Чугунова Т.М., Руденко М.І.
Культура народів Причорномор'я. - 2007. - №121. - С.125-129.

Ефективність використання територій природно-заповідного фонду на прикладі Кримського природного заповідника

Проблеми збереження біологічного різноманіття приділяється все більше уваги. Уявлення про біологічне різноманіття як унікальному властивості живої природи і його ролі в збереженні життя на Землі стало невід'ємною частиною сучасних поглядів на взаємовідносини природи і суспільства. На саміті ООН в Ріо де Жанейро (1992) поняття біорізноманіття було визначено як варіабельність живих організмів з усіх джерел, включаючи, серед іншого, наземні, морські та інші водні екосистеми і екологічні комплекси, частиною яких вони є: це включає різноманіття в межах виду, різноманітність видів і різноманітність екосистем. Це визначення стало офіційним визначенням, оскільки увійшло в конвенцію ООН з питань біорізноманіття, яка прийнята всіма країнами світу, за винятком Андорри, Брунею, Ватикану, Іраку, Сомалі та США [5] Зазначається також, що збереження біорізноманітності найбільш ефективно на особливо охоронюваних природних територіях.

Збереження біологічного різноманіття має найбільш високий рівень пріоритетності, так як вимагає принципової зміни всієї системи управління біологічними ресурсами і ставлення суспільства до навколишнього середовища. В даний час традиційна модель економічного зростання розвинених країн багато в чому себе вичерпала, і не може бути запропонована для інших країн в якості зразка. Єдина можливість вирішення глобальних проблем сьогодення - це сталий розвиток системи, в якій перебуває територія. Сталий розвиток (sustainable development) - концепція, згідно з якою світовий економічний розвиток має задовольняти потреби поколінь, не ставлячи під загрозу здатність майбутніх поколінь задовольняти свої власні потреби. В економічному сенсі мова йде про те, що людство має жити на відсотки з природного капіталу, не зменшуючи його [6].

Вибираючи варіанти переходу до сталого розвитку, різні проекти і напрямки екологізації економіки необхідно обрати критерії, вимірювачі вибору кращого варіанту проекту або напрями природокористування. Можна говорити про поліпшення здоров'я, збереження красивих ландшафтів і т.д., але в економіці мірилом придатності проекту є поняття економічної ефективності.

Потрібно розрізняти поняття ефект і ефективність. Економічний ефект розглядається як різниця між результатами господарської діяльності й витратами, необхідними для їх досягнення. Економічна ефективність - це результативність економічної діяльності, виконання економічних програм і заходів, що характеризується відношенням отриманого економічного ефекту до витрат факторів або ресурсів, що зумовив отримання цього результату.

За різними ознаками можна виділити наступні види ефективності:

- за наслідками - економічна, соціальна і екологічна;
- за місцем отримання ефекту - локальної і народногосподарська;
- за ступенем збільшення (повторення) - первинна (одноразовий ефект) і мультиплікаційна (багаторазово-повторювана ;
- за метою визначення - абсолютна (характеризує загальну величину ефекту або в розрахунку на одиницю витрат чи ресурсів) і порівняльну (при виборі оптимального варіанту з декількох варіантів господарських або інших рішень) [15].

Всі разом узяті види ефективності формують загальну інтегральну ефективність. Особливо охоронювані природні території, об'єкти природно-заповідного фонду (далі ОПЗФ). В Україні території ПЗФ займають близько 4% , що значно менше, ніж у розвинених країнах і не відповідає оптимальному рівню, рекомендованого ООН - 10%. [13].

У відповідності з цільовим призначенням і тими функціями і завданнями, які дана територія або об'єкт повинні виконувати визначаються категорії, до якої належить певний ОПЗФ [1] .

Території та об'єкти природно-заповідного фонду за своїм походженням поділяються на дві категорії : природні території та об'єкти і штучно створені об'єкти.

В даний час за цільовим призначенням в Україні виділяють 11 категорій природно-заповідного фонду: природний заповідник, біосферний заповідник, національний природний парк, регіональний ландшафтний парк, заказник, пам'ятка природи, заповідне урочище, які є природними територіями та об'єктами. Ботанічний сад, дендрологічний парк, зоологічний парк, парк-пам'ятник садово-паркового мистецтва є штучно створеними ОПЗФ. В залежності від виду цільового використання, будь природний ділянку виконує набір господарських та/або негосподарських функцій. Під господарськими розуміються функції, безпосередньо пов'язані з виробничими відносинами і реалізація яких має прямий економічний результат. Реалізація негосподарських функцій дає непрямий економічний ефект, безпосередньо виміряти і оцінити який в традиційних економічних показниках, як правило, важко.

Об'єкти природно-заповідного фонду є більшою чи меншою мірою інтегральними ресурсами, що функціонують у декількох напрямках. Можливість реалізації певних функцій залежить від типу території та її правового статусу. Деякі території (наприклад, національні парки, ботанічні сади, зоопарки тощо) одночасно виконують як господарські, так і негосподарські функції. Такі території як природні заповідники повинні виконувати переважно негосподарські функції.

До основних економічно значущим негосподарським функцій ОПЗФ відносяться [1]:

- природоохоронна (збереження генофонду);
- средозащитная (організація моніторингу навколишнього середовища);
- науково-дослідна та інформаційна
- культурно-освітня і виховна;
- оздоровча та рекреаційна.

Для розрахунку ефективності необхідно встановити, який результат від діяльності ОПЗФ можна отримати, враховуючи, що реалізація кожної із зазначених функцій має різний економічний ефект

У загальному вигляді економічним результатом реалізації природоохоронної функції є економія витрат на збереження одного умовного біологічного виду на розглянутій території порівняно з відповідною територією замикаючого району. В якості замикаючого розглядається район, де природний комплекс вимагає найбільших витрат на збереження одного умовного виду [9].

Економічним результатом реалізації средозащитной функції є запобігання зниження диференціального доходу в ланках сфери виробництва, відчувають позитивний вплив охоронюваних природних комплексів. Зокрема, це може бути запобігання зростання індивідуальних витрат у виробництві на суміжних сільськогосподарських землях, територіях лісогосподарського освоєння туристично-рекреаційних комплексах.

Економічним результатом науково-дослідницької та інформаційної функції є економічний ефект від проведення фундаментальних і прикладних досліджень, а також від використання в народному господарстві інформативних відомостей, отриманих на базі розглянутого ОПЗФ.

Економічний результат реалізації культурно-просвітницької та виховної функцій, найбільш складно піддається оцінці, полягає в поліпшенні якісних і кількісних показників стану природних об'єктів внаслідок підвищення рівня екологічного світогляду населення, прищеплення дбайливого ставлення до елементів навколишнього середовища.

Економічний результат оздоровчої або рекреаційної функції полягає у підвищенні ефективності трудової діяльності населення, що зрештою виражається в підвищенні продуктивності праці і приріст валового внутрішнього продукту. Крім того, її реалізація пов'язана з отриманням прямих доходів від оплати різних послуг в місцях відпочинку.

Дослідження цільових функцій охоронюваних природних територій свідчить, що найбільш повна їх реалізація забезпечується на тих територіях, де дотримується більш жорсткий правовий режим природокористування (табл. 1) [5].

Таблиця 1.