Зикирова Шахло Собировна
Російське підприємництво. - 2011. - №2, Вип.1 (177). - С.140-144.

Проблеми та перспективи державного регулювання санаторно-курортного комплексу

Анотація. Автор статті висловлює ідею про необхідність посилення держрегулювання санаторно-курортного комплексу з метою підвищення доступності його послуг і поліпшення їх якості. На його думку, щоб досягти цих цілей, слід удосконалювати стратегічне управління санаторно-курортним комплексом на всіх рівнях: федеральному, регіональному і на рівні окремого господарюючого суб'єкта.

Ключові слова: державне регулювання, санаторно-курортний комплекс, санаторно-курортні підприємства, реструктуризація мережі підприємств, лікувально-оздоровчі послуги, будинок відпочинку.

В сучасних умовах розвиток санаторно-курортного комплексу, збереження і примноження традицій вітчизняної курортології, підвищення професійних знань і вмінь фахівців курортної справи - найважливіші завдання. Для їх вирішення потрібно залучення державних органів управління. Проведене дослідження показало, що чинний механізм управління в країні не дозволяє вирішувати основні завдання санаторно-курортного комплексу, що свідчить про відносне зниження доступності санаторно-курортного лікування для населення.

Пріоритетним напрямком державного регулювання санаторно-курортного комплексу виступає впорядкування нормативно-правової бази, що визначає діяльність комплексу, розмежування повноважень у цій сфері між федеральним центром і суб'єктами Російської Федерації.

Курортне законодавство

В останні роки робляться спроби ревізії курортного законодавства з метою:

- ліквідації курортів федерального значення;
- зняття обмеження оборотоздатності земель лікувально-оздоровчих місцевостей і курортів в межах зон їх санітарної (гірничо-санітарної) охорони;
- зміни правового статусу курортів як особливо охоронюваних природних територій, що може призвести до втрати лікувальних властивостей природних ресурсів і самих курортів.

У числі таких змін дозволу:

1) переводити землі з категорії курортів і лікувально-оздоровчих місцевостей в інші категорії;
2) приватизувати землі першої і другої зон санітарної (гірничо-санітарної) охорони;
3) вирішувати у другій зоні види діяльності, не пов'язані з лікувальним процесом на курортах.

Необхідно внести в законодавчі і нормативні правові акти зміни, що передбачають переважне право санаторно-курортних організацій на користування природними лікувальними ресурсами (мінеральні води, лікувальні грязі).

Таким чином, зниження ролі керуючого впливу держави призвело до того, що нормативно-правове регулювання санаторно-курортного комплексу не відповідає сучасним вимогам і гальмує його розвиток.

Управління розвитком санаторно-курортного комплексу

Протягом тривалого періоду часу держава здійснювала єдину політику розвитку санаторно-курортного комплексу, в центрі якої перебувала орієнтація на масового споживача. При цьому масовість досягалася добре налагодженою системою фінансування як за рахунок держбюджету, так і за рахунок фондів підприємств та інших нецентралізованих джерел.

Існувала довгі роки система управління санаторно-курортним комплексом, спрямована на його якісні і кількісні зміни, прийшла в протиріччя з логікою проведених соціально-економічних реформ. Органи державного управління систематично не займалися розвитком даної сфери. Про це свідчить відсутність концепції розвитку санаторно-курортного комплексу, неопрацьованість законодавства, що стосується перетворення соціально-значущих підприємств сфери. Відсутність програми розвитку галузі в цілому по країні призводить до відсутності єдиної політики, яку повинні здійснювати державні органи.

Розглянута практика управління розвитком санаторно-курортного комплексу дозволяє виділити ряд проблем, рішення яких вимагає безпосередньої участі органів державного управління:

- створення умов для залучення інвестицій на вітчизняні курорти пацієнтів та відпочиваючих;
- формування потреби до здорового способу життя, що передбачає регулярне споживання послуг санаторіїв та профілакторіїв;
- створення умов для підвищення ефективності діяльності підприємств санаторно-курортного комплексу.

Вирішення перших двох проблем пов'язане з популяризацією відпочинку на вітчизняних курортах, в тому числі шляхом формування у населення культури здоров'я, а також підвищенням якості санаторно-курортних послуг. Це може бути забезпечено в ході реалізації комплексної державної програми, що передбачає широку пропаганду здорового способу життя.

Необхідність створення програми з реструктуризації галузі

Представляється необхідною розробка та реалізація державної програми реструктуризації мережі підприємств санаторно-курортного комплексу. Як інструмент державного впливу на економічні процеси подібна програма органічно вписується в ринкові механізми функціонування курортної галузі.

Реалізація програми дозволить вирішити соціальні, економічні, фінансові, структурно-організаційні, екологічні та інші проблеми, які об'єктивно не можуть бути вирішені тільки механізмами ринкової економіки без активної участі держави. Концептуальні засади програми реструктуризації мережі підприємств санаторно-курортного комплексу представлені нижче.

Основною метою програми є створення необхідних умов для досягнення доступності і високої якості санаторно-курортних послуг шляхом раціонального розміщення підприємств санаторно-курортного комплексу. Крім того, необхідно вирівнювання можливостей доступу населення до отримання якісних санаторно-курортних послуг, за умови ефективного використання кадрових, фінансових, матеріально-технічних і природних лікувальних ресурсів, а також сучасної ефективної організації охорони здоров'я.

Важливим методологічним принципом розробки програми реструктуризації мережі підприємств санаторно-курортного комплексу є принцип безперервності моніторингу і точного визначення (кількісного чи якісного) очікуваного ефекту (соціального, економічного, екологічного).

Програма реструктуризації мережі підприємств комплексу складається з функціональних (що відносяться до конкретних сфер здійснення санаторно-курортної політики) і галузевих (що відносяться до конкретних галузей комплексу) блоків. Вони об'єднані спільною стратегічною метою, сформульованою в програмі.

Основними принципами розробки програми повинні бути системність, комплексність, цілеспрямованість, адресність, блочний принцип побудови і виділення базових складових.

Досягнення головної мети програми можливе лише в результаті вдосконалення стратегічного управління санаторно-курортним комплексом на всіх ієрархічних рівнях (федеральному, регіональному, на рівні господарюючого суб'єкта).

Висновок

Реалізація програми реструктуризації мережі підприємств санаторно-курортного комплексу сприятливо позначиться на розвитку матеріально-технічної бази. Це забезпечить инвентаризациюсанаторно-курортних закладів, а також існуючих на курортах профілакторіїв, будинків відпочинку, турбаз, готелів з метою вивчення умов для реалізації різних оздоровчо-реабілітаційних послуг: від оздоровчого відпочинку до спеціалізованої медичної реабілітації та доліковування. Це необхідно для підготовки до впровадження системи диференційованих інвестицій в залежності від можливостей і готовності санітарно-курортних підприємств до створення профільних видів оздоровчо-реабілітаційних послуг.

Особливості функціонування санаторно-курортного комплексу в сучасних економічних умовах визначаються:

- мобільною структурою системи додаткових платних послуг;
- різноманітністю форм власності;
- активним характером протікання процесів спеціалізації, диверсифікації та монополізації;
- високим рівнем конкуренції як на ринку рекреаційних послуг, так і з іншими галузями економіки за отримання тих чи інших видів ресурсів;
- зростаючим попитом на санаторно-курортні послуги.

Всі ці та інші особливості сучасного санаторно-курортного комплексу визначають необхідність державного регулювання як у середньостроковій, так і довгостроковій перспективі.

Література

1. Концепція державної політики розвитку курортної справи в Росії. Розроблена та прийнята рішенням колегії Моз РФ 24 червня 2003.
2. Стороженко М.О. Курортна сфера та охорона здоров'я // Матеріали Міжнародного наукового конгресу «Здравниця-2010».
3. Федеральна цільова програма «Розвиток курортів федерального значення» на період 1996-2000 років.

Shakhlo S. Zikirova. Problems and Prospects of State Regulation of the Sanatorium and Resort Complex

Abstract. The author shows the need to strengthen the state regulation of the sanatorium and resort complex in order to improve the accessibility of its services and improve their quality. In her opinion, to achieve these objectives it is necessary to improve the strategic management of the sanatorium and resort complex at all levels: the federal and regional ones as well as the level of individual business entity.

Keywords: government regulation, sanatorium and resort complex, sanatorium resort and company, restructuring a network of enterprises, therapeutic services, rest house.