Захарченко В.Ю.
Вісник Луганського національного Університету ім. Тараса Шевченка.
Серія: Педагогічні науки. Частина ІІІ. - 2013. - №18 (277). - С.145-152.

Освітні стандарти та програма підготовки фахівців спеціальності «туризм» освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» в Чеській Республіці

Згідно поставленої мети, у статті наведені поняття освітній стандарт та програма підготовки; визначені основні стандарти туристської освіти в Чехії; розглянуто структуру програми підготовки фахівців спеціальності «туризм» рівня «бакалавр» в Чеській Республіці.

Ключові слова: освітній стандарт, програма підготовки, бакалавр, туризм.

За останнє десятиріччя проблеми забезпечення сфери туризму професійними кадрами в Україні перейшли у ранг першочергових завдань. Рівень підготовки фахівців у сфері туризму поки що не відповідає потребам ринку. В проекті Концепції Державної цільової програми розвитку туризму і курортів на 2011-2015 роки серед десяти чинників виникнення проблем вітчизняної сфери туризму та курортів вказано на «недосконалу систему підготовки фахівців у цій сфері, що не відповідає критеріям і стандартам якості європейської системи освіти» [3]. Це свідчить про необхідність удосконалення сучасної системи кадрового забезпечення сфери туризму шляхом адаптації та використання інноваційних ідей європейської системи освіти.

Для розгляду основних процесів функціонування європейської системи підготовки кадрів сфери туризму у вищих навчальних закладах та визначення шляхів впровадження необхідних стандартів та змін до програми туристської освіти в Україні, ми вважаємо доцільним розглянути освітні стандарти та програму підготовки фахівців сфери туризму у вищих навчальних закладах такої країни як Чехія. Наш вибір пояснюється з одного боку наявністю природно-географічних та культурно-історичних паралелей у розвитку обох країн, з іншого - високим рівнем підготовки фахівців з туризму на території Чехії, який підтверджується визнанням чеського диплому фахівця з туризму у всіх країнах Європи, а також Канади та Австралії, співпрацею зі світовими туристськими асоціаціями.

Питанням професійної підготовки фахівців сфери туризму присвячені роботи таких українських та російських вчених, як О.А. Алілуйко, В.К. Бабарицька, В.К. Бейдик, Т.І. Власова, А.П. Конох, О.В. Пірогова, В.К. Федорченко, Г.С. Цехмістрова та інші; проблема стандартів у вищій освіті України розглядалася у роботах В.П. Андрущенко, В.І. Байденко, В.П. Беспалько, І.Ф. Бех, І.А. Зязюн, В.С. Лутай, В.Л. Петренко, НА. Фоменко; проблеми створення стандартів та освітніх програм підготовки кадрів сфери туризму в Чеській Республіці досліджують Вера Каспарова (Věra Kaљparovб), Ричард Червени (Richard Červeny), Мікаела Хостінска (Michaela Hostinska), Петра Яснове (Petra Jansove) та інші.

Треба зазначити, що в рамках однієї наукової статті неможливо у повній мірі розкрити усі аспекти проблеми підготовки фахівців для сфери туризму за всіма освітньо-кваліфікаційними рівнями. Тому метою цієї публікації є розгляд основних стандартів та програми підготовки фахівців сфери туризму освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» в Чеській Республіці.

Відповідно до мети було поставлено такі завдання:

1) ознайомитися з поняттями освітній стандарт та програма підготовки;
2) визначити основні стандарти туристської освіти в Чехії; 3) розглянути структуру програми підготовки фахівців спеціальності «туризм» рівня «бакалавр» в Чеській Республіці.

Для уникнення розбіжностей у тлумаченні поняття «освітній стандарт» в українській та чеській освітніх системах, ми вважаємо доцільним використати визначення, які надає міжнародна організація з питань освіти ЮНЕСКО. Таким чином, згідно міжнародного тезаурусу «освітній стандарт» визначається як - «критерії, встановлені навчальним закладом для визначення успішності студентів»; зі всесвітньої декларації з освіти для всіх це - «певний набір засобів навчання для реалізації змісту навчання». На наш погляд, найширше відображає сутність поняття «освітній стандарт» тлумачення, яке надається у міжнародній доповіді з освіти (1993 року) міжнародної організації з питань освіти ЮНЕСКО. Де «освітній стандарт» це - «рівень освіти, який мають досягти учні за допомогою спеціально розробленої програми, включаючи параметри місць навчання, норми забезпечення навчального процесу, кваліфікаційні характеристики вчителів» [4].

Всі рівні вищої освіти в Чехії відповідають Міжнародним нормам класифікації освіти (ISCED) і стандартам Євросоюзу, які знайшли своє відображення у звіті «Стандарти та рекомендації для гарантії якості вищої освіти в Європейському просторі» розроблені Європейською асоціацією з гарантії якості вищої освіти ENQA. У процесі створення стандартів і рекомендацій був прийнятий до уваги «Кодекс гарної практики», опублікований у грудні 2004 року Європейським консорціумом з акредитації (ЕСА), та інші документи: «Положення про узгоджені стандарти, процедури та рекомендаціях на європейському рівні (ESIB, квітень 2004)», «Положення про зовнішню експертизу агентств гарантії якості та акредитаційних агентств (ESIB, квітень 2004)», «Політика гарантії якості в контексті Берлінського комюніке» (EUA, квітень 2004) і «Положення про політику Болонського процесу» (EURASHE, червень 2004). І, нарешті, проблема створення єдиних стандартів розглядалася в міжнародному контексті шляхом порівняння стандартів зовнішньої оцінки якості з «Рекомендаціями для гарної практики», використовуваними міжнародною мережею INQAAHE. Звіт складено співробітниками Європейської асоціації гарантії якості у вищій освіті (ENQA) спільно з Асоціацією європейських університетів (EUA), Національною Спілкою Студентів Європи (ESIB) та

Європейською асоціацією установ вищої освіти (EURASHE). У ньому представлені дії ENQA з реалізації подвійного доручення Берлінського комюніке 2003 р. з розробки «узгодженого набору стандартів, процедур та рекомендацій по гарантії якості» та «розробці адекватної системи зовнішньої експертизи гарантії якості та /або акредитаційних агентств і організацій».

До загального списку освітніх стандартів Чеської Республіки, згідно звіту Європейської асоціації з гарантії якості вищої освіти ENQA «Стандарти та рекомендації для гарантії якості вищої освіти в Європейському просторі» входять:

1. Європейські стандарти та рекомендації для внутрішнього забезпечення якості вищих навчальних закладів.
2. Європейські стандарти для зовнішнього забезпечення якості вищої освіти.
3. Європейські стандарти для агенцій гарантії якості.

Треба зазначити, що стандарти і рекомендації відносяться тільки до трьох циклів вищої освіти, описаним у Болонській Декларації, і не поширюються на галузь наукових досліджень і загального управління навчальними закладами [5].

Чехія, навчання в якій доступно для іноземців, увійшла до списку держав, що підписали Болонську угоду, і є членом зони Єдиного Вищої Освіти в Європі. Відповідно до закону «Про вищу освіту», чинному з 1 січня 1999 р., навчання у державних вузах Чехії стало безкоштовним для всіх студентів, включаючи іноземців, за умови навчання чеською мовою [6].

У чеській освітній системі вищої школи існує 3 форми навчання:

- очна форма - класичне навчання з 5-денним навчальним тижнем, передбачає значну частину самостійного навчання поза заняттями.
- комбінована форма містить у собі 2 дні аудиторних занять на тиждень (п’ятниця й субота) і підходить тим, хто вже працевлаштувався. Може замінятися вечірньою, дистанційною формою навчання чи екстернатом.
- заочна форма - не розповсюджена форма навчання у ЧР, містить у собі регулярні, але не великі за кількістю аудиторних годин й виконання домашніх завдань [1].

Вищі навчальні заклади поділяються на державні, відомчі та комерційні, з них близько 30 державних, 2 відомчих та 40 приватних. Всі вони пропонують навчання за акредитованими програмами на рівнях бакалаврату, магістратури й докторантури. Державні вузи засновуються і ліквідуються на підставі діючих законів. Відомчі вузи не є юридичними особами, тому входять до складу відповідних міністерств. З 2000 року існують комерційні інститути, яким для початку освітньої діяльності необхідно отримати ліцензію Міністерства освіти, молоді та спорту.

За визначенням міжнародного тезаурусу «програма підготовки» це «створений в рамках системи освіти документ, що визначає зміст і кількість знань, умінь і навичок, призначених до обов’язкового засвоєнню з тієї чи іншої навчальної дисципліни, розподіл їх за темами, розділами і періодам навчання» [7].

Освітні програми підготовки фахів різних галузей існують на двох рівнях: національна (RVP) та програма, розроблена вищим навчальним закладом (ŠVP). Остання розробляється на основі національної з докорінним дотриманням усіх норм та постанов. Треба зазначити, що всі освітні програми адаптовані до загальноєвропейської системи обліку навчальної роботи студентів при освоєнні освітньої програми або курсу (ECTS ).

Бакалаврська програма підготовки спеціалістів сфери туризму здійснюється на основі рамкової освітньої програми для галузі освіти 65-42-M/02 Туризм (Сestovní ruch) виданої Міністерством освіти, молоді та спорту № 12 698/2007-23 від 28.06.2007 р. [2]. Складається вона з 12 розділів: загальна характеристика навчальних програм галузі туризму для різних освітньо-кваліфікаційних рівнів, цілі професійного навчання, компетенції випускника, можливості працевлаштування випускника, організація навчального процесу, освітні програмами для індивідуального навчання (вечірнє, екстернат, комбіноване або дистанційне навчання), макет навчального плану, наскрізні питання (проблеми адаптації громадянина в демократичному суспільстві, людина і навколишнє середовище та ін.), принципи організації вищої освіти (ŠVP), умови реалізації освітньої програми, умови реалізації освітньої програми для людей с обмеженими фізичними можливостями, умови реалізації освітньої програми для людей старшого віку.

Після отримання базової освіти та згідно рамкової освітньої програми встановлюються вимоги до для вступу абітурієнтів на подану спеціальність регулюються Законом № 561/2004 Coll. - § 59, 60, 83, 85 (2), § 63,16, 20, 70. У цих пунктах зазначено, що рівень освіченості абітурієнтів повинен відповідати таким вимогам:

- застосування чеської мови на рівні прийому, відтворення та інтерпретації;
- використання знань мови і навичок у реальному житті, вміння чітко та злагоджено сформулювати думку;
- розуміння важливості та значення культури самовираження для прийняття в соціумі та працевлаштування;
- надання критичної оцінки отриманій інформації та осмислена її передача комуніканту;
- розуміння мови, як явища, яке відображає історичний та культурний розвиток нації.

Термін та форми навчання:

- очна форма навчання складає 4 роки;
- короткострокові курси в очній формі - 1-2 роки за умови наявності вищої освіти (сертифікат GCSE)1-2 роки в очній формі;
- вечірнє, екстерн, комбіноване або дистанційне навчання строком не більше 5 років.

Кількість годин за освітньою програмою підготовки фахівців спеціальності «туризм» рівня «бакалавр» розрахована на 180-240 ECTS кредитів (за весь період навчання), де мінімальна кількість годин на кожну окрему галузь знань складає від 128 до 140 годин. Перелік дисциплін, які входять до складу освітніх галузей наведено у шостому розділі програми підготовки 65-42-M/02 Cestovnн ruch. Мінімальна щотижнева кількість навчальних годин на кожен рік складає 29. До їх складу обов’язково повинно бути включено 2 години занять фізичного виховання чи оздоровчо-розважальних заходів [2].

Треба зазначити, що за весь період навчання студент зобов’язаний пройти згідно освітньої програми як найменше 4 тижні фахової практики на туристичному підприємстві.

Таблиця 1