Данильчук В.Ф.
Вісник ДІТБ. - 2011. - №15. - С.283-290.

Розвиток ринку туристичних послуг в умовах промислових регіонів України

У даній статті розглядаються напрями досліджень щодо розвитку ринку туристичних послуг в промислових регіонах.

Ключові слова: розвиток, ринок, туристичні послуги, дестинация, рекреаційні ресурси, промислові території, інновації.

Постановка проблеми. Розвиток ринкових відносин в економіці України докорінно змінює як структуру національного господарства країни в цілому, так і окремі її галузі. Нові можливості для розвитку бізнесу, завоювання внутрішнього ринку з перспективою виходу на світовий, в першу чергу, спонукали до розвитку такого виду діяльності, як туристичний бізнес.

Разом з тим розвиток туризму визначається ступенем сформованості ринку туристичних послуг, яка відображає систему економічних відносин між виробником і споживачами. Ядром туристичного продукту, є мотиваційним джерелом споживача, служить дестинация, що представляє собою, по суті, основу первинного ринку, пов'язаного з розвитком туристичних центрів і зон, тобто та база, на якій будуються національні і регіональні інтереси по створенню конкурентоздатного туристичного продукту.

Цінність туристичних ресурсів, їх популярність і престижність надають певний вплив на імідж дестинації, на процес появи різних цінових рівнів для подібних і однакових послуг, пропонованих на туристичному ринку.

Якщо розглядати територію України з точки зору розподілу туристичних ресурсів, то традиційно вважається, що найменшим потенціалом з відлякує екологічної складової мають промислові регіони. Однак реалії останнього часу показують, що ці території відрізняються великим потенціалом привабливих туристичних ресурсів і, що дуже важливо, розвиток у цих регіонах туризму приводить до створення туристичних підприємств, які в процесі свого формування та функціонування вирішують важливі економічні, соціальні та екологічні питання в умовах трансформації виробничої діяльності на промислових територіях.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідженню теоретичних питань розвитку ринку туристичних послуг в Україні присвячена значна частина робіт провідних вчених. При цьому в літературних джерелах багато уваги приділяється вирішенню таких проблем, як: методологія та методика аналізу рекреаційно-туристичних ресурсів України та їх районування [1-3]; організація туристичної діяльності і формування національного туристичного продукту [4-6]; особливості формування і розвитку туристичних підприємств [7-9]; теорія та практика стійкого розвитку туризму [10, 11].

Однак розвиток ринку туристичних послуг в умовах промислових регіонів до недавнього часу розглядалася лише з точки зору оцінювання рекреаційного потенціалу, де головним параметром була екологічна складова.

Метою статті є вивчення напрямків розвитку ринку туристичних послуг в умовах промислових регіонів. Об'єкт дослідження - процеси формування ринку туристичних послуг в умовах промислових регіонів, а предмет - шляхи розвитку і формування туристичних послуг на промислових територіях.

Виклад основного матеріалу. Стратегії розвитку туристичної діяльності на територіях, що володіють природними рекреаційними ресурсами, залежать від ступеня розвитку цих ресурсів. У тому випадку, коли ресурси мають переважне значення, рекреаційна діяльність стає провідною, а розвиток інших галузей відбувається остільки, оскільки вони задовольняють рекреаційні потреби і не заважають функціонуванню рекреаційного комплексу. Якщо ж у межах регіону не існує унікальних рекреаційних ресурсів, які мають загальнодержавне значення, а рекреаційний комплекс має внутрішній попит, то рекреація розвивається таким чином, щоб не заважати функціонуванню інших галузей [12, с. 165-170]. На відміну від вищесказаних стратегій розвитку туристичної діяльності на територіях, що володіють природними рекреаційними ресурсами, механізм розвитку туристичної діяльності на промисловій території має більш складний функціональний характер. При цьому під промисловою територією в загальному вигляді розглядається земельне простір з зазначеними межами, яка має виробничий комплекс, що включає в склад підприємства великого індустріального виробництва, частка яких у валовому внутрішньому продукті території та структурі зайнятості становить більшу половину всіх господарюючих суб'єктів [13, с. 207].

Розвиток туристичної діяльності на примышленной території в першу чергу спрямоване на виявлення і підтримання екологічно чистих територій при збереженні природної навколишнього природного середовища або створення штучних ландшафтів. Важливим фактором у створенні туристичних підприємств на промисловій території є розвиток сфери послуг і можливості перерозподілу трудових ресурсів з виробничої сфери, де зайнятість населення буде неухильно знижуватися через вироблення природних копалин, переходу виробництва на нові технології, автоматизацію та робототехніку. Крім того, промислові території, як правило, генерують потоки туристів для туристських дестинацій, тому розвиток туристичної діяльності призведе до осідання частини фінансових коштів в межах цих територій.

Дослідження особливостей формування та функціонування туристичних підприємств щодо розвитку ринку туристичних послуг на промислових територіях показали, що туристичні підприємства не тільки являють собою у загальному вигляді самостійно статутні господарюючі суб'єкти з виробничою функцією і функцією отримання максимуму прибутку, але і в їх сутність та зміст включаються також екологічна і соціальна функції [13, с. 208].

Розвиток ринку туристичних послуг на території пов'язано в першу чергу з розвитком дестинацій, для яких основним джерелом у мотиваційному стимулі залучення туристів є різноманітність і цінність туристсько-рекреаційних ресурсів. Як правило, дестинації мають базовий туристський ресурс, що лежить в основі залучення споживачів. Це може бути пляжний туризм на морських узбережжях, відпочинок з лікуванням у санаторних центрах, екскурсійно-розважальний туризм у великих населених пунктах тощо. Однак сучасна концепція формування туристських центрів і зон полягає в тому, що, крім основного туристського ресурсу, споживач повинен мати багатий вибір додаткових туристичних послуг. При цьому чим більше такий вибір, тим привабливіше дестинация і тим більше коштів залишається в межах території [5]. Тому дослідження промислових територій на предмет виявлення туристично-рекреаційного потенціалу для створення або відновлення привабливого турпродукту є важливим завданням в розвитку туризму.

Вибір рекреаційних територій для розвитку туризму полягає в пошуку оптимального співвідношення між освоєнням природних ресурсів і збереженням їх якості, між заощадженням природних об'єктів і задоволенням потреб людини у відпочинку [14, с. 5]. Рекреаційні ресурси є базисом розвитку ринку туристичних послуг, вони в умовах промислових регіонів не безмежні, мають певний обсяг, час, умови експлуатації та вартість. Вибір рекреаційних ресурсів відбувається на основі порівняльної оцінки об'єктів і територій туристичного призначення з метою виділення пріоритетних для інвестування туристичних об'єктів. При цьому основними об'єктами оцінки є туристичні ресурси та об'єкти інфраструктури [15, с. 243-244].

У зв'язку з тим, що для промислових регіонів характерним є підвищений забруднення атмосферного повітря, води, землі відходами виробництва, виникає гостра необхідність виявлення особливостей методичного підходу до формування оцінки рекреаційних територій і, зокрема, обґрунтування вибору і оцінки ландшафтів, що дозволяє наблизити результати цих досліджень до конкретних потреб населення промислових регіонів з урахуванням сформованої в них економічної та екологічної обстановки.

Методологія оцінки повинна включати організаційно-екологічні та економічні підходи до комплексної оцінки придатності територій для рекреаційних цілей та методи, реалізація яких створить передумови для збереження навколишнього природного середовища при функціонуванні туристичних підприємств та для забезпечення більш повного задоволення потреб туристів [15, с. 245]. Організаційно-екологічний підхід до комплексної оцінки придатності територій для рекреаційних цілей полягає не тільки в необхідності мати інформацію про якісній характеристиці тих чи інших рекреаційних ресурсів, але і в здійсненні вибору найбільш придатних з них за допомогою комплексного показника, який інтегрує у собі всі основні природні властивості території і отриманий на основі результатів порівняльного аналізу властивостей сукупності приватних індивідуальних показників, що характеризують окремі сторони навколишнього природного середовища. Зазначені дані - інформація про якісну характеристику рекреаційних ресурсів, приватних індивідуальних показниках, які визначають окремі сторони території, і комплексний інтегральний показник - складають основу еколого-рекреаційного паспорта території.

Спільним у методології оцінки територій туристичного призначення є визначення ряду характеристик, які мають головне значення для здійснення порівняльної оцінки. Виділення характеристик залежить, як правило, від тієї мети, заради якої проводиться оцінка рекреаційних об'єктів. При цьому необхідно зазначити, що цілі можуть бути різними - від вкладення певної суми інвестицій в туристичний об'єкт купівлі земельної ділянки з подальшим розвитком туристичної інфраструктури до створення і розвитку туристичних центрів і зон. Для досягнення поставленої мети важливі набір характеристик і групування їх у блоки.

Таким чином, структура і кількість характеристик багато в чому залежать від вимог і цілей, які стоять перед вибором відповідного об'єкта. Наприклад, при вкладенні інвестицій для створення нового сучасного туристичного об'єкта більш важливе значення має ландшафт, відповідна інфраструктура, природні об'єкти, а менш важливе - будови, так як простіше мати місце з недоторканою територією, ніж зносити будівлі, непридатні для поставленої мети. У тому випадку, якщо інтерес представляють будови як заклади відпочинку, на перший план виходить відповідність їх вимогам проживання і комфорту, вартісні характеристики і т.д.

При формуванні цільової функції для моделей оптимального функціонування та розвитку рекреаційних систем необхідно задавати кількісну оцінку ефективності рекреаційної діяльності [15].

Рекреаційна оцінка та оцінка привабливості зон розглянутої промислової території, а також їх можливої наповнюваності туристами, з одного боку, і оцінка інтересів туристів за сегментами туристичного ринку на основі маркетингового дослідження - з іншого, дозволяють:

- ранжувати зони промислової території на основі прогнозу активності їх відвідування;
- виділити зони найбільшого інтересу виділеними сегментами туристичного ринку;
- визначити можливий ріст інтересу до виділених зон при проведенні необхідних рекреаційних заходів;
- скласти обгрунтовані плани розвитку промислових територій, виділити пріоритети розвитку;
- скласти перспективний план розвитку ринку туристичних послуг.

При аналізі туристсько-рекреаційних ресурсів, крім природно-рекреаційних, розглядаються культурно-історичні та соціально-економічні об'єкти. В основі всіх оціночних характеристик лежить кількісний метод бальних оцінок. Комплексна бальна оцінка природних туристсько-рекреаційних ресурсів промислових територій дозволяє визначити рекреаційну цінність останніх як складової частини їх туристсько-рекреаційного потенціалу туристичного ринку території. В даний час універсальним підходом до комплексної оцінки атрактивних туристсько-рекреаційних ресурсів та їх просторового розподілу на базі методу бальних оцінок є застосування сучасних геоінформаційних систем (ГІС) як інструменту для обробки просторової інформації, прив'язаної до певної частини земної поверхні і використовується для управління нею. У ГІС входять наступні підсистеми:

- збір даних і проведення їх попередньої обробки;
- зберігання і вибірка інформації - організовує просторові дані з метою їх вибірки, оновлення та редагування;
- маніпулювання даними та їх аналіз;
- висновок - відображає всю базу даних або частину її в табличній, діаграмного або картографічній формі.

ГІС використовує потенціал сучасних комп'ютерів для вимірювання, порівняння та опис інформації, що зберігається в базах даних. Застосування результатів ГІС має велике значення і в проектуванні туристсько-рекреаційної діяльності для вирішення завдань просторового аналізу по вибору місця розташування об'єктів туристичного призначення на місцевості залежно від її рекреаційних характеристик.

Таким чином, першим кроком у розвитку ринку туристичних послуг в дестинації промислового регіону є оцінка туристсько-рекреаційних ресурсів, потенційних можливостей їх розвитку, а також розкриття нових туристичних ресурсів. Розвиток існуючого туристичного продукту йде по шляху вдосконалення якості туристичних послуг, інфраструктури, пропозицій, пов'язаних з додатковими туристичними послугами.

Розкриття природних туристичних ресурсів пов'язане з багатим природним, культурно-історичним і соціально-економічним потенціалом території. Виявлення природних ресурсів, пріоритетне відновлення їх для розвитку туризму, а також створення відповідних ландшафтів має велике значення для таких промислових регіонів, як Донбас. На основі цих ресурсів створюється природно-заповідний фонд території, який є базовим туристським ресурсом.

Історико-культурна спадщина являє собою важливе туристське ланка інформаційно-пізнавальної структури, формує екскурсійну діяльність в межах території. Дослідження і аналіз туристично-рекреаційних ресурсів території пов'язані з інноваційною діяльністю, яка у сфері туризму спрямована на розвиток нового або зміна існуючого продукту, вдосконалення туристичних послуг, освоєння нових ринків, впровадження інформаційних і телекомунікаційних технологій і сучасних форм організаційно-управлінської діяльності [16, 17].

Якщо інновації в роботі конкретних підприємств можуть спиратися на ініціативу менеджменту, розуміння реалій і мінливій дійсності з боку керівництва, то інновації у розвитку територій, до яких належать дестинації, як правило, формуються на базі досліджень і служать основним фактором їх розвитку.

Цілями введення інновацій в дестинації є в першу чергу створення конкурентоспроможних продуктів та інфраструктури, надання послуг, що відповідають світовим стандартам, для формування привабливого іміджу, створення бренду, що дозволяє залучити стабільно-розрахунковий потік туристів, а отже, і рішення економічних і соціальних питань регіону та населення, що проживає на його території. У сучасній ринковій економіці саме інновації дозволяють успішно конкурувати дестинациям, так як призводять до підвищення іміджу, а значить, і попиту з боку споживача, встановленню сприятливої цінової політики та підвищення прибутку підприємств туристської інфраструктури, складових туристські центри і зони, а опосередковано і всієї території.

При розвитку наявних та розкритті нових туристичних ресурсів на промислових територіях необхідно враховувати специфіку регіону. Так, для Донбасу важливим чинником розвитку туризму є етнографічні дослідження, пов'язані з розселенням, традиціями та культурною спадщиною різних народностей. Тільки в р. Донецьку проживають люди 116 національностей. Останнім часом намітився активний інтерес до культових об'єктів, які формують розвиток релігійного туризму і паломництва. І, безумовно, не можна не звернути увагу на такий важливий, що має потужний потенціал, але недостатньо розвинений ресурс, який має великі перспективи в індустріальних регіонах Східної України і особливо на Донбасі - промисловий туризм [18, 19].

Створення нових туристичних ресурсів пов'язано насамперед з наданням послуг, які розширюють можливості отримання додаткових послуг. До цих ресурсів належать тематичні парки, парки розваг, які можуть мати саму різну тематику, проте особливу цінність їм додає тематика, пов'язана з територіальною специфікою. Так, наприклад, якщо розглядати історичні корені сучасного Донбасу, то в минулому його територію займали в основному степу, які служили місцем проживання кочових племен. Особливо цікаві відомості про скіфських племенах, які перебували на території Приазовському степу. Найбільш важливим джерелом за обсягом відомостей і за ступенем їх достовірності є четверта книга «Історії» давньогрецького історика Геродота [20], а також численні описи досліджень курганів, що залишилися від скіфів і збережених до наших часів [21]. Історія існування і традиції скіфів представляють інтерес не тільки для жителів України, але й іноземних туристів. Тому проект тематичного парку «Легенди Приазов'я» [22] є оригінальним туристичним продуктом. Крім того, на ринку туристичних послуг можуть створюватися нові туристичні ресурси, пов'язані з розвитком культурно-естетичних центрів, подієвого туризму (спортивні змагання, фестивалі, культурні заходи, карнавали) і т.д.

На основі розкритого потенціалу та наявного туристичного ресурсу дестинацій промислового регіону проектуються і створюються туристичні центри і зони, а також мережу екскурсійних маршрутів, при цьому нові ресурси приурочуються до туристських зон, що мають великий потік туристичних прибуттів.

Однією з найважливіших умов розвитку туризму в регіоні є створення цілісного інформаційного образу території. Необхідно відзначити, що в епоху інформаційних технологій, величезного потоку інформації дослідження повинні спиратися на сучасне інформаційне забезпечення. Просторовий аналіз численних туристських ресурсів великих територій у сфері рекреації, культурно-історичних цінностей, пам'яток природи, культури неможливий без використання ГІС технологій, що спираються на потужну базу даних і картографію. Крім того, як система, що працює з потужною базою даних туристських ресурсів, ГІС може використовуватись як інформаційна система для туристських інформаційних центрів (ТІЦ), без яких неможливе просування бренду дестинації на світовий ринок туристичних послуг [23, 24] (малюнок 1).

Рис. 1. Напрямки досліджень щодо розвитку ринку туристичних послуг на промисловій території

Таким чином, інновації у дестинації, грунтуючись на дослідженні туристичних ресурсів території і інформаційних технологіях, що забезпечують створення і розвиток сучасних туристичних центрів і зон, створення бренду та просування його в інформаційному просторі світового ринку послуг кінцевому споживачу - туристу. При цьому мова йде як про класичних повнофункціональних ДВС, так і про направлення неогеографии - нового методу роботи з геопросторової інформацією [25]. Можливі шляхи розвитку ринку туристичних слуг в умовах промислових регіонів України показані на малюнку.

Висновки. Промислові регіони України, і зокрема Донбас, мають всі передумови для розвитку ринку туристичних послуг, що спирається на дослідження, пов'язані з виділенням пріоритетних для створення рекреаційних зон, розвитку наявних та створення інноваційних туристичних ресурсів з використанням геоінформаційних систем та просторових створенням потужних туристично-інформаційних центрів.

Список використаних джерел

1. Бейдик О.О. Рекреаційно-туристські ресурси України: Методологія та методика аналізу, термінологія, районування: монографія / О.О. Бейдик. - К: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2001. - 365 с.
2. Кудокоцев Н.С. Туристсько-рекреаційне зонування територій (на прикладі Волноваського району Донецької області) / Н.С. Кудокоцев, С.М. Голубнича // Вісник ДІТБ. - 2007. - № 11. - С. 208-213.
3. Данильчук В.Ф. Методологія порівняльної оцінки об'єктів і територій туристичного призначення / В.Ф. Данильчук // Культура народів Причорномор'я. - 2006. - № 74. - С. 36-39.
4. Кифяк В.Ф. Організація туристичної діяльності в Україні / В.Ф. Кифяк. - Чернівці: Зелена Буковина, 2003. - 312 с.
5. Данильчук В.Ф. Формування національного туристичного продукту / В.Ф. Данильчук // Вісник ДІТБ. - 2002. - № 6. - С. 31-37.
6. Безуглий І.В. Напрями удосконалення територіальної організації регіональної рекреаційно-туристичної системи / І.В. Безуглий // Формування ринкових відносин в Україні: зб. наук. праць Науково-дослідного економічного інституту Міністерства економіки України. - К., 2007. - Вип. 7 (74). - С. 93-97.
7. Данильчук В.Ф. Особливості формування і розвитку туристичних підприємств: монографія / В.Ф. Данильчук / НАН України. Ін-т економіки пром-сті. - Донецьк, 2006. - 240 с.
8. Готра В.В. Технологія кластеризації підприємств туристично-рекреаційної галузі Закарпаття / В.В. Готра // Формування ринкових відносин в Україні. - 2007. - № 9 (76). - С. 168-171.
9. Поклонський Ф.Е. Особливості розвитку організаційно-економічного механізму формування інтегрованих корпоративних туристичних структур / Ф.Е. Поклонський // Вісник ДІТБ. - 2010. - №14. -С. 304-309.
10. Ткаченко Т.І. Сталий розвиток туризму: теорія, методологія, реалії бізнесу: монографія / Т.І. Ткаченко. - К.: Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2006. - 537 с.
11. Мальська М. Туристичний бізнес: теорія та практика: навч. сел. для студентів вищ. навч. закл. / М. Мальська, В. Худо. - К: Центр учбової літератури, 2007. - 424 с.
12. Кифяк В.Ф. Програмно-цільовий метод планування та управління розвитком територіально-рекреаційної системи / В.Ф. Кифяк // Формування ринкових відносин в Україні. - 2007. - № 6(73). - С. 165-170.
13. Данильчук В.Ф. Передумови формування концепції та механізму розвитку туристичної діяльності на промисловій території / В.Ф. Данильчук // Економіка промисловості. - 2009. - № 1. - С. 208-210.
14. Методологія оцінки рекреаційних територій: монографія / В.Ф. Данильчук, Г.М. Алейнікова, А.Я. Бовсуновська, С.М. Голубнича. - Донецьк: Донецький ін-т турист. бізнесу, 2003. - 197 с.
15. Данильчук В.Ф. Моделювання процесів оцінки привабливості промислової території для розвитку в'їзного і внутрішнього туризму / В.Ф. Данильчук // Прометей. - 2008. - № 3. - С. 243-251.
16. Новіков B.C. Інновації в туризмі / B.C. Новіков. - М.: ПЦ «Академія», 2007. - 208 с.
17. Матюшенко І.Ю. Інновації: проблеми науки і практики: монографія / І.Ю. Матюшенко, М.О. Кізін. - Харків: ВД «ІНЖЕК», 2006. - 269 с.
18. Данильчук В.Ф. Соціально-економічні аспекти управління промисловим туризмом в Донецькій області / В.Ф. Данильчук // Вісник ДІТБ. - 2010. - №14. - С. 52-63.
19. Куліш В.Г. Перспективи розвитку промислового туризму у світі / В.Г. Куліш // Вісник ДІТБ. - 2010. - №7. - С. 90-95.
20. Геродот. Історія в дев'яти книгах / Геродот. - М.,1975. - 420 с.
21. Нечаєва Л.Г. Житло кочівників півдня Східної Європи в залізному столітті / Л.Г. Нечаєва // Стародавнє житло народів Східної Європи. - М., 1975. - 52 с.
22. Данильчук В.Ф. Обґрунтування необхідності створення тематичного парку «Легенди Приазов'я » / В.Ф. Данильчук // Вісник ДІТБ. - 2003. - № 7. - С. 8-16.
23. Семичастний І.Л. Обґрунтування та постановка завдань застосування ГІС у сфері дослідження та оцінки туристсько-рекреаційних ресурсів адміністративних одиниць Донецької області / І.Л. Семичасний, Е.М. Лебезова // Вісник ДІТБ. - 2009. - №13. - С. 242-248.
24. Семичастний І.Л. Обґрунтування структури туристичного інформаційного центру міста Донецька, концепції обґрунтування та основних напрямків його діяльності як обов'язкового елемента управління інформаційною підтримкою «Євро-2012» в Україні / І.Л. Семичасний // Вісник ДІТБ. - 2010. - №14. - С. 106-112.
25. Єремченко О.М. Неогеография: особливості і можливості / Є.М. Єремченко. «Неогеография 21в. - 2008». - Матеріали 9-го Міжнародного форуму « Високі технології 21 століття». - М., 22-25 квітня 2008. - 170 С.

У даній статті розглядаються напрямки досліджень розвитку ринку туристичних послуг у промислових регіонах.

Ключові слова: розвиток, ринок, туристичні послуги, дестинація, рекреаційні ресурси, промислові території, інновації.

In this article the directions of researches on the development of tourist services market in industrial regions are examined.

Keywords: development, market, tourist services, destination, recreational resources, industrial territories, innovations.