Зінько Ю.В., Рутинський М.Й., Горішевський П.А.
Науковий вісник Національного університету біоресурсів
і природокористування України. - 2011. - Вип. 163. - частина 1.

Інноваційні форми занять в сільському туризмі та агротуризмі

Розглянуто види занять для основних галузей сільського туризму й агротуризму. Описано інноваційні для вітчизняної практики види занять, пов'язані з агроготелярством, агрогастрономією, традиційним агротуризмом, оздоровчою діяльністю, агротерапією. Наведено приклади світових ініціатив сільських господарств, що зорієнтовані на впровадження інноваційних агротуристичних занять. Проведено оцінку перспективних для українського ринку нових агротуристичних продуктів і послуг.

Ключові слова: сільський туризм, агротуризм, заняття, агротуристичний продукт, послуги, туристичний ринок.

Сільський туризм та агротуризм в Україні активно виходить на національний ринок туристичних послуг. Разом із тим слід констатувати, що пропозиції вітчизняних агротуристичних продуктів, послуг і товарів охоплюють досить вузький спектр. У першу чергу сільські оселі пропонують відпочинок, традиційну кухню, оздоровчі процедури та активні форми туристичних занять. Дослідження основних видів агротуристичних занять у Карпатському регіоні засвідчило, що висока частка пропозицій у рекламних виданнях припадає на різноманітні відпочинкові заняття, екскурсії до визначних місць регіону, піші походи та збір грибів і ягід [2; 5].

Слабо розвинутими тут є види туристичних занять, пов'язані з традиційним агротуризмом, агророзвагами та агротерапією. Світовий досвід використання агротуристичних продуктів і послуг свідчить про наявність широкого спектру пропозицій у різних сферах [8-12]. Зокрема, інноваційний характер серед них мають такі продукти й послуги, як спеціальне агроготелярство, зоокутки в агрогосподарствах, польові ігри нової генерації, гіпотерапія, різні типи агророзваг [10]. В Україні ці інноваційні заняття ще не достатньо популярні й слабо використовуються в практиці вітчизняного сільського туризму й агротуризму. Тому важливим є дослідження цих нових форм проведення туристичних занять у сільській місцевості.

Мета дослідження - вивчення нових форм занять у сільському туризмі й агротуризмі та світового досвіду їх використання з ціллю можливого їх впровадження на вітчизняному туристичному ринку послуг.

Виклад основного матеріалу. На початку XXI ст. індустрія сільського туризму визнана експертами COT як суттєвий, найбільш динамічно зростаючий сектор світового туристичного господарства. Обсяги надання агротуристичних послуг у постіндустріальних країнах нині практично у 2-4 рази перевищують обсяги зростання готельної бази й курортного сервісу в цих країнах [10]. Соціологічні дослідження, які регулярно проводять експерти Європейської федерації фермерського й сільського туризму (European Federation for Farm and Village Tourism), виявили [12], що зі 100 % туристів, які скористалися подорожами сільського туризму, 35,2 % вибрали його як «втечу» від напруженого ритму міського життя та занурення в неквапний сільський побут; 20,2 % - через можливість поєднати відпочинок з активними самодіяльними подорожами (пішохідними в гори, автомобільними регіоном з метою знайомства з його історико-культурною спадщиною);17,3 % визнали, що основною спонукою їхньої подорожі виступало прагнення відпочинку на природі й спілкування зі світом живого;10,4 % - з метою відпочинку всією родиною; 5 % – з метою занять спортивним туризмом і використання для цього дешевшої нічліжної бази; 11,9 % - з іншими пріоритетними цілями [8; 12].

Такий попит туристів на різноманітні заняття в сільській місцевості дозволяє реалізувати сучасна структура пропозицій агротуристичного ринку багатьох європейських країн. Сучасний сільський туризм і агротуризм пропонує широкий спектр занять [10]. Для кожної галузі сільського туризму й агротуризму виділяють свій набір занять. Виділяють 9 напрямів, які названо наступним чином [8]:

1) нічліг в оселях та агроготелярство;
2) харчування й агрогастрономія;
3) традиційний агротуризм;
4) безпосередній продаж;
5) відпочинок у сільській місцевості;
6) активний туризм і агроспорт;
7) екскурсії й агророзваги;
8) оздоровча діяльність і агротерапія;
9) культурно-етнографічні заходи.

Розглянемо основні види туристичних занять для кожного з означених напрямів щодо їх інноваційного потенціалу.

Розміщення в оселях і агроготелярство пропонує специфічні послуги, відмінні від готельних. Розрізняють наступні категорії агроготелярських послуг:

а) перебування в господарстві,
б) перебування в сільському будинку,
в) агрокемпінг, нічліг із самообслуговуванням,
г) спеціальне агроготелярство.

Серед перспективних занять, які ще мало використовуються у практиці вітчизняного сільського туризму й агротуризму, необхідно відзначити агрокемпінг та спеціальне агроготелярство. Агрокемпінг - це послуга кемпінгу, яку надає агротуристичний суб'єкт. Це також і можливість розбити намет на наметовому полі, користуватися умивальником, душем та туалетом. Цікавою формою агроготелярства є нічліг із самообслуговуванням. Власник пропонує всі необхідні готельні послуги, але ввечері ніхто не чекає й не зустрічає гостей. Туристів наперед інформують про код доступу до помешкання або про місце, де залишили ключ. Агроготелярство може також пропонувати спеціальні нічліжні послуги, наприклад, ночівлю на сіні. Послуги такого типу не є масовими, хоча часто поєднуються з модними сьогодні «школами виживання».

Харчування та агрогастрономія - це інтегральна частина сільського туризму й агротуризму. Туристи, які відвідують на короткий час чи перебувають певний період у сільському господарстві, можуть споживати власну їжу, користуватися рестораном чи гастрономічними послугами в селі чи агротуристичному господарстві. Переважно зустрічаються такі форми агрогастрономічних послуг, як:

- туристи харчуються разом із родиною господаря;
- у їдальні туристи харчуються без родини господаря, а години подавання їжі та меню складає власник їдальні;
- у ресторані, відкритому селянином чи фірмою з переробки продуктів харчування - харчуються ті, що перебувають у даному господарстві й гості ззовні;
- на пікнікових полях.

В Україні ще не достатньо впроваджують такі форми, як сільські ресторани (шинки) та пікнікові поля.

Традиційний агротуризм включає категорії туристичних продуктів і послуг, що безпосередньо пов'язані з виробничим процесом у господарстві. Продукти й послуги традиційного агротуризму включають [10]:

- ознайомлення з виробництвом рослинної й тваринної продукції та їх переробки;
- участь у виробництві рослинної й тваринної продукції та їх переробці;
- піші й об'їздні дидактичні стежки;
- домашній зоопарк, сафарі, безпосередній контакт із домашніми тваринами й природою в господарстві.

Інноваційний характер для практики сільського туризму та агротуризму в Україні можуть мати піші та об'їздні дидактичні стежки й домашні зоопарки. Вони щоразу стають популярнішими формами демонстрації туристам рільничих господарств, села, лісів, а також національних парків. Вирізняють господарські й позагосподарські дидактичні стежки. Туристи можуть обирати або пішу прогулянку дидактичною стежкою, або поїздку по ній кінною бричкою (драбинчасті вози є досить ризикованими), або механічним поїздом. Під час пішої прогулянки туристи безпосередньо контактують із природою. На стежках заплановані зупинки з лавочками та інформаційними таблицями, на що в даному місці слід звернути увагу.

Домашній зоопарк і сафарі, що забезпечують безпосередній контакт з домашніми тваринами й природою в господарстві, - це особлива атракція для дітей. Деякі селяни присвячують всю територію свого господарства для організації домашнього зоопарку чи безкровного сафарі. Крім можливості дивуватися екзотичними тваринами, утримуваними в притаманних їм умовах, існує також можливість безпосереднього необмеженого контакту з тваринами, такими як домашні птахи, кролики, вівці чи телята.

У безпосередньому продажу зацікавлені не лише агротуристичні господарства, а й місцеві сільські спільноти й все частіше малі й середні підприємства, які переробляють чи вирощують продукти харчування. У межах безпосереднього продажу виділяють наступне: безпосередній продаж продуктів із господарства, продаж типу «збери сам», магазини в господарствах чи при закладах.

Для України актуальним є впровадження такої форми занять, як продаж типу «збери сам» («pick up yourself») - це особлива форма агротуризму. Селяни готують плантації таким чином, щоб під час збирання туристи могли самі собі зібрати фрукти. З цією метою сад чи ягідна плантація повинні мати трав'янисте міжряддя з низько постриженою травою, щоб туристи не бруднили собі вбрання. Клопітка робота є оплатою за послугу, оскільки певна частина фруктів може з'їдатися безпосередньо під час збирання. Туристам дозволяють збирати найкращі фрукти, тому значна кількість фруктів залишається на деревах чи грядках.

Відпочинок у сільській місцевості поєднує в собі готельні й гастрономічні послуги, які надаються тривалий чи короткий час. Продукти й послуги такого відпочинку класифікують залежно від тривалості й сезону перебування наступним чином:

- відпустка на території канікулярного господарства;
- короткий (1-3-денне перебування) чи довший (у період тривалих вихідних) відпочинок вихідного дня;
- святкові перебування у період Різдва, Нового року чи Пасхи.

Для України важливим стало б упровадження відпочинку на території канікулярних господарств. Канікулярне господарство (vacation farm) - це агротуристичне господарство, яке приймає гостей на відпочинок у період канікул (відпусток) тривалістю 1-4 тижні. У деяких країнах традиційним є двотижневі канікули (відпустки). Канікулярні господарства приймають відпускників зазвичай із червня по серпень.

У межах активного туризму й послуг агроспорту виділяють наступні заняття:

- прогулянки, походи, їзда на велосипеді;
- верхова їзда;
- види спорту, які вимагають великого простору;
- польові ігри нової генерації;
- мисливство;
- рибальство.

Серед нових форм активних занять у сільській місцевості пропонується розвивати заняття видами спорту, які вимагають великого простору, наприклад, гольфу. До агроспорту відносять також польові ігри нової генерації, які останнім часом стають все популярнішими. Польові ігри нової генерації ще називають фабулярними польовими іграми. Прикладом такої гри є LARP (Live Action Role Play).

Екскурсії й послуги агророзваг. Уживання терміну агророзвага ґрунтується на доступності цього типу розваг лише в сільських господарствах чи сільських місцевостях, а теоретично й на зелених територіях у містах. До групи агророзваг належать:

- відвідування парків і садів;
- виїзди й екскурсії в сільські місцевості;
- мандрування кукурудзяними й соєвими лабіринтами;
- польові ігри нової генерації на території, забудованої солом'яними конструкціями.

Останніми роками швидко розвиваються агротуристичні розваги, які можна віднести до нової генерації. Однак селяни мусять присвятити значну площу свого господарства для таких розваг і вкласти певні інвестиції. Прикладом такого типу розваг є мандрівки лабіринтами з кукурудзи та польові ігри на забудованій солом'яними конструкціями території.

Лабіринти з кукурудзи створюють на сільських полях, зазвичай поблизу густозаселених місцевостей, щоб забезпечити собі постійний потік зацікавлених відвідувачів. Ці лабіринти є передвісниками нових агротуристичних розваг. Солом'яні конструкції мають найрізноманітніші форми. їх будують на дерев'яній основі або з блоків спресованої соломи. З них створюють солом'яні містечка, фортеці, старовинні села тощо. Солом'яні конструкції можна використовувати для ігор нової генерації. Усі ці види занять для вітчизняного агротуризму можуть мати інноваційний характер.

Із сільським туризмом і агротуризмом пов'язані також послуги оздоровлення й лікування. Оздоровча діяльність і агротерапія ґрунтується на тому, що терапія мусить відбуватися на території господарства чи в сільській місцевості. Переважно агротуризм пропонує наступні терапевтичні продукти й послуги [10]:

- гіпотерапія;
- терапія з використанням рослинної й тваринної специфіки: ароматерапія, апітерапія;
- специфічні дієти;
- міні-санаторії.

Зокрема, рільництво щоразу частіше пропонує також терапію з використанням рослинної й тваринної специфіки. Це стосується апітерапії (apioterapia - бджолина терапія), кумисотерапія й ароматерапія (aromatoterapia). Треба сподіватися, що кількість спеціальних пропозицій агротуристичних господарств надалі зростатиме. Турист, який приїжджає в агротуристичне господарство, може також розраховувати на можливість використання специфічної дієти, яким приписують лікувальні властивості, можливості зменшення ваги тощо.

Культурно-етнографічні заняття досить популярні в Україні. Традиційно, до етнографічних продуктів і послуг, які пропонує сільське середовище, відносять:

- історичні господарства - старі ферми;
- історичні села;
- музеї народного мистецтва й сільського господарства;
- родинні й сільські урочистості та фестивалі;
- перебування в селі зі специфічним фольклором (мистецтво, одяг, будівництво тощо) [10].

Для України важливим був би досвід упровадження історичних сіл. Зустрічаються два типи історичних сіл: натуральне село й скансен. Натуральне село розташоване на місці свого заснування, часом ще є його мешканці, або часто спеціально покинуте мешканцями й законсервоване для відвідувачів. Скансен є спеціальним зібранням на певній території будинків і споруд, які мають етнографічну цінність. Створюють скансену-музеї, живі скансени та музеї сільського господарства.

Проведені дослідження в Європі й США щодо використання згаданих інноваційних форм занять у сільському туризмі й агротуризмі свідчать, що в Європі популярні агроготелі (агромотелі), дидактичні стежки, види спорту, що вимагають великої площі, спеціалізоване харчування, тоді як у США мають поширення агрокемпінги, сільські ресторани, продаж типу “збери сам”, польові ігри нової генерації, родинні і сільські фестивалі [8].

Успішні приклади агротуристичних ініціатив можна віднайти у багатьох країнах світу на різних континентах - Аргентині, Бельгії, Франції, Нідерландах, Ірландії, Канаді, Німеччині, Новій Зеландії, Польщі, Росії, Швейцарії, Уругваї, США, Великобританії, Італії та Занзібарі. Серед таких ініціатив можна виділити:

1) агротуристичні ферми для дітей;
2) агротуристичні господарства з відгодівлі диких тварин;
3) агротуристичні господарства з виробництва сирів;
4) агротуристичні ресторани.

Агротуристичні ферми для дітей. Малі діти потребують безпосереднього контакту з тваринами, які задовольняють багато їхніх емоційних потреб. Контакт дітей із тваринами має бути контрольованим. Парк Тварин Маршала є прикладом господарства, яке відійшло від вівчарства, переробило територію на парк тварин, яких можуть оглядати туристи. Власники не зосереджувалися на розміщенні великої кількості видів тварин на відносно малій (близько 30 га) площі. їх метою є забезпечення максимального контакту туристів із тваринами. На деякі пасовища туристи можуть входити безперешкодно, натомість, на пасовища з небезпечними тваринами (наприклад, яками) вхід заборонено. Туристи можуть відвідувати парк пішки чи об'їжджати його.

Подорожуючи сільським місцевостями, маємо можливість відвідати господарства, які відгодовують диких тварин. У світі в господарських цілях відгодовують багато видів неодомашнених тварин, серед яких страуси, олені, крокодили, змії тощо. На півдні Франції, так як і в Іспанії, організовують кориду. Бій людини з биком викликає багато емоцій. Є її запеклі прихильники й противники. У Франції корида відбувається в кількох місцях, серед яких і Колізей в Німесі. Відгодівля биків є прибутковою справою для селян на півдні Франції, а також видовищем для туристів. Щоб відвідати господарство, яке займається відгодівлею биків для кориди, треба заплатити за вхід. Биків для боїв певний період часу вирощують у господарствах в дельті Родану, в осінньо-зимовий період вони перебувають у Центральному Масиві, де вони мають багато місця й паші, дозрівають і міцніють. У весняний період їх знову перевозять у господарства в дельті Родану. Територія господарств захищена двома сітками під електричною напругою, щоб ці небезпечні тварини не кидалися на інших тварин.

Агротуристичні господарства, діяльність яких ґрунтуються на виробництві сирів. Сир є одним із найбільш “вдячних” продуктів сільського господарства, який чудово підходить до агротуристичної діяльності. У світі існує багато видів сирів, лише у Франції їх кількість сягає 1000 видів. Найчастіше селяни очікують зацікавлення туристів специфічним сиром, його виробництвом, а потім купівлею. Як спеціальні продукти, пропонують козячі, овечі й буйволячі сири. Як агротуристичний продукт, сири добре поєднуються з іншими продуктами, особливо з вином. Такі агротуристичні господарства є у Великобританії, Швейцарії, Німеччині, Італії, Франції та деяких інших країнах. Усі господарства мають різну організацію, але розташовані переважно в гірських регіонах. Виробництво сиру поєднують також із діяльністю ресторану чи магазину, де головним товаром є сир.

Зазвичай господарства пропонують сири, очікуючи на туристів, які перебувають тут не дуже довго - щонайбільше 2-3 год. Агротуристична програма є типовою: ознайомлення з процесом виробництва, дегустація й купівля сиру. Селяни також можуть очікувати харчування туристів у ресторані при господарстві. Додатковою атракцією в сироварні можуть бути декорації, які ілюструють ті фрагменти виробництва сиру, які відвідувачі не можуть побачити безпосередньо. Господарства й підприємства, орієнтовані на агротуризм, організовують короткі вистави з барвистими оповідями й навіть музичним супроводом.

Агротуристичні ресторани стали невід'ємним елементом сучасного сільського туризму й агротуризму. Вони відрізняються від традиційних тим, що власником є селянин, який пропонує місцеві страви, що часто готують із продуктів, вироблених у власному господарстві. Агротуристичні ресторани можуть також пропонувати продукти місцевих фірм сільськогосподарського виробництва. Прикладом використання традицій, пов'язаних із литовською меншиною в Польщі, для агротуристичних цілей є господарство Содас, яке знаходиться у Тракішках на території Сейненського повіту. У цьому повіті проживає велика група людей, які відносять себе до литовської національної меншини. Господарство Содас площею в 11 га, яке розташоване на етнічно литовській території, займалося вирощуванням зернових і відгодівлею худоби. Власник вирішив перейти на агротуристичну діяльність і підпорядкувати для цього все господарство. Господарство відкрило у Пуньску ресторан «Содас» із литовськими національний стравами. У ресторані також можна придбати традиційну литовську випічку. Планують запровадити також продаж традиційних литовських виробів. Крім того, саме господарство перекваліфікувалося в агротуристичний осередок для родин, які хочуть провести вільний час у литовському стилі. Содас отримує прибутки з таких джерел як: ресторан з литовським меню, продаж регіональних литовських продуктів і прийом агротуристів.

Висновки та перспективи подальших досліджень. Проаналізовані нові форми занять у сільському туризмі й агротуризмі розширюють спектр туристичних продуктів і послуг у таких галузях, як нічліг в оселях та агроготелярство, харчування й агрогастрономія, традиційний агротуризм, безпосередній продаж, відпочинок у сільській місцевості, активний туризм і агроспорт, екскурсії та агророзваги, оздоровча діяльність і агротерапія, культурно-етнографічні заняття. Вони ґрунтуються на використанні ресурсів сільських місцевостей, сільських господарств, а також урізноманітненню попиту міських жителів.

Наведені ініціативи конкретних господарств у Європі свідчать, що інноваційні заходи в сільському туризмі й агротуризмі здобувають все більшу популярність у відвідувачів і розширюють його можливості на ринку туристичних послуг.

Сільський туризм і агротуризм знаходиться в Україні на етапі становлення. Використання світового досвіду у впровадженні інноваційних форм та новітніх ініціатив у обслуговуванні туристів є досить актуальним для його закріплення на ринку туристичних послуг. Необхідними є подальші науково-практичні розробки щодо впровадження нових туристичних продуктів і послуг у сільській місцевості з урахуванням природних, історико-культурних, господарських особливостей українського села. Особливо значний потенціал упровадження нових форм і ініціатив туристичних занять може мати в таких галузях, як харчування й агрогастрономія, агротерапія і, особливо, культурно-етнографічні заняття.

Список літератури

1. Горішевський П.А. Сільський зелений туризм: організація надання послуг гостинності. Навч. посіб. / П.А. Горішевський, В.П. Васильєв, Ю.В. Зінько - Івано-Франківськ: Місто НВ, 2003. - 144 с
2. Зінько Ю.В. Маркетингові дослідження сільського туризму в Карпатському регіоні / Ю.В. Зінько, П.А. Горішевський, М.А. Петришин, В.П. Васильєв, О.О. Гундяк.// Науковий вісник Національного аграрного університету. - К., 2008. -Вип. 124. - О 32-40.
3. Зінько Ю.В. Світовий досвід організації сільського туризму: методичні рекомендації / Ю.В. Зінько, В.П. Васильєв, П.А. Горішевський, М.Й. Рутинський. -Одеса, 2009. - 56 с
4. Зінько Ю.В. Сільський туризм в Європі і Америці / Ю.В. Зінько, В.П. Васильєв, П.А. Горішевський, М.Й. Рутинський // Туризм сільський зелений. -2009. - № 2. - С 3-40.
5. Кубинська І.В. Територіальна структура та особливості організації сільського туризму на Івано-Франківщині / І.В.Кубинська // Рекреаційний потенціал Прикарпаття: історія, сучасний стан, перспективи: Матеріали Міжнародної наукової конференції. - Івано-Франківськ: «Фоліант», 2009. - С 219-228.
6. Розвиток сталого сільського туризму: Тематичний довідник. - Ужгород, 2007. - 146 с
7. Рутинський М. Сільський туризм: Навч. посіб./ М. Рутинський, Ю Зінько. - К.: Знання, 2006. - 271 с
8. Рутинський М.Й. Міжнародний досвід організації сільського туризму / М.Й.Рутинський, Ю.В.Зінько // Географія та туризм: наук. збі.ник [ред. колегія: Я.Б.Олійник (відп.ред.) та ін.] - К.: Альтерпрес, 2010. - Вип. 5. - С 55-58.
9. Majewski J. Agroturystyka to tez biznes./ Majewski J. - Warszawa: Fundacja Wspomagania Wsi, 2000. - 115 s.
10. Sznajder M., Agroturystyka./ Sznajder M., Przezbуrska L. - Warszawa: Polskie Wydawnictwo Ekonomiczne, 2006. - 257 s.
11. Yeoman J. The Importance of Rural Tourism and Agritourism in Rural Development./ Yeoman J. - Roczniki Naukowe Stowaryszenia Ekonomistow Rolnictwa s Agrobiznesu, 2000. - T. II. - Z. 1. - S. 57-64.
12. Інформаційна система бронювання сільського туризму й агротуризму в усіх регіонах світу [Електронний ресурс]: Режим доступу www.allrural.com.

Рассмотрены виды занятий для основных отраслей сельского туризма и агротуризма. Описаны инновационные для отечественной практики виды занятий, связанные с агрогостинницами, агрогастрономией, традиционным агротуризмом, оздоровительной деятельностью, агротерапией. Приведены примеры мировых инициатив сельских хозяйств, ориентированных на внедрение инновационных агротуристических занятий. Проведена оценка перспективных для украинского рынка новых агротуристических продуктов и услуг.

Ключевые слова: сельский туризм, агротуризм, занятия, агротуристический продукт, услуги, туристический рынок.

Different form of training classes for the major fields of rural- and agro-tourism are discussed. Innovative types of training classes to be introduced into Ukrainian practice, dealing with agro-hospitality, agro-nourishment, traditional agro-tourism, health-recreation activities, as well as agro-therapy are described. Examples are presented concerning the world-wide initiatives of rural businesses towards the introduction of innovative agro-tourism training classes. The novel agro-tourism products and services that seem to be quite promising for the Ukrainian market have been evaluated.

Key words: rural tourism, agrotourism, training classes, agro-tourism product, services, tourism market.