Туристическая библиотека
  Главная Книги Методички Отчеты ВТО Диссертации Законы Каталог
Теорія туризму
Філософія туризму
Рекреація та курортологія
Види туризму
Економіка туризму
Менеджмент в туризмі
Маркетинг в туризмі
Інновації в туризмі
Транспорт в туризмі
Право і формальності в туризмі
Державне регулювання в туризмі
Туристичні кластери
Інформаційні технології в туризмі
Агро - і екотуризм
Туризм в Україні
Карпати, Західна Україна
Крим, Чорне та Азовське море
Туризм в Росії
Туризм в Білорусі
Міжнародний туризм
Туризм в Європі
Туризм в Азії
Туризм в Африці
Туризм в Америці
Туризм в Австралії
Краєзнавство, країнознавство і географія туризму
Музеєзнавство
Замки і фортеці
Історія туризму
Курортна нерухомість
Готельний сервіс
Ресторанний бізнес
Екскурсійна справа
Автостоп
Поради туристам
Туристське освіта
Менеджмент
Маркетинг
Економіка
Інші

<<< тому | зміст | вперед >>>

Артемова О.М., Козлова В.А. Основи гостинності та туризму

Тема 3. Становлення та розвиток туризму в Росії

3.2. Туризм в СРСР

На початку 20-х років інтерес до туризму став зростати. Екскурсії, поїздки та подорожі залучалися тисячі трудящих. Почалося структурний розширення мережі туризму і екскурсій. Були створені відділи ближніх і дальніх екскурсій при Наркомпроссе, які займалася Н.К. Крупська. Організацією туризму та екскурсій стали займатися різні установи.

Основні заходи з розвитку туризму приймалися з боку держави. Створювалися матеріально-технічна база, велася підготовка професійних кадрів.

Значна роль у популяризації туризму належала газеті «Комсомольская правда». При редакції газети був створений штаб, який був одним з ініціаторів розвитку масового туризму.

У 1924-1928 рр. керівниками туристично-екскурсійної роботи в країні стали профспілки, ВЛКСМ і Наркомпросс.

Об'єднання зусиль профспілок і комсомолу з питань туристської роботи дозволило ввести пільговий тариф залізничного проїзду по маршрутах, орендувати приміщення для туристських таборів, накопичувати спорядження.

У 1927 р. в Москві відновило свою діяльність дореволюційне Російське товариство туристів, яке в ході позачергової конференції було перейменовано в Товариство пролетарського туризму (ОПТ). І в липні 1928 р. воно приступило до практичної туристсько-екскурсійній роботі. З 1929 р. при ОПТ були організовані дитячі туристсько-екскурсійні станції.

В 1930 р. відбулося злиття акціонерного товариства «Радянський турист» з ОПТ і було створено Всесоюзне добровільне товариство пролетарського туризму та екскурсій (ОПТЭ).

Робота новоствореного товариства була поставлена на державну основу.

У середині 30-х років матеріально-технічна основа туризму настільки зміцніла, що його фінансові відрахування до державного бюджету склали значні суми.

У травні 1929 р. створюється Всесоюзне АТ «Інтурист». Крім прийому і обслуговування іноземних делегацій та тургруп, воно організовує виїзд власних туристів за кордон. У 1930-1931 рр. були вперше здійснені масові круїзні поїздки ударників праці першої п'ятирічки на борту теплоходів «Абхазія» і «Україна» навколо Європи. Туристи відвідали Німеччину, Італію та Туреччину (Англія і Франція не дозволили зупинки).

На межі першої і другої п'ятирічок розвитку народного господарства СРСР тільки ОПТЭ надало турпослуги близько півтора мільйонів чоловік. Значною мірою цей успіх був забезпечений здешевленням обслуговування населення.

У квітні 1936 р. Президія СРСР визнав недоцільним подальший розвиток туризму в рамках добровільного товариства і постановив ліквідувати ОПТЭ.

Все майно ОПТЭ передавалося ВЦРПС, де створювалося туристсько-екскурсійне управління - ТЕУ ВЦРПС, на яке покладалося керівництво турмаршрутами, а також вся діяльність у галузі туризму і екскурсій.

До цього часу в країні вже склалася адміністративно-командна система, якій не потрібні були самодіяльні громадські організації, які об'єднували тисячі людей. Багато найвизначніші організатори туристського руху стали жертвами репресій.

У роки великої вітчизняної ВІЙНИ туристсько-екскурсійна діяльність була повністю припинена. Матеріально-технічна база туризму піддалася розграбуванню і руйнуванню.

Лише на початку 50-х років в СРСР намітилася активізація турдіяльності. Туристичні подорожі стали однією з найбільш популярних форм відпочинку радянських громадян.

Розвитком планових подорожей займався Центральний раду з туризму та екскурсіям.

У 60-ті роки туристсько-екскурсійними організаціями профспілок було розроблено понад 13 тис. маршрутів. У 80-ті роки отримали розвиток маршрути для батьків з дітьми. Були організовані спеціальні маршрути для автотуристів.

Серед місцевих туристських маршрутів значну кількість становили подорожі з активним способом пересування: пішки, на лижах, гребних судах.

Активно розвивалися нетрадиційні види подорожей. Так на Україні був створений перший у країні спелеомаршрут «По печерах і річках Тернопільщини», що включав шестиденний похід з відвідуванням печер.

У 1985 р. в СРСР діяло 17 кінних маршрутів на Алтаї, Південному Уралі, Північному Кавказі та в інших районах. Розвивався велосипедний туризм. Були популярні подорожі по озерах, річках і морях.

З початку 60-х і до кінця 80-х існувала величезна кількість туристських маршрутів з використанням залізничного транспорту. З цією метою формувалися спеціальні туристично-екскурсійні поїзди. У 1986 р. їх налічувалося 2600.

Програма залізничних маршрутів складалася таким чином, щоб переїзди між екскурсійними центрами здійснювалися в нічний час.

Для вирішення питань міжнародного молодіжного обміну в червні 1958р. було створено Бюро міжнародного молодіжного туризму «Супутник», яке займалося не тільки прийомом груп зарубіжної молоді та організацією Радянського туризму за кордон, але і внутрисоюзными подорожами молоді.

У 80-ті роки масовий характер набули авіаційні тури - маршрути.

Розпад СРСР призвів до розвалу єдиної туристично-екскурсійної системи СРСР. Розпочався процес створення національних туристичних організацій.

Після розпаду СРСР і утворення СНД найнижчий рівень кількості туристів в регіоні з початку перебудови був зафіксований в 1992 р. - близько 3млн. осіб. Але поступово кількість туристів почало зростати, і в 1995 р. Росію вже відвідало 10,3 млн. іноземних гостей. Найбільше в 1995 р. в Росії прибуло з Фінляндії-всього 1276,3 тис. осіб, що становить 12,4 % всіх приїздів в країну. Друге місце займала Польща, яка в радянський період випереджала Фінляндію, - 666 тис. осіб, більшість з яких приїжджало з метою туризму -532 тис. осіб. У 1989 році поляки залишали 3,9 % всіх прибулих в СРСР, всього - 3034,7 тис. осіб, а туристів у їх числі було всього 792,5 тис. осіб. До цих статистичними даними треба ставиться критично, так як СРСР не використовував прийняті СОТ категорії і стандартів.

Гості з несоціалістичних країн в кінці 80-х років становили 1/3 всіх приїжджають. В цьому не малу роль зіграли бюрократичні обмеження, пов'язані з візовим оформленням. Спочатку в СРСР, а потім і в Росії динаміка чисельності громадян, які виїжджали за кордон, показує, що в перебудовний період їх число почало швидко рости з невеликою перервою в 1992 р. У 1995 р. воно становило 21,3 млн. осіб проти 2,8 млн. у 1985 р. Якщо подивитися тренд виїхали в далеке зарубіжжя, то найбільшу кількість було напередодні розпаду СРСР, тобто у 1989-1991 рр. - з 8 до 10,8 млн. людина, але навіть ці показники були меншими 1% світового туристського потоку. Після 1992 р. більшу частку чисельності виїхали з Росії становили туристи в ближнє зарубіжжя. Так, у 1995 р. в далеке зарубіжжя виїхало всього 5,3 млн. чоловік в середньому, за оцінками експертів кожен російський турист витрачає за час своєї подорожі за кордоном більше 1,5 дол., що в 2 рази більше середньосвітового рівня витрат.

Якщо в кінці 80-х років лідируючими країнами з прийому радянських гостей Польща, НДР, Болгарія, Фінляндія, то в середині 90-х років лідерство захопила Туреччина, куди в 1995 р. виїжджали 764 тис. осіб, з них 538 тис. з метою туризму. Далі йдуть Фінляндія, Польща, Німеччина та Китай - відповідно 640,9 , 478,7 , 442,8 і 342,9 тис. осіб.

У Російських туристів популярні такі країни як Італія, Іспанія, Греція, Кіпр, Марокко, Туніс, Єгипет, які пропонують нашим туристам і пізнавальний продукт, і пляжний туризм.

Особливо великі потоки Росіян в Туреччину, Грецію, Китай, ОАЕ пов'язані з так званим шоп-туризмом, які майбутньої стабілізації ринку споживчих товарів у Росії природно зазнає зміни.

Контрольні питання

1. Коли імовірно туризм зародився в Російській Імперії?
2. Які туристські організації дореволюційній Росії вам відомі?
3. Назвіть найбільш популярні туристські регіони і маршрути другої половини 19 ст.
4. Розкажіть про перші кругосвітні подорожі, зроблених росіянами.
5. Які основні заходи щодо розвитку туризму приймалися з боку держави після революції?
6. Коли з'явилося Всесоюзного АКЦІОНЕРНОГО товариства "Інтурист", які його основні функції?
7. Охарактеризуйте радянський туризм в післявоєнний період.
8. Розкажіть про нетрадиційні види туризму, які існували в СРСР у 80-ті роки.
9. Як вплинув розпад СРСР на розвиток туризму?
10. Які країни найбільш популярні у росіян останнім часом?

<<< тому | зміст | вперед >>>






Все о туризме - Туристическая библиотека
На страницах сайта публикуются научные статьи, методические пособия, программы учебных дисциплин направления "Туризм".
Все материалы публикуются с научно-исследовательской и образовательной целью. Права на публикации принадлежат их авторам.