Зуйко Ю.О.
Культура народів Причорномор'я. - 2001. - №18, т.2. - С.58-60.

Рекреаційне господарство Криму

Рекреаційне господарство Криму спирається на потужну ресурсну базу. До рекреаційних ресурсів Криму відносяться: пляжі (протяжність 517 км), мінеральні води (дебет - 30 тис. м³/добу); лікувальні грязі (запаси - 24 млн. м³); море, морське і лісове повітря, клімат; ландшафти (рельєф, рослинність і тощо).

Рекреаційні підприємства розподілені по території Криму нерівномірно. Найбільшу концентрацію вони складають на Південному і Південно-східному березі Криму - тут розміщено 51% всіх місць здравниць республіки, на західному березі - 39%, Східному - 8% і в глибинних територіях - менше 3%. Найменш освоєна в рекреаційному плані Східне узбережжя і зовсім не освоєна територія Арабатської стрілки, узбережжя Казантіпського затоки. Приблизно 97% здравниць сконцентровані на вузькій трьох кілометровій прибережній смузі моря - це найбільш комфортабельні здравниці. У глибинних територіях (гірських і передгірних) розміщені невеликі, менш комфортабельні здравниці: це переважно дитячі табори, туристичні бази, розташовані на туристичних маршрутах. Глибинні території республіки володіють усіма необхідними умовами для рекреаційного розвитку, це:

- мальовничі ландшафти долин гірського та передгірського Криму;
- наявність джерел мінеральних вод;
- достатня інфраструктурна освоєність (транспорт, зв'язок);
- наявність вільних земель і зручні майданчики для будівництва корпусів з більш низькими витратами.

Рекреаційний комплекс Криму в основному представлений підприємствами спеціалізуються на лікуванні - здравниці, санаторії. У Криму налічується близько 800 рекреаційних підприємств (санаторіїв) ємністю понад 200 тис. місць, 40% з них цілорічного функціонування.

На частку оздоровчих здравниць (будинки відпочинку, пансіонати, бази відпочинку іт.д.) припадає 72% всіх місць рекреаційної мережі. Територіальну структуру мережі здравниць формують Південний і Південно-східний берег Криму (64%), Західний (33%), Східний берег Криму (близько 1%), глибинні території (близько 2%). На частку профілактичного лікування (санаторіїв) припадає 28% місць. Санаторії зосереджені в основному на Південному березі Криму та в Євпаторії (курорт Євпаторія спеціалізується на лікуванні дітей - частка дитячих місць 73%).

Особливе місце в рекреаційному господарстві Криму займає туризм. Крим має надзвичайно великими можливостями для розвитку різноманітних видів туризму. Це надзвичайно красиві пейзажі, а також можливість кожному вибрати маршрут силу - від найлегших (некатегорійних) до подолання найскладніших ("альпійських" скельних стін). М'який клімат дозволяє в Криму займатися туризмом круглий рік. В той же час велика кількість снігу на гірських територіях сприяє появі невластивих Криму чисто зимових видів туризму - лижного і гірськолижного спорту. Особливо привабливі для туристів пейзажні ресурси, якими виключно багата Головна гряда Кримських гір. Це чудові панорами: ущелини, водоспади, химерні форми, створені вивітрюванням. Значної частини туристів, особливо старшого віку, цікаві пейзажі Кримського передгір'я, створені м'яким рельєфом Внутрішньої і Зовнішньої гряд Кримських гір. Безумовно, дуже важливим для розвитку пізнавального туризму є історичні пам'ятники Криму. Це античні міста Херсонес і Пантікапей, "печерні" міста Чуфуг-Кале, Мангуп, Эскн-Кермен, укріплені пункти генуезьких володінь: Солдайя (Судак), Кафа (Феодосія), Чембало (Балаклава) і багато інших. Поєднання гір і моря дозволяє значну частина туристських маршрутів закінчувати тривалим відпочинком на березі моря.

Розвитку туризму в Криму сприяє також добре розвинена транспортна інфраструктура, що дозволяє в найкоротший час на автобусі, тролейбусі, приміському поїзді добратися до початку маршруту. Однак кількість транспортних коштів не завжди достатньо, особливо у піковий час сезону.

У Криму отримав розвиток як регламентований (плановий) туризм, дак і самодіяльний. Плановий туризм перебуває у віданні акціонерного товариства "Кримтур" і володіє потужною матеріально-технічною базою. Планових туристів обслуговують 18 туристських підприємств (готелів, баз), розташованих у гірничому Криму та на узбережжі.

Великими можливостями Крим має в своєму розпорядженні для розвитку самодіяльного туризму. Головні маршрути мають марковані стежки, визначені місця для стоянок і ночівель. Обмежуючим фактором розвитку туризму є підвищена пожежонебезпека кримських лісів (особливо в літній період), а також переповнення ємності маршрутів.

З видів самодіяльного туризму в Криму отримали особливий розвиток пішохідний, спелеотуризм спортивне скелелазіння. Самодіяльним туризмом керують туристські клуби в містах і районах Криму, а також Кримський республіканський центр дитячого туризму і мережа станцій юних туристів на місцях. Самодіяльних туристів можуть приймати при наявності вільних місць підприємства акціонерного товариства "Кримтур", дитячі туристські бази, але в цілому потужність матеріально-технічної бази самодіяльного туризму дуже обмежена.

Ряд туристських підприємств Криму орієнтований на обслуговування іноземних туристів. До них відносяться готелі Ялта (2620 місць), Ореанда (234 місця). Паласі (80 місць), кемпінгу " Поляна казок (399 місць). До найбільш відвідуваним іноземцями містах Криму відносяться Ялта, Сімферополь, Бахчисарай.

Подальший розвиток іноземного туризму стримується слабкою матеріально технічною базою по прийому і обслуговуванню туристів. Стримують потік іноземних туристів і склалася в Криму економічна і політична нестабільність. З метою залучення іноземних туристів необхідно перейти до великомасштабного будівництва нових туристських висококомфортабельних підприємств, до реконструкції і модернізації діючих.

Проблеми розвитку та функціонування рекреаційного комплексу Криму

Незважаючи на очевидне соціально-економічне перевага рекреаційного господарства, в економічній структурі республіки воно займає лише п'яте місце за кількістю зайнятих у ньому після промисловості, сільського господарства, будівельної індустрії, транспорту.

Таким чином, склалася в Криму економічна структура, система розподілу та інвестиційна політика знаходяться в повному протиріччі з попитом населення Співдружності на рекреаційні послуги, вступають у конфлікт з природним комплексом і практично не відрізняється від сформованих на сусідніх високоіндустріальних територіях України.

Необхідно зазначити також те, що розлад в економіці всієї країни призвів до виникнення соціальних нерівностей в доступності традиційних загальновизнаних приморських курортів. Так відпочинок на курортах Південного берега Криму став "елітарним", доступним лише не великий частині матеріально забезпеченого населення. В внаслідок різкого зростання цін на санітарно-курортні путівки заповнюваність рекреаційних підприємств становить 10-60% навіть в сезон "пік". Посилилися фактори сезонності і неорганізованого відпочинку, що робить рекреаційну галузь нерентабельною і призводить до закриття цих підприємств.

Зростання стихійного і неорганізованого відпочинку в свою чергу призводить до перерозподілу рекреантів по узбережжя теплих морів країни, веде до стихійне освоєння Азовського узбережжя Криму, що сприяє різкого загострення екологічної ситуації в даному регіоні.

Тому в сучасних умовах необхідним є розвиток та створення туристичних баз та баз відпочинку з урахуванням вище названих чинників, а саме низька платоспроможність населення та екологічні умови.
На далеку перспективу необхідно докорінно перебудувати інвестиційну політику в Криму у напрямку створення такої економічної структури республіки, яка забезпечила б пріоритетний розвиток рекреаційної функції. Територіальної формою організації господарства Криму повинен виступати рекреаційний комплекс з набором галузей, що задовольняє вимогам ринку і наближає його до стандартам міжнародних рекреаційних корпорацій.