Яковлєва-Чернишова Ганна Юріївна
Російське підприємництво. - 2011. - №1, Вип.1 (175). - С.130-134.

Теоретико-методологічні підходи до формування рекреаційного кластера¹

Анотація. Кластерний характер взаємодії підприємницьких структур сприяє розвитку підприємництва в рекреаційній системі. За допомогою формування рекреаційного кластера можна створити умови для підвищення конкурентоспроможності бізнес-структур, стабільної позитивної динаміки показників, що характеризують ефективність підприємницької діяльності в рекреаційній системі.

Ключові слова: рекреаційна система, рекреаційний кластер, підприємницькі структури, конкурентоспроможність, інвестиційні ресурси, виробничий ланцюжок.

Кластерний характер взаємодії підприємницьких структур сприяє зростанню їх ділової активності, створює умови для більш інтенсивного розвитку підприємництва. У зв'язку з цим представляється актуальним цілеспрямоване формування кластерів в рекреаційній системі. Для того щоб більш глибоко вивчити можливість і необхідність формування кластерів в рекреаційній системі, необхідно, в першу чергу, розглянути сутність цього поняття.

Поява поняття «кластер» (від англ. «cluster» - гроно, купа, скупчення, група) прийнято пов'язувати з теорією розміщення (локалізації), розробленої В. фон Тюненом². Суть запропонованої вченим абстрактної географічної моделі в тому, що наявність транспортних витрат призводить до розміщення виробництва кільцями навколо якогось центру [1]. Також одними з найбільш значущих ранніх досліджень в цій галузі є праці А. Маршалла³, в яких вчений досліджував індустріальні райони, що представляють собою прообраз кластерів в сучасному розумінні цього терміна [2].

Кластерна теорія

Незважаючи на те, що перші підходи до розуміння сутності та ролі кластерів в економіці з'явилися досить давно, широке розповсюдження теорія економічних кластерів отримала лише наприкінці XX століття, починаючи з виходу в світ у 1990 році книжки М. Портера «Конкурентні переваги країн». Вчений вважає, що конкурентоспроможність країн і регіонів слід розглядати через призму конкурентоспроможності не окремих розташованих у них фірм, а кластерів, тобто об'єднань фірм різних галузей. При цьому найважливішу роль грає здатність кластерів ефективно використовувати внутрішні ресурси [3].

Таким чином, Портер М. є родоначальником кластерного підходу до управління конкурентоспроможністю. Надалі його ідеї отримали розвиток у працях Андерссона Т., Бреннера Т., Превезера М., Рейнса Ф., Розенфельда С., Суїні С., Суэнна Р., Фезера Е., Шмітца Х., Энрайта М. та інших зарубіжних вчених.

Слід зазначити, що хоча кластерний підхід популярний в економічній теорії і практиці до теперішнього часу не існує єдиного підходу до характеристики сутності кластерів. Так, навіть сам М. Портер пропонує кілька трактувань поняття «кластер».

Згідно першої трактуванні, кластери являють собою «сконцентровані за географічною ознакою групи взаємозалежних компаній, спеціалізованих постачальників, постачальників послуг, фірм у відповідних галузях, а також пов'язаних з їх діяльністю організацій ... в певних областях, що конкурують, але разом з тим ведуть спільну роботу» [4].

Друга трактування поняття «кластер» визначає його як промислову групу. «Кластер, або промислова група - це група географічно сусідніх взаємопов'язаних компаній і пов'язаних з ними організацій, що діють у визначеній сфері і характеризуються спільністю діяльності і взаємодоповнюючих один одного» [4, с.207].

Третя трактування, запропонована М. Портером, заснована на концепції джерел локальних конкурентних переваг, або «національного ромба». Вершинами цього ромба є умови або параметри факторів виробництва; стан або параметри попиту; конкурентне середовище; родинні і підтримуючі галузі [4, с.217-221]. Кластери є однією з вершин або граней ромба (споріднені і підтримуючі галузі), однак вчений вважає, що «найкраще розглядати їх як прояв взаємодій між усіма чотирма гранями» [4, с.217].

М. Портер відзначає позитивний синергічний ефект кластера, який являє собою «систему взаємопов'язаних фірм та організацій, значимість яких як цілого перевищує просту суму складових частин» [4, с.217]. Говорить про синергії, притаманною кластера, і с.Розенфельд, який дає визначення кластера як концентрації фірм, здатних виробляти позитивний синергічний ефект з-за їх географічній близькості і взаємозалежності [5]. Як групу підприємств, що належать одному сектору і діють у тісній близькості один до одного, розглядає кластер Х. Шмітц [6].

Рекреаційний кластер

Що стосується російських вчених, то в даний час ще немає достатньої кількості фундаментальних досліджень з даної проблематики. Кластерний підхід розвивають у своїх роботах Асаул А.Н., Волкова Н.Н., Дранев Я.М., Третяк В.П., Ферова І.С., Цихан Т.В., Щедровицький П.Г., Ялов Д.А. і ін

Наприклад, Д.А. Ялов визначає кластер як мережа постачальників, виробників, споживачів, елементів промислової інфраструктури, дослідницьких інститутів, взаємопов'язаних у процесі створення додаткової вартості [7]. На думку В.П. Третяка, «термін «кластер» вказує на галузеву та географічну концентрацію підприємств, які виробляють і продають ряд пов'язаних або взаємодоповнюваних товарів спільними зусиллями» [8].

З точки зору Т.В. Цихана, кластер - це співтовариство фірм, тісно пов'язаних галузей, взаємно сприяють зростанню конкурентоспроможності один одного, яке може бути представлено регіонально обмеженими економічними утвореннями, вертикальними виробничими ланцюгами і галузями промисловості [9].

О.М. Асаул трактує кластер як «територіально-галузеве добровільне об'єднання підприємств та організацій, які тісно співпрацюють із науковими установами та органами місцевої влади з метою підвищення конкурентоспроможності власної продукції та економічного розвитку окремого регіону» [10].

Вивчення і узагальнення наукової літератури показує, що кластери розглядаються з трьох основних точок зору, а саме:

1) як регіонально обмежені форми економічної активності в певних секторах економіки, часто прив'язані до науково-дослідним установам;
2) вертикально інтегровані виробничі ланцюжки (наприклад, «постачальник - виробник - продавець - споживач»);
3) високо агреговані галузі або сектори економіки.

Виходячи з третього підходу, існують агропромислові, автомобільні, будівельні, туристські та інші види кластерів, що класифікуються, в першу чергу, за ознакою належності до певного сектору або галузі економіки.

На наш погляд, з цих позицій можна говорити про існування рекреаційних кластерів.

Рекреаційний кластер - це група географічно локалізованих взаємозалежних конкурентоспроможних підприємницьких структур, об'єднаних у технологічний ланцюжок надання та реалізації рекреаційних послуг на базі ефективного використання рекреаційного потенціалу, тісно взаємодіють з органами управління, громадськими організаціями, освітніми, науковими установами і т.д.

Ознаки рекреаційного кластера

Можна виділити наступні основні ознаки існування рекреаційного кластеру.

1. Наявність конкурентоспроможних рекреаційних організацій. Концентрація зайнятості неконкурентоспроможних рекреаційних організаціях може бути передумовою для формування і розвитку рекреаційного кластера, але не є критерієм його наявності.
2. Наявність конкурентних переваг. Наприклад, сприятливе географічне положення; наявність привабливих рекреаційних ресурсів (атракторів); забезпеченість спеціалізованими трудовими ресурсами та освітніми установами відповідного профілю; наявність партнерів, що постачають необхідні для здійснення рекреаційної діяльності матеріальні ресурси і послуги; високий рівень розвитку інфраструктури і т.д.
3. Географічна концентрація та близькість ключових організацій - учасників рекреаційного кластера, необхідні для здійснення їх активної взаємодії.
4. Наявність стійких економічних зв'язків і взаємодії між учасниками рекреаційного кластеру.

Вигода від формування рекреаційного кластера полягає в таких основних аспектах:

- підприємницькі структури, які приходять з інших галузей, прискорюють свій розвиток, стимулюючи впровадження інновацій і залучаючи інвестиційні ресурси для впровадження нових стратегій у рекреаційному кластері;
- відбувається вільний обмін інформацією, що призводить до швидкого поширення інновацій по каналах постачальників ресурсів або споживачів рекреаційних послуг, взаємодіючих з конкурентами;
- взаємозв'язки всередині рекреаційного кластера ведуть до появи новыхпутей в конкуренції і створюють нові можливості для його розвитку;
- виникають нові комбінації трудових ресурсів і підприємницьких ідей;
- рекреаційний кластер динамічно реагує на зміни зовнішнього середовища (в залежності від кон'юнктури ринку та інших впливів зовнішнього середовища він може розширюватися, а при несприятливих умовах - скорочуватися).

Таким чином, проведений аналіз дозволяє зробити висновок, що на сучасному етапі в рекреаційній системі існує потреба і є можливість формування рекреаційних кластерів. Поштовхом для їх розвитку можуть слугувати адміністративні рішення, прийняті на основі проведення комплексу відповідних заходів.

Література

1. Олійник А.с Модель мережевого капіталізму // Питання економіки. - 2003. - №8 - С.141.
2. Маршалл А. Принципи економічної науки. - Т.1. / Пер з англ. - М: Прогрес, 1993. - С.349-358.
3. Porter M. The competitive advantage of nations. - New York: Free Press, 1990.
4. Портер М.Э. Конкуренція. / Пров. з англ. - М.: Вільямс, 2003. - С.206.
5. Rosenfeld S. Backing into Clusters: Retrofitting Public Policies. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.oecd.org.
6. Schmitz H. On the clustering of small firms // IDS Bulletin. - 1992. - Vol.23, No.3.
7. Ялов Д.А. Кластерний підхід як технологія управління регіональним економічним розвитком. / Фонд ЦСР «Північно-Захід». - СПб., 2006.
8. Третяк В.П. Кластери підприємств: шляхи створення та результативність функціонування. - М., 2006.
9. Цихан Т.В Кластерна теорія економічного розвитку // Теорія і практика управління. - 2003. - №5.
10. Асаул А.М. Об'єднання будівельних організацій - основа для інтеграції // Сучасний економічний і соціальний розвиток: проблеми і перспективи. - СПб., 2002.

Anna Yu. Yakovleva-Chernysheva. Theoretical and Methodological Approaches to Forming Recreation Cluster

Abstract. The clustered nature of the interaction between business structures contributes to the development of entrepreneurship in the recreation system. By building recreation cluster one can create conditions for improving the competitiveness of business structures and a stable positive dynamics of indicators showing the business efficiency in the recreation system.

Keywords: recreation system, recreation cluster, business structures, competitiveness, investment resources, production chain.