Дьоміна Л.В.
Матеріали доповідей ІІІ науково-практичної конференції
"Інформаційні технології в управлінні туристичною та курортно-рекреаційної
економікою". - Бердянськ: АУІТ "АРІУ", 2007.

Обґрунтування необхідності розробки туристичної політики

До початку XXI століття туризм став нормою життя сучасної людини. У сучасному світі туризм є ефективним засобом задоволення потреб населення у відпочинку, і в даний час набуває масовий характер. Це пояснюється зростанням ролі і значущості туризму в житті суспільства, посиленням його впливу на процеси відтворення життєвих сил.

Мета дослідження полягає в обґрунтуванні необхідності розробки та реалізації туристичної політики. Для досягнення мети були вирішені наступні завдання: проаналізовано систему туризму; розглянуто місце туризму в соціально-економічних відносинах суб'єктів системи туризму; визначено поняття туристської політики.

У 1980 р. Манільська декларація по світовому туризму проголосила: «Туризм розуміється як діяльність, що має важливе значення в житті народів у силу безпосереднього впливу на соціальну, культурну, освітню та економічну області життя держав і їх відносини [1, с. 281].

У 1993 р. Статистична комісія ООН прийняла визначення, схвалена Всесвітньою туристською організацією (ВТО) і широко використовується у міжнародній практиці. У відповідності з ним «туризм охоплює діяльність осіб, які подорожують і здійснюють перебування в місцях, що знаходяться за межами їх звичайного середовища, протягом періоду, що не перевищує одного року підряд, з метою відпочинку, діловими та іншими цілями» [2, с. 11].

В.А. Квартальнов, кажучи про туризм, має на увазі людей, які відвідують друзів, родичів, відпочивають на канікулах. При цьому визначенні туристам можна віднести і людей, які приймають участь у різних видах ділової та професійної діяльності, їздять в навчальні тури і займаються дослідженнями [3, с. 20-21].

Туризм є одним з факторів, що впливають на розвиток інших галузей суспільного виробництва, так як задоволення потреб у відпочинку, яке є важливою метою туризму, здійснюється не тільки туристськими підприємствами, а також підприємствами інших галузей суспільного виробництва.

В основі системи туризму знаходиться суб'єкт та об'єкт:

- «суб'єкт туризму, тобто турист - споживач туристських послуг з усім різноманіттям його потреб і мотивів поведінки»;
- «об'єкт туризму, який складається з трьох елементів: туристського регіону, туристського підприємства і туристських організацій» [4, с. 18].

Система туризму існує в суспільному оточенні. Оточуючий систему туризму світ представлено економікою, екологією, технологіями, політикою та соціальною системою. Перераховані системи суспільного оточення чинять сильний вплив на туризм [5, с. 273].

Організація та управління в сфері туризму тісно пов'язані з такими поняттями, як «туристична індустрія» та «туристична політика».

Туристська індустрія - це сукупність засобів розміщення, транспортних засобів, об'єктів харчування, розважального, пізнавального, ділового, оздоровчого, спортивного й іншого призначення, організацій, здійснюють туроператорську і турагентську діяльність, а також організацій, що надають екскурсійні послуги і послуги гідів-перекладачів [4, с. 18].

Туристська індустрія має матеріально-технічною базою, забезпечує зайнятість великої кількості людей і взаємодіє з усіма галузями економічного комплексу.

Ефективне функціонування системи туризму неможливий без планування, регулювання, координації і контролю з боку структур, відповідальних за його розвиток. Це обумовлює необхідність розробки та реалізації туристичної політики.

З усього вище перерахованого можна зробити висновок, що туристична політика - це система методів, заходів і заходів соціально-економічного, правового, зовнішньополітичного, культурного та іншого характеру, яка здійснюється урядовими, державними і приватними організаціями, асоціаціями та установами в цілях створення умов для розвитку туристської індустрії, раціонального використання туристських ресурсів, підвищення ефективності функціонування системи туризму.

Література

1. Манільська декларація // Туризм в Україні: Збірник нормативно-правових актів у п'яти томах. - Т. 3. - Ужгород: ІВА, 2000. - 348 с.
2. Організація туризму: Навчальний посібник / А.П. Дурович, Н.І. Кабушкин, Т.М. Сергєєва та ін - Мінськ: Нове знання, 2003. - 630 с.
3. Квартальнов В.А. Туризм. - М., 2003. - С. 20-21.
4. Карчевська О.М. Організація міжнародного туризму: Практичний посібник / О.М. Карчевська. - Гомель: Гомельський госуд. технічний ун-т, 2003. - 25 с.
5. Дьоміна Л.В. Молодіжний туризм: основні термінологічні поняття // Удосконалення механізму державного управління розвитком зовнішньоекономічної діяльності: Зб. наук. праць. - Сер. Державне управління. - Т. VIII. - Вип. 81. - Донецьк: Донецький держ. ун-т управління, 2007. - 300 с.