<<< назад | зміст | вперед >>>

Архип Данилюк. Українські скансени. Історія виникнення, експозиції, проблеми розвитку

7. Музей на Замковій

У зв'язку з новим будівництвом у сільській місцевості Закарпатської області почали швидко зникати цінні пам'ятки минулих століть - житлові, господарські та виробничі споруди, тому назріла ідея створення музею народної архітектури та побуту в Ужгороді. Протягом майже десяти років цим активно займалися відомі на Закарпатті люди - художник Федір Манайло, краєзнавець Петро Сова, етнографи Михайло Мазюта, Павло Федака, Ярослав Байрак, архітектор Володимир Сікорський (згодом переїхав до Києва, де очолив роботу зі створення Музею народної архітектури та побуту НАН України). їхня праця завершилась успішним відкриттям у 1970 р. експозиції Закарпатського музею просто неба.

Музей створено у центрі міста, на схилі Замкової гори, поблизу середньовічного замку, в якому розташовано краєзнавчий музей. Експозиційна площа (3,5 га) обмежується лінією замку і схилами гори з міською забудовою. Рослинність - фруктовий сад, декоративні дерева і кущі.

Схема забудови Закарпатського музею народної архітектури та побуту

Хата з с. Оріховиці Ужгородського р-ну

У музеї представлено матеріальну культуру етнографічних груп українського населення Закарпаття (бойків, лемків, гуцулів, долинян) і сусідніх народів - румунів та угорців.

Водяний млин з с. Колочави Міжгірського р-ну

Замкнутий двір (гражда) з с. Лозещина Рахівського р-ну

Нині тут експонується 12 хат, замкнутий двір - гуцульська ґражда, кузня, водяний млин, сукновальня, церква, дзвіниця і корчма. Білі шість хат обгороджено, що створює ілюзію садиб. Окремі з них доповнено малими архітектурними формами: колодязем, пасікою, кошницею, літньою піччю. Лише кілька садиб мають господарські будівлі це, безперечно, значний недолік, оскільки в таких житлово-виробничих комплексах функції приміщень тісно переплітаються.

У музеї експонується ряд цінних архітектурно-етнографічних пам'яток, які відтворюють особливості етнічного розвитку сільського населення Закарпаття в минулому. Першим "експонатом" скансену стан курна хижа із с. Гукливий Воловецького району. Це - один з найпоширеніших типів бойківського народного житла, в якому житлове приміщення знаходиться між сіньми і коморою. Зруб складено з кругляків, з'єднаних на кутах "простим замком". Примітною ознакою у бойківських хат є високий чотирисхилий дах.

Інший, досить поширений на Бойківщині тип житла, - "довга хата" із с. Гусний Великоберезнянського району. У цій будівлі під одним дахом знаходяться всі господарські приміщення.

Найстарішим експонатом є хата XVIII ст. із с Тибава Свалявської району. Дослідники вважають, що саме в ній народився відомий історик, філолог, етнограф, дослідник історії Болгарії Ю. Ванелін (Гуца). Стіни хати рублені з дрібного кругляка і обмазані зсередини та ззовні тонким шаром глини. Як архітектурний об'єкт, споруда справляє приємне враження. Цього досягнуто грою кольорів (темно-сіра покрівля - білі стіни), відмінністю матеріалів (глиняна обмазка - натуральне дерево - солома), співвідношенням розмірів стін і даху та різномасштабністю горизонтальних ритмів (тонких вінців - довгої стріхи).

Цікавим для відвідувачів є замкнутий двір - гуцульська ґражда із с. Лазещина Рахівського району. її відтворено з нового матеріалу; це - забудова з житлом, господарськими будівлями та високою загорожею, сконцентрованими навколо подвір'я. Цікава комбінація різних будівель нагадує фортецю. Хата складається з двох кімнат - "лівачки" і "правачки". У першій відтворено святкове внутрішнє убрання гуцульського житла кінця XIX - початку XX ст. (виставлено предмети побуту та одяг, різноманітні керамічні і дерев'яні вироби); "правачка" має буденний інтер'єр, у ній стоїть ткацький верстат. У дворі ґражди експонується оригінальний віз для перевезення ропи (води із солоних джерел).

Увагу відвідувачів привертає старовинна лемківська церква, збудована в 1777 р. її перемістили сюди з Мукачева, куди у 20-х роках вона була перевезена з с. Шелестова.

У музеї експонується також угорське та румунське житло. Угорці проживають на півдні області, уздовж кордону з Угорщиною. Угорську хату перенесено із селища Вишкове Хустського району. Збудована вона з дубових плах, у плані складається з великої світлиці, сіней, малої хати та комори.

Румуни проживають у Тячівському та Рахівському районах. Румунську хату перевезено із с Середнє Водяне Рахівського району. Хата має світлицю і житлову кімнату, розділені сіньми. Сіни використовуються як кухня і допоміжне приміщення. Уздовж причілкових сторін будинку влаштовано галерею.

Ворота при вході до румунської садиби

Музей просто неба в Ужгороді поки що єдиний в Україні, де представлено житло національних меншин. Доповнює експозицію виставковий зал, який знаходиться у головному корпусі музею. Тут експонуються сучасні художні промисли Закарпаття, розповідається про сучасне сільське будівництво (фото, схеми, макети різних варіантів житла).

<<< назад | зміст | вперед >>>