<<< тому | зміст | вперед >>>

Артемова О.М., Козлова В.А. Основи гостинності та туризму

Тема 4. Туризм на сучасному етапі

4.1. Роль туризму у світовій економіці

У наш час туризм є потужною світовою індустрією. За швидкі темпи зростання він визнаний економічним феноменом сторіччя. У багатьох країнах туризм відіграє значну роль у формуванні ВВП, створення додаткових робочих місць, забезпечення зайнятості. Туризм робить величезний вплив на такі ключові галузі економіки, як транспорт, зв'язок, будівництво, сільське господарство, то тобто виступає своєрідним каталізатором соціально-економічного розвитку.

Значення туризму як джерела валютних надходжень, розширення міжнародних контактів, постійно зростає.

Розмір і ступінь впливу міжнародного туризму в світі можна оцінити за наступним показникам. У 1950 р. кількість міжнародних туристів в світі склала 25 млн. чоловік, в 1996р. - 592 млн. осіб, а надходження від міжнародного туризму досягли 423 млн. USD. За прогнозами ВТО, до 2010 р. кількість поїздок складе 937 млн., а надходження від туризму зростуть до 1,1 трлн. USD.

За даними СОТ, внесок туризму у світову економіку становить 10,9% світового ВВП. До обслуговування такої кількості переміщаються по всьому світу людей залучається ще більшу кількість багатьох фахівців суміжних з туризмом галузей, які і складають суть індустрії та інфраструктури туризму. В туризмі зайнято 130 млн. чоловік (кожний 15-й).

Аналіз прибутковості від туризму приводить до цікавих порівнянь. Так, на кожного жителя США припадає в два рази більше туристів, ніж росіянина, а при рівних приблизно цінах на туристське обслуговування - прибутковість від туристської галузі в США в 5 разів вище. Можливо, є чому повчитися. З 250 тис. жителів курорту Санкт-Петербург (Флорида, США) 60 тис. зайняті в сфері туризму і обслуговують 5 млн. туристів щорічно. Ще більш парадоксально це положення в Андоррі, де вся країна (50 тис. жителів) працює на туризм, всі жителі стелять ліжка, готують їжу, співають і танцюють з ранку до вечора на потребу туристу, продають їм товари. Останнє дуже привабливо для туристів, оскільки Андорра є зоною безмитної торгівлі. Інших видів діяльності у карликової країні, розташованій у вузькій гірській долині, немає або вони не мають значного ваги в економіці держави.

У більшості країн є два вихідних. І саме тому за статистикою найбільшу частку займає туризм вихідного дня holiday weekend (2-3 дні), далі йдуть тижневі туристичні поїздки (6-7 днів), значно меншу частку займають 8-12 - денні тури, всі інші, більш тривалі туристські поїздки випадають з статистики через нікчемність свого питомої ваги в загальній масі.

Для того щоб туризм став масовим явищем і залучив значні верстви населення, необхідний достаток в засобах, що дозволяє виділяти із сімейного бюджету деяку частину коштів на забезпечення відпочинку. Як правило, на короткочасний відпочинок вимагалося (і потрібно зараз) значно більше коштів, ніж на звичайне проживання і режим праці, що пов'язано з витратами на переміщення, проживання в іншому місці, харчування і розваги.

Так, російський класик туризму Михайло Михайлович Маринин та Дж. Блейле пропонують цілком зрозумілу формулу розвитку суспільства в Європі, сприяє інтенсивному розвитку туризму в післявоєнні роки. У ході економічного відродження після Другої світової війни європейці пережили спочатку хвилю «Вдосталь поїсти», потім - «Нормально одягнутися», потім - «Свій будинок і автомобіль» і, нарешті, - «Туристську хвилю». За останнє десятиріччя певна частина населення Росії швидко проходить ці етапи.

Існує прямий зв'язок між тенденціями розвитку індустрії туризму і загальними економічними, технічними і соціальними досягненнями.

Зростаючий рівень життя в розвинених індустріальних країнах світу веде до зростання тривалості відпусток і досить високого рівня пенсійного забезпечення, що також має значний вплив на розвиток туризму.

В практиці туристичної діяльності розрізняють країни-постачальники туристів і країни, що приймають туристів. До перших можуть бути віднесені: США, Німеччина, Англія, Бельгія, Данія і т.д. До других - Франція, США, Іспанія, Італія, Угорщина та ін. Туристи з найбільш розвинутих країн світу - США, Німеччина і Японія - витрачають більше коштів у закордонних подорожах, ніж туристи з інших країн. Експерти СОТ вказують на те, що існує чіткий зв'язок між тенденціями розвитку туризму і загальним станом економіки в країні. Динаміка дуже подорожей чутлива до того, знаходиться економіка на підйомі або йде спад. Стосовно до індустрії туризму існують такі поняття, як «видима і невидима торгівля», «видимий і невидимий експорт і імпорт».

Видима торгівля має справу з експортом та імпортом товарів і сировини. При цьому торговельним балансом країни називається різниця між вартістю видимого експорту та вартістю видимого імпорту.

Невидима торгівля має відношення до імпорту та експорту сфери послуг. Невидимий експорт - це доходи від прибуваючих іноземних туристів, а також від продажу їм квитків на вітчизняний транспорт та інші послуги в країні перебування. Невидимий імпорт країни становлять гроші, витрачені її громадянами під час зарубіжних поїздок.

Різниця між повним доходом країни від експорту (видимого і невидимого) і повної вартістю імпорту (видимого і невидимого) називається платіжним балансом. Платіжний баланс може бути позитивним і негативним. Усі країни світу прагнуть до збільшення доходів від туризму і роблять серйозні зусилля для залучення в країну іноземних туристів.

Десять країн з позитивним сальдо туристичного балансу: Іспанія, Італія, США, Франція, Туреччина, Мексика, Греція, Португалія, Австрія, Угорщина.

Росія, володіючи колосальним туристичним потенціалом, займає скромне місце на міжнародному туристичному ринку. На її частку припадає близько 1% світового туристського потоку.

Десять країн з від'ємним сальдо туристичного балансу: Німеччина, Японія, Великобританія, Нідерланди, Бельгія, Швеція, Канада, Норвегія, Данія, Фінляндія.

<<< тому | зміст | вперед >>>