<<< назад | зміст | вперед >>>

Александрова А.Ю. Міжнародний туризм

Глава V. Специфіка і склад туристської індустрії

Туризм як ринкова система функціонує завдяки механізму попиту і пропозиції, процесу їх постійної взаємодії, адаптації та координації. Після того як було розглянуто туристський попит і пов'язаний з ним блок проблем, звернемося до пропозиції і зосередимо увагу на поведінку виробників, які виносять на продаж туристський продукт. За аналогією з туристським попитом почнемо вивчення пропозиції з визначення меж туристської індустрії і типів підприємств, що входять до неї.

§ 1. Поняття туристичної індустрії

Існує безліч визначень індустрії туризму. Одна з перших і найбільш вдалих дефініцій була дана Конференцією ООН з торгівлі і розвитку в 1971 р. Згідно їй туристська індустрія - це сукупність виробничих та невиробничих видів діяльності, спрямованих на створення товарів і послуг для подорожуючих осіб.

Дальші спроби конкретизувати зміст поняття туристської індустрії й описати структуру туристського сектора натрапили на різного роду труднощі. Вони виникали з-за того, що індустрія туризму тісно взаємопов'язана з іншими галузями економіки. Промисловість і сільське господарство, будівництво і торгівля беруть участь у задоволенні різноманітного і комплексного туристського попиту. За даними Міністерства торгівлі США, у сферу обслуговування відвідувачів залучено 24 галузі економіки країни. У цьому зв'язку вичленувати туристську составляющию і провести чіткі межі туристського сектора надзвичайно складно.

В даний час жоден з діючих класифікаторів до розташовує вичерпним переліком видів туристської діяльності. Найбільш широким їх охопленням і достатньою детальністю відрізняється Стандартна міжнародна класифікація видів діяльності в сфері туризму (СИКТА), розроблена ВТО ухвалена Статистичною комісією ООН у 1993 р. в якості тимчасової класифікації. СИКТА покликана слугувати концептуальною основою для розробки цілісною, всеосяжною і об'єктивної системи збору, обробки та поширення статистичної інформації, що відноситься до туризму. Впровадження СИКТА дозволяє:

створити більш повну статистичну картину туризму;

переорієнтувати національні рахунки на нові принципи класифікації видів економічної діяльності в туризмі;

забезпечити порівнянність статистичних даних про туризм а національному і міжнародному рівнях;

надати фахівцям достовірну інформацію про туристські товари та послуги, ринковій кон'юнктурі;

пов'язати класифікації видів діяльності в туризмі з точки зору пропозиції і попиту статистичної документації;

провести більш точну оцінку стану платіжного балансу та внеску туризму у розвиток міжнародної торгівлі.

Центральним питанням розробки СИКТА є вибір класифікаційної ознаки. Економічна діяльність, пов'язана з туризмом, традиційно визначається з точки зору Опитування, споживання товарів і послуг відвідувачами і вироблених ними туристських витрат. При такому підході туризм виступають в якості збиральної сфери, що охоплює види діяльності різних галузей, оскільки відвідувачі несуть витрати практично у всіх секторах економіки. "Коли враховується непрямий вплив туристських витрат, тільки одна галузь - оборонна - не відчуває ніякого впливу", - наголошується в документах СОТ.

Існуючі переліки видів туристської діяльності і продуктів мають важливе теоретичне і практичне значення, хоча і не дозволяють належним чином представити туризм в основних формах статистичної звітності, оцінити справжні його масштаби і економічний потенціал. Базуються на попиті, вони не сумісні з системами національних рахунків і найважливішими міжнародними класифікаціями, у яких галузі та види економічної діяльності виділяються, виходячи з логіки виробничих витрат і випуску продукції, тобто з точки зору пропозиції.

Для забезпечення порівнянності і широкої репрезентативності СИКТА тісно пов'язана з Міжнародною стандартною галузевою класифікацією. Вона розроблялася з використанням кодової структури, типології та номенклатури останньої. Спільними були головні критерії відбору видів економічної діяльності: масштаб, рівень спеціалізації і концентрації виробництва (охоплення ринку). Разом з тим недоцільно було відмовлятися від визначення меж туризму і на основі попиту. З'єднати два підходи в рамках СИКТА стало можливим завдяки введенню додаткового группировочного ознаки - переважного напрямку туристських витрат. Поряд з особливостями пропозиції в туризмі, СИКТА відобразила потреби та уподобання відвідувачів, включивши в перелік категорії, на які припадає істотна частка туристських витрат. Вибрані ознаки вдало доповнили один одного, дозволивши більш точно окреслити сферу туризму.

Таблиця 30
Стандартна міжнародна класифікація видів діяльності в сфері туризму (СИКТА)

Категорія і розділ	Групаа	Клас (основний/ підклас)	Ч\Т	Найменування класифікаційної категорії	Частка надходжень від туризму доходи від даного виду діяльності	Частка витрат туристів на даний вид послуг в загальній сумі туристських витрат
М				Освіта
80				Освіта
	803*	8030	Год	Вища освіта	Н	Н
		8030-1	Т	Школи готельного господарства	З	Н
		8030-2	Т	Навчальні програми в галузі туризму	З	Н
		8030-3	Т	Школи підготовки фахівців в області паркового господарства та організації відпочинку	З	Н
		8030-4	Т	Інші форми освіти в туризмі
	809	8090	Год	Освіта для дорослих	Н	Н
		8090-1	Год	Навчання водінню автомобілів	Н	Н
		8090-2	Т	Навчання катанню на лижах	З	Н
		8090-3	Год	Навчання плаванню, в тому числі підводного з аквалангом	З	Н
		8090-4	Год	Навчання управління літальними апаратами	Н	Н
		8090-5	Год	Навчання вітрильного спорту	З	Н
		8090-9	Т	Інші види навчання в туризмі	З	Н

СИКТА містить 17 розділів, 18 підрозділів, 43 групи, 66 класів і 121 підклас. Табл. 30 дає уявлення про СИКТА на прикладі одного виду діяльності - освіти та демонструє різноманітність і спеціалізацію видів діяльності, пов'язаних з туризмом.

Подібна структура рекреаційного господарства була розроблена у вітчизняній науковій літературі ще в 70-80-х роках. Дослідники виходили з факту існування рекреаційної галузі, в рамках якої реалізується комплекс послідовних технологічних операцій. Включаються в неї господарські одиниці беруть активну участь в організації відпочинку населення, але ступінь їх зв'язку з рекреаційною діяльністю різна. Одні установи спеціалізуються на наданні власне рекреаційних послуг - головному і часто єдиному напрямку їх роботи. Бюро подорожей і екскурсій, готелі, мотелі, ресторани, кафе отримують близько 100% доходів від безпосереднього обслуговування відвідувачів. Вони не можуть існувати поза сфери відпочинку і мають структуроутворуюча значення для рекреаційного сектора економіки.

Іншу групу утворюють підприємства життєзабезпечення. Вони не є ні результатом, ні виключним об'єктом туризму. Їх послугами користуються як відвідувачі, так і місцеве населення. Між тим наявність мережі торгівлі, комунально-побутового обслуговування, транспорту, зв'язку виступає необхідною умовою організації відпочинку населення.

Незважаючи на детальну проробку в радянській літературі питань, що стосуються цілей, завдань, меж рекреаційної діяльності, до останнього часу у російських офіційних документах ні рекреація, ні туризм не виділялися як галузі народного господарства. Вони розчинялися серед інших бюджетних сфер, об'єднаних під загальною назвою "охорона Здоров'я, фізична культура та соціальне забезпечення". Фінансування ж туризму йшло по статті "Культура". Лише з прийняттям у 1996 р. Федерального Закону "Про основи туристської діяльності в Російській Федерації" були закладені правові та статистичні передумови створення галузі туризму. Цьому сприяло законодавче закріплення головних понять і термінів, поширених у туристському бізнесі. У Законі, з урахуванням статистичних рекомендацій ООН/СОТ, в числі інших дано визначення:

туристська індустрія - це сукупність готелів і інших засобів розміщення, засобів транспорту, об'єктів пізнавального, ділового, оздоровчого, спортивного й іншого призначення, організацій, здійснюють туроператорську і турагентську діяльність, а також організацій, що надають екскурсійні послуги і послуги гідів-перекладачів.

Повне і всебічне задоволення туристських потреб вимагає скоординованої роботи всієї сукупності засобів, об'єктів і організацій туристської індустрії.

<<< назад | зміст | вперед >>>