Дашевська І.М., Томкович О.І.
Вісник Луганського національного університету ім. Т. Шевченка.
2012. - №4 (239). - Ч.ІІ. - С.129-134.

Інтерактивні методи навчання та їх застосування в екскурсійній діяльності

Екскурсійна діяльність – невід'ємна складова туристичної сфери, без якої сучасний туризм не може повноцінно існувати. Однак, сьогодні цей важливий напрямок туристичної індустрії потребує оновлення, осучаснення, перетворення на гнучку до потреб туристів форму обслуговування. Одним із шляхів вирішення цих завдань є оновлення змісту, форм екскурсійної діяльності, пошук засобів надання екскурсії як базовій туристичній послузі пізнавального внутрішнього та в'їзного видів туризму, більшої ефективності, привабливості, динамізму.

Обумовленість тісним зв'язком екскурсійної діяльності з навчанням, вихованням, освітою визначає актуальність дослідження сучасних форм навчання, в першу чергу, інтерактивних, та їх впровадження в екскурсійний процес. Народжена у лоні педагогіки як активний метод навчання і пізнання, екскурсія сьогодні сама потребує запозичення і пристосування до її потреб як туристичної послуги освітніх інноваційних методик. Отже, важливо науково обґрунтувати застосування інтерактивних методів навчання та їх практичне використання в екскурсійній діяльності.

В педагогічній науці досить широко висвітлені різні теоретико-методологічні та прикладні аспекти інтерактивних методів навчання та виховання. Загальні питання дослідження і впровадження у навчально-виховний процес інтерактивних методів як складової сучасних методик викладання висвітлено в працях таких провідних педагогів, науковців як Ш. Амонашвілі, В. Давидов, Д. Ельконін, В. Краєвський, І. Лернер, М. Скаткін, А. Хуторський.

В. Лозова, А. Мартинець, Л. Пироженко, О. Пометун, Г. Селевко, А. Скоренок, Г. Шевченко розглядають у своїх роботах питання сутності, особливостей інтерактивних методів, їх класифікацію, основні види та сфери їх застосування. Значення інтерактивних засобів для розвитку творчого потенціалу учнів, формування навчальних умінь, культури спілкування розглядається такими дослідниками як Л. Голодюк, Г. Коберник, Н. Кобірченко, С. Крамаренко, О. Пєхота, О. Саган, Н. Суворова. Питанням застосування інтерактивних методів навчання у вищій школі присвячують свої роботи Г. П'ятакова, Н. Заячківська та інші.

Актуальні питання інтерактивності в екскурсійній діяльності зазначено в працях переважної більшості екскурсологів. Б. Ємельянов, М. Поколодна, І. Чагайда, С. Грибанова, В. Бабарицька, А. Короткова, О. Малиновська та інші відзначають важливу роль і значення інтерактивності в екскурсійному процесі. Досліджуючи історію екскурсійної справи, В. Федорченко, О. Костюкова, Т. Дьорова, М. Олексійко розглядають інтерактивність як історично притаманну властивість екскурсії.

Отже, не дивлячись на достатньо велику кількість праць з питань інтерактивних методів навчання, пізнання, виховання як в сфері освіти, так і в екскурсійній діяльності, спеціальних досліджень щодо застосування їх в екскурсійному процесі нами не було знайдено.

Тому ціллю статті є визначення ролі і значення інтерактивних методів навчання в екскурсії як пізнавальному процесі та дослідження їх застосування в екскурсійній практиці. Для цього важливо вирішити такі завдання: визначити особливості інтерактивних методів навчання та рівень їх застосування в екскурсійній діяльності, обґрунтувати необхідність більш широкого застосування інтерактивних методів навчання в екскурсійній методиці і практиці.

Інтерактивність розуміють як процес взаємодії, своєрідного обміну знаннями, думками, емоціями, переходу їх від одного до іншого. Визначальними характеристиками цього поняття є не просто активна взаємодія (інтер-активно), це взаємодія, що здійснюється спільно-енергійно, рухливо, жваво, дієво, вкупі [1, с. 7-8].

Саме в такому розумінні принцип інтерактивності покладено в основу інтерактивних методик навчання та виховання в освітніх закладах різного типу. Навчальний процес відбувається за умови постійного діалогу як співнавчання, взаємонавчання, де всі його учасники є рівноправними, рівнозначними суб’єктами навчання, взаємодіють один з одним, обмінюються інформацією, спільно вирішують проблеми, моделюють ситуації, оцінюють дії колег і свою власну поведінку [1, с. 8].

Інтерактивні методи навчання сприяють вирішенню багатьох навчальних і виховних завдань: розвивають комунікативні вміння та навички, допомагають встановленню емоційних контактів між учасниками навчального процесу, забезпечують виконання виховних завдань формування свідомості і почуття особистості, компетентного й відповідального ставлення особистості до себе та оточуючого світу, впливають на формування громадянських поглядів, почуттів та переконань тощо.

Завдяки застосуванню інтерактивних методів навчально-виховний процес набуває організованого характеру, орієнтованого на певний результат, на формулювання конкретних висновків, на залучення всіх його учасників до індивідуального внеску, обміну знаннями, ідеями, способами діяльності. Використання інтерактиву дає можливість змінювати форми навчальної діяльності, переключати увагу і, таким чином, перетворювати напружений процес навчання на задоволення. Інтерактивні методи сприяють успішній соціалізації особистості, усвідомленню себе як частини колективу, а також власної ролі в ньому і рівню свого потенціалу. Вони дають змогу активізувати не тільки свідомість, але й почуття, емоції, вольові якості особистості.

Кожна із зазначених рис інтерактивного навчання окремо та всі вони разом можуть екстраполюватися на екскурсійний процес, для якого також характерний колективний, пізнавальний, освітньо-виховний характер, якому важливо надати діалогічності, емоційності, рухливості, жвавості, енергійності, задоволеності процесом взаємодії, активної особистої “включеності” в колективний процес екскурсійного пізнання.

Безперечно, екскурсійна практика виробила свою методичну основу, яка представляє собою комплекс методичних прийомів показу та методичних прийомів розповіді. Однак, інтерактивна природа екскурсії як пізнавального засобу проявлена в них недостатньо чітко. З більш ніж десяти прийомів показу, запропонованих сучасними фахівцями екскурсійної справи В. Бабарицькою, А. Коротковою, О. Малиновською [3, с. 76 ], інтерактивними можна визнати прийом зорової реконструкції, прийом зорового монтажу, прийом локалізації подій, прийом зорового порівняння, прийом зорової аналогії, прийом переключення уваги. Характерно, що прийомів розповіді (словесних) значно більше – понад двадцять [3, с. 84], і лише половина з них інтерактивного характеру: прийом питань-відповідей, прийом завдань, прийом співучасті, прийом дискусійної ситуації, прийом зіштовхування суперечливих версій, прийом персоніфікації, прийом проблемної ситуації. Окремо екскурсологами виділяється прийом руху. Рух є суттю екскурсії, однією з її визначальний рис [4]. Рух, переміщення екскурсанта до екскурсійного об’єкта з метою його пізнання задає інтерактивний характер екскурсії.

Проявляючись в методичних прийомах показу і розповіді, інтерактивна природа екскурсії, потребує більшої їх інтеграції та більш ефективного застосування комплексних інтерактивних методів, подібних до навчальних. Спорідненість екскурсії з навчанням дає їй широке поле використання всього комплексу навчально-виховних методів.

Величезний інтерактивний потенціал несуть в собі, в першу чергу, традиційні методи навчання, особливо їх поєднання. Наприклад, якщо словесні (розповідь, пояснення, лекція, інструктаж) в поєднанні з наочними (ілюстрація, демонстрація, спостереження) та практичними (лабораторна робота, практична робота), створюють умови для інтерактивної взаємодії. Подібний алгоритм отримання знань характерний і для екскурсійного процесу.

Розширення перспектив для застосування інтерактивних методів в екскурсійній діяльності дають такі традиційні навчальні методи як проблемно-інформаційний, частково-пошуковий, дослідницький. Їх використання ґрунтується на послідовній і цілеспрямованій постановці перед учнями проблемних завдань, розв’язуючи які, вони під керівництвом викладача активно засвоюють нові знання.

Із зростанням значення інтерактивних методик збільшується кількість, зростає різноманіття безпосередніх інтерактивних методів навчання. Методи кооперативного навчання: діалогові методи, робота в малих групах, робота в парах, «Акваріум», «Синтез думок», «Коло ідей», «Карусель», ротаційні трійки спрямовані на розвиток навичок спілкування в групі, уміння критично мислити, висловлюватись, вести дискусію, переконувати, сприяють аналізу та обговоренню нового матеріалу [ 2, с. 46 ].

Такі методи колективно-групового навчання як «Мозковий штурм», «Мозаїка», «Аналіз ситуації», «Броунівський рух», «Дерево рішень», «Мікрофон» допомагають вільніше висловлюватися, долати стереотипи, відпрацьовувати уміння говорити по суті й переконливо. Інтерактивні методи опрацювання дискусійних питань дають можливість визначити власну позицію, формують уміння відстоювати свої думки, навички дискутування та публічного виступу, сприяють розвитку критичного мислення. Найпопулярнішими різновидами таких методів є методи «Займи позицію», «Зміни позицію», «Нескінчений ланцюжок», «Дебати» [ 2, с. 39 ].

Методи ситуативного моделювання – інсценізація, драматизація, рольова гра, проведення конференції, спонукають до розв'язання проблемної ситуації, формують навички співробітництва, забезпечують максимальну свободу інтелектуальної діяльності [ 5, с. 28 ].

Аналіз застосування інтерактивних методів навчання в екскурсійній діяльності показав, що методи останньої групи найбільш успішно застосовуються в екскурсійній діяльності музеїв. Цьому сприяють музейні експозиції як спеціально створені середовища культурної комунікації. Прикладом екскурсії-інсценізації є екскурсія по Львівському музею релігії «Гість з неба» до дня Святого Миколая, в ході якої гостей зустрічає і веде екскурсію «сам Святий Миколай». Досить популярними в Україні стають нічні музейні екскурсії, які проводяться як театралізації або рольові ігри. «Музейними» інтрактивними методами є методи на дію, на створення чогось власними руками, наприклад, ліплення горщика з глини в ході екскурсії по Національному музею-заповіднику українського гончарства в с. Опішному Полтавської області.

Найкраще пристосованими для оглядових і тематичних екскурсій на поширену історико-краєзнавчу тематику є інтерактивні методи колективно-групового навчання, зокрема різні варіанти «Мозкового штурму», «Аналіз ситуації», дискусійні методи «Займи позицію», «Зміни позицію», діалогові методи – робота в малих групах, «Синтез думок» та інші.

З розширенням екскурсійної тематики, урізноманітненням форм екскурсійного обслуговування туристів з'являється необхідність більш широкого застосування інтерактивних методів навчання в проведенні екскурсій. Як освітньо-виховний засіб з потужним пізнавальним потенціалом екскурсія потребує залучення інноваційних методичних засобів, в першу чергу, інтерактивного характеру. Виходячи з інтерактивної природи екскурсії, спорідненості її з навчанням, вихованням перспективним є як подальше вивчення можливостей застосування освітянського досвіду інтерактивного навчання в екскурсійній методиці та туристсько-екскурсійній практиці, так і пошук суто екскурсійних інтерактивних моделей.

Література

1. Пометун О.І. Інтерактивні технології навчання : теорія і практика / О.І. Пометун, Л.В. Пироженко. – К.: Либідь, 2002. – 136 с.
2. Ігри дорослих. Інтерактивні методи навчання / [упоряд. Л. Галіцина]. – К.: Редакція загальнопедагогічних газет, 2005. – 128 с.
3. Бабарицька В. Екскурсознавство і музеєзнавство: [навч. посіб.] / В. Бабарицька, А. Короткова, О. Малиновська. – К.: Альтерпрес, 2007. – 464 с.
4. Емельянов Б.В. Экскурсоведение: учебник / Б.В. Емельянов. – 5-е изд., – М.: Советский спорт, 2004. – 216 с.
5. П'ятакова Г.П. Сучасні педагогічні технології та методика їх застосування у вищій школі: навч.-метод. посіб. для студентів та магістрантів вищої школи / Г.П. П'ятакова, Н.М. Заячківська. – Львів : Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2003. – 55 с.

Дашевська І.М., Томкович О.І. Інтерактивні методи навчання та їх застосування в екскурсійній діяльності

В статті розглянуто роль, значення, види інтерактивних методів навчання та особливості їх застосування в екскурсії як пізнавальному процесі. Виходячи з інтерактивної природи екскурсії, обґрунтовано необхідність більш широкого застосування в екскурсійній методиці та туристсько-екскурсійній практиці інтерактивних методів навчання.

Ключові слова: інтерактивність, інтерактивні методи навчання, екскурсійна діяльність, екскурсія.

Дашевская И.Н., Томкович А.И. Интерактивные методы обучения и их применение в экскурсионной деятельности

В статье рассмотрены роль, значение, виды интерактивных методов обучения и особенности их применения в экскурсии как познавательном процессе. Исходя из интерактивной природы экскурсии, обоснована необходимость более широкого применения в экскурсионной методике и туристско-экскурсионной практике интерактивных методов обучения.

Ключевые слова: интерактивность, интерактивные методы обучения, экскурсионная деятельность, экскурсия.

Dashevska I.M., Tomkovich O.I. The interactive methods of teaching and their application in excursion activity

The role, value and kinds of the interactive methods of teaching and features of their application in excursion cognitive process are considered in this article. It is grounded the necessity of more wide application of the interactive methods of teaching in excursion practice.

Key words: interaction, interactive methods of teaching, excursion activity, excursion.