<<< назад | зміст | вперед >>>

Бочелюк В.Й., Бочелюк В.В. Дозвіллєзнавство

Розділ 2. Соціально-історичні особливості розвитку сучасної системи культурно-дозвіллєвої діяльності

2.2. Соціально-історичні особливості розвитку дозвіллєвих центрів для молоді в нашій країні і за кордоном

Аналізуючи саме явище дозвіллєвої діяльності, його різновиди і їхнє архітектурне втілення, можна зробити висновок, що дозвілля молоді споконвічно було основною складовою частиною всієї дозвіллєвої діяльності.

Із стародівніх часів існували місця офіційного проведення дозвілля - священні й обрядові. Причому обряди, пов'язані саме з молоддю, займали значне місце.

Уже в античній Греції з'явилися театри, стадіони, гімназії, бібліотеки, храми. А римська культура подарувала світу перші багатофункціональні центри, які включали приміщення для масажу і бань, басейнів, спортивних арен, бібліотек, садів, кімнат ділових зустрічей, лоджій для диспутів.

У середні віки розмаїтість об'єктів дозвіллєвої діяльності пояснюється розшаруванням суспільства. Це палаци і заміські резиденції феодалів (бали, турніри, бенкети) і прості цехи ремісників, які виконують роль первинних клубних осередків. Духівництво мало особливі центри: монастирі, що включали безліч функцій, собори, зали для зборів, трапезні, бібліотеки, готелі, школи, сільськогосподарські угіддя, мальовничі і скульптурні майстерні.

У той же час складалася структура нецерковних освітніх установ. З'явилися перші університетські міста. Улаштовані за принципом монастирів, вони містили каплицю, залу, ворота -ведучі ланки в структурі коледжу. Навіть у той час зала була одним з найважливіших елементів університетського життя -місце загальних зборів молодих людей, зустрічей і трапез.

У період капіталізму знову з'являються загальнодоступні дозвіллєві споруди - театр, виставочна галерея, парки. Робітники проводять вільний час у питних закладах - кафе, таверні, бістро, пивних. Деякі з них включали елементи клубної роботи. Зароджуються перші клуби за професійними і товариськими ознаками.

У середині XIX ст. відбувається розвиток видовищно-розважальних форм - кіно, вар'єте, луна-парк (індустрія розваг), де молодіжний характер розваг (через специфіку його вікових особливостей) відіграє головну роль.

Початок XX ст. характеризується бурхливими політичними і соціальними змінами. У цих умовах відокремлюються поняття молодіжної політики, молодіжної культури, молодіжного дозвілля. Усе це безпосередньо відбивається на архітектурі: слідом за багатофункціональними дозвіллєвими комплексами створюються комплекси окремо для молоді. Таким чином, створення молодіжних центрів - це явище соціального розвитку, явище часу. Ця тенденція знаходить висвітлення як на практиці, так і в теорії; як у нашій країні, так і за кордоном.

У 20-30-ті роки, поряд з ідеями створення Палаців і Будинків культури, розробляються проекти Будинків юного пролетаря, Палаців молоді. Висунуті ідеї забігають далеко вперед, не завжди маючи засоби на здійснення. Однак на початку XX ст. не були втілені в життя наявні проекти будинків молоді - у 1925 р. основною формою роботи з молоддю затверджуються юнацькі секції при будинках і палацах культури загального типу.

Лише в 50-60-ті роки відбувається повернення до цієї проблеми. Намічається перехід від проектування окремих будинків до проектування культурних центрів. І негайно спостерігається спеціалізація установ культури за видами і контингентом обслуговування.

З появою в 1956 р. клубу молоді Петроградської сторони в Ленінграді й Одеського клубу молоді почався активний рух

молодіжних клубів. Ідеї будинків молоді знову стали актуальні. Розроблені були будинку молоді в Москві, Комсомольську-на-Амурі, Цілинограді, Донецьку, Ташкенті, Ленінграді, Кишиневі, Мінську, Свердловську, Владивостоці, Краснодоні, Благовєщенську, Казані, Єревані.

Великий практичний досвід проектування молодіжних центрів підкріплювався теоретичними роботами. Починаючи з 60-х років, відповідаючи на вимоги часу, поряд практичними ведуться теоретичні розробки багатофункціональних центрів, універсальних дозвіллєвих центрів, молодіжних творчих центрів. Після будівництва палацу піонерів на Ленінських горах, Московського інституту електронної техніки в м. Зеленограді закріплюються в теорії знайдені на практиці принципи.

За кордоном схожі соціальні процеси приводять до появи багатофункціональних культурних центрів і постановки проблеми організації молодіжного дозвілля.

У Франції будівництво будинків молоді почалося після Другої світової війни: у кожному місті, сільському населеному пункті, районі будувалися установи клубного типу - вогнища культури молоді Франції. їхнім завданням було об'єднати, налагодити контакти між людьми різного походження, різних професій. За задумом це щось більше, ніж клуб. Програму діяльності виробляли і здійснювали члени клубу (розваги, фізична, практична, інтелектуальна, художня діяльність, інформація, спектаклі, подорожі, громадсько-побутове обслуговування).

Інший елемент молодіжного дозвілля у Франції - будинки культури. На відмінну від будинків молоді, вони не були рядовим елементом соціального оснащення міста, але вищим ступенем різних суспільно-виховних установ, що організовують і координують культурну діяльність свого району.

Особливістю молодіжних установ у Болгарії, як і у Франції, було дотримання масштабу, що відповідає призначенню (немає гігантоманії і показності). їхня головна мета - невимушений виховний процес і визначення інтересів молоді.

У НДР дитячі і молодіжні установи поділялися на централізовані молодіжні клуби, молодіжні секції при будинках культури і навчальних закладах, будинки піонерів, будинки науки і техніки для школярів, спортивні зали, комплекси і зони відпочинку. Були також приклади об'єднання молодіжного і спортивного центрів.

У Японії - молодіжні центри, як правило, були винесені за межі міста (молодіжний комплекс у префектурі Сіга, молодіжний центр на острові Окінава). Вони вирішували проблему розважального відпочинку. У межах міста центри виконують ще й просвітні, навчальні функції (суспільний центр і будинок молоді в м. Тітібу).

У багатьох містах США, Канади, Великої Британії та інших країн молодіжні центри розташовуються при університетських комплексах. У м. Берклі (США) функціонував центри активності - комплекс суспільно-культурного центру Каліфорнійського університету. Будинок просвітнього центру в м. Етібікок (Канада), який входить до складу громадського центру міста. У ньому збираються студенти, викладачі і жителі міста, обмінюються досвідом і одержують різнобічну інформацію з усіх галузей знань. Наприклад, за кордоном, найпоширенішими за організацією і формами роботи є організації скаутів, молодих друзів природи Австрії, піонерської організації імені Е. Тельмана, Всесвітньої асоціації молодих жінок-християнок.

Скаути. Засновник скаутів Лорд Баден Пауел розпочав з організації скаутського табору на далекому острові Браунси у Великій Британії. У 1907 р. він зібрав 20 хлопчиків. Це були діти його родичів, знайомих і друзів, різні за походженням, вихованням і статком. Після прибуття в табір вони поселялися в наметах. Такого ще не було в їхньому житті. Тут же, в таборі, вони вперше придумали елементи майбутньої скаутської форми, щоправда поки ще тільки знаки відмінності. Тепер кожний, хто знаходився в якому-небудь патрулі, зав'язував на плечі вовняний вузол різних кольорів: вовки - блакитний, леви -жовтий. Кожен патруль мав прапорець із зображенням цієї тварини. У всіх хлопчиків був латунний знак - лілея, який вони носили на грудях. Після того як скаути проходили певні іспити, їм видавали свисток з написом "Будь готовий!". Коли кожний досягав вищих результатів, він одержував хустку на шию кольору хакі. Цей табір став історичним для скаутського руху, саме тут виросла ідея основного правила скаутського Закону "Скаут друг для всіх і брат для кожного скаута". З тих пір скаутській рух зростав і розвивався, набирав силу, а ім'я його засновника знає кожен скаут у будь-якій країні.

Скаутській рух дбайливо зберігає свої атрибути і символи, дотримується своїх скаутських церемоній. Скаутська емблема широко відома в усьому світі. Красива біла лілея з трьома пелюстками на фіолетово-ліловому фоні. Ця емблема стала символом з моменту його зародження. 250 млн скаутів носили цю емблему, 16 млн скаутів в усьому світі носять її зараз. Скаутський девіз - "Будь готовий!" Він говорить, що ти завжди готовий розумом і тілом подолати будь-які труднощі, якщо необхідно допомогти іншим. Чим більше скаутських навичок у тебе в запасі, тим більше впевненості в тому, що ти здатний жити відповідно до девізу. Кожен скаут повинний підготувати себе до того, щоб стати корисним громадянином батьківщини і брати участь у створенні щасливого життя для себе й інших.

Скаутський знак супроводжується підніманням руки. Він робиться правою рукою: піднімається рука прямо вгору і не згинається в лікті. Рука відкрита долонею вперед, а три випрямлених пальці стиснуті разом. Цей знак символізує три частини скаутської обіцянки: - борг перед Богом, перед самим собою і перед іншими. А мовою жестів це означає: - мудрість. Скаутське рукостискання - ознака прояву дружелюбності і відданості. Бен Пауел перейняв традицію потиску лівою рукою від одного африканського племені. Особливі знаки у вигляді нашивок, які скаути носять на рукаві, позначають його досягнення в тій чи іншій скаутській діяльності.

Скаутом може стати будь-який хлопець або дівчина у віці 6-20 років і більше, що визнає Конституцію Всесвітньої Організації Скаутського руху і діє відповідно до її принципів. Скаути розподіляються за віком: кабскаути - молодший вік, 6-10 років; скаути - середній вік, 11-15 років; ровери - старший вік, 16 - 20 років і більше. Коли хлопчик або дівчинка приєднуються до кабскаутів, немає значення, скільки їм років. Вони обов'язково проходять первісну програму, вивчають обіцянку кабскаута: "Я обіцяю зробити все, щоб виконати свій борг перед Богом і моєю Країною, допомагати іншим і підкорятися Закону кабскутскої групи". Як тільки ти приєднається до скаутів, то станеш членом патруля. Патруль - це невелике об'єднання скаутів із 6-8 осіб, де хлопці працюють і відпочивають разом. У кожному патрулі є свій лідер. Є давня традиція: кожен патруль вибирає собі ім'я. У скаутів ім'я ніби відбиває колективний портрет патруля, а зображення тварини, птаха або квітки є емблемою й особистим знаком кожного скаута, зображення якого носять у вигляді нашивки на лівому рукаві сорочки.

Усі члени Скаутського Рухи вірні Скаутському Закону і виконують його. Скаутські закони: честі скаута варто довіряти; скаут вірний товариш і друг; борг скаута - бути корисним і допомагати іншим; скаут - друг усім і брат будь-якому скауту; скаут ввічливий; скаут - друг тварин; скаут беззаперечно підкоряється своїм батькам, а також наказам керівника патруля, скаутмайстера; скаут посміхається і не сумує при будь-яких труднощах; скаут ощадливий; скаут чистий у думках, словах і справах.

Для скаута необхідні такі якості характеру:

1. Честь - ти завжди чесно поводишся щодо інших, чесно виконуєш свої обов'язки і з честю виходиш з важких ситуацій у поході.
2. Дисципліна - це основа для твоєї гарної роботи в житті.
3. Стриманість і воля - це приходить з морального і фізичного тренування, такі якості допоможуть тобі утриматися від вживання алкоголю, убережуть від непотрібних емоцій.
4. Відповідальність - це прояв особливої сили волі. Спільна робота в Скаутінгу - це справи, де ти береш частину відповідальності на себе, виконуючи певні обов'язки якоїсь загальної, важливої справи для інших.
5. Охайність - кожний повинний уміти стежити за собою.
6. Впевненість у собі - вона приходить лише тоді, коли ти можеш допомогти другу в складній ситуації, коли тобі потрібно разом з іншими брати частку відповідальності на свої плечі.
7. Здоровий глузд - це здатність приймати в складних, критичних ситуаціях потрібні рішення.
8. Вибір друзів - це частина здорового глузду, адже ти проводиш вільний час із людьми, які тобі подобаються, дізнаєшся від них багато нового і цікавого.

Таким чином, Всесвітня Організація Скаутського Руху - це добровільна, неполітична, неурядова організація, яка об'єднує Національні Скаутські Асоціації в усьому світі. Вона нараховує понад 16 млн скаутів у 150 країнах світу. Генеральний Секретар Всесвітньої Організації - відомий швейцарець Жак Морейлльон, ініціатор відомої Міжнародної операції допомоги "Скаути - дітям Чорнобиля". Кожні три роки Всесвітня Організація Скаутського Руху проводить міжнародну зустріч скаутів - Джамбори. Це свято всесвітнього братерства проводиться з 1920 року, коли в Лондоні з ініціативи Баден Пауела відбулося перше Джамбори. Вісім тисяч скаутів з 34 країн вже в той час зібралися на свою першу зустріч. Багато Національних Асоціацій проводять місцеві Джамбори і запрошують у гості скаутів з інших країн.

Молоді друзі природи Австрії. Організація створена в 1895 р. З 1934 р. була заборонена, відтворена в 1945 р. Є молодіжною організацією Друзів природи Австрії. Нараховує 55 тис членів у віці 6-25 років. Будується за територіальним принципом відповідно до адміністративного розподілу країни. Керівництво організацією здійснюється на федеральному і земельному рівнях. Вищий орган - Федеральна конференція, що вибирає федеральний комітет.

Основне завдання організації: організація дозвілля, вільного часу молоді як альтернатива індустрії відпочинку; залучення молоді до громадської діяльності, насамперед з охорони природи; консультація осіб, які відмовляються від несення військової служби; керівництво секціями і гуртками з альпінізму, спортивного орієнтування і т. ін.

Форми роботи організації: проведення великих спортивних, культурних і політичних заходів, семінарів з актуальних проблем молоді й охорони навколишнього середовища, робота в молодіжних центрах. Організація бере участь у заходах австрійського руху прихильників миру.

Молоді друзі природи Австрії є членом Міжнародної організації молодих друзів природи, підтримують контакти з аналогічними молодіжними організаціями в багатьох країнах світу.

Піонерська організація імені Ернста Тельмана. Ця організація створена в грудні 1894 р. З 1952 р. носить ім'я Ернста Тельмана. Ця піонерська організація об'єднує 1,5 млн дітей у віці 6-14 років. Молодші школярі об'єднуються в загони юних піонерів, старші - у піонерів-тельманців. Головне завдання організації - організація вільного часу молоді, виховання підростаючого покоління активними будівниками своєї держави. Молоді вчені, кваліфіковані робітники і студенти активно шефствують над піонерськими організаціями, ознайомлюють їх з питаннями розвитку передової науки і техніки, організовують олімпіади з різних галузей знань, учнівські наукові об'єднання, роботу гуртків. Важливими подіями в житті піонерської організації є піонерські зльоти. Перший зліт піонерів НДР відбувся в серпні 1952 р. в Дрездені.

Всесвітня асоціація молодих жінок-християнок. Це велика міжнародна конфесіональна організація, яка працює з жіночою молоддю, аналог і найближчий партнер Всесвітнього альянсу асоціацій молодих християн. Створена в Лондоні в 1894 р. з метою розширення і зміцнення впливу протестантства серед дівчат і молодих жінок.

Офіційні цілі організації: розвиток взаєморозуміння і співробітництва на національному і міжнародному рівні, розширення конструктивних зв'язків з міжнародними об'єднаннями як неурядовими, так і міждержавними, виступ на захист прав людини, в тому числі прав дітей, сприяння об'єднанню жінок і дівчат у загальне всесвітнє співробітництво, засноване на принципах християнської єдності. Підкреслюючи свою нейтральність у політичних питаннях, асоціація висловлюється за мир і роззброєння, різко виступає проти расизму й апартеїду. Вищий орган - рада, на якій раз у чотири роки збираються делегати від національних асоціацій, які обирають виконавчий комітет. Практичну роботу веде секретаріат на чолі з генеральним секретарем. Асоціація об'єднує національні організації 84 країн.

Найбільш розповсюджена форма діяльності національних організацій - клубна робота. Клуби об'єднують 30-40 осіб і займаються культурним дозвіллям, фізичним вихованням, спеціальними програмами для дівчат. Активно ведеться бібліотечна робота. Особливу увагу організація приділяє благодійній, місіонерській і культурно-просвітній діяльності в країнах, які розвиваються. Володіючи могутньою фінансовою базою, асоціація веде роботу серед біженців та іммігрантів, направляє своїх членів з країн Північної Америки і Західної Європи на роботу в країни, які розвиваються. Організація має консультативний статус при ЮНЕСКО, представлена в керуванні верховного комісара ООН.

<<< назад | зміст | вперед >>>