Наталія Євтушенко

Дослідження рекреаційно-туристичного потенціалу Харківської області в контексті євроінтеграції

У статті розглянуті проблеми рекреаційно-туристичної галузі у Харківській області в контексті євроінтеграції. Викладені основні задачі та заходи для сприяння розвитку туристичної інфраструктури в Харківській області.

Ключові слова: рекреаційно-туристичний потенціал, рекреаційне природокористування, туристичний комплекс, туристична інфраструктура.

Актуальність теми полягає в тому, що для розвитку туристичної галузі України в цілому, необхідно її регіональний розвиток, а одним з привабливих туристичних районів є Харківська область, серед природних ресурсів якої 135 територій та об’єктів природно-заповідного фонду та сприятливий клімат, в області також велика історико-культурна спадщина, зокрема меморіальний комплекс українського філософа-просвітителя Г.С.Сковороди в с. Сковородинівка, пам’ятки архітектури: Покровський собор 1689р., Успенський собор 1771р., Катерининський палац XVIIIст.; художньо-меморіальний музей І.Ю.Рєпіна; Преображенський собор XVIIст.; Миколаївська церква XIXст. в місті Ізюмі та ін.

Аналіз попередніх досліджень. Насамперед варто назвати фундаментальні академічні праці, що дають найповнішу та всебічну, детальну характеристику досліджуваної території і по суті складають методологічну базу цієї статті. Це такі підручники, як «Рекреаційно-туристичні ресурси України» О.О.Бейдика [1]; «Географія природно-ресурсного потенціалу України» В.П.Руденко [6].

Мета та завдання дослідження. Розглянути проблеми туристично-рекреаційної галузі регіону в контексті інтеграції до Європейської спільноти; проаналізувати сучасний стан і перспективи туристичного розвитку Харківської області.

Виклад основного матеріалу. Регіони України, як і країна у цілому і окремі суб’єкти господарської діяльності економіки не можуть успішно функціонувати та розвиватися, не маючи науково обгрунтованої стратегії. В даній роботі викладена як теорія з цього питання, так і практика (на прикладі Харківської області) розробки стратегії рекреаційного природокористування.

Для ефективного розвитку рекреаційного природокористування необхідно проаналізувати його сучасний стан, розкрити сутність проблем, “вузьких місць”, регіональних особливостей і розробити заходи для оптимізації розвитку цієї сфери діяльності. Потрібно визначити чинники, що впливають на привабливість території для потенційних закладів-природокористувачів і кінцевих споживачів – рекреантів.

Для цього пропонується модель оцінки перспективності розвитку рекреаційного природокористування. В основі моделі – інтегральний показник рівня перспективності розвитку рекреаційного природокористування, що визначається з використанням методів багатовимірної статистики [3].

Рівень перспективності розвитку рекреаційного природокористування – це показник, який визначається виходячи з таких принципово важливих положень: наявності ПРР, рівня природно-рекреаційного потенціалу та його освоєння, локалізації попиту на рекреаційні послуги, рівня розвитку безпосередньої та загальної інфраструктури рекреації, екологічних та соціальних параметрів, що можуть впливати на попит на ПРР і землі рекреаційного призначення.

Побудова моделі передбачає такі кроки:

- обґрунтування груп показників, які будуть використані; наповнення груп показників, визначення показників-стимуляторів та показників-дестимуляторів;
- розрахунок якісних показників;
- переведення різнорозмірних показників і характеристик у індивідуальні індекси (стантартизація);
- вибір методів обробки даних;
- розрахунок індексів підгруп і груп показників (групових індексів);
- розрахунок інтегрального індексу; використання кластерного аналізу для групування регіонів за рівнем перспективності розвитку рекреаційного природокористування;
- побудова регресійної моделі для оцінки сили впливу груп чинників на результати групування регіонів;
- визначення сильних і слабких сторін, загроз та можливостей для окремих (прийнятих як репрезентативні) регіонів для вибору ефективних стратегій розвитку рекреаційного природокористування.

На основі вивчення можливих напрямів впливу різних чинників на тенденції розвитку рекреаційного природокористування, для дослідження прийняті такі групи показників: природно-ресурсні, економічні, соціальні, екологічні [1].

Основною метою створення туристичної інфраструктури в Харківській області являється формування на території регіону високоефективного туристичного комплексу відповідно до міжнародних вимог, який давав би змогу задовольнити потреби в туристичних послугах як українців так і представників із інших країн світу і забезпечував надходження до державного та місцевих бюджетів, притоки іноземного капіталу, приросту робочих місць в регіоні, а також збереження і раціонального використовування природно-ресурсного та природно-культурного потенціалу регіону [6].

Основні задачі, які необхідно вирішити для досягнення мети, полягають в наступному:

- створення сучасного ринку різноманітних туристичних послуг на основі здорової конкуренції;
- створення корпоративних зв'язків між туристичними компаніями Харківської області і організаціями туристичної інфраструктури;
- формування ефективної нормативно-правової бази розвитку туризму;
- створення сприятливих умов для міжнародного в'їзного і виїзного туризму;
- істотне нарощування мережі туристичних об'єктів і інфраструктури;
- підтримка малого підприємництва у туристичній сфері;
- розвиток міжнародної співпраці у галузі туризму;
- економічне стимулювання розвитку матеріальної бази, туристичної інфраструктури через залучення позабюджетних джерел, зокрема іноземних інвестицій для реконструкції і нового будівництва туристичних об'єктів;
- вдосконалення системи інформаційного забезпечення туристичної індустрії, створення краєвої інформаційно-довідкової системи туризму, проведення активної рекламної діяльності, тощо;
- вдосконалення системи підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації туристичних кадрів;
- проведення необхідних наукових досліджень у сфері туризму.

Важливим засобом підвищення ефективності рекреаційного природокористування в умовах ринкової економіки є плата за використання рекреаційних ресурсів. У практиці рекреаційного господарювання застосовується три види платежів: платежі за використання природних рекреаційних ресурсів; відрахування за понаднормативне їх використання i за користування загальною інфраструктурою. Кількісна обмеженість і якісні відмінності рекреаційних ресурсів в умовах ринкової економіки породжують різницю в результатах господарського використання цих ресурсів, тобто суб’єкти господарювання отримують різну величину додаткового прибутку [5].

Розвиток рекреаційно-туристичної галузі має суттєвий вплив на рівень національної економіки в сучасних умовах становлення України як незалежної держави. Але порівняно з промислово розвиненими країнами вклад цієї галузі в національний доход незначний, хоча є необхідні передумови для зміни існуючої ситуації.

Автор статті спробував розробити комплекс заходів щодо підвищення ефективності державного регулювання сфери туризму на загальнодержавному та регіональному рівнях, а також запропоновано шляхи удосконалення механізмів державного регулювання сфери туризму (рис.1) [3].

Рис. 1. Шляхи удосконалення механізмів державного регулювання сфери туризму (структурна таблиця виконана автором)

Висновки. На розвиток туризму в світі здійснювали вплив науково-технічний прогрес, підвищення якості життя населення, збільшення тривалості вільного часу, відпусток, економічна і політична стабільність і ряд інших чинників, тому країни з розвиненою туристичною індустрією можуть бути прикладом для розбудови українського туризму. Для розвитку цієї галузі, необхідний насамперед регіональний розвиток туризму.

Харківська область, володіючи великим туристичним потенціалом, може запропонувати в контексті євроінтеграційних перспектив та розвитку туристичного потенціалу краю об’єкти природно-заповідного фонду, історико-культурні об’єкти, пам’ятки архітектури та інше.

Але в даний час область має порівняно нерозвинену туристичну інфраструктуру, що не дозволяє істотно збільшити розвиток іноземного туризму і залучати туристів з інших регіонів України. Матеріальна база туризму потребує реконструкції, потрібне істотне розширення мережі туристичних об'єктів та послуг.

З огляду на те, що туризм, це насамперед для туристів відпочинок та оздоровлення, а для бюджету прибутки, від розвитку туризму – виграють всі.

Література

1. Бейдик О.О. Рекреаційно-туристські ресурси України. Методологія та методика аналізу, термінологія, районування.-К.: ВПЦ «Київський університет», 2001.-395с.
2. Голиков А.П., Непомнящий А.М., Прав Ю.Г., Шуба Е.А. Основы региональной политики. Учебное пособие.- Харьков: НИИ региональной политики, 2002.-68с.
3. Голиков А.П., Черномаз П.О. Еврорегион «Слобожанщина» и трансграничное сотрудничество Украины и России // Трансграничные проблемы стран СНГ / Отв. Ред.В.М. Котляков.- М.: Опус, 2003.- с.208-210.
4. Нємець К.А. До становлення інформаційної концепції взаємодії суспільства і природи // Вісник Харківського університету. Геологія. Географія. Екологія. № 704.-Х.: РВВ ХНУ, 2005, с.50-55.
5. Немец Л.Н. Устойчивое развитие: социально-географические аспекты (на примере Украины). - Х., 2003, с.383.
6. Руденко В.П. Географія природно- ресурсного потенціалу України. - К.: ВД К. - М.: Академія – Чернівці: Зелена Буковина, 1999.

Наталия Евтушенко. ИССЛЕДОВАНИЕ РЕКРЕАЦИОННО-ТУРИСТИЧЕСКОГО ПОТЕНЦИАЛА ХАРЬКОВСКОЙ ОБЛАСТИ В КОНТЕКСТЕ ЕВРОИНТЕГРАЦИИ.

В статье рассмотрены проблемы рекреационно-туристической отрасли Харьковской области в контексте евроинтеграции. Изложены основные задачи и мероприятия для содействия развитию туристической инфраструктуры в Харьковской области.

Ключевые слова: рекреационно-туристический потенциал, рекреационное природопользование, туристический комплекс, туристическая инфраструктура.

Natalya Yevtushenko. THE RESEARCH OF THE POTENTIAL OF THE RECREATIONAL TOURISM IN KHARKIV REGION IN THE CONTEXT OF EUROINTEGRATION.

The article deals with the problems of the recreational tourism development in Kharkiv region in the context of eurointegration. The main objectives and steps as to encouraging the development of tourism infrastructure in Kharkiv region are underlined.

Keywords: recreational tourist potential, recreational wildlife management, tourist complex, tourist infrastructure.