<<< тому | зміст | вперед >>>

Бабкін О.В. Спеціальні види туризму

Введення

Міжнародний туризм відіграє все більш помітну роль у світовій економіці. Початок нового тисячоліття було відзначено не тільки підйомом міжнародного туристського руху, але й появою нових тенденцій у розвитку даної галузі. Статистика свідчить про стійких темпах розвитку туризму. У 1950 р. загальна кількість туристів становила 25 млн., а надходження від туризму - 2,1 млрд. доларів США; у 1987 р., за даними СОТ, ці показники склали відповідно 363 млн і 150 млрд. У 2000 р. число подорожуючих досягло 698 млн, надходження від туризму - понад 476 млрд. доларів США. У 2002 р. кількість туристів склала 702 млн., валютні надходження від міжнародного туризму досягли 474 млрд доларів США. У 2007 р. число туристів, за даними СОТ, склала 898 млн. У світовій економіці на частку туризму припадає 6% світового валового національного продукту, 7 % світових інвестицій, 11% світових споживчих витрат. Збільшення туристських потоків і виникають у зв'язку з цим зміни соціально-економічній, фінансовій та інших сферах стали істотним фактором економічного зростання і поступального розвитку міжнародних відносин. В даний час туристичний сектор швидко зростає і до 2010 р. наблизиться до позначки в 1 млрд туристських прибуттів.

Разом з тим слід відзначити, що виникають зміни на туристичному ринку, поява нових трендів в динамічно розвивається галузі міжнародного туризму. Однією з головних особливостей розвитку туризму є нерівномірне розподіл туристських потоків у різних регіонах та країнах світу. Туристські потоки сконцентровані в кількох регіонах земної кулі, і їх рух має в основному интрарегиональный характер. В даний час спостерігаються наступні пропорції в туристських потоках: групові туристи становлять 25 - 35 % від загального числа осіб, що подорожують за кордон; індивідуальні туристи, що становлять 65- 75%, виїжджають в основному в сусідні країни. Обсяги подорожей з метою рекреації збільшуються більш динамічно порівняно з обсягом ділового туризму. Однак необхідно відзначити значно збільшення інсентив-турів. Дослідники зазначають, що разом із зростанням вимогливості туристів до сервісу сам туристський продукт стає все більш витонченим, зростають його трудомісткість і капіталомісткість. Значною мірою це викликано появою нових видів туризму і стійким розвитком спеціальних видів. В останні п'ять років перед туристської індустрією гостро постала проблема збереження та розвитку рекреаційних ресурсів, так і туристських ресурсів в цілому. Це зумовило появу і розвиток такого виду туризму, як екологічний туризм. По мірі розвитку науково-технічного прогресу, урбанізації, технократизації життя для людини все більш привабливими стають природний ландшафт, чисті водойми, флора і фауна. Саме внаслідок потягу до спілкування з природою з'явився такий вид туризму, як сільський (rural) туризм. Ці спеціальні види туризму набувають масового характер, що ставить проблему регулювання туристських потоків. Прийом туристів в дестинації характеризується їх концентрацією на 1000 жителів або на одиницю площі. Якщо концентрація туризму перевищує допустимі норми, довкіллю наноситься збиток і відбувається руйнація тієї самої незайманої природи, заради якої туристи приїжджають. Одночасно з появою нових видів туризму стійко розвиваються такі спеціальні види, як релігійний, лікувально оздоровчий, діловий, подієвий туризм.

У навчальному посібнику систематизовано знання з класифікації туризму, внутрішньої структурі туристської діяльності, основним спеціальним видам туризму. Мета навчального посібника полягає в ознайомленні зі структурою спеціальних видів туризму, характеристики територій та регіонів їх поширення, розкриття особливостей практичної організації спеціальних видів туризму.

Навчальний посібник призначений для студентів вищих навчальних закладів, навчаються за спеціальністю "Економіка і управління на підприємстві туризму та готельного господарства".

<<< тому | зміст | вперед >>>