Зінько Ю., Мальська М., Антонюк Н.
Соціально-економічне гуртування у контексті модернізації транскордонних регіонів.
Програма сусідства Польща-Білорусь-Україна TACIS CBC.
– Жешів, 2008. – С.393-404.

Розвиток туристичних продуктів і інвестицій на Львівщині

На основі багатопоказникового аналізу туристичного потенціалу Львівщини визначено субрегіони перспективного туристичного розвитку. Для виділених субрегіонів обґрунтовуються перспективні туристичні продукти. Подано перелік інвестицій для розвитку інфраструктури маркових туристичних продуктів Львівщини.

Вступ

Дане дослідження присвячено аналізу туристичного потенціалу та можливостей розвитку основних одиниць Львівщини: субреґіонів, які охоплюють один або кілька адміністративних районів у межах визначених природних або суспільно-економічних структур. Поглиблений аналіз поєднання „район-субреґіон” здійснено на підставі багатопоказникової оцінки районів і окремих міст, підґрунтям якої є доступна статистична інформація [Gołembski 2002]. Наведено також експертні оцінки програм розвитку й інвестиційних проектів у галузі туризму, а також висновки маркетингових досліджень туристичного руху та стану туристичного загосподарювання.

Багатопоказниковою оцінкою атракційності охоплено 20 районів i 7 міст Львівщини. У центрі аналізу і зацікавлення було три сфери: туристична атракційність, інвестиційна атракційність, рецепційна атракційність. Перші дві безпосередньо стосуються потенціалу для розвитку: туристична атракційність природних, історико-культурних і територіальних засобів; інвестиційна - суспільно-економічних умов. Зазначені елементи вказують інвесторові на атракційність і ступінь підготовки території до вкладення інвестицій. Система показників рецепційної атракційності показує сучасний стан туристичного загосподарювання території.

Окремі райони і міста було оцінено в результаті певної оціночної процедури [Gołembski 2002]. Ця оцінка дозволила класифікувати адміністративні райони з точки зору туристичної, інвестиційної і рецепційної атракційності, а також загальної перспективної атракційності. На підставі кількісних показників виділено три класифікаційні групи районів і міст з перспективним потенціалом: високим, середнім і достатнім [Szczeciński i iншi 2005; Зінько, Лозинський, Мальська 2005, c. 176-187]. Потім, на підставі цієї класифікації, виконано селекцію адміністративних одиниць за ступенем інвестиційної атракційності для розвитку туристичних продуктів та їхньої інфраструктури, виділяючи райони і субрегіони, які вирізняються сприятливими умовами для розвитку туристичного сектору. Класифікація районів і міст за групами атракційності була представлена на картах (рис. 1). Нижче коротко описано класифікацію районів і міст за головними сферами атракційності: туристичної, рецепційної та інвестиційної, а також загального перспективного потенціалу.

Привабливі регіони для розвитку туристичного сектора Львівщини

Туристична привабливість

З погляду туристичної атракційності до групи одиниць з високим потенціалом включено райони: Жовківський (0,594), Стрийський (0,508) та місто Львів (0,364); з середнім потенціалом: два гірські райони - Сколівський (0,491) і Турківський (0,482), а також Городоцький район (0,453) і місто Трускавець. Достатній потенціал мають Жидачівський (0,430), Дрогобицький (0,415), Миколаївський (0,409), Мостиський (0,407) райони та місто Дрогобич (0,259).

У субреґіональному розподілі групу з високим рангом туристичної атракційності утворюють субреґіони: Львівський, Західнопередкарпатський, Бескидський (сколівська частина) і Турківської Верховини.

Інвестиційна привабливість

За показниками інвестиційної атракційності високий потенціал мають Миколаївський (0,668), Стрийський (0,613), Пустомитівський (0,605) райони та місто Львів. Група із середнім і достатнім інвестиційним потенціалом включає вісім районів: Жовківський (0,568), Сокальський (0,549), Жидачівський (0,546), Бродівський (0,545), Кам’янсько-Бузький (0,545), Бузький (0,544), Городоцький (0,543) і Золочівський (0,542).

До групи з дуже добрим суспільно-економічним розвитком, сприятливим для інвестування, відносяться субрегіони: Львівський, Городоцько-Мостиський і Наддністрянський.

Рецепційна привабливість

Показники рецепційної атракційності, які опосередковано відображають ступінь туристичного загосподарювання, дозволили виділити три групи районів з різним ступенем розвитку інфраструктури послуг: найвищим ступенем туристичного за господарювання характеризуються райони Стрийський (0,411), Сколівський (0,393), Мостиський (0,363), місто Трускавець (0,678); середнім - Сокальський (0,337), Жовківський (0,333), Яворівський (0,331), Пустомитівський (0,321), Жидачівський (0,321) та місто Львів (0,458); достатнім - два райони - Бродівський (0,310) і Радехівський (0,307) та місто Дрогобич (0,371).

Загальний потенціал для розвитку

Дві представлені вище сфери атракційності є основними для загальної оцінки можливостей для розвитку адміністративних районів і субреґіонів. До цієї групи належать Жовківський, Стрийський, Жидачівський, Городецький, Миколаївський райони та місто Львів (рис. 1).

Серед субреґіонів найвищий потенціал для розвитку мають Львівський, Західнопередкарпатський і Сколівських Бескидів. Субреґіон Сколівських Бескидів має переваги з погляду туристичної атракційності, а Львівський і Західнопередкарпатський - інвестиційної.

Щодо субреґіонів, то багатопоказниковий аналіз підтвердив хороший стан туристичної галузі у Сколівських Бескидах, на Західному Передкарпатті й у Львівському субреґіоні.

Функціональні туристичні субрегіони Львівщини

Багатопоказниковий аналіз адміністративних районів та міст Львівщини щодо туристичної атракційності дозволив виділити території (субрегіони), що характеризуються підвищеними (вище середнього значення) показниками 3 сфер - туристичної, інвестиційної та рецепційної [Szczeciński i iншi 2005; Зінько, Лозинський, Мальська 2005, c. 176-187]. Так як основна ціль багатовимірного аналізу туристичного потенціалу - це вибір територій, що мають шанси для розвитку, то пріоритетною серед трьох аналізованих сфер є сфера туристичної атракційності. Території, які добре надаються для розвитку туристичних продуктів й інвестицій в туристичну інфраструктуру, включають райони та їх групи (субрегіони) з показниками туристичної атракційності вище верхньої межі мінливості типової території [Gołembski 2002]. Ці райони матимуть більшу привабливість, якщо будуть мати одночасово високі рейтинги у сфері інвестиційної атракції. Одночасно потрібно мати на увазі, що в адміністративних районах з низькою інвестиційною атракційністю ризик інвестування є досить великим. Використані у дослідженні показники рецепційної атракційності фактично відображають ступінь використання туристичних ресурсів і можуть відіграти коригуючу роль при обгрунтуванні для районів турпродуктів і вирішення питань інвестування.

У Львівській області виділено 9 районів з високим показником туристичної атракційності (вище верхньої межі): Жовківський, Стрийський, Сколівський, Турківський, Городоцький, Жидачівський, Дрогобицький, Миколаївський та Мостиський. На основі цих районів можна виділити функціональні субрегіони, що близькі за типом ресурсів та факторами стимулювання туристичної галузі. При виділенні цих субрегіонів необхідно враховувати також показники інвестиційної і рецепційної атракційності. Як відмічає G. Gołembski (2002), можливості природно-історичних ресурсів, транспортного положення часто на практиці підлягають обмеженням, що пов’язані з низькими інвестиційними (низький рівень технічної інфраструктури і послуг, обмежегння доходів районів, призначених на інвестиції) та рецепційними (нерозвинутість або мала ступінь придатності туристичної бази) можливостями. Враховуючи вищенаведені уваги обмежень туристичного розвитку з остаточного переліку атракційно-туристичних районів було включено Турківський район, що має один з найнижчих в області показників інвестиційної привабливості, з іншої сторони залишено у переліку районів Сколівський і Мостиський, незвжаючи на низькі параметри інвестиційних показників, бо вони демонстують високу ступінь рецепційної привабливості - рівень туристичного загосподарювання.

Враховуючи вищенаведені методичні уваги на основі 8 обраних районів і 2 базових міст у Львівській області було виділено 5 функціональних туристичних субрегіонів [Szczeciński i iншi 2005; Зінько, Лозинський, Мальська 2005, c. 176-187]:

- Львівський приміський у складі Жовківський і Пустомитівський райони та м. Львів;
- Городоцько-Мостиський у складі двох однойменних районів;
- Західнопередкарпатський у складі Стрийського та Дрогобицького районів з включенням міст Трускавець і Дрогобич;
- Придністерський у складі Миколаївського та Жидачівського районів;
- Бескидський (сколівська частина) у складі Сколівського району.

До чинників, що сприяють туристичному розвитку Львівського субрегіону слід віднести наступні:

- багата історико-культурна спадщина міст - архітектурних заповіджників Львова та Жовкви;
- розташування на міжнародних трасах до Центральної і Західної Європи;
- достатня залісненість і належна екологічна ситуація;
- добре розвинута нічліжна, гастрономічна та рекреаційна база.

Сусідство великого туристичного центру - Львова - значно впливає на інвестиційну та туристичну атракційність Жовківського й Пустомитівського районів. Приміському положенню завдячують добра комунікація, потужний транзитний рух, розвиток нічліжно-гастрономічної бази. Цей субреґіон водночас є місцем коротко- і довготривалого відпочинку львів’ян (загальнодоступна та відомча нічліжна база).

Представлені ресурси й умови Львівського субреґіону створюють можливості для розвитку культурологічного туризму, в тому числі етнічно-сентиментального та релігійного, а також короткого та тривалого відпочинку. Перспективи для розвитку мають також транзитний, конференційний і бізнесовий, а також прикордонний туризм.

Городоцько-Мостиський туристичний субреґіон включає два райони у західній частині Львівської області. Мостиський район має прикордонне положення, а Городоцький - прилеглий до Львова.

Можна виділити низку чинників, які сприяють розвитку різних форм туризму в субреґіоні:

- міжнародна траса Е 40 у напрямку Польщі з супутньою інфраструктурою послуг і розміщення одного з найбільших прикордонних переходів на заході України (Шегині);
- добре (Мостиський район) і середньо (Городоцький район) розвинена нічліжно-рекреаційна база;
- потужні потоки туристичного руху - як транзитного, так і приміського (уїк-ендового), особливо в Городоцькому районі.

Зазначені ресурси й умови створюють можливості для подальшого розвитку в Городоцько-Мостиському субреґіоні прикордонного туризму, особливо торгівельного (shop-tour), етнічно-сентиментального туризму поляків, транзитного туризму (автомобільно-автобусно-залізничного), уїке-ндового і деяких видів спеціального, наприклад, рибальства. Передумови для подальшого розвитку має курортно-відпочинковий центр Любінь Великий.

Придністерський туристичний субреґіон включає Миколаївський і Жидачівський райони, розташовані у басейні Дністра на межі Опільської височини та Передкарпатської низовини, у південно-східній частині Львівської області.

До чинників, що сприяють розвитку туризму в субреґіоні, належать:

- міжнародна автомобільна траса Київ - Чоп (М 06) з високим навантаженням пасажирсько-товарного руху, яка перетинає субреґіон;
- різноманітні водні ресурси: для водного туризму Дністер і його доплив Стрий; для відпочинку - рекультивовані озера Нового Роздолу (штучні озера у старому сірчаному кар’єрі); для рибальства - численні стави й озера Наддністрянської низовини;
- добре збережений комплекс городищ ХІ-ХІІІ століть - сприяє культурологічному (археологічному) туризму.

Зазначені ресурси та чинники створюють передумови для розвитку відпочинкового, історико-культурологічного та спеціального, зокрема водного, туризму, а також транзитного туризму в поєднанні з обслугову-ванням у готелях і закладах громадського харчування.

Західнопередкарпатський туристичний субреґіон об’єднує Дрогобицький і Стрийський райони з вигідним положенням з погляду міжнародного (Е 50) і державного (автомобільні шляхи) сполучення. До складу цього субреґіону входять також міста Дрогобич, Стрий і Трускавець.

До найважливіших для розвитку цього субреґіону чинників належать:

- хороше комунікаційне сполучення (автомобільне і залізничне) з Києвом і обласними містами на заході і сході України, що створює сприятливі умови для розвитку транзитного туризму та приваблює відпочиваючих з різних куточків України, зокрема головних міст;
- різноманітна та відома лікувально-бальнеологічна база, яка дозволяє розширити спектр і спеціалізацію пропонованих послуг; поштовхом може стати економічна зона „Курортополіс Трускавець” і розбудова загальнодержавного курорту для дітей у Східниці [Програма…, 2002];
- багата історико-культурна спадщина, яка повинна стати важливим елементом субреґіональної пропозиції у сфері пізнавального, етнографічного й етнічно-сентиментального туризму (для польських і німецьких туристів).

Бескидський субреґіон (сколівська частина) включає лише один район - Сколівський, розташований у південній частині Львівської області. Він знаходиться в Українських Карпатах (Сколівські Бескиди).

Серед чинників, які будуть стимулювати розвиток Бескидського субреґіону як лідера у Львівській області, можна виділити:

- хорошу комунікаційну доступність (автомобільну і залізничну) до головних туристичних місцевостей субрегіону;
- розбудовану рецепційну базу та гірськолижну інфраструктуру;
- досвід у використанні інноваційних форм туристичного загосподарювання: комплекси, гірськолижні станції, нічліжно-гастрономічна інфраструктура;
- значні можливості для розвитку альтернативних форм туризму - сільського й екологічного (Національний природний парк „Сколівські Бескиди”).

Перспективні для розвитку туристичні продукти в субрегіонах і районах

Представлена характеристика привабливості ресурсів і умов у туристичних субрегіонах Львівщини свідчить про можливості розвитку різноманітних груп і категорій туристичних продуктів (рис. 1). У Львівському субрегіоні пріоритетним є розвиток культурологічного туризму в міжнародному масштабі, у тому числі його етнічно-сентиментальної частини. Ці продукти мають перспективи для розвитку як регіональні маркові продукти. До головних культурних атракцій, що відвідуються іноземними й вітчизняними туристами, належать архітектурно-історичні пам’ятки старого Львова і Жовкви.

Рисунок 1. Туристичні продукти й інвестиції у Львівській області

Прикордонне положення субрегіону і його цінні пам’ятки, дозволяють підготувати міжнародний туристичний марковий продукт культурологічного характеру: „Королівський Тракт”, котрий повинен об’єднати в одну спільну програму відвідування міст-перлин архітектури польсько-українського прикордоння - Замость, Жовкву, Львів. Варто відзначити, що відповідні пропозиції у цій сфері було розроблено в рамках проектів TACIS i PHARE: „Розвиток транскордонного туризму на Розточчі” (2000 р.).

Щодо обслуговування транзитного руху, то потенціал цього туристичного продукту сильно зріс у зв’язку із відкриттям пунктів перетину кордону і збільшенням автомобільного руху. Львів є обов’язковим пунктом автобусних екскурсій Західною Україною. У Львівському субрегіоні найбільший автомобільний рух спостерігається на трасі Львів - Жовква - Рава Руська, а також Львів - Стрий (міжнародна траса Київ - Чоп - E-50).

До потенційних туристичних продуктів Городоцько-Мостиського субрегіону, які можуть змінити його туристичний візерунок, відносимо:

- обслуговування транзитного руху, який пов’язаний із залізничною магістраллю Львів - Мостиська та міжнародною автомобільною трасою Львів - Шегині;
- етнічно-сентиментальний туристичний продукт для гостей з Польщі, що базуватиметься на сакральних пам’ятках Городка, Мостиськ, Судової Вишні, палацах в Комарно і Любіні Великому;
- курортний туристичний продукт, традиційний для Городoцького району, який базуватиметься на комплексі санаторіїв Любіня Великого.

Зазначені туристичні продукти потребують організаційно-господарських ініціатив з метою забезпечення розвитку відповідної інфраструктури. До них належить, насамперед, модернізація міжнародної автомобільної траси Львів - Шегині і модернізація міжнародної залізничної магістралі (європейської) Львів - Мостиська - Перемишль [Програма…, 2002]. З цим пов’язані інвестиції в сфері придорожньої інфраструктури, особливо розбудова нічліжної бази шляхом створення мережі невеликих мотелів і готелів для автомобільних туристів та мережі гастрономічних об’єктів, зокрема, з національною кухнею.

У Придністерському субрегіоні найбільші можливості для розвитку мають транзитний туризм і туристичні продукти на основі водних ресурсів. Транзитний автомобільний туризм є перспективним на відтинку міжнародної траси Київ - Львів - Чоп, а також в межах обласної дороги Львів-Дрогобич.

Інтенсивніше використання водних ресурсів дозволить створити в субрегіоні спектр туристичних продуктів як локального, так і регіонального й, навіть, міжнародного значення. До таких потенційних продуктів і пов’язаних з ними елементів інфраструктури послуг відносяться:

- справи на каное, байдарках і плотах по Дністру і Стрию;
- відпочинок над водою в околицях мальовничих природних озер в долині Дністра та штучних водосховищ у сірчаних кар’єрах Роздолу.

Курортно-туристичний продукт Західнопередкарпатського субрегіону формує візерунок Львівської області на державному і міжнародному ринку. Три головні курорти - Трускавець, Моршин і Східниця - обслуговують близько 90% всіх пацієнтів в області. З метою збільшення їхньої атракційності багато уваги приділяється модернізації лікувальної і нічліжної бази, розширенню рекреаційних і розважальних можливостей. Проведене серед відпочиваючих у Моршині і Трускавці опитування виявили, що найбільше вони незадоволені рівнем і вибором торгівельних і розважальних пропозицій. Як відзначено, традиційний для субрегіону курортний туристичний продукт повинен бути доповнений відпочинковим, орієнтованим на людей середнього віку і молодь. Це передбачає необхідність реалізації інвестиційних проектів, орієнтованих на розвиток рекреаційно-спортивної і розважальної інфраструктури. Для субрегіону важливим є також підвищення привабливості двох міст з багатою історичною і культурною спадщиною - Дрогобича і Стрия.

Бескидський (сколівська частина) субрегіон розташований у Сколівських Бескидах і займає власне Сколівський район. Має багатий спектр туристичних продуктів: від відпочинкового і гірськолижного до агро- і екотуристичного. З метою дальшого їх просування треба розвивати відповідну туристичну інфраструктуру. Пропонованими цілями розвитку у туристичному секторі є: покращення якості обслуговування туристів, розширення мережі гірськолижних центрів, збільшення кількості працівників туристичної галузі.

Цільовими марковими туристичними продуктами, які є перспективними для розвитку, є гірськолижний, літній відпочинок, екотуризм, агротуризм. Як стратегічні інвестиційні пропозиції пропонуються: відкриття гірськолижних центрів, дальше загосподарювання національного природного парку „Сколівські Бескиди”, створення історико-культурного заказника „Тустань” і створення доступу до нього [Програма..., 2002].

Провідні інвестиції в галузі туристичної інфраструктури

Вище представлено можливості розвитку існуючих і потенційних туристичних продуктів, а також загальні потреби у галузі інфраструктури послуг в субрегіонах і включених до них адміністративних районах Львівщини. На підставі цього, використовуючи результати попередніх досліджень і аналізу, визначено конкретні локалізаційно-інвестиційні пропозиції у галузі інфраструктури послуг, яка зумовлює розвиток зазначених туристичних продуктів (рис. 1).

Корисними у селекції і визначенні переліку інвестиційних заходів були пропозиції районних туристичних адміністрацій. Перевірка інвестиційної програми була здійснена у результаті робочих зустрічей і семінарів за участю представників туристичного сектору і місцевих органів самоврядування, а також польових досліджень польських і українських експертів. Маршрут проходив через визначені у процесі досліджень території з найкращими перспективами для розвитку. Більшість пропонованих інвестицій знаходиться у попередньо визначених туристичних субрегіонах. Серед пропонованих місць локалізації є також група місцевостей, розташованих в інших районах.

Особливу роль у розвитку туристичного сектора у районах Львівщини повинні відігравати маркові продукти, які відрізнятимуться інноваційністю і конкурентноспроможністю на державному і закордонному ринку. Міжрегіональною туристичною маркою, спільною для західноукраїнських областей, є транзитні переїзди із заходу на схід, а також через Карпати до Словаччини, Угорщини і Румунії. Цей продукт вимагає інвестицій, що включатимуть ознакування головних доріг туристичного транзиту, а також їх облаштування місцями обслуговування моторизованих туристів відповідно до їх потреб об’єктами нічліжними, гастрономічними, рекреаційними і технічного обслуговування.

Для Львівської області можна окреслити індивідуальні маркові продукти. Зокрема, це:

- екскурсійна траса „Золота Підкова” - стародавніми замками і оборонними спорудами Львівщини;
- сентиментальні автобусні екскурсії для поляків слідами польської історичної і культурної спадщини;
- лікувальні і відпочинково-оздоровчі перебування у популярних перед карпатських курортах, таких як Трускавець, Моршин і Східниця;
- гірськолижні заняття у Сколівських Бескидах;
- перебування на селі у гостинних господарствах.

Для маркових продуктів Львівщини пропонується реалізація регіональних інвестиційних заходів [Szczeciński i iншi 2004]. До них відносяться (рис. 1):

- реконструкція і пристосування для туристичних і музейних цілей замкових комплексів, палаців та інших пам’яток польської культури (Півдгірці, Золочів, Комарно та ін.);
- туристичне ознакування головних об’їздних історичних трас;
- створення центрів туристичної інформації у головних культурних центрах (Львів, Жовква, Дрогобич та ін.);
- санація і модернізація ділянок і санаторних об’єктів та розбудова приватної, малоформатної лікувальної, рецепційної бази і обслуговуючої в головних курортах;
- модернізація і будівництво гірськолижних центрів;
- розвиток мережі сільських туристичних господарств.

У перспективному туристичному за господарюванні регіонів Львівщини головними засадами і раритетними інвестиційними завданнями повинні стати наступні (рис.1):

- повне обладнання регіональних відтинків доріг державного і міжнародного транзиту придорожніми об’єктами і сферою послуг для автотуристів; особливо це стосується ландшатно і туристично привабливих транскарпатських трас;
- санація, модернізація і розбудова санаторної і відпочинкової бази у популярних курортах і туристичних місцевостях з метою підвищення технічних, побутових і естетичних стандартів;
- реалізація сучасної на зразок європейської готельної бази, головно у вигляді приватних готелів, мотелів і пансіонатів різного стандарту;
- санація гірських центрів зимових видів спорту та розбудова в них сучасної готельної бази і обладнання для рекреаційного лижнoго спорту;
- розширення мережі приватних рецепційних об’єктів індивідуального розміщення, особливо сільських гостинних господарств на гірських і передгірських територіях з високими туристичними передумовами;
- загосподарювання національних парків та прилеглих територій для потреб туризму.

Описані інвестиційні заходи, пов’язані з розвитком маркових продуктів, уворюють пріоритетну загальну програму, а також підґрунтя інвестиційної діяльності у Львівській області та конкурентноспроможні напрями дальшого розвитку інфраструктури туристичної і послуг.

Література

1. Gołembski G. Metody stymulowania rozwoju turystyki w ujęciu przestrzennym, Poznań, 2002.
2. Програма розвитку санаторно-курортної сфери, туризму і відпочинку Львівській області на 2003-2007 роки, Львів, 2002.
3. Szczeciński R., Jagusiewicz A., Kowesznikow W., Lozynskij R., Malska M. Inwestycje turystyczne na Ukrainie Zachodniej. Katalog projektуw inwestycyjnych, Warszawa, 2004.
4. Szczeciński R., Jagusiewicz A., Kowesznikow W., Zińko J., śуłtowski P. red. Potencjał turystyczny Ukrainy Zachodniej, Instytut Turystyki, Warszawa, 2004.
5. Зінько Ю., Лозинський Р., Мальська М. Діагностика та багатопоказниковий аналіз туристичного потенціалу Карпатського регіону для потреб територіального планування [в:] Львівська суспільна географія: національний і європейський вимір, Вид-во ЛНУ ім. І.Франка, Львів, 2005.

Summary

Development of Tourist Product and Investments in Lviv Region

Subregions of perspective tourist development have been distinguished by means of poly-measurable analysis of tourist potential in Lviv Region. Perspective tourist product has been argued for the distinguished subregions. List of investments for development of infrastructure of marked tourist product in Lviv Region has been represented.