги до тексту: стислість, чіткість формулювань, необхідна кількість фактичного матеріалу, наявність інформації по темі, повне розкриття теми, літературна мова.

Текст екскурсії складається творчою групою при розробці нової теми і виконує контрольні функції. Це означає, що кожний екскурсовод повинен будувати свою розповідь з урахуванням вимог даного тексту (контрольного тексту).

Контрольний текст в більшості випадків містить хронологічний виклад матеріалу. Цей текст не відображає структури екскурсії і не будується в маршрутній послідовності, з розподілом викладеного матеріалу по зупинках, де відбувається аналіз екскурсійних об'єктів. Контрольний текст є ретельно підібраним і вивіреним за джерелами матеріалом, що є основою для всіх екскурсій, що проводяться на дану тему. Використовуючи положення і висновки, які містяться в контрольному тексті, екскурсовод будує свій індивідуальний текст.

На основі контрольного тексту можуть бути створені варіанти екскурсій на ту ж тему, в тому числі для дітей та дорослих, для різних груп трудящих.

В цілях полегшення роботи по створенню таких варіантів в контрольний текст можуть бути включені матеріали, пов'язані з об'єктами, підтемами і основними питаннями, не ввійшли в маршрут цієї екскурсії.

Крім матеріалів для розповіді екскурсовода в контрольний текст включають матеріали, які мають скласти зміст вступного слова і укладення екскурсії, а також логічних переходів. Він повинен бути зручний для користування. Цитати, цифри і приклади супроводжуються посиланнями на джерела.

Комплектування "портфеля екскурсовода"

"Портфель екскурсовода" - умовне найменування комплекту наочних посібників, використовуються в ході проведення екскурсії. Ці посібники зазвичай містяться в папці або невеликому портфелі.

Одне із завдань "портфеля екскурсовода" полягає в тому, щоб відновити відсутні ланки при показі. В екскурсіях нерідко виходить так, що не всі об'єкти, необхідні для розкриття теми, збереглися. Наприклад, екскурсанти не можуть побачити історичну будівлю, зруйноване від часу; село, знищену у роки Великої Вітчизняної війни, та ін Іноді виникає необхідність дати уявлення про первісному вигляді того місця, на якому було побудовано осматриваемое будівля (житловий мікрорайон). З цією метою використовуються, наприклад, фотографії села або пустиря, панорами будівництва підприємства, житлового масиву. Може виникнути також завдання показати, що оглядається на місці буде в найближчому майбутньому. У цьому випадку екскурсантам демонструються проекти будівель, споруд, пам'ятників.

В екскурсіях буває необхідність показати фотографії людей, які мають ставлення до цього об'єкта або подіям, пов'язаним з ним (наприклад, портрети членів сім'ї Вульф - друзів А. С. Пушкіна - при проведенні екскурсії по "Пушкінського кільця Верхневолжья").

Більш переконливою екскурсію робить демонстрація копій справжніх документів, рукописів, літературних творів, про які розповідає екскурсовод.

І ще одна важлива задача наочних посібників на екскурсії - дати зорове уявлення про об'єкт (рослинах, мінералах, механізмах шляхом показу справжніх зразків або їх фотографій, макетів, муляжів).

У "портфель екскурсовода" включаються фотографії, географічні карти, схеми, креслення, малюнки, зразки продукції і т. д. Такі "портфелі" створюються, як правило, по кожній темі. Вони є постійним супутником екскурсовода допомагають зробити будь-яку подорож в минуле і сьогодення більш захоплюючим і корисним. Зміст "портфеля" диктується темою екскурсії.

Наочні матеріали "портфеля екскурсовода" повинні бути зручні для використання. Кількість їх не повинно бути велике, так як в цьому випадку будуть допомоги відволікати екскурсантів від огляду справжніх об'єктів, розсіювати їх увагу.

Учасники творчої групи, готуючи нову екскурсію, відбирають з наявних в їх розпорядженні наочних матеріалів найбільш виразні, здатні надати допомогу екскурсоводу у висвітленні теми. Методику демонстрації наочних посібників перевіряють на маршруті. Потім рекомендації по використанню матеріалів "портфеля" включають в методичну розробку.

До кожного експонату, який входить у "портфель", прикладається листок з поясненнями або довідковим матеріалом. Іноді пояснення приклеюються до зворотного сторони експоната. Така анотація служить вихідним матеріалом для екскурсовода під час показу експоната екскурсантам.

Перелік наочних матеріалів певної теми, включених в "портфель екскурсовода", повинен уточнюватися протягом всієї розробки нової екскурсійної теми.

Велику допомогу в підборі наочних матеріалів для "портфеля" екскурсійним організаціям надають музеї, виставки, архіви.

Визначення методичних прийомів проведення екскурсії

Успіх проведення екскурсії знаходиться в прямій залежності від використаних у нею методичних прийомів показу і розповіді. Вибір того або іншого методичного прийому диктується завданнями, поставленими перед екскурсією, інформаційної насиченістю конкретного об'єкта.

Робота творчої групи на цьому етапі складається з декількох частин: відбору найбільш ефективних методичних прийомів для освітлення підтем, методичних прийомів, які рекомендуються в залежності від екскурсійної аудиторії (дорослі, діти), часу проведення екскурсії (зима, літо, день, вечір), особливостей показу; визначення прийомів збереження уваги екскурсантів і активізації процесу сприйняття екскурсійного матеріалу; вироблення рекомендацій використання виразних засобів мовлення екскурсовода; відбору правил техніки ведення екскурсії. Не менш важливо визначити технологію використання методичних прийомів.

Визначення техніки ведення екскурсії

Техніка ведення екскурсії об'єднує всі організаційні питання екскурсійного процесу. Автори автобусної екскурсії, наприклад, ретельно продумує, коли і де екскурсанти виходять для огляду об'єкта, як відбувається пересування екскурсантів між об'єктами, як і коли демонструються експонати "портфеля екскурсовода" і т. д. Відповідні записи вносяться в графу методичної розробки "Організаційні вказівки". Ці вказівки адресовані і водієві автобуса. Наприклад, в якомусь місці поставити автобус, де необхідно їхати повільніше для спостереження об'єкта з вікна. Окремі вказівки відносяться до екскурсантам (дотримання правил безпеки на вулиці, виходу з автобуса, розміщення в салоні). Важливо сформулювати рекомендації щодо використання пауз в екскурсії; про дотримання часу, відведеного на висвітлення підтем, організацію відповіді на питання екскурсантів; про техніку використання експонатів "портфеля"; про порядок покладання вінків і т. д. Не менш важливі вказівки про місце екскурсовода при показі об'єктів, керівництві самостійною роботою екскурсантів на маршруті, проведення розповіді при русі автобуса.

Складання методичної розробки

Методична розробка - документ, який визначає, як провести дану екскурсію, як краще організувати показ пам'яток, яку методику і техніку ведення слід застосувати, щоб екскурсія пройшла ефективно. Методична розробка викладає вимоги екскурсійної методики з урахуванням особливостей демонстрованих об'єктів і змісту викладеного матеріалу. Вона дисциплінує екскурсовода і повинна відповідати наступним вимогам: підказати екскурсоводу шляху для розкриття теми; озброїти його найбільш ефективними методичними прийомами показу і розповіді; містити чіткі рекомендації з питань організації екскурсії; враховувати інтереси певної групи екскурсантів (при наявність варіантів екскурсії); з'єднувати показ і розповідь в єдине ціле.

Методична розробка складається на кожну тему екскурсії, в тому числі і при диференційованому підході до підготовки і проведення екскурсії. У варіантах методичної розробки знаходять відображення вікові, професійні та інші інтереси екскурсантів, особливості методики її проведення.

Оформлення методичної розробки відбувається наступним чином:

- на титульному аркуші розташовуються дані: найменування екскурсійного установи, назва теми екскурсії, вид екскурсії, протяжність маршруту, тривалість в академічних годинах, склад екскурсантів, прізвища та посади укладачів, дата затвердження екскурсії керівником екскурсійної установи.
- на наступній сторінці викладаються мета і завдання екскурсії, схема маршруту з зазначенням об'єктів і зупинок під час екскурсії.

Методична розробка складається з трьох розділів: вступу, основної частини та висновки. Вступ і висновок не розносяться по графам. Ось, наприклад, як виглядають рекомендації екскурсоводу про побудову набрання методичної розробці екскурсії на тему - "Тюмень - ворота в Сибір": "Перш за все необхідно познайомитися з групою, назвати імена екскурсовода і водія, потім нагадати екскурсантам правила поведінки в автобусі, попередивши їх, що задавати питання і ділитися враженнями вони зможуть, коли буде представлено час для цього. В інформаційній частині необхідно назвати тему, маршрут, тривалість екскурсії, але бажано це зробити так, щоб викликати інтерес до теми; привернути увагу екскурсантів, тобто ця частина вступу повинна бути яскравою, емоційною. Вона може починатися віршами О.С. Пушкіна або цитатою - висловлюванням декабристів про незчисленні багатства Сибіру, великому майбутньому цього суворого краю". Місце посадки групи визначається в робочому порядку спільно з замовником, місце початку екскурсії визначається методичною розробкою.

Таблиця 2.1

Зразок методичної розробки екскурсії
Маршрут Зупинка Об'єкти показу Час Найменування підтем та перелік основних питань Організаційні вказівки Методичні вказівки
Нова Басманная вул. - М. Разгуляй - Бауманська вул. Проїздом Нова Басманная вул.; собор св. Павла;
д. № 16 на Новій Басманний вул., д. № 2 на Спартаківській вул.
  Підтема I: Пушкінська Москва
1. Колишня Німецька слобода -
один з аристократичних районів Москви XVIII-XIX ст.
2. Нова Басманная вул. - куточок Пушкінській
Москви
Розповідь ведеться при уповільненому рух автобуса 1. Використовувати прийом репортажу, даючи характеристику колишньої Німецької слободи. Дотримуватися синхронність розповіді і показу об'єктів, розташованих на різних вулицях
2. Характеризуючи вигляд Німецької слободи
кінця XVIII ст., коли тут оселилися Пушкіни, використовувати для показу планування і забудову Новій Басманний вул. Використовувати
в оповіданні назви провулків, по яких проходить маршрут, для характеристики минулого. Згадати про збереглися на березі р. Яузи будинках вельмож (Лефортовський палац, Слобідської палац і т. д.)
Бауманська вул., д. 8/10 Зупинка у дворі школи їм. А. С. Пушкіна № 353 Будівля школи їм. А. С. Пушкіна,
меморіальна дошка
з барельєфом Пушкіна-дитини на фасаді будівлі
  3. Місце народження поета
4. "Мій родовід"
5. Дитинство поета
Групу вивести з автобуса, підвести
до будівлі школи, зупинитися біля меморіальної дошки. Потім підвести до пам'ятника
А. С. Пушкіна, розташувавши групу так, щоб було видно подвір'я школи, пам'ятник, будівлі ліворуч і праворуч від нього
3. Словесна реконструкція цього куточка Німецької слободи кінця XVIII ст. Показати: рельєф двору школи (висохле русло струмка Кукуй), що збереглися флігелі (д. 8), що нагадують володіння Скворцова,
в якому народився А. С. Пушкін.
Розкриваючи питання 4, 5, процитувати уривки з творів "Мій родовід" і "Гості з'їжджалися на дачу". Використовувати "портфель екскурсовода" (види старої Москви, Лефортово, портрети рідних
А. С. Пушкіна).
Варіант логічного переходу теми:
"Ст. Л. Пушкін - зробив вплив на формування літературних смаків майбутнього поета"

Ефективність методичної розробки залежить від правильного заповнення всіх сім граф. Розмір розробки - 6-12 сторінок машинописного тексту. Обсяг документа залежить від кількості екскурсійних об'єктів, числа підтем, тривалість екскурсії по часу і протяжності маршруту.

У графі "Маршрут екскурсії" називається точка початку і закінчення екскурсії I підтеми.

У графі "Зупинки" називаються ті точки маршруту, де передбачений вихід з автобуса; передбачається огляд об'єкта з вікон автобуса без виходу екскурсантів чи передбачається зупинка на пішохідній екскурсії. Не слід робити таких неточних записів, як наприклад: "Набережна річки Волги" або "Центральна площа". Правильніше записати: "Набережна річки Волги біля пам'ятника Н. А. Некрасову".

У графі "Об'єкти показу" перераховують ті пам'ятні місця, основні і додаткові об'єкти, які показують групі на зупинці, в ході переїзду або пересування групи до наступної зупинки.

У заміської екскурсії об'єктами показу можуть бути в цілому місто, село, селище міського типу, а при проїзді по маршруту - здалеку видимі частини (висока будинок, вежа, дзвіниця та ін). У міській екскурсії об'єктами показу можуть бути вулиця або площа.

Графа "Тривалість екскурсії". Час, яке називається в цій графі являє собою суму часу, що витрачається на показ цього об'єкта, розповідь екскурсовода (та частина, коли відсутній показ) і на пересування екскурсантів по маршруту до наступної зупинки. Тут же необхідно враховувати час, що витрачається на рух поблизу об'єктів, що оглядаються, і між об'єктами.

Графа "Найменування підтем та перелік основних питань" містить короткі записи. В першу чергу називається підтема, яка розкривається на даному відрізку маршруту, в даний відрізок часу, наведених у графі 3 об'єктах. Тут формулюють основні питання, викладені при розкритті підтеми. Наприклад, у міської оглядової екскурсії у Полтаві одна з підтем носить назву "Полтава в Північній війні між Росією і Швецією". Основні питання, які висвітлюються у цій підтемі, - "Шведи на Україні" і "Полтавська битва". У підтемі "Новь старого міста" розкриваються основні питання: "Житлове будівництво в місті", "Розвиток культури і мистецтва", "Будівництво спортивного комплексу". Кількість основних питань, що входять в підтему, не повинна перевищувати п'яти.

У графі "Організаційні вказівки" поміщають рекомендації про пересування групи, забезпечення безпеки екскурсантів на маршруті і виконання санітарно-гігієнічних вимог, правил поведінки учасників екскурсії в меморіальних місцях та біля пам'ятників історії і культури. Тут же викладаються вимоги до екскурсантам з охорони природи і правила протипожежної безпеки. В цю графу включають усі питання, які входять в поняття "Техніка ведення екскурсії". Наведемо приклад запису: "Група розташовується таким чином, щоб усі екскурсанти бачили вхід будівля". "На цій зупинці екскурсантам надається час для фотографування". В заміських екскурсіях в цю графу включають вказівки про санітарних зупинках, рекомендації по охороні природи, правила пересування екскурсантів на зупинках, особливо поблизу автомагістралей з метою забезпечення їх безпеки.

При проведенні виробничих екскурсій, відвідування працюючих цехів наводяться рекомендації з техніки безпеки, витяги з інструкцій адміністрації підприємства, обов'язкові правила поведінки екскурсантів на підприємстві, називаються місця, де робляться паузи у розповіді й показі.

Графа "Методичні вказівки" визначає напрямок усього документа, формулює основні вимоги до екскурсовода з методики ведення екскурсії, даються вказівки щодо використання методичних прийомів. Наприклад, екскурсії "Меморіальний комплекс "Хатинь" по об'єкту "Лінія оборони 100-ї стрілецької дивізії" даються два методичних вказівки: "При розкритті підтеми використовується прийом словесного порівняння, дається довідка про військовому потенціалі фашистської Німеччини на момент її нападу на СРСР" і "Розповідь про бої ведеться з використанням методичного прийому зорової реконструкції місця, де проходили бойові дії".

Слід вказати, де і як застосовуються методичні прийоми. У цій графі також викладається варіант логічного переходу до наступної підтемі, даються рекомендації за показу матеріалів "портфеля екскурсовода"включаються поради з використання руху екскурсантів щодо об'єктів як методичного прийому (наприклад, "Після спостереження об'єкта і розповіді екскурсовода туристи можуть самостійно продовжити знайомство з об'єктом", "Екскурсоводу слід пояснювати терміни...", "При показі поля бою необхідно орієнтувати екскурсантів..." і т. д.).

Складання індивідуального тексту

Екскурсійна практика виходить з того, що основою розповіді екскурсовода є індивідуальний текст, який визначає послідовність і повноту викладу думок, допомагає екскурсоводові логічно будувати свою розповідь. Такий текст кожен екскурсовод складає самостійно. Основою для індивідуального тексту є контрольний текст.

У всіх індивідуальних текстів при наявності хорошого контрольного тексту буде ідентичний зміст, але різні звороти мови, різні слова, різна послідовність в оповіданні, можуть бути навіть різні факти, які підтверджують одну і те ж положення. Природно, що всі екскурсоводи, перебуваючи у одного і того ж об'єкта, будуть говорити одне й те ж.

Не слід ховати контрольний текст від тих, хто розробляє нову для себе екскурсію, оскільки над контрольним текстом працювала творча група найбільш підготовлених екскурсоводів, і готує нову для себе тему екскурсовод не зуміє домогтися того, що до нього було зроблено колективними зусиллями. Після того, як попередня робота екскурсовода над новою темою буде закінчена (збір, вивчення і первинна обробка матеріалу), він допускається до ознайомлення з контрольним текстом. Це допоможе йому відібрати матеріал для розповіді, визначити оптимальну кількість прикладів, що використовуються при висвітленні тем, зробити правильні висновки з підтем екскурсії і цілому. Звернення до контрольного тексту, зроблене вчасно, гарантує більш високий рівень підготовки новачка до екскурсії.

Основна відмінність індивідуального тексту від контрольного полягає в тому, що він відображає структуру екскурсії і побудований в повній відповідності з методичної розробкою екскурсії. Матеріал розміщується в тій послідовності, в якій показуються об'єкти, і має чіткий поділ на частини. Кожна з них присвячується однієї з підтем. Складений у відповідності з цими вимогами індивідуальний текст являє собою готовий для "використання" розповідь. Індивідуальний текст містить повний виклад того, що слід розповісти на екскурсії. При викладі сутності історичних подій не повинно бути скорочень, оцінки їх значення.

Не допускається також згадка фактів без їх датування, посилань на джерела. В той же час текст цього виду відображає особливості мови "виконавця". Розповідь екскурсовода складається як би з окремих частин, прив'язаних до зоровим об'єктів. Об'єднуються ці частини висновками по кожній підтемі і логічними переходами між підтемами (і об'єктами). В індивідуальному тексті кожна підтема являє собою окремий розповідь, придатний для використання в ході проведення екскурсії.

Складаючи індивідуальний текст, його автору не можна забувати про логіку звучної мови, про те, що слово і зображення (об'єкт) діють, як правило, на почуття екскурсантів синхронно. Прагнення до жвавості подачі матеріалу на екскурсії не повинно вести до спроб розважати екскурсантів. При вирішенні питання про поєднанні на екскурсії елементів пізнавальних і розважальних справа має бути вирішена за формулою: максимум пізнавального і мінімум розважального. Особливе місце в підготовки екскурсії має питання про легендах. В екскурсіях можуть бути використані лише легенди.

За своїм змістом обидва тексти (контрольний і індивідуальний) збігаються. А це означає, що при наявності правильно складеного контрольного тексту у всіх екскурсоводів, які засвоїли дану тему, екскурсії бувають "стандартні". Вони однакові за своїм змістом, збігаються в оцінках історичних подій і фактів у висновках, які роблять по окремих підтем і по темі в цілому.

Проводячи аналіз одного і того ж зорового об'єкта, екскурсоводи показують і розповідають одне і те ж. У цьому полягає сенс контрольного тексту як еталона.

Однак при рівному вмісті екскурсоводи можуть використовувати різні обертів мови, можуть викладати рекомендовані факти, цифри і приклади в інший послідовності. Індивідуальність екскурсії полягає і в тому, що у екскурсоводів, провідних екскурсію на одну тему, може бути різна ступінь емоційності. Вони можуть, перебуваючи у одного і того ж об'єкта, використовувати різні прийоми показу і форми розповіді. Одне і те ж положення може бути розкрито на різних прикладах. Текст слід писати від першої особи і висловлювати свою індивідуальність.

Розповідь і індивідуальний текст

Успіх розповіді залежить від того, наскільки індивідуальний текст наближений до загальноприйнятої мови, як в ньому враховані мовні особливості того конкретного екскурсовода, якому цей текст належить. "Ступінь впливу на наше свідомість різних текстів залежить від багатьох причин і умов (логіка, доказовість, новизна теми та інформації, психологічна установка автора на вплив або її відсутність і т. д.)". Однак не меншу роль грає мова, її властивості, структура, особливості.

Для індивідуальних текстів майже всіх екскурсоводів на одну і ту ж тему характерно схожість у змісті і викладі матеріалу, в оцінці історичних подій, фактів і прикладів. Проте розповіді всіх екскурсоводів індивідуальні. В чим знаходить своє вираження індивідуальність екскурсовода? Всі екскурсоводи, проводячи екскурсії по одній темі, розповідають одне і те ж, але кажуть по-різному. Їх розповідь однаковий за змістом, а за формою, використання словникового запасу, емоційному рівню різний.

Методика вимагає від екскурсовода, щоб він при складанні індивідуального тексту пам'ятав про суттєву різницю між річчю лектора і екскурсовода.

В ході екскурсії екскурсовода "кваплять" об'єкти, які необхідно показати групі. Два-три години, відведені на екскурсію, перебування екскурсантів на ногах і на відкритому повітрі змушують екскурсовода говорити коротко, чітко характеризувати знаходилися перед групою пам'ятники, стисло розповідати про пов'язаних з ними події.

Тривалість розповіді не повинна перевищувати часу, який здатний пам'ятник прикувати до себе увагу екскурсантів. Найчастіше це п'ять-сім хвилин. Якщо це час не дотримується, то ніяка жвавість розповіді, ніякі методичні прийоми не здатні відновити увагу екскурсантів. Не випадково в методичній літературі використовується термін "мова об'єкта". Одне із завдань екскурсовода полягає в тому, щоб змусити "заговорити" об'єкт.

Техніка використання індивідуального тексту

Екскурсовод так само, як лектор, може під час екскурсії користуватися своїм індивідуальним текстом. Для зручності користування ним рекомендується перенести зміст оповідання на спеціальні картки, де записуються короткі дані про об'єкт, основні думки оповідання, окремі цитати, історичні дати. По кожній підтемі заповнюється кілька карток (зазвичай по числу основних питань).

Використовуючи картки, екскурсовод не читає їх зміст в ході екскурсії, а лише заглянувши в них, пригадує зміст оповідання. Якщо в екскурсії з'являється значна перерва між об'єктами, екскурсовод може ще раз подивитися картки, освіжити в пам'яті матеріал розповіді. Найчастіше картки в якості конспекту розповіді використовують при підготовці до екскурсії. Виключення складають ті картки, на які занесені цитати і великі уривки з художніх творів, зміст яких становить основу прийому літературного монтажу. На екскурсії вони зачитуються повністю.

Картка повинна бути зручною для використання. Рекомендується невеликий розмір, приблизно чверть аркуша щільного паперу, придатної для тривалого застосування. Картки мають порядкові номери і складаються перед екскурсією з урахуванням послідовності розкриваються підтем.

Використання на екскурсії карток є правом кожного екскурсовода, але з придбанням досвіду у них відпадає необхідність. Те, що картки знаходяться під рукою і можуть бути в потрібний момент використані, надає екскурсоводу впевненість в своїх знаннях.

Наявність індивідуального тексту не означає, що він весь повинен заучиваться напам'ять і доводитися до екскурсантів слово в слово.

Логічні переходи

Перед творцями екскурсії стоїть завдання пов'язати зміст всіх підтем в єдине ціле. Вона вирішується за допомогою логічних переходів, які повинні розглядатися як важлива, хоча і не має самостійного значення, частина екскурсії. Добре складені логічні переходи надають екскурсії стрункість, забезпечують послідовність у викладі матеріалу, є гарантією того, що наступна тема буде сприйматися з інтересом.

Часто в екскурсіях при переході від одою підтеми до іншої користуються формальними (конструктивними) переходами. Формальним називається такий перехід, який не пов'язаний із змістом екскурсії і не є "перехідним містком" від однієї частини екскурсії до іншої. (Наприклад, "А тепер проїдемо по площі", "Зараз ми з вами підемо далі", "Давайте оглянемо ще одне примітне місце"). Не слід, однак, заперечувати правомірність використання таких переходів взагалі і вважати їх однією з помилок в екскурсійній роботі.

У тих випадках, коли пересування між об'єктами займає лічені секунди, такі переходи неминучі: (Наприклад, "Тепер подивіться сюди" або "Прошу звернути увагу на пам'ятник, розташований поруч"). Такі переходи неминучі при огляді експозицій в музеях і на виставках, де зали, тематичні розділи і окремі стенди, присвячені різним підтемами, розташовані неподалік один від друга. Конструктивний перехід, не будучи "перехідним містком" між підтемами, націлює екскурсантів на ознайомлення з наступним об'єктом.

Більш ефективний логічний перехід, пов'язаний з темою екскурсії. Такий перехід може розпочатися до пересування групи до наступної зупинки або може закінчитися вже на зупинці біля об'єкта. Логічний перехід диктується не стільки особливостями екскурсійного об'єкта, скільки змістом самої екскурсії, тієї підтеми, після якої робиться цей перехід.

Тривалість логічного переходу зазвичай дорівнює по часу переїзду (переходу) групи від об'єкта до об'єкта, але вона може бути і більше і менше.

Прийом (здача) екскурсії

При позитивній оцінці контрольного тексту і методичної розробки екскурсії, а також при наявності укомплектованого "портфеля екскурсовода" і карти-схеми маршруту призначається дата прийому (здачі) нової екскурсії. Здача екскурсії доручається керівника творчої групи. У випадку його відсутності хвороби або з інших поважних причин екскурсію здає один з членів творчої групи. У прийманні (здаванні) екскурсії беруть участь керівники екскурсійного установи, методичні працівники, члени творчої групи методичної секції, де готувалася екскурсія, а також керівники інших секцій.

Прийом (здача) екскурсії носить діловий характер, проводиться у формі творчої дискусії, обміну думками, виявлення недоліків. Учасники прийому екскурсії повинні бути попередньо ознайомлені з її контрольним текстом і методичної розробкою, схемою маршруту, змістом "портфеля екскурсовода", списком використаної літератури і т. д.

Затвердження екскурсії

При позитивному висновку про контрольному тексті і методичній розробці, а також на підставі розрахунку вартості і визначення норми прибутку нової екскурсії керівником екскурсійної установи видається наказ про затвердження нової екскурсійної теми та списку екскурсоводів, допущених до її проведення.

До роботи допускаються екскурсоводи, які брали активну участь у розробці теми та прослухані на маршруті або в ході співбесіди. Висновок співбесіди робить методист екскурсійно-методичного відділу.

Всі інші екскурсоводи, надалі самостійно підготували дану тему, проводять пробну екскурсію в звичайному порядку. Екскурсоводи (незалежно від стажу роботи) до проведення екскурсії на нову для них тему допускаються тільки при наявності у них індивідуального тексту після прослуховування і видання відповідного наказу.

Висновки

Обов'язкова документація по темі. Підготовка нової екскурсійної теми представляє складний процес. Ця робота вважається завершеною, коли підготовленими будуть всі необхідні документи. Документація по екскурсійних тем зберігається в методичному кабінеті.

Таблиця 2.2.

Документація, необхідна для кожної теми
№ п/п Назва документа Зміст документа
1 Список літератури за темою Перераховуються всі книги, брошури, статті, які були використані при підготовці даної екскурсії
2 Картки (паспорта) об'єктів, включених в маршрут Відомості, що характеризують екскурсійний об'єкт. Вигляд пам'ятника, його найменування, подія з яким він пов'язаний, місце знаходження, короткий опис, автори і час створення об'єкта, джерела
3 Контрольний текст екскурсії Підібраний і вивірений за джерелами матеріал, що розкриває тему. Зміст підтеми тексту розкриває основні питання, служить основою вступу, висновку, логічних переходів
4 Індивідуальні тексти екскурсоводів Матеріал, викладений конкретним екскурсоводом у відповідності з методичною розробкою, структурою екскурсії, її маршрутом. Дає характеристику об'єктів і подій
5 Схема (карта) маршруту На окремому аркуші показаний шлях слідування групи. Позначені початок і кінець маршруту, об'єкти показу, місця для їх спостереження, зупинки для виходу групи до об'єктів
6 «Портфель екскурсовода» Папка з фотографіями, схемами, картами, кресленнями, малюнками, репродукціями, копіями документів, зразки продукції підприємств, інші наочні посібники
7 Методична розробка на тему Рекомендація щодо проведення екскурсії. Називаються методичні прийоми показу і розповіді, визначається послідовність демонстрації об'єктів, наочних посібників, техніка ведення екскурсії з урахуванням диференційованого підходу до екскурсантам
8 Матеріали екскурсії Матеріали по темі: реферати, довідки, таблиці цифровий матеріал, витяги з документів, копії, цитати з літературних творів
9 Список екскурсоводів, які проводять екскурсії
по темі
Цей список поповнюється в міру допуску до проведення екскурсії нових екскурсоводів

Контрольні питання

1. Що включає в себе підготовка до екскурсії?
2. Які основні етапи підготовки екскурсії?
3. Які основні напрямки можна виділити в роботі по підготовці нової екскурсії?
4. Кому доручається підготовка нової екскурсії?
5. Яка схема екскурсії?
6. Назвіть перелік основних документів, необхідних для проведення екскурсії.
7. Що спільного і яка різниця між контрольним і індивідуальним текстом?
8. Що таке логічний перехід і які види переходів бувають?
9. Яке значення методичної розробки?

<<< назад | зміст | вперед >>>






Все о туризме - Туристическая библиотека
На страницах сайта публикуются научные статьи, методические пособия, программы учебных дисциплин направления "Туризм".
Все материалы публикуются с научно-исследовательской и образовательной целью. Права на публикации принадлежат их авторам.