Зима А.Г.
Економіка розвитку. - 2010. - №4. - С.31-34.

Університетські міста як центри туризму

Анотація. Наведено деякі студентські науково-навчальні центри, що впливають на економіку міст та цілих регіонів і, безумовно, є привабливими для студентів, викладачів та туристів інших країн.

Ключові слова: студентські міста, університет, ХНЕУ.

Університетські міста завжди були рушійними центрами соціальних і культурних реформ і потрясінь, часто саме тут першими руйнувалися вже застарілі стереотипи. Сьогодні багато університетські міста заслужили звання музичних і культурних столиць, а також стали місцем народження успішних бізнес-проектів. Студентські міста живуть за особливим розпорядком: вночі тут нерідко буває більш жвава атмосфера, ніж вдень.

Метою статті є систематизація даних про провідних вищих навчальних закладах (внз) і так званих "студентських містах", які за сумісництвом є центрами туризму.

Болонья (Італія): населення міста - 376 000 чол., кількість студентів - 96 000 чол., вуз заснований у 1088 р. У найстарішому університеті Європи була незвичайна система управління. Тут студенти самі обирали керівників, яким повинні були підкорятися професори. За довгі роки існування в Болоньї встигли відзначитися Данте Аліг'єрі, Франческо Петрарка, Еразм Роттердамський, Микола Коперник, Парацельс, Умберто Еко та інші відомі люди. Сьогодні на 23 факультетах університету навчається майже 100 000 студентів, тому в день початку навчання населення міста збільшується на чверть [1].

Піза (Італія): населення міста - близько 90 000 чол., кількість студентів - 57 000 чол., вуз заснований у 1343 р. Піза прославилася, в першу чергу, своєю падаючою вежею, спорудження якої було завершено через 17 років після відкриття університету. Альма-матер Галілео Галілея, який народився в Пізі і проводив на вежі свої легендарні досліди, є Пізанський університет. Крім Галілея, Пізу прославив відомий фізик Енріко Фермі.

Оксфорд (Англія): населення міста - 165 000 чол., кількість студентів - 38 000 чол., вуз заснований у 1096 р. Найстаріший університет англомовного світу відомий своїми випускниками та викладачами. Його прославили філософ Роджер Бекон, фізик Роберт Бойль, економіст Адам Сміт, письменники Томас Мор, Джонатан Свіфт, Оскар Уайльд, Льюїс Керролл, десятки впливових політиків, включаючи, наприклад, Індіру Ганді (Прем'єр-міністр Індії наприкінці ХХ століття) і Беназір Бхутто (Прем'єр-міністр Пакистану в кінці ХХ століття), кілька олімпійських чемпіонів, нобелівських лауреатів і навіть дванадцять святих. За архітектуру університетських будівель і характер його жителів це місто неофіційно називають "містом мріють шпилів". Багато бажають провести свої канікули в Англії саме тут.

Кембриджі (Англія): населення міста - близько 130 000 чол., кількість студентів - 36 000 чол., вуз заснований в 1209 р. У ньому викладали Ісаак Ньютон, Чарльз Дарвін, Джордж Байрон, Володимир Набоков, Шрі Ауробіндо, Алістер Кроулі. За 8-вікову історію тут встигло побувати величезна кількість самих суперечливих студентів і викладачів. Історія Кембриджського університету, тісно переплетена з історією міста, проходить під знаком суперництва з Оксфордом. Адже університет у Кембриджі був заснований групою професорів і студентів, які втекли з Оксфорда після сутички з тамтешніми городянами [1].

Саламанка (Іспанія): населення міста - близько 160 000 чол., кількість студентів - 30 000 чол., вуз заснований в 1218 р. Університет у Саламанці прославили не тільки великий літератор Мігель де Сервантес, але і кілька недбайливих студентів. Так, конкістадор Ернан Кортес, знищив державу ацтеків, відучився тут всього пару років. Незважаючи на те, що він швидко втомився від освіти, Кортес встиг-таки прослухати лекцію Христофора Колумба про відкриття нових земель. Інший великий студент Саламанки - засновник ордена єзуїтів Ігнатій де Лойола - ще в молодості виявляв тягу до містицизму і навіть був викритий духовної комісією університету у зв'язках з таємними товариствами.

Сієна (Італія): населення міста - близько 60 000 чол., кількість студентів - 20 000 чол., вуз заснований у 1240 р. У рік заснування університету в Сієні був прийнятий закон про оподаткування жителів, здавали в оренду кімнати студентам. Городяни віддавали відсоток оплати за житло в міську казну, а місто з цих грошей нараховував зарплату викладачам університету. Трохи пізніше папа Інокентій IV заборонив городянам Сі-гени брати орендну плату зі студентів і викладачів, зобов'язавши міську владу та приватних власників приймати оплату лише у вигляді фізичної праці. Здавна Сієна славилася юридичним і медичним факультетами.

Сент-Ендрюс (Шотландія): населення міста - 17 000 чол., кількість студентів - 17 000 чол., вуз заснований в 1410 р. Один з самих незвичайних студентських міст знаходиться на східному узбережжі Шотландії. Це місто - найдавніший духовний і освітній центр країни, названий на честь покровителя Шотландії апостола Андрія, який є резиденцією головного архієпископа країни. Відомі випускники Сент-Ендрюського університету - винахідник логарифмів Джон не пер і один з основоположників математичного аналізу Джеймс Грегорі [1].

Краків (Польща): населення міста - 755 000 чол., кількість студентів - 170 000 чол., вуз заснований в 1364 р. Хоча Краків здавна вважається студентським містом завдяки найбільшому Ягеллонському університету, його студенти складають лише третину всіх студентів міста. З історією Ягеллонського університету пов'язані долі астронома Миколи Коперника, просвітителя Франциска Скорини, письменника Станіслава Лема, Римського папи Івана Павла II та інших відомих особистостей. Сьогодні в освітній столиці Польщі діють в цілому більше десяти інститутів і університетів.

Гейдельберг (Німеччина): населення міста - 150 000 чол., кількість студентів - 27 000 чол., вуз заснований у 1386 р. через брак навчальних корпусів у перший час навчання в Гейдельберзі проходило в монастирі августинців і францисканців, а пізніше, коли в місті почалися гоніння на євреїв, заняття стали проводитися навіть у вивільненому синагозі. Серед відомих студентів і викладачів Гейдельберга зустрічаються імена Миколи Кузанського, Германа Гельмгольца, Густава Кірхгофа, Дмитра Менделєєва, Софії Ковалевської, Макса Вебера, Роберта Шумана, Макса Борна, Карла Ясперса, Еріха Фромма.

Коїмбра (Португалія): населення міста - 100 000 чол., кількість студентів - 36 000 чол., вуз заснований в 1290 р. В честь найбільшого студентського міста Португалії і одного з найстаріших університетів Європи була названа, створена в 1985 році, мережа найпрестижніших вузів Старого світу - Коимбрская група. У Коимбрскую групу сьогодні входять 38 провідних університетів Європи. З великих людей, які прославили Коимбрский університет, можна виділити Педру Нуниша - математика, відомого внеском у розвиток навігації, і творця Григоріанського календаря Христофора Клавиуса [1].

Левен (Бельгія): населення міста - 91 000 чол., кількість студентів - 35 500 чол., вуз заснований у 1425 р. Найстаріший університет Бельгії пережив не одну складну епоху. У роки Першої світової війни німецькими військами тут була знищена університетська бібліотека, де зберігалося близько 300 000 книг. А в 1968 р. вуз опинився в центрі політичних розбіжностей: багаторічне протистояння вилилося в поділ університету на фламандське, донині розташоване в Льовені, і валлонське крило, перенесена в спеціально створений місто Новий Левен.

Упсала (Швеція): населення міста - 145 000 чол., кількість студентів - 20 000 чол., вуз заснований в 1477 р. Часто трапляється, що університетські поселення стають духовними центрами своїх країн. Наприклад, у четвертому за величиною шведському місті Упсала традиційно проводилися важливі державні збори і коронації спадкоємців престолу. З Упсальским університетом пов'язані імена натураліста Карла Ліннея, астронома Андерса Цельсія, містика Еммануїла Сведенборга, фізика Андерса Ангстрема [1].

Лейден (Нідерланди): населення міста - 120 000 чол., кількість студентів - 18 000 чол., вуз заснований у 1575 р. Навчальні корпуси, бібліотеки та інші університетські споруди нерідко складають основу архітектурного ансамблю студентських міст. Так, в самому центрі Лейдена розташовані будівлі, побудовані в XVI столітті, де розміщувалися відділення східно-індійських мов, етнології, географії, ботаніки. В Лейденському університеті математику і право вивчав відомий у майбутньому фізик Християн Гюйгенс.

Гронінген (Нідерланди): населення міста - 185 000 чол., кількість студентів - 40 000 чол., вуз заснований 1614 р. Зазвичай спокійний центр Гронінгена до вечора починає поступово заповнюватися, а по четвергах і суботах тут взагалі яблуку ніде впасти: бари і кафе працюють до сьомої ранку. Незважаючи на настільки ліберальні закони, Гронінген завжди вважався колискою науки. Тут, наприклад, працював відомий швейцарський математик Йоганн Бернуллі [1].

Тарту (Естонія): населення міста - близько 100 000 чол., кількість студентів - 20 000 чол., вуз заснований в 1632 р. Тартуський університет, заснований шведським королем, був деякий час у тіні Упсальського університету і донині залишається другим за старшинством в Прибалтиці. Однак, за деякими оцінками, він вважається найпрестижнішим внз регіону і вже точно першим університетом Естонії. Тартуський університет прославило безліч великих людей - студентів і викладачів. Серед них - Микола Пирогов, Володимир Даль і Василь Кандинський.

Лондон (Англія): університет "Royal Holloway" побудований у 1879 р. на гроші англійської мільярдера Томаса Холлоуея, який заробив статок, продаючи лікарські препарати - всілякі таблетки і мазі (він один з перших у світі став рекламувати свої товари). Спочатку в будівлі розташовувався жіночий коледж. Юнаків тут стали навчати тільки починаючи з 1965 р. Сьогодні "Royal Holloway" вважається дуже популярним як в Англії, так і в Європі (навчаються діти російських і україна українських знаменитостей і бізнесменів). Коледж розташований в передмісті Эгхем, в 40 км від Лондона. Власне будівля займає не найзначніше простір, але загальна територія "Royal Holloway" величезна: магазини, комп'ютерний центр, спортивні клуби, сім корпусів для комфортного проживання [2].

Гавана (Куба): університет Гавани заснований у 1728 р. - найстаріший на Кубі (до 1963 р. - єдиний, один із перших на території обох Америк. Протягом своєї історії кілька разів змінював не тільки назву, але і розташування, поки, нарешті, в 1903 році переїхав до активно розвивається район Гавани - Відало. Тепер університетська будівля стоїть на пагорбі, що височить над усім іншим містом. Біля парадних дверей студентів зустрічає бронзова фігура "Альма-матер". У 1950-х роках університет став центром антиурядової боротьби і в 1956 р. був "назавжди" закритий диктатором Батистой. Але в 1960 р. Фідель Кастро підписав резолюцію про відновлення роботи університету [3].

Кембриджі (США): Массачусетський технологічний інститут (МТІ) побудований в 1866 р. (спочатку розташовувався в Бостоні, а з 1916 р. в Кембриджі). Будівля "Stata Center" (лабораторії обчислювальних методів і штучного інтелекту) побудував знаменитий архітектор і конструктивіст Франк Гері. Саме він автор "Танцюючого будинку" в Празі (Чехія) та Музею музики в Сіетлі (США). Массачусетський технологічний інститут - один з найвідоміших у світі, його назва регулярно потрапляє в зведення новин: місцеві науковці весь час щось винаходять. Серед почесних членів спільноти МТІ - близько сотні нобелівських лауреатів та відомих особистостей: астронавт Девід Скотт, Президент Коста-Ріки Хосе Фермер, Президент Колумбії Вирджило Барко [4].

Мехіко (Мексика): Національний університет. Заснований в 1910 р. як противагу існуючому з колоніальних часів Королівського католицькому університету. Причина проста - заміна патріархальних колоніальних традицій на незалежні мексиканські. Будівництво сучасного університету закінчили в середині 50-х років минулого століття. За основу були взяті традиційні споруди індіанців майя - 16-поверховий ректорат і бібліотека займають місця пірамід, в центрі - відкритий зелений луг. Будівля бібліотеки майже не має вікон і рясно прикрашено мозаїкою. Авторство належить Хуану О Горману - шматочки мозаїки збирали по всій країні, на кожній стіні - власний малюнок: доіспанське і колоніальне минуле, сьогодення і майбутнє Мексики [5].

Київ (Україна): населення міста - близько 2 650 000 чол., кількість студентів - понад 300 000 чол.

Харків (Україна): населення міста - понад 1 400 000 чол., кількість студентів - понад 250 000 чол. Бурхливий економічний розвиток Харкова, як за всю історію його існування, так і особливо в початковий період, багато в чому визначалося любов'ю до знань і тягою до освіти, які відрізняли харківських мешканців. Від церковно-приходських шкіл XVII століття через установу Харківського колегіуму, який залишався центром освіти Слобідської України до початку XIX століття, до відкриття Харківського університету 17 січня 1805 року - такий славний шлях харківських просвітителів. Харків став центром наукових досліджень не тільки на Слобожанщині, але на всьому півдні Росії. У Слобожанщини є багата наукова спадщина і давні традиції співпраці науки і виробництва, науки і бізнесу. Науковою і науково-технічною діяльністю в області займається близько 200 організацій (кількість персоналу в сфері науки - 24,9 тис. чол.). Серед них 18 установ Національної академії наук України, 31 вищий навчальний заклад ІІІ-IV рівнів акредитації, 4 національних наукових центру, 21 об'єкт, що мають статус національного надбання України, і один технопарк державного значення. Харківську область представляють 52 академіка і 86 членів-кореспондентів Національної та галузевих академій наук. Харківський регіон за кількістю наукових і науково-технологічних організацій займає друге місце в країні після р. Києва і перше серед регіонів України. Тут зосереджено 56 % основних засобів науково-технічної діяльності, що 15 % усіх науково-дослідних інститутів [6].

Харківський національний економічний університет (ХНЕУ) (сайт - hneu.edu.ua) - заснований у 1930 р., кількість студентів - понад 13 000 чол. Понад 40 тис. фахівців-економістів за 80-річну історію вузу - найцінніший капітал одного з найстаріших вищих навчальних закладів Харкова. Рівень підготовки випускників відомого університету по достоїнству оцінили в більш ніж 80 країнах світу. Університет надає можливість навчання за 22 спеціальностями за напрямами: економіка, менеджмент, комп'ютерні науки. Навчальний процес, наукову та організаційну діяльність університету забезпечують понад 600 викладачів, у тому числі 55 докторів наук, професорів, академіків галузевих академій наук та 370 кандидатів наук, доцентів. Бібліотека має 4 тис. м², де розташовані 12 абонементів, 10 читальних залів на 460 місць, 13 книгосховищ, її фонд становить понад 720 тис. примірників - це наукові, методичні, періодичні і інші видання. Електронний каталог містить близько 100 тис. записів та надано відкритий доступ до мережі Інтернет. ХНЕУ має 7 облаштованих гуртожитків, де є читальні зали, доступ у мережу Інтернет, спортивні зали та ін.

ХНЕУ є одним з 14 вищих навчальних закладів України, що приєдналися до Великої хартії університетів світу, яка об'єднує 500 найкращих вищих навчальних закладів світу. Крім того, ХНЕУ прийнятий до Європейської асоціації університетів на правах повноправного членства. В університеті відкрито Інформаційний центр Європейського Союзу та представництво Світового банку, діють дві програми подвійних дипломів - з Ліонським університетом імені Люм'єра (Франція) і Віденським технічним університетом (Австрія). Реалізуються також дві магістерські програми з університету Масарика (р. Брно, Чехія), ведеться робота з підписання угоди з університетом Манітоба (р. Вінніпег, Канада).

Острог (Україна): населення міста - 18 000 чол., кількість студентів - 1 300 чол., вуз заснований в 1576 р. Це місто відоме завдяки тому, що тут були друкарня, де був видрукуваний один з перших слов'янських перекладів Біблії, а також найстаріший внз нашої країни. 1576 року князем Василем-Костянтином Острозьким тут була відкрита академія, яка після 60 років розквіту перейшла у володіння єзуїтів і була відновлена в новому статусі тільки в 1996 р. Острозька академія пов'язана з ім'ям книгопечатника Івана Федорова.

Таким чином, економіка студентських міст сильно залежить, а іноді і повністю орієнтована на обслуговування одного або декількох вищих навчальних закладів, які приваблюють студентське населення та викладацький склад. Бібліотеки, гуртожитки, клініки, заклади харчування - все тут орієнтоване на потреби студентів і викладачів. На кожному кроці тут зустрічаються лабораторії, зали і кабінети, які стали свідками великих наукових проривів і відкриттів, зародження революційних навчань і політичних рухів, які спричинили структурні зміни в суспільстві. Вищенаведені провідні вищі навчальні заклади допомогли утворитися і вкоренитися поняття "студентське місто", ставши "за сумісництвом" і безумовними центрами світового туризму. В момент підготовки і проведення "Євро - 2012" студентські міста України - Київ, Харків, Донецьк і Львів - безумовно стануть центрами не лише спортивного життя країни, але і центрами ділового, культурного, наукового спілкування гостей чемпіонату і студентсько-викладацького складу вищевказаних міст допомогою волонтерського руху та безпосередніх дружніх контактів.

Література

1. Васильченко А. Університетські центри Європи / А. Васильченко // "Кампус". - 2009. - №7. - С.30.
2. National Geographic TRAVELER [Electronic resource]. - Access mode: http://www.rhul.ac.uk.
3. National Geographic TRAVELER [Electronic resource]. - Access mode: http://www.uh.cu.
4. National Geographic TRAVELER [Electronic resource]. - Access mode: http://www.mit.edu.
5. National Geographic TRAVELER [Electronic resource]. - Access mode: http://www.unam.mx.
6. Книга інвестора: Харківська область [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.folio.com.ua.

Анотація. Наведено деякі студентські науково-навчальні центри, що впливають на економку міст і цілих регіонів і, безумовно, є привабливими для студентів, викладачів і туристів інших країн.

Annotation. Students' research and training centers in Europe, that influence on the economy of cities and the whole regions and attract students, teachers and tourists from other counties, are adduced.