СТРАТЕГІЯ РОЗВИТКУ ТУРИСТИЧНИХ РЕГІОНІВ

Стратегічні документи, що розробляються в розрізі окремих класів туристичних регіонів (на прикладі Польщі і України)

Класифі­каційна ознака	Характеристика стратегічних документів, які розробляються в даний час	Приклади наявної документації стратегічного значення
1. Потенційно-туристичні регіони	Стратегії розвитку потенцій­но-ту­ристичних регіонів роз­робля­ються, як правило, в складі регіональних стратегій розвитку і, як виняток, - як окремі документи	Формування інформаційного прос­тору туристич­ної індустрії Івано-Франківщини шляхом створення регіонального турис­тично-інформаційного центру
2. Активно-туристичні регіони	Документація стратегічного зна­чен­ня розробляється, як правило, у вигляді стратегій розвитку окремих курортів чи туристичних центрів, а також у вигляді окремих доку­ментів (наприклад, програм) для туристичних регіонів, межі яких співпадають з адміністративно-територіальни­ми одиницями регіо­нального рівня (області, воєвод­ства), або туристичних регіонів, які склалися історично	- Концепція розвитку санаторно-курортної сфери, туризму і відпочинку у Львівській області (схвалена рішенням колегії Львівської обласної державної адміністрації від 1 лютого 2002 року); - Програма розвитку санаторно-курортної сфери, туризму і відпочинку у Львівській області на 2003-2007 роки (Розробник ІРД НАН України, Львів, 2002); - Закон України “Про спеціальну економічну зону туристсько-рекреа­ційного типу “Курорто-поліс Трускавець” від 18 березня 1999 р. № 514-14 (зміни від 09.08.1999 р. № 1441-99-п).
3. Розвинені туристичні регіони	Документація стратегічного зна­чен­ня розробляється як стратегії розвитку туристичних регіонів, ме­жі яких співпадають з адмі­ніст­ративно-територіальними одини­цями регіонального рівня (області, воєводства), або туристичних регіонів, що склалися історично	- Перспективна Програма розвитку туризму Закарпатської області на 2005 - 2010 рр.
4. На державному рівні	Документація стратегічного зна­чен­­ня розробляється окремо як га­лузева стра­тегія розвитку туризму в країні або в складі іншої стра­тегічної документації	1. Україна: - Державна програма розвитку туризму на 2002-2010 роки (затверджена постановою КМУ від 29 квітня 2002 р. № 583). 2.Польща: - Формування розвитку туризму в Польщі, починаючи з 1994 р. -Напрямки політики держави в  розвитку туризму з 1995 р. - Програма допомоги в розвитку туризму PHARE (TOURIN I, II, III) від 1995 р.-Стратегія розвитку туризму на 2001-2006 рр. - Стратегія розвитку туризму в “Стра­тегії розвитку країни на 2007-2015 рр.”
5. На рівні міждержавних утворень (єврорегіони)	Документація стратегічного зна­чення розробляється як специ­фічна стратегія розвитку між дер­жавного територіального утво­рення “Євро­регіон”	Tourism Partners Europe: Development of Euro­pean cross border tourist destinations (Європей­сь­ке туристичне партнерство - розвиток Євро­пейських транскор­донних туристичних регіо­нів).

Проведений аналіз суті та змісту стратегічних документів, наведених в таблиці 1, засвідчив, що ця документація відрізняється в залежності від ієрархічного рівня і охопленої території, є досить різноплановою за обсягом документів, глибиною опрацювання матеріалу, без єдиних методичних підходів до її розробки та вимагає відповідного удосконалення.

Доведено, що основні принципи розробки стратегій соціально-економічного розвитку туристичних регіонів мають відповідати загальноприйнятим у світовій практиці методам розроблення стратегічних документів. На думку автора, стратегія соціально-економічного розвитку туристичного регіону повинна розроблятися як документ, який має бути обов'язковим до реалізації і в обов'язковому порядку враховуватись при розробці іншої стратегічної документації соціально-економічного розвитку регіонів. Такий документ має бути виваженим і обґрунтованим, а обов'язковими елементами його структури повинні бути: SWОТ-аналіз; детально обґрунтовані стратегічні цілі, завдання і поетапний план їх досягнення.

У дисертаційній роботі обґрунтовано, що діагностика соціально-економічного розвитку туристичних регіонів як за організацією, так і за змістом має багато спільного із діагностикою економіки регіонів загалом і здійснюється за таким алгоритмом:

1-й етап - ретроспективний аналіз соціально-економічного розвитку регіону;
2-й етап - оцінка існуючого стану регіону (порівняння з наявними нормативними показниками);
3-й етап - виявлення сучасних проблем розвитку регіону;
4-й етап - окреслення перспектив соціально-економічного розвитку регіону та шляхів їх досягнення.

У процесі здійснення SWOT-аналізу сильні сторони, слабкі сторони, загрози і можливості розглядаються з точки зору внутрішніх і зовнішніх перспектив розвитку досліджуваного регіону. У різних країнах здійснення діагностики соціально-економічного розвитку регіонів загалом і туристичних регіонів зокрема суттєво відрізняється за підходами, принципами, нормативно-правовим полем тощо, в результаті чого ускладнюється порівняння обсягів, глибини охоплення і якості такої діагностики та унеможливлюється зіставлення отриманих результатів. Детальна оцінка підходів до здійснення діагностики в Польщі й Україні показала наступне: як в Польщі, так і в Україні на регіональному рівні діагностика розвитку туристичної сфери розглядається переважно в структурі регіональних стратегій розвитку. З'ясовано, що такий підхід дозволяє виокремити стратегію розвитку туристичних регіонів в структурі регіональних стратегій розвитку, причому останню можна представити у вигляді програми або концепції стратегічного розвитку туризму.

Сьогодні в Польщі розробка стратегій регіонального розвитку є обов'язковою, оскільки це передбачено законодавством самоврядних воєводських органів, однак в складі цього законодавства відсутні чіткі рекомендації щодо розробки таких стратегій, відсутній єдиний загальноприйнятий понятійно-термінологічний апарат (дефініції "стратегічна ціль", "оперативна ціль", "пріоритети" та інші тлумачаться по-різному), не враховується стратегічна документація, розроблена в інших країнах, не використовуються теоретико-методологічні напрацювання з розробки стратегічної документації, сформовані польськими вченими. Автором проаналізовані особливості стратегій розвитку туристичних регіонів в Україні. Наголошується на важливості врахування "Європейського інструменту сусідства й партнерства" при розробці стратегій соціально-економічного розвитку туристичних регіонів в різних країнах.

У результаті досліджень нами встановлено, що мета у стратегіях соціально-економічного розвитку туристичних регіонів в різних країнах світу практично співпадає, оскільки її суть полягає у підвищенні ефективності функціонування вже існуючих туристичних регіонів і введення в дію нових перспективних туристичних регіонів. Проте методи й засоби досягнення цієї мети в різних країнах є неоднакові і залежать від внутрішніх і зовнішніх факторів розвитку туризму в тій чи іншій країні.

Узагальнення досвіду розробки стратегій розвитку туристичних регіонів у країнах ЄС дозволило автору виділити наступні основні проблеми зазначеного напряму стратегічного планування:

- відсутність єдиної, цілісної системи стратегічного планування розвитку туристичних регіонів та державного регулювання розвитку туризму в регіонах;
- недостатня інтеграція наукових підходів, методик і нормативної бази щодо розробки стратегічних планів розвитку сфери туризму;
- дефіцит висококваліфікованих кадрів, здатних здійснювати розробку стратегічної документації з розвитку туристичних регіонів;
- ускладнена координація стратегічного розвитку туристичних регіонів внаслідок диверсифікації закладів туризму за формами власності;
- дефіцит інноваційних туристичних проектів, наукових досліджень з питань впровадження новітніх перспективних видів туризму;
- недостатній рівень інформаційного забезпечення розвитку туризму, зокрема недосконалість статистики туризму.

У роботі доведено, що обґрунтування мети, завдань та принципів стратегії розвитку туристичних регіонів в контексті реалізації регіональної політики вимагає врахування наступних положень:

- регіональна стратегія розвитку туризму є стратегічним документом, який визначає цілі, завдання, пріоритети, напрями економічного і соціального розвитку сфери туризму в регіоні у системі цілей, завдань і пріоритетів розвитку економіки регіону загалом;
- принципи розроблення стратегії туристичного регіону повинні відповідати загальноприйнятим у європейській практиці методам розроблення стратегічних документів;
- у кожній країні повинно бути єдине нормативно-правове та методичне забезпечення розроблення як стратегій регіонального розвитку, так і стратегій розвитку туристичних регіонів;
- розроблення стратегій регіонального розвитку чи стратегій розвитку туристичних регіонів повинно здійснюватися робочими групами, створеними з представників органів державної влади та місцевого самоврядування, бізнесових кіл, наукових установ, громадських організацій.

У третьому розділі "Аналіз особливостей соціально-економічного розвитку туристичних регіонів" досліджуються політичні зміни і соціально-економічні перетворення в країнах Європи як передумова формування особливостей розвитку туристичних регіонів; відслідковуються основні тенденції розвитку сфери туризму у контексті сучасних європейських інтеграційних процесів; окреслюються соціально-економічні, географічні та міжнародні аспекти розвитку приморських регіонів Польщі; аналізується специфіка розвитку курортно-туристичних регіонів; окреслюються особливості розвитку транскордонних туристичних регіонів.

Утворення такої наднаціональної структури як Європейський Союз (ЄС) спричинило нові особливості формування туристичних потоків між країнами, які входять в його склад (спростилися формальні умови пересування громадян між цими країнами, уніфікувалося фінансове підґрунтя тощо). Також отримала значний розвиток матеріальна база туризму, забезпеченість якою, однак, суттєво диференціюється в розрізі різних країн ЄС.

ЄС визначив три цілі регіональної політики:

1 - розвиток і структурні перетворення у менш економічно розвинутих регіонах;
2 - економічна і соціальна трансформація територій, які вимагають глибокої реструктуризації;
3 - підтримка позитивних суспільно-економічних змін у сфері освіти та на ринку праці.

Ці три окреслені цілі матимуть безпосередній вплив на інтенсифікацію розвитку туризму вже у найближчій перспективі.

У зазначеному контексті існує необхідність концентрації зусиль органів влади, суб'єктів господарювання, неурядових організацій у діях, спрямованих на:

- зростання обсягів інвестицій, спрямованих на створення туристичної інфраструктури та регіонального туристичного продукту;
- збільшення питомої ваги туризму в загальному обсязі валового внутрішнього продукту;
- зростання питомої ваги доходів від розвитку сфери туризму у бюджетах усіх рівнів;
- збільшення асортименту туристичної продукції регіону, популяризацію туристичної привабливості регіону, його історико-культурних та природних туристичних ресурсів;
- розширення частки регіону на національному та міжнародному туристичних ринках;
- посилення активності органів державної влади та місцевого самоврядування, а також розширення ролі регіональних і місцевих туристичних організацій в процесі формування та просування туристичних послуг.

На основі результатів опитування групи експертів з питань туризму ЮН ВТО автором проаналізовано перспективи подальшого зростання обсягів розвитку туризму та досліджено інтенсивність прояву глобалізаційних процесів на активізацію розвитку туризму в різних країнах світу, зокрема у Польщі. Так, у 2006 р. у Польщі було зареєстровано 6694 туристичні заклади, у яких налічувалося 574,6 тис. місць. Протягом останніх років розвиток туризму в Польщі інтенсифікується: у 2006 р. кількість туристичних об'єктів зросла порівняно з 2005 р. на 0,4 %, кількість місць в них за це же період збільшилася на 0,8 %.

У роботі детально розкриваються специфічні особливості розвитку приморських регіонів Польщі. На польському узбережжі Балтійського моря розташовані 4 курорти, що мають відповідний статус: Свіноуйсце (разом з Мендзиздроє), Колобжег, Устка і Сопот, а також 8 населених пунктів, що підпадають під деякі положення курортного законодавства: Мендзиводзе, Лукенчин, Дзівнувек, Дзвіжино, Леба, Ястарня, Юрата, Криніца Морська (т. зв. курорти, що розвиваються). Курортне лікування впроваджується також ще в десяти районах для відпочинку: Погожеліцах, Нехожу, Мжежіне, Устроне Морському, Мельне, Дартувеке, Гдине-Орлове, Гданське-Єліткове і в Стегні. Встановлено, що для приморських міст-курортів характерні різні функції. Сьогодні основною функцією вважається туристична, оскільки вона приносить найбільші вигоди. Більшість приморських туристичних регіонів здатні зробити свою економіку ефективнішою завдяки курортній діяльності, яка динамічно розвивається. Вона вимагає високого рівня послуг, лікувальної бази та екологічно чистого довкілля. Наявність цих умов дозволяє створити характерні для приморського курорту риси та значно розширити діапазон туристичних пропозицій.

Аналізуючи напрями розвитку приморських курортів, необхідно відзначити, що багатофункціональність приморських туристичних населених пунктів, які є реальними або потенційними курортами, обумовлена географічним розташуванням польського узбережжя, а саме, - відсутністю простору, необхідного для розвитку класичної курортної моделі. Найкращі умови для розвитку курортного лікування (кліматотерапії, таласотерапії і бальнеотерапії) мають населені пункти, розташовані на піщаних мілинах. Цей домінуючий тип польського узбережжя, який займає більше 70 % його довжини, характеризується комплексом сприятливих специфічних фізико-географічних ознак.

Привабливість місцевості для туристів зумовлюють переважно такі фізико-географічні особливості, як широкі піщані пляжі, м'яке піщане дно, специфічний мікроклімат, сприятливі сонячні умови, неоднорідність рельєфу місцевості та рослинного покриву, великий відсоток площ, зайнятих приморськими лісами з їх специфічним біокліматом. Ці чи інші переваги зумовили і відповідне розміщення об'єктів туризму в розрізі воєводств.

Так, майже половина всіх туристичних об'єктів Польщі зосереджена в чотирьох воєводствах: Західнопоморськім - 850 (12,7 %); Малопольськім - 819 (12,2 %); Поморськім - 797 (11,9 %); Дольношльонськім - 694 (10,4 %). До воєводств з найменшою кількістю закладів розміщення належать: Лодзьке - 229 (3,4 %); Підляське - 176 (2,6 %); Опольське - 114 (1,7 %); Свєнтокшицьке - 111 (1,7 %).

Поморське воєводство, як територія нашого дослідження, займає третє місце в Польщі за кількістю обслуговуваних туристів та друге - за кількістю закладів розміщення туристів, а разом з Західнопоморським воєводством є лідером за цими показниками, забезпечуючи 20 % всього обсягу туристичних потоків Польщі.

Зазначимо, що території східної Польщі, які є периферійними регіонами ЄС, мають непогані умови для розвитку туризму. Однією з перспективних форм співпраці, зокрема і у сфері туризму, для таких прикордонних регіонів є єврорегіони. Саме туризм може стати однією з підойм соціально-економічного розвитку цих територій, а також одним із головних елементів співпраці ЄС із державами Східної Європи (Україною, Білоруссю, Росією та ін.).

У четвертому розділі "Проблеми соціально-економічного розвитку туристичних регіонів" досліджуються політичні, організаційно-економічні та екологічні проблеми розвитку приморських, курортно-туристичних та транскордонних туристичних регіонів; окреслюються проблеми розвитку транскордонної співпраці в сфері туризму та проблеми розвитку і територіальної організації інфраструктури туристичних регіонів.

У роботі зазначається, що у сучасних умовах підвищення ефективності функціонування господарського комплексу регіонів Польщі є важливим напрямом прискорення економічного та соціального розвитку країни. Це можливо здійснити лише на основі раціонального використання їх природного, екологічного, виробничого, кадрового, ресурсного, курортно-рекреаційного та туристичного потенціалу.

Багатий курортно-рекреаційний і туристичний потенціал Польщі створює значні передумови для формування високорозвиненого та рентабельного курортно-рекреаційного господарства, особливо в курортно-туристичних регіонах, серед яких вагоме місце займають приморські регіони.

До найбільш вагомих чинників, які формують процес розвитку туристичних регіонів, віднесені: зовнішнє оточення, господарська (економічна) ситуація, розвиток функціональних інститутів держави, формування політичної системи, наявність політичної культури. Встановлено, що якщо зовнішня небезпека в різних країнах переважно погіршує перспективи економічного розвитку, зокрема у сфері торгівлі, зарубіжних інвестицій, то в польських умовах спостерігається зворотна тенденція: зовнішня загроза обумовлює в суспільстві високий рівень консолідації.

У роботі встановлено, що розвиток приморських міст підпорядковується тим самим законам, що і розвиток міст загалом. Їх суть полягає в тому, що суспільно-політичні й соціально-економічні основи розвитку міст повинні забезпечувати основні цінності суспільного життя. Окреслено проблеми розвитку приморських міст при намаганні дотримуватись ними таких важливих принципів розвитку, як локальності, автономії, демократії, ефективності, рівноваги, тривалості

Водночас ефективний розвиток польських курортів гальмує ряд чинників, а саме: ліквідація Курортного інституту, відсутність центрального туристичного інформаційного бюро у Варшаві, інформаційних і агентських бюро на регіональних курортах, недосконала законодавча та нормативно-правова база щодо розвитку курортів, курортних територій і курортно-туристичних регіонів.

Акцентується увага на соціально-економічних проблемах розвитку курортно-туристичних регіонів, спричинених, зокрема, природними факторами (наприклад, кліматичними умовами), що обумовлюють неефективне використання більшості об'єктів й низький рівень їх завантаженості, наявність великої кількості сезонних закладів. Окреслюється низка проблем, пов'язаних з недосконалістю правового поля функціонування курортів в Польщі і в Україні. Доведено, що як у Польщі, так і в Україні протягом останніх років не завжди спостерігаються позитивні тенденції розвитку курортно-туристичних регіонів, що свідчить про необхідність консолідації зусиль уряду, бізнесу та науковців для спільного пошуку засобів подолання існуючих проблем розвитку регіонів.

Особлива увага автором приділена специфічним чинникам екологічного характеру, які обумовлюють деградацію регіонів, серед яких найсуттєвішими, зокрема для приморських туристичних регіонів, слід вважати: забруднення морської акваторії скидами морського транспорту і бурових платформ; погіршення якості навколишнього середовища; хаотична та безконтрольна забудова; розвиток видів економічної діяльності, що суперечать вимогам курортної медицини; відсутність міської каналізації та систем очищення стоків, утилізації побутових відходів; екологічно некоректна поведінка відпочивальників; недотримання правових норм охорони довкілля; недостатня результативність санкцій за екологічні порушення тощо.

Багаторічні дослідження проблем організаційно-економічного забезпечення реалізації стратегії розвитку транскордонних туристичних регіонів показали, що значна частка невирішених проблем пов'язана з неузгодженістю дій міжнародних інституцій розвитку транскордонного співробітництва, які мають складну структуру. У роботі проаналізовані відповідні структурні підрозділи таких провідних міжнародних інституцій розвитку транскордонного співробітництва як Рада Європи, Європейський Союз та інших, і окреслені цілі й особливості їх функціонування. Виявлено: діяльність цих інституцій на сучасному етапі побудована таким чином, що туристичні регіони в структурі єврорегіонів функціонують відповідно до принципів транскордонного співробітництва. Цьому сприяють й особливості структури управління єврорегіонів. Розкрито ряд переваг єврорегіонів як туристичних регіонів, які пов'язані, передусім, з можливостями прикордонного обміну та наявністю прикордонної інфраструктури, а також перешкод, викликаних митними та візовими формальностями і створенням нерівноправних умов для туристичного обміну стосовно громадян сусідніх країн - не членів ЄС. У цьому контексті важливою проблемою є практична відсутність нормативно-правової бази розвитку єврорегіонів як туристичних регіонів. Здійснений аналіз діяльності єврорегіонів, у тому числі за участю областей України, дозволив виявити, що загалом ці утворення сприяють розвитку співпраці між органами влади, проте органи управління нижчих ланок, а також місцеві громади фактично вилучені з системи транскордонного співробітництва.

У п'ятому розділі "Розробка стратегій соціально-економічного розвитку туристичних регіонів" сформовано вимоги до розробки стратегій соціально-економічного розвитку туристичних регіонів; окреслюються особливості розробки стратегій соціально-економічного розвитку приморських регіонів; розкривається специфіка формування стратегій розвитку курортно-туристичних регіонів; окреслюються особливості розробки стратегії розвитку єврорегіонів як організаційної форми туристичних регіонів; формуються пропозиції щодо перспектив розвитку транскордонного співробітництва туристичних регіонів.

Протягом останніх десятиріч окреслились важливі тенденції формування соціально-економічного середовища Європи і світу, які у найближчій перспективі визначатимуть зміни у сфері туризму: зміщення центрів економічної активності не лише в глобальному, а й у регіональному масштабах, яке відбувалося і, очевидно, відбуватиметься в найближчій перспективі; формування стійкої тенденції старіння населення, яка вимагатиме нових організаційних методів туристичної діяльності; активізація впровадження нових технологій в життєдіяльність населення, що трансформувало спосіб життя; зростання навантаження на навколишнє середовище; поява нових глобальних туристичних структур тощо.

У дисертації сформовано ряд вимог до розробки стратегій соціально-економічного розвитку туристичних регіонів, серед яких: обов'язкове врахування Глобального етичного кодексу туризму, який був прийнятий Генеральною асамблеєю ЮНВТО в 1999 р. і затверджений спеціальною резолюцією Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй у 2001 р.; обов'язкове врахування міжнародних стандартів звітності в туристичній діяльності, які встановлені ЮНВТО; використання статистики по туризму, яку надає ЮНВТО, для здійснення порівнянь розвитку сфери туризму в різних країнах і регіонах.

Виходячи з узагальнення наукових підходів польських та українських вчених щодо формування стратегії розвитку туристичних регіонів, автор запропонував наступні стратегії розвитку локальних і регіональних туристичних утворень:

- кардинальної зміни (з'ясування причин кризи і пошук заходів підтримки оздоровниці; залучення інвестицій у розвиток курорту; перепрофілювання оздоровниці);
- збереження зростання (підтримка необхідних темпів зростання за несприятливих зовнішніх умов; залучення відпочиваючих шляхом введення нових послуг (медичних і анімаційних);
- досягнутого зростання (утримання досягнутого рівня у випадку, коли курорт має в своєму розпорядженні лише обмежений набір нового продукту і нездатний перепрофілювати його на новий ринок);
- вибіркового зростання (орієнтація курорту на певний сегмент ринку).

При розробці стратегії розвитку туристичного регіону необхідно передбачати визначення відповідних типів (моделей) розвитку; встановлення пріоритету територій і місць розвитку; визначення обсягів фінансування; окреслення рамок розподілу ресурсів.

З огляду на виявлену специфіку функціонування приморських туристичних регіонів розроблено методологічні принципи формування стратегії їх подальшого розвитку. Розробка стратегії розвитку приморського регіону (на прикладі Польщі) включає: аналіз соціально-економічного стану приморського регіону, що виявляє перспективи його розвитку; ініціювання спільної роботи щодо планування розвитку регіону; стимулювання локальних громад, об'єднань за інтересами, громадських організацій та інших регіональних учасників до спільної діяльності щодо розвитку регіону; інституціоналізацію робіт щодо планування господарського, суспільного, екологічного і глобального розвитку; операційну програму розвитку приморського регіону; надання консультаційної допомоги зацікавленим підприємствам і організаціям з питань доступу і використання можливостей державних і міжнародних фондів підтримки; оформлення і затвердження необхідної документації організацій і підприємств відповідно до затвердженого плану заходів та їх фінансування; рекламну підтримка та створення привабливого іміджу регіону.

Заходи, які реалізовувались на території Поморського воєводства Польщі, було розподілено між програмами чотирьох рівнів: програми, що відповідають пріоритетам стратегії регіонального розвитку, у створенні яких першість належала локальним співтовариствам: (Поморська програма підвищення кваліфікації кадрів); програми, які реалізовані через Міністерство праці воєводства (Програма Леонардо да Вінчі); програми, що підтримують розвиток малого і середнього бізнесу (програма горизонтальної підтримки MSP PHARE 2001; Міжнародна програма SALМON); програми розвитку сільських територій (програма активізації сільських територій Світового банку; програма розвитку людських ресурсів на сільських територіях; програми Європейської Співдружності SAPARD, ISPA).

З метою поліпшення управління та координації діяльності курортних гмін у Польщі створена господарська палата "Польські курорти", аналіз досвіду функціонування якої показує, що в існуючих умовах актуальним є активізація роботи палати у таких напрямках як: організація конгресів і конференцій з проблем розвитку курортів; створення власних видавництв; координація діяльності курортів; участь у законотворчій діяльності; проведення рекламно-інформаційних заходів з метою популяризації курортів; співпраця з міжнародними організаціями (рис. 4).

Рис. 4. Напрями діяльності палати "Польські курорти"

У роботі зазначено, що з метою підвищення ефективності функціонування курортів доцільно розробити концепцію їх розвитку, основними елементами якої є: концепція розвитку підприємництва (нові продукти курортного лікування, новітні курси лікування); фінансова концепція (розробка бізнес-планів розвитку курорту, визначення джерел фінансування); концепція управління (розробка стратегії менеджменту та заходів щодо підготовки управлінських кадрів); концепція маркетингу (аналіз інформації про лікувальні послуги, розробка та реалізація стратегії маркетингу, формування робочої групи маркетингу на курорті).

Формування стратегії розвитку курортно-туристичних регіонів передбачає наступні організаційно-економічні заходи: удосконалення законодавчої та нормативно-правової бази з питань діяльності курортів, курортних гмін та курортно-туристичних регіонів; розширення асортименту та кількості курортно-туристичної продукції; активне впровадження методів менеджменту та маркетингу на курортах; створення союзу польських курортів; організацію рекламної кампанії курортно-туристичних регіонів.

Встановлено, що надзвичайно важливим і позитивним фактором для розробки стратегії розвитку єврорегіонів, як організаційної форми туристичних регіонів, є наявність сформованої організаційної структури. Аргументується, що туристична діяльність сприятиме прискоренню соціально-економічного розвитку єврорегіонів, активізує реалізацію заходів в сфері охорони навколишнього природного середовища. Розроблення науково обґрунтованих стратегій соціально-економічного розвитку єврорегіонів, як організаційних форм туристичних регіонів, вимагає об'єднання зусиль науковців різних країн для проведення спільних наукових досліджень і створення спільних стратегічних документів, виконання яких принесло б вигоду кожній з країн-учасниць єврорегіонів. Це дозволить зробити стратегічні документи розвитку єврорегіонів більш дієвими та краще координувати, зокрема і туристичну діяльність не тільки в межах безпосередньо єврорегіонів, але й на всьому європейському економічному просторі. Обґрунтовано, що існуючі та нові програми розвитку туристичних регіонів мають стати ядром у розбудові нових транскордонних відносин, які виникли внаслідок розширенням кордонів ЄС.

ВИСНОВКИ

Результати проведеного дослідження дозволяють сформулювати такі висновки та пропозиції:

1. У дисертаційній роботі сформовано і розвинено новий напрямок дослідження туристичних регіонів, особливості якого полягають, по-перше, в окресленні теоретико-методологічних основ дослідження на основі застосування міждисциплінарного підходу через призму науки "розвиток продуктивних сил і регіональна економіка"; по-друге, в наявності низки авторських елементів новизни в складі цих основ (уточнено поняття "туристичний регіон", "туристичний продукт"; виявлені специфічні особливості прояву економічних законів в сфері туризму тощо).

В основі виникнення різноманітних підходів до визначення поняття "туристичний регіон" та до їх вивчення як об'єкту дослідження лежить селективний відбір туристичних ознак, характерних для конкретного регіону. Уточнення ознак туристичних регіонів як конкретних об'єктів дослідження науки "розвиток продуктивних сил і регіональна економіка" здійснюється на основі запропонованої класифікації туристичних регіонів, яка враховує специфічну суть і особливості кожного туристичного регіону.

2. Аналіз стану та прогнозування перспектив розвитку туристичних регіонів, розробка заходів, спрямованих на поліпшення їх функціонування, повинні здійснюватися з врахування загальних законів економічної науки (закони попиту і пропозиції, закони Госсена і Енгеля тощо), які мають специфічний прояв в сфері туризму. При здійсненні дослідження особлива увага приділена врахуванню просторових особливостей туристичної діяльності та розміщення туристичних ресурсів. В процесі дослідження апробовано закони просторового розташування та взаємодії різних соціальних і економічних явищ в сфері туризму, що дозволило виявити їх активну роль в туристичному регіонотворенні.

3. Проаналізовано і узагальнено фактори, що гальмують сталий розвиток туризму в регіонах Польщі і України, зокрема недостатній рівень використання наявних ресурсів; низький рівень розвитку туристичної інфраструктури; недостатньо розвинена транспортна мережа регіонів. Встановлено, що серед соціально-економічних чинників, які впливають на збільшення масштабів регіонального туризму, важливе місце належить таким факторам, як підвищення рівня освіти, культури, естетичних потреб населення тощо. Проведена класифікація чинників розвитку туристичних регіонів, які поділено на зовнішні (екзогенні) і внутрішні (ендогенні). Особлива увага приділена таким внутрішнім факторам розвитку туризму в регіонах, як екстенсивні, інтенсивні й стримуючі (негативні), які, насамперед, стосуються активно-туристичних і розвинених туристичних регіонів.

4. Розкрита суть і роль туристичного районування. На основі дослідження регіонів Польщі та України запропонована класифікація активно-туристичних і розвинених туристичних регіонів (внутрішньорегіональні локальні територіальні туристичні утворення, регіони державного рівня та регіони міждержавного рівня), яка базується на системному підході та врахуванні низки ознак, а саме: географічного положення регіону; ієрархічного рівня, на якому отримала розвиток туристична діяльність; наявність туристичної діяльності, яка приносить дохід; поширеності туристичної ознаки тощо. Ця класифікація може бути використана при розробці стратегій розвитку туристичних регіонів, виявленні найважливіших особливостей окремих туристичних регіонів, проблем їх розвитку та формуванні комплексу заходів, спрямованих на подолання таких проблем.

5. Сформована і апробована методика дослідження, в структурі якої виділяються наступні блоки методів: сукупність методів для дослідження особливостей формування ринку та підприємництва в сфері туризму, зокрема використання маркетингової концепції курортів; низка методів для виявлення рівня задоволеності споживачів якістю наданих курортно-рекреаційних послуг, зокрема методів територіального маркетингу та соціологічних методів; ряд методів для оцінки освоєння простору туристичного регіону (описових, системного, просторового аналізу, соціально-економічного аналізу особливостей територіальної організації сфери туризму, зокрема дифузії туристичної діяльності в просторі тощо).

6. У результаті аналізу еволюції змісту поняття "стратегія" розкрита суть поняття "стратегія розвитку туристичного регіону", яка трактується як стратегічний план соціально-економічного розвитку туризму в регіоні, чи стратегічний план соціально-економічного розвитку туристичного регіону, в якому визначені цілі, завдання, пріоритети, напрями економічного і соціального розвитку сфери туризму в досліджуваному регіоні на середньостроковий (4-6 років) та довгостроковий (10-15 років) періоди. Доведено, що основні принципи розробки стратегій соціально-економічного розвитку туристичних регіонів повинні відповідати загальноприйнятим у світовій практиці методам розробки стратегічних документів. Обґрунтовано, що стратегія соціально-економічного розвитку туристичного регіону має бути обов'язковим до реалізації документом, який повинен враховуватись розробниками іншої стратегічної документації.

7. Окреслена суть стратегії маркетингу курортів, яка полягає у визначенні довготривалих цілей і стратегії розвитку курортів, адаптованої до курортного ринку; використанні інструментів реклами і збуту та загальних принципів поведінки курортних об'єктів на даному цільовому ринку. Розкрита суть місії туристичного підприємства, яка визначає сферу бізнесу та сферу діяльності фірми, формулюючи найважливіші принципи управління нею. Розкривається суть поняття "стратегічне маркетингове планування" як сукупність рішень, що стосуються засобів досягнення і утримання стійкої конкурентної переваги на ринку. Наголошується, що маркетингова стратегія має бути еластичною, щоб відповідати змінам у зовнішньому ринковому оточенні, і достатньо чутливою, щоб пристосуватися до вимог різних сегментів ринку. Обґрунтовано, що у Польщі одним з головних завдань є приділення більшої уваги політиків і органів місцевого самоврядування до маркетингу на курортах.

8. Розкрита роль SWOT-аналізу при проведенні діагностики соціально-економічного розвитку туристичних регіонів. Встановлено, що у різних країнах здійснення діагностики соціально-економічного розвитку регіонів загалом і туристичних регіонів зокрема суттєво відрізняється за підходами, принципами, нормативно-правовим полем тощо, в результаті чого ускладнюється порівняння обсягів, глибини і якості діагностики розвитку того чи іншого регіону на міждержавному рівні та унеможливлюється зіставлення отриманих результатів. Детальна оцінка підходів до здійснення діагностики в Польщі й Україні засвідчила: як в Польщі, так і в Україні на регіональному рівні діагностика розвитку туристичної сфери розглядається переважно в структурі регіональних стратегій соціально-економічного розвитку.

9. Аналіз досвіду країн ЄС щодо розробки стратегій розвитку туристичних регіонів чи сфери туризму в регіонах засвідчує, що:

- відбувається зближення наукових підходів, методик, нормативної бази розробки стратегічних документів розвитку сфери туризму в різних країнах;
- відсутня цілісна система стратегічного планування розвитку туристичних регіонів та державного регулювання розвитку туризму в регіонах;
- диверсифікація закладів туризму за формами власності при зростанні приватних закладів туризму ускладнює процес формування туристичних регіонів, розробку стратегій розвитку туристичної сфери в регіонах та планування стратегічного розвитку туристичних регіонів;
- існує дефіцит висококваліфікованих кадрів, здатних здійснювати розробку стратегічної документації з розвитку туристичних регіонів;
- спостерігається дефіцит інноваційних туристичних проектів, які відповідають сучасним запитам людей щодо відпочинку, наукових досліджень з питань впровадження новітніх перспективних видів туризму;
- недостатній рівень розвитку інформаційної інфраструктури, з одного боку, та недосконалість статистики туризму, з іншого, суттєво ускладнює розробку стратегічної документації щодо розвитку сфери туризму.

10. Стратегії розвитку різних типів туристичних регіонів повинні враховувати специфіку кожного з них, яка визначає структуру, обсяг та використовувані методи побудови стратегічного документу. Серед стратегій розвитку курортно-туристичних регіонів автор виділяє такі стратегії: кардинальної зміни; збереження зростання; досягнутого зростання; вибіркового зростання. Їх формування потребує розробки та впровадження комплексу організаційно-економічних заходів: удосконалення законодавчої та нормативно-правової бази розвитку курортів, курортних територій та курортно-туристичних регіонів; розширення асортименту та кількості курортно-туристичної продукції; активного впровадження методів менеджменту та маркетингу на курортах; організації рекламної кампанії курортно-туристичних регіонів.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Монографії

1. Борущак М. Проблеми формування стратегії розвитку туристичних регіонів: Монографія. - Львів: Інститут регіональних досліджень НАН України, 2006. - 288 с.
2. Борущак М. Стратегия развития туристского региона: теория, методология, практика: Монография. - Минск: БГЭУ, 2002. - 166 с.

Статті у наукових фахових виданнях

3. Борущак М. Значення єврорегіонів у транскордонному співробітництві на вибраних прикладах /Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія Економіка. Випуск 23. - Ужгород, 2007. - С. 110-116.
4. Борущак М. Формування стратегії розвитку курортно-туристичних регіонів Польщі // Регіональна економіка. - 2006. - № 1. - С. 155-161.
5. Борущак М. Социально-экономические преобразования в Польше и их влияние на туризм, рекреацию и физическую культуру // Туризм: от науки до практики: тр. Рос. Академии Естественных Наук. - 2006. - Т. 1. - С. 307-310.
6. Boruszczak M. Znaczenie wspуіpracy transgranicznej dla rozwoju gospodarczego Polski // Gospodarka turystyczna w XXI wieku: globalne wyzwania i zagroїenia / pod red. B. Raszki, S. Bosiackiego. - Poznaс: Betagraf, 2006. - S. 51-58. (Борущак M. Значення транскордонного співробітництва для економічного розвитку Польщі // Туристичне господарство у XXI ст.: глобальні виклики та загрози / за ред. Б. Рашкі, Ц. Босяцкого. - Познань: Бетаграф, 2006. - С. 51-58)
7. Boruszczak M. Rola marin w rozwoju turystyki // Problemy Turystyki i Hotelarstwa. - 2006. - z. 1. - S. 46-52. (Борущак M. Роль портів у розвитку туризму // Проблеми туризму та готельного бізнесу. - 2006. - ч. 1. - С. 46-52)
8. Boruszczak M. Polska regionуw u progu XXI wieku // Rola turystyki w strategii i polityce rozwoju gospodarki regionalnej. - Gdaсsk: Wyїsza Szkoіa Turystyki i Hotelarstwa, 2006. - S. 58-64. (Борущак M. Польща регіонів на порозі XXI ст. // Роль туризму у стратегії та політиці розвитку економіки регіону. - Гданськ: Вища школа туризму і готельного бізнесу, 2006. - С. 58-64)
9. Boruszczak M. Przyrodnicze i antropogeniczne walory Pomorza jako czynnik rozwoju regionalnego / Marka w turystyce wiejskiej. - Gdaсsk: Pomorski Oњrodek Doradztwa Rolniczego, 2006. - S. 66-69. (Борущак M. Природні та антропогенні умови Помор'я як чинник регіонального розвитку / Вісник агротуризму. - Гданськ: Поморський осередок сприяння АПК, 2006. - С. 66-69)
10. Борущак М. Концептуальні підходи до визначення дефініції "туристичний регіон" // Вісник Донецького інституту туристичного бізнесу: Серія "Економіка, організація і управління підприємствами (в туристичній сфері). - 2006. - № 10. - С. 104-112.
11. Борущак М. Особливості маркетингової стратегії розвитку курортно-туристичного регіону // Вісник Донецького інституту туристичного бізнесу: Серія "Економіка, організація і управління підприємствами (в туристичній сфері). - 2005. - № 9. - С. 100-105.
12. Boruszczak M. Turystyczno-uzdrowiskowe znaczenie Ustki dla regionu Pomorza // Turystyka a uzdrowiska / red. nauk. A. Gotowt-Jeziorska, J. Wyrzykowski. - Warszawa: Pol. Stow. Turystyki, 2005. - S.33-41. (Борущак M. Туристично-рекреаційне значення Устки для Поморського регіону// Туризм та курорти / за ред. A. Готовт-Єзьорської, Й. Вижиковскі. - Варшава: Польське туристичне товариство, 2005. - С.33-41)
13. Борущак М. Изменения в Польше как социально-организационная основа для функционирования туристических регионов // Актуальные проблемы туризма: Сб. науч. тр. Рос. международной академии. - 2005. - №7. - С. 229-233.
14. Boruszczak M. Regiony i Euroregiony szans№ rozwoju turystyki w Polsce // Gospodarka turystyczna w XXI wieku: szanse i bariery rozwoju w warunkach integracji miкdzynarodowej / pod red. S. Bosiackiego, J. Grella. - Poznan: AWF, 2004. - S.265-272. (Борущак M. Регіони i Єврорегіони: шанс туристичного розвитку в Польщі // Економіка туризму у XXI ст.: можливості та загрози розвитку в умовах міжнародної інтеграції / за ред. С. Босяцкого, Й. Грелля. - Познань: Академія фізичного виховання, 2004. - С.265-272)
15. Boruszczak M. Miejsce Polski w Europie regionуw a procesy integracyjne / Usіugi a rozwуj gospodarczo-spoіeczny / Red. Marciszewska B., Miecznikowski S. - Gdaсsk: Wydaw. Gdaсskie, 2004. - S.120-126. (Борущак M. Місце Польщі в Європі регіонів та інтеграційні процеси / Послуги тa соціально-економічний розвиток / Ред. Марцішевська Б., Мєчніковскі С. - Гданськ: Гданське в-во, 2004. - С.120-126)
16. Boruszczak M. Znaczenie produktu i jakoњci usіug turystycznych // Markowe produkty turystyczne: pod red. A. Panasiuka. - Szczecin: Wydawnictwo Uniwersytetu Szczeciсskiego, 2004. - S. 75-80. (Борущак M. Значення туристичного продукту та якості туристичних послуг // Фірмові туристичні продукти: за ред. A. Панасюка. - Щецин: В во Щецинського університету, 2004. - С. 75-80.)
17. Boruszczak M. Zamki i fortyfikacje w Polsce jako element dziedzictwa kulturowego // Problemy Turystyki i Hotelarstwa. - 2004. - z. 1. - S. 98-104. (Борущак M. Замки та фортифікаційні споруди у Польщі як елемент культурної спадщини // Проблеми туризму та готельного бізнесу. - 2004. - ч. 1. - С. 98-104)
18. Boruszczak M. Produkt turystyczny a polityka turystyczna paсstwa / Turystyka w Polsce w przededniu integracji europejskiej: [praca zbiorowa] Red. Waldemar Moska - Elbl№g: Wyїsza Szkoіa im. Bogdana Jaсskiego Wydziaі Zamiejscowy; Јomїa: Wyїsza Szkoіa Zarz№dzania i Przedsiкbiorczoњci im. Bogdana Jaсskiego, 2004. - s.10-15 (Борущак M. Туристичний продукт і туристична політика держави // Туризм в Польщі напередодні європейської інтеграції / Зб. наук. праць під. ред. В. Моски. - Ельбльонг:. Вища школа управління і підприємництва ім. Б. Янського, 2004. - С. 10-15)
19. Boruszczak M. Dziaіalnoњж turystyczna osуb niepeіnosprawnych // Problemy Turystyki i Hotelarstwa. - 2002. - № 2. - S. 5-11. (Борущак M. Туристична діяльність неповносправних осіб // Проблеми туризму та готельного бізнесу. - 2002. - № 2. - С. 5-11)
20. Борущак М. Социально-экономические преобразования в Польше как организационная основа для функционирования туристических регионов // Науковий вісник Інституту менеджменту та економіки: Серія економічних наук. - 2002. - №3. - С. 115-119.
21. Boruszczak M. Ksztaіcenie kadr dla potrzeb turystyki // Polityka samorz№du terytorialnego w dziedzinie turystyki / pod red. M. Boruszczaka. - Gdansk: WSTiH, 2000. - S. 56-62. (Борущак M. Підготовка кадрів для туристичної сфери // Політика місцевого самоврядування у туристичні сфері/ за ред. M. Борущакa. - Гданськ: Вища школа туризму і готельного бізнесу, 2000. - С. 56-62)
22. Boruszczak M. Markowy produkt turystyczny jako waїny korelat rozwoju regionu gdaсskiego // Tworzenie regionalnego markowego produktu turystycznego gminy / pod red. M. Boruszczaka. - Stegna: RCDRRiOW, 1999. - S.16-25. (Борущак M. Фірмовий туристичний продукт як важливий чинник розвитку Гданського регіону // Створення якісного регіонального туристичного продукту гміни / за ред. M. Борущакa. - Стегна: Регіональний центр розвитку рекреації і організації відпочинку, 1999. - С.16-25)
23. Boruszczak M. Ksztaіcenie kadr turystycznych dla potrzeb turystyki aktywnej // Problemy turystyki i hotelarstwa. - Gdynia: Wyїsza Szkoіa Morska, 1999. - S.18-21. (Борущак M. Підготовка кадрів у сфері активного туризму // Проблеми туризму та готельного бізнесу. - Гдиня: Вища морська академія, 1999. - С.18-21)
24. Boruszczak M. Miejsce obrzкdуw religijnych w programach turystyki sakralnej / From Scientific Workshops of Workers of the University School of Physical Education in Gdaсsk, Poland 1999. - s. 51-64. (Борущак M. Значення релігійних місць в програмах сакрального туризму // З наукових шкіл працівників Академії фізичного виховання у Гданську, Польща, 1999.- С. 51-64)

Інші видання

25. Борущак М. О некоторых психологических аспектах в работе менеджера // Науковий вісник Інституту менеджменту та економіки: Серія економічних наук. - 2002. - № 3. - С. 105-112.
26. Борущак М. Туризм как модель регионального развития предпринимательства // Информационно-аналитический журнал. - 2006. - № 19. - С. 22-23.
27. Boruszczak M. Stan i perspektywy rozwoju turystyki biznesowej w Gdaсsku // Turystyka biznesowa: zbiуr materiaіуw pokonferencyjnych - Gdaсsk: WSTiH, 2007 - S. 402-411. (Борущак M. Стан і перспективи розвитку бізнестуризму у Гданську // Бізнестуризм: збірник праць конференції - Гданськ: Вища школа туризму і готельного бізнесу, 2007 - С. 402-411)
28. Czarnobaj J., Boruszczak M. Ksztaіtowanie transgranicznych obszarуw chronionych a rozwуj turystyki // Rola turystyki w strategii i polityce rozwoju gospodarki regionalnej: zbiуr materiaіуw pokonferencyjnych - Gdaсsk: WSTiH / pod red. A. Korowickiego, 2006 - S. 65-74. (Чорнобай Й., Борущак M. Формування прикордонної зони та розвиток туризму // Роль туризму в стратегії і політиці розвитку регіональної економіки: збірник праць конференції - Гданськ: Вища школа туризму і готельного бізнесу/ за ред. A. Коровіцкого, 2006 - С. 65-74.) Авторська участь: характеристика окремих транскордонних територій і їх значення у розвитку міжнародного туризму з акцентуванням на проблеми охорони навколишнього середовища.
29. Boruszczak M., Gonczarenko J. Miejsce tradycji i obrzкdуw religijnych w rozwoju turystyki // Szkolenia z zakresu: marka w turystyce wiejskiej, catering/ bar/ maіa gastronomia z elementami tradycyjnego produktu regionalnego: zbiуr materiaіуw pokonferencyjnych. - Gdaсsk: PODRwG, 2006. - S. 66-68. (Борущак M., Гончаренко Я. Місце релігійних традицій і обрядів в розвитку туризму: збірник праць конференції "Навчання дисциплін: використання маркування в сільському туризмі (ресторанне обслуговування, бари, мала гастрономія) з елементами місцевих традицій" . - Гданськ: Поморський осередок сприяння АПК, 2006. - С. 66-68) Авторська участь: Оцінка умов і розроблення пропозицій щодо розвитку релігійного туризму в Польщі.
30. Boruszczak M., Czarnobaj J. Walory przyrodnicze centrуw pielgrzymkowych na zachodzie Ukrainy // Turystyka religijno-pielgrzymkowa: zbiуr materiaіуw pokonferencyjnych. - Gdaсsk: Wyїsza Szkoіa Turystyki i Hotelarstwa, 2005. - S. 31-37. (Борущак M., Чорнобай Й. Природні умови центрів паломництва на заході України // Релігійно-паломницький туризм: збірник матеріалів конференції - Гданськ: Вища школа туризму і готельної справи, 2005. - С. 31-37) Авторська участь: Оцінка природних умов і розроблення пропозицій щодо їх охорони в центрах паломництва в західній частині України.
31. Boruszczak M., Czarnobaj J. Miejsce turystyki w programie integracji europejskiej // Turystyka czynnikiem oїywienia obszarуw wiejskich: zbiуr materiaіуw konferencyjnych. - Gdaсsk: Wojewуdzki Oњrodek Doradztwa Rolniczego, 2004. - S. 21-30. (Борущак M., Чорнобай Й. Місце туризму в програмі європейської інтеграції // Туризм як чинник відродження сільських територій: збірник матеріалів конференції. - Гданськ: Поморський осередок сприяння АПК, 2004. - С. 21-30.) Авторська участь: оцінка туристичної політики ЄС, пропозиції щодо гармонізації туристичної політики сусідніх країн.
32. Boruszczak M. Rola samorzadуw lokalnych w aktywizacji њrodowisk wiejskich // Turystyka czynnikiem oїywienia obszarуw wiejskich: zbiуr materiaіуw konferencyjnych. - Gdaсsk: WODR, 2004. - S. 13-19. (Борущак M. Роль місцевого самоврядування в активізації сільських територій // Туризм як чинник відродження сільських територій: збірник матеріалів конференції. - Гданськ: Воєводський осередок сприяння АПК, 2004. - С. 13-19)
33. Boruszczak M. Zamki obronne na Kresach II RP jako czynnik rozwoju turystyki sentymentalnej // Fortyfikacje jako atrakcje turystyczne: materiaіy z miкdzynarodowej konferencji naukowej / pod red. G. Biaіuсskiego. - Giїycko: Wydaw. Mazurskie, 2003. - S. 59-64. (Борущак M. Оборонні замки на окраїнах II РП як чинник розвитку сентиментального туризму // Фортифікація як туристична атракція: матеріали міжнародної наукової конференції / за ред. Г. Бялунського - Гіжицко: Мазурське в-во, 2003. - С. 59-64)
34. Boruszczak M. Rozwуj turystyki na obszarach nadgranicznych a problemy spoіeczne / Розвиток науково-технологічних парків та інноваційних структур інших типів: Україна і світовий досвід: ІІ Міжн. НПК. - Львів: ЦНТІ, 2003. - С. 119-123. (Борущак M. Розвиток туризму на прикордонних територіях тa соціальні проблеми / Розвиток науково-технологічних парків та інноваційних структур інших типів: Україна і світовий досвід: ІІ Міжн. НПК. - Львів: ЦНТІ, 2003. - С. 119-123)
35. Czarnobaj J., Boruszczak M. Las jako uniwersalny zasуb turystyki transgranicznej // Uwarunkowania uїytkowania turystycznego lasуw i terenуw zadrzewionych: zbiуr materiaіуw pokonferencyjnych - Gdaсsk: WSTiH/ pod red. A. Korowickiego, 2003. - S. 135-140. (Чорнобай Й., Борущак M. Ліс як універсальний засіб транскордонного туризму // Умови туристичного використання лісів i лісистих територій: збірник матеріалів конференції - Гданськ: Вища школа туризму і готельного бізнесу / за ред. A. Коровіцкого, 2003. - С. 135-140) Авторська участь: обґрунтовано значення якостей природних ресурсів, зокрема лісових, для розвитку туризму в умовах транскордонної співпраці.
36. Boruszczak M. Њrodowisko jako czynnik rozwoju turystyki. Stan i zagroїenia // Polityka samorz№du terytorialnego w dziedzinie turystyki: zbiуr materiaіуw pokonferencyjnych / pod red. M. Boruszczaka. - Gdansk: WSTiH, 2000. - S. 187-192. (Борущак M. Середовище як чинник розвитку туризму. Стан і загрози // Політика органу місцевого самоврядування у туристичній сфері: збірник матеріалів конференції / за ред. M. Борущакa. - Гданськ: Вища школа туризму і готельного бізнесу, 2000. - С. 187-192)
37. Boruszczak M. Problemy spoіeczne na obszarach nadgranicznych, a turystyka // Problemy i moїliwoњci rozwoju obszarуw przygranicznych poprzez turystykк: materiaіy z seminarium - Gdaсsk: WSTiH 2000 / pod red. M. Boruszczaka - S. 86-94. (Борущак M. Соціальні проблеми у прикордонному регіоні та туризм // Проблеми i можливості розвитку прикордонних регіонів з допомогою туризму: матеріали семінару - Гданськ: Вища школа туризму і готельного бізнесу, 2000/ за ред. M. Борущакa - С. 86-94)
38. Борущак М. Сущность и значение рекламы на туристическом предприятии // Туризм на порозі XXI століття: освіта, культура, екологія: матеріали міжнародної НПК. - Київ: КІТЕП, 1999. - С. 269-273.
39. Boruszczak M. Semantyczne uwarunkowania terminu "branding" // Tworzenie regionalnego markowego produktu turystycznego gminy: zbiуr materiaіуw pokonferencyjnych/pod red.M.Boruszczaka.-Stare Pole: RCDRRiOW, 1999.- S.131-135. (Борущак M. Семантичне обумовлення терміну "бренд" // Створення регіонального фірмового туристичного продукту гміни / Збірник матеріалів конференції / за ред. M. Борущакa. - Старе Поле: Регіональний центр розвитку рекреації і організації відпочинку, 1999.- С.131-135)
40. Boruszczak M. Uwarunkowania i bariery rozwoju agroturystyki //Agroturystyka szans№ wsi: stan i perspektywy: materiaіy z konferencji / pod red. M. Boruszczaka. - Gdaсsk: Zakі. Poligr. Fundacji Rozwoju UG, 1998. - S. 16-21. (Борущак M. Умови i перепони розвитку агротуризму //Агротуризм - шанс для сіл: Стан і перспективи.-Збірник праць конференції / за ред. M. Борущакa. - Гданськ: Закл. полігр. фонду розвитку Гданського університету, 1998. - С. 16-21)
41. Boruszczak M. Dobуr i ocena kadr w turystyce // Rola turystyki w rozwoju regionu: Materiaіy z Konferencji: praca zbiorowa / pod red. M. Boruszczaka. - Bytуw: Druk. "Kurier", 1996. - S. 38-45. (Борущак M. Підбір та оцінка кадрів для роботи в туризмі // Роль туризму у розвитку регіону: Матеріали конференції / за ред. M. Борущакa. - Битув: Друк. "Kurier", 1996. - С. 38-45).

АНОТАЦІЯ

Борущак М. Стратегія розвитку туристичних регіонів. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.00.05 - Розвиток продуктивних сил і регіональна економіка. - Інститут регіональних досліджень НАН України, Львів, 2008.

У дисертації сформовано новий напрямок досліджень розвитку туристичних регіонів, який ґрунтується на врахуванні тенденцій євроінтеграції, суспільно-політичної та соціально-економічної ситуації на глобальному, національному та локальному рівнях при розробці теоретико-методологічних та методичних засад формування стратегій розвитку туристичних регіонів та управління ними, формуванні регіональної політики держави, а також на запропонованих автором практичних рекомендаціях щодо формування нормативно-правового та організаційно-економічного забезпечення розробки і реалізації стратегій розвитку туристичних регіонів.

Одержали подальший розвиток підходи до оцінювання напрямів розвитку регіонів у контексті сучасних європейських інтеграційних процесів, систематизація чинників, які впливають на розвиток туризму в регіонах, методичні рекомендації щодо маркетингового дослідження для оцінки задоволеності споживачів якістю курортно-рекреаційних послуг, наукові принципи розвитку транскордонних туристичних регіонів. Удосконалено класифікацію регіонів, методологію формування довготермінової стратегії розвитку туристичних регіонів, методичні рекомендації оцінки якості курортно-рекреаційних послуг.

Ключові слова: туризм, регіон, класифікація регіонів, туристичні регіони, стратегія розвитку туристичного регіону, транскордонна співпраця, туристичний продукт, якість туристичних послуг, регіональний маркетинг.

АННОТАЦИЯ

Борущак М. Стратегия развития туристических регионов. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени доктора экономических наук по специальности 08.00.05 - Развитие производительных сил и региональная экономика. - Институт региональных исследований НАН Украины, Львов, 2008.

В диссертации сформировано новое направление исследований развития туристических регионов, которое основывается на учете тенденций евроинтеграции, общественно-политической и социально-экономической ситуации на глобальном, национальном и локальном уровнях при разработке теоретико-методологических и методических основ формирования стратегий развития туристических регионов и управление ими, формировании региональной политики государства, а также на предложенных автором практических рекомендациях относительно формирования нормативно-правового и организационно-экономического обеспечения разработки и реализации стратегий развития туристических регионов.

В рамках наук "развитие производительных сил и региональная экономика" автор рекомендует применять следующий подход к интерпретации туристических регионов, который базируется на следующем положении: несколько административно-территориальных единиц регионального уровня могут объединяться в туристические зоны, если они расположены на общей территории с выраженным туристическим признаком.

Автором обобщены существующие и предложены на основе конкретно выбранных и обоснованных признаков собственные классификации туристических регионов с целью выявления возможностей развития таких регионов в перспективе. Сформирована и апробирована собственная методика исследования.

Доказано, что основные принципы разработки стратегий социально-экономического развития туристических регионов должны отвечать общепринятым в мировой практике методам разработки стратегических документов.

Очерчена суть стратегии маркетинга, под которой автор понимает определение длительно действующих целей и стратегии развития курортов, адаптированной к курортному рынку; использование инструментов рекламы и сбыта и общие принципы поведения курортных объектов, которые дают предпринимателям возможность реализовать цели маркетинга на данном целевом рынке.

Доказано, что обоснование цели, задач и принципов стратегии развития туристических регионов в контексте реализации региональной политики требует учета следующих, сформулированных автором, положений: формирование туристических регионов нужно осуществлять при учете административно-территориального деления той или иной страны; стратегию туристического региона нужно разрабатывать в структуре региональной стратегии, или в виде отдельного документа, но при учете последней.

Обосновано, что стратегии развития разных классов туристических регионов должны учитывать их специфику, которая не может не влиять на структуру, объем и используемые методы разработки стратегического документа.

Получили дальнейшее развитие подходы к оценке направлений развития регионов в контексте современных европейских интеграционных процессов, систематизация факторов, влияющих на развитие туризма в регионах, методические рекомендации относительно маркетингового исследования для оценки удовлетворенности потребителей качеством курортно-рекреационных услуг, научные принципы развития трансграничных туристических регионов. Усовершенствована классификация регионов, методология формирования долгосрочной стратегии развития туристических регионов, методические рекомендации оценки качества курортно-рекреационных услуг.

Ключевые слова: туризм, регион, классификация регионов, туристические регионы, стратегия развития туристического региона, трансграничное сотрудничество, туристический продукт, качество туристических услуг, региональный маркетинг.

SUMMARY

Boruschak M. Strategy of development of tourist regions. - Manuscript.

Thesis on getting scientific degree of the doctor of sciences in Economics on spaciality 08.00.05 - Development of productive forces and regional economy - Institute of regional researches of NAS of Ukraine, Lviv, 2008.

New direction of researches on development of tourist regions, which is formed in dissertation on the ground of eurointegration tendencies, social, political and socio-economic situation at global, national and local levels with development of theoretical-methodological and methodical principles of forming tourist regions development and management strategies, forming state's regional policy, and also practical recommendations of author concerning forming normative-legal and organizational-economic rules of development and execution of tourist regions development strategies.

Approaches to the evaluation of directions in regions development in structure of modern European integrations users, systematization of factors influencing regional tourism development, methodical recommendations applying to marketing researches on estimation of users satisfaction from quality of services, scientific principles of transborder tourist regions development. Classification of regions, methodology of forming long-term tourist regions development strategy, methodical recommendations for estimation of resort-recreational services quality are presented.

Keywords: tourism, region, classification of regions, tourist regions, tourist region development strategy, transborder cooperation, tourist product, quality of tourist services, regional marketing.