Чеглей В.М.
Науковий вісник Національного університету біоресурсів
і природокористування України. - 2011. - Вип. 163 частина 1

Сільський зелений туризм як вид рекреаційної діяльності

Розглянуто сільський зелений туризм як один із видів туризму. Наведені відмінності між поняттями «відпочинок», «туризм» і «рекреація», а також відмінності між аграрним туризмом, екологічним і сільським зеленим туризмом. Подано класифікацію туризму, відпочинку та сільського зеленого туризму.

Ключові слова: сільський зелений туризм, рекреація, відпочинок, екотуризм.

Важливим чинником розвитку сільського зеленого туризму є зростаючий попит на відпочинок, особливо на природі. До цього призводить невідповідність місця проживання фізіологічним і психологічним потребам людини. Зростання популярності сільського зеленого туризму обумовлюється розвитком транспортної мережі та рівнем доходів громадян. При цьому через різноманіття виконуваних ним функцій і велику кількість форм прояву досить складно визначити, який вид діяльності є сільським зеленим туризмом і які є його основні види.

Аналіз основних досліджень і публікацій. Вперше в українському законодавстві поняття сільського та екологічного (зеленого) туризму було використано у Законі України «Про туризм» [1]. Єдиного визначення сільського зеленого туризму, як і туризму, поки що не існує, незважаючи на те, що поняття сільського зеленого туризму наведено у проекті Закону «Про сільський зелений туризм», поданому на розгляд у комітет Верховної Ради України у 2007 р. Тому багато зарубіжних і вітчизняних авторів, таких як С.А. Воробчук, А.В. Харін, Д.М. Еров, В.М. Ніколашин, В.В. Гловацька, М.Й. Рутинський, Ю.В. Зінько, Б.Л. Фіногеєв розробляють уточнення цього поняття та зміст сільського зеленого туризму.

Мета дослідження. Уточнити й деталізувати поняття “сільський зелений туризм”, визначити ознаки сільського зеленого туризму як виду рекреаційної діяльності та його основні види.

Виклад основного матеріалу. Поняття туризму, відпочинку і рекреації часто вживають як синоніми, але вони різняться між собою. Відпочинок - це стан спокою або діяльність, яка знімає стомлення і сприяє відновленню працездатності. Потреба у відпочинку є відмітною властивістю будь-якого живого організму. Відпочинок передбачає вільний час для відновлення сил і включає чотири стадії: стомлення, розслаблення, відновлення сил, розвага [5, с 379]. Переміщення у приємне місце й пошук різноманітності також є відпочинком.

На рис 1. наведена класифікація видів відпочинку, складена автором на підставі класифікації, виконаної Т.В. Ніколаєнко [4].

Рис 1. Класифікація видів відпочинку

Рекреація й відпочинок, на перший погляд, схожі між собою, але рекреація - це не тільки реакція організму на стресову ситуацію, стомлюваність, а ще й бажання пізнати щось нове [4]. Рекреація (лат. recreatio - відновлення) - це відпочинок, відновлення сил, які були витрачені у процесі трудової діяльності [11, с 522]. Таким чином, рекреація - це відпочинок, тісно пов'язаний із саморозвитком людини, її фізичним, інтелектуальним або духовним самовдосконаленням. Одним з видів активного відпочинку є туризм (франц. tourisme, від tour - прогулянка, поїздка) - подорож (поїздка, похід) у вільний час [11, с 627].

Закон України «Про туризм» дає визначення туризму як тимчасового виїзду людини з місця проживання в оздоровчих, пізнавальних, професійно-ділових чи інших цілях без зайняття оплачуваною діяльністю [1]. Подібне визначення дає й Ареф'єв В.Є. Він визначає туризм як подорож за межі постійного місця проживання з будь-якою метою, крім заробітку й переїзду на нове місце проживання, а також як задоволення громадських потреб (рекреаційних, ділових, політичних, освітніх та ін.), пов'язаних із необхідністю переміщення у просторі людей. Людину, що здійснює таку подорож, називають туристом [3].

Туристів класифікують за ступенем активності та за способом відпочинку, який тісно пов'язаний із стилем життя. За ступенем активності розрізняють: любителів спокійного відпочинку, любителів задоволень, любителів активного відпочинку, любителів спортивного відпочинку, відпочиваючих з метою пізнання, любителів пригод. Залежно від стилю життя розрізняють: любителів насолод, тенденційних туристів, сімейних туристів і цілком відпочиваючих [8, с 43].

Світова організація туризму визначила туризм як один із видів активного відпочинку, що являє собою подорожі для ознайомлення з іншими районами, новими країнами у поєднанні з елементами спорту [14]. Статистична комісія ООН прийняла більш широке визначення туризму як виду діяльності осіб, які подорожують і перебувають за межами їх звичайного середовища не більше одного року поспіль з метою відпочинку, у ділових та інших справах [6].

Отже, з одного боку, туризм - це окремий випадок подорожі, з іншого - діяльність із виробництва туристичного продукту. Подорожі та виробництво туристичного продукту - це види діяльності, проте виробництво - це економічна діяльність з метою отримання прибутку, а подорож - це діяльність з пересування у просторі з різних причин. Наукова література пропонує різні підходи до класифікації туризму. Класифікація видів туризму наведена у таблиці.

Ознака	Вид туризму	Характеристика
Мотив	3 метою відпочинку	Для фізичного або психологічного відпочинку
	Лікувально-оздоровчий	Відпочинок у санаторно-курортних комплексах
	Культурно-пізнавальний	Ознайомлення з історико-культурною спадщиною
	Громадський туризм	Клубний туризм, відвідування друзів, родичів
	Спортивний туризм	Для участі в спортивних заходах
	Шопінг-тур	Для здійснення покупок
	Екстрім-тур	Поїздки для отримання екстремальних відчуттів
	Паломницький	Поїздки святими місцями
	Винний	Поїздки для дегустації марочних вин
	Економічний	Поїздки, що здійснюються з комерційною метою
	Мисливський туризм	Подорожі з метою полювання
	Дайвінг	Подорожі з метою підводного плавання
	Науковий	Поїздки на наукові конференції
	Спелеологічний	Поїздки для дослідження печер
	Археологічний	Подорожі для дослідження пам'яток археології
	Альпінізм	Поїздки для сходження на гірські вершини
	Політичний	Участь у конгресах, політичних заходах
Територія	Міський	Відпочинок у місті
	Сільський	Відпочинок у сільській місцевості
Організація	Паушальний тур	Стандартизований комплекс туристичних послуг
	Індивідуальний тур	Турист організує та здійснюю його самостійно
Походження туристів	Внутрішній	Подорожі жителів всередині країни проживання
	Міжнародний	Подорожі будь-якою країною осіб, що не є її жителями
Тривалість перебування	Тривалі поїздки	Понад 3 дні
	Нетривалі поїздки	Транзитні, одноденні, короткочасні (до 3 днів)
Вік подорожуючих	Діти	Діти до 15 років подорожують зі своїми батьками
	Молодь	Туристи віком15-24 роки
	Економічно активні молоді люди	Туристи віком 25-44 роки
	Економічно активні	Туристи віком 45-64 років (подорожують, як
	люди середнього віку	правило, без дітей)
	Пенсіонери	Туристи віком 65 років і старше
Вид транспортних засобів	Автотуризм, морський, велосипедний, автобусний і тощо	Подорожі різними видами транспорту, у тому числі автомобілем, велосипедом, автобусом і тощо
	Змішаний	Використання декількох видів транспорту
	Пішохідний	Подорожі пішки
Пора року	Сезонний	3 травня по вересень
	Міжсезонний	З жовтня по квітень

* Складено автором на підставі [8; 10; 12-13].

Сільський туризм - це один із видів туризму. Поняття «сільський зелений туризм» у його звичайному трактуванні існує давно. Ще в Римській імперії серед членів імперської родини існувала мода на відпочинок у сільській місцевості. Нині на зміну концепції звичайного відпочинку на морському узбережжі (концепції трьох «S» (Sun-Sea-Sand) - сонце, море, пісок) прийшла концепція пізнавальних подорожей у сільську місцевість з ознайомленням з місцевими традиціями та вживанням екологічно чистих продуктів (концепція трьох «L» (Landscape-Lore-Leisure) - пейзажі, традиції, дозвілля). Це відродило інтерес до сільського туризму [7, с 11].

У законопроекті України «Про сільський зелений туризм» наведено визначення сільського зеленого туризму як виду туризму, який передбачає тимчасове перебування туристів у сільській місцевості (селі) для відпочинку та отримання ними послуг сільського зеленого туризму. До послуг сільського зеленого туризму належить діяльність членів особистого сільського господарства, власників котеджів, міні-готелів у сільській місцевості з надання послуг бронювання, розміщення, харчування, інформаційного обслуговування та інших послуг, які спрямовані на задоволення потреб туристів [2].

Експерти Всесвітньої туристичної організації визначають сільський зелений туризм як складну багатоаспектну діяльність, що включає пішохідні та кінні прогулянки, полювання й риболовлю, гірські походи й альпінізм, спортивні й оздоровчі поїздки [7, с 14].

У світовій практиці поняття «сільський зелений туризм» часто прирівнюють до поняття «агротуризм”, але поняття «сільський зелений туризм» набагато ширше й включає в себе агротуризм як різновид. Агротуризм (agritourism) - це вид відпочинку в сільській місцевості з використанням сільського господарства для рекреації, освіти або залучення до господарської діяльності [7]. В Україні можливо ввести таке поняття аграрного туризму як різновиду сільського зеленого туризму з відпочинком у сільській місцевості при активному залученні до традиційних форм аграрного виробництва.

Сільський зелений туризм за змістом подібний до екологічного туризму, який передбачає пізнавальний вид відпочинку, зосереджений на природних територіях, і заняття різними формами активної рекреації в природних ландшафтах без шкоди навколишньому середовищу. Союз екотуризму в США визначає екотуризм як подорожі, які не порушують цілісності екосистем, з метою отримання уявлень про культурно-етнографічні та природні особливості цієї місцевості. Це створює умови, за яких охорона довкілля стає вигідною місцевому населенню. Синонімом поняття екотуризм є зелений туризм [7].

Таким чином, сільський зелений туризм, аграрний туризм і екотуризм відрізняються основними цілями використання вільного часу. Сільський зелений туризм передбачає стаціонарний відпочинок з можливістю радіальних виїздів, походів та залученням до традиційних видів сільського господарства. Екотуризм - це безперервний рух, ознайомлення з природою, традиціями, культурою певного середовища, а аграрний туризм являє собою відпочинок із залученням рекреанта до сільськогосподарської діяльності.

Висновки та перспективи подальших досліджень. З огляду на зазначене пропонуємо наступне визначення сільського зеленого туризму як виду туризму, який передбачає тимчасове перебування туристів у сільській місцевості для відпочинку з використанням навколишнього середовища з метою рекреації, освіти або залучення до сільськогосподарської діяльності, що створює умови, за яких охорона довкілля стає вигідною місцевому населенню. Отже, з огляду на багатогранність цього поняття сільський зелений туризм є видом рекреації та видом туризму, який:

1) є видом активного відпочинку;
2) заснований на отриманні комплексу туристичних послуг;
3) пов'язаний із тимчасовим перебуванням туристів у сільській місцевості;
4) забезпечується власниками агросадиб;
5) не завдає шкоди навколишньому середовищу;
6) включає аграрний туризм як один із видів сільського зеленого туризму.

Список літератури

1. Закон України «Про туризм» від 15.09.1995 №324.
2. Законопроект «Про сільський зелений туризм» від 12.04.2007 № 3467.
3. Арефьев В.Е. Введение в туризм: учеб. пособие / В.Е. Арефьев. - Барнаул: Изд-во АГУ, 2002. - 282 с.
4. Николаенко Т.В. Введение в рекреационную географию. / Т.В. Николаенко, Д.В. Николаенко. - Харьков: Междунар. Славянский Ун-т, 1998. – 196 с.
5. Ожегов С.И. Словарь русского языка: Ок. 57000 слов. / С.И.Ожегов. - М.: Рус.яз., 1988. - 750 с.
6. Папирян Г.А. Международные экономические отношения: маркетинг в туризме. / Г.А. Папирян. – М.: Финансы и статистика, 2001. - 160 с.
7. Рутинський М.Й. Зелений туризм. / М.Й.Рутинський, Ю.В.Зінько. - К.: Знання, 2008. - 271 с.
8. Саак А.Э. Менеджмент в со–иально-культурном сервисе и туризме: учеб. пособие./ А.Э. Саак, Ю.А. Пшеничних. СПб.: Питер, 2007. - 512 с.
9. Скиба А. Агротуризм: эпоха возрождения. /А. Скиба. //Агровісник України. -2007. - №11. - С.6-10.
10. Слепокуров А.С. Геоэкологические и инновационные аспекты развития туризма в Крыму. / А.С. Слепокуров - Симферополь: СОНАТ, 2000. - 100 с.
11. Современный словарь иностранных слов: Ок. 20000 слов. - СПб.: Дуэт, 1994. - 752 с.
12. Таряник А.И. Состояние и возможности развития туризма в Крыму / А.И. Таряниу // Исторический и зеленый туризм в Восточном Крыму: Материалы науч.-практ.конф. - Керчь: Издательский фонд “Боспор”, 2004. - С.6-11.
13. Устойчивое развитие рекреационно-экономического комплекса Крыма / под ред. А.В. Ефремова. – Симферополь: Таврия, 2002. - 300 с.
14. Финогеев Б.Л. Крымский туризм на пороге XXI столетия: состояние и пути его развития./ Б.Л. Финогеев, О.В. Лобов, Н.Н. Городецкая. - Симферополь: Таврия-Плюс, 1998. - 148 с.

Рассмотрен сельский зеленый туризм как один из видов туризма. Приведены различия между понятиями «отдых», «туризм» и «рекреация», а также различия между аграрным туризмом, экологическим и сельским зеленым туризмом. Приведена классификация туризма, отдыха и сельского зеленого туризма.

Ключевые слова: сельский зеленый туризм, рекреация, отдых, экотуризм.

This article examines rural green tourism, as one of the types of tourism. Summarizes the differences between the concepts of leisure, tourism and recreation, and the differences between the agricultural tourism, ecological tourism and rural green tourism. The classification of tourism, recreation and rural green tourism.

Key words: rural green tourism, recreation, leisure, ecotourism.