Інвестиційна діяльність в рекреаційних районах Криму: функціональні та територіальні особливості

Яковенко І.М.
Культура народів Причорномор'я. - 2005. - №65. - С.29-31.

Инвестиционная деятельность в рекреационных районах Крыма

Рішення актуальної проблеми реструктуризації туристично-рекреаційного сектору економіки України та її регіонів може бути досягнуто лише на основі динамічного і планомірного інвестиційного процесу. У Державній програмі розвитку туризму в Україні на 2002-2010 рр. [2] зазначається, що подальший розвиток туризму в країні гальмується повільними темпами зростання обсягів інвестицій у розвиток матеріальної бази туризму, а також поставлено завдання розробки та виконання інвестиційної програми розбудови інфраструктури туризму в туристично-рекреаційних зонах за напрямками національної мережі міжнародних транспортних коридорів. Наукове обгрунтування інвестиційних програм повинна будуватися на принципах територіальної диференціації та обліку географічної специфіки регіону. Разом з тим географічні аспекти інвестиційної діяльності в сфері відпочинку і туризму вкрай рідко виступають об'єктом спеціального дослідження [1].

Метою даної статті є апробація методики економіко-географічного вивчення територіальної організації інвестиційної діяльності на прикладі рекреаційних районів Криму.

Аналіз основних показників інвестиційної діяльності в туристично-рекреаційному комплексі Криму дозволив виявити невідповідність масштабів і якісної структури інвестицій статусу рекреації як пріоритетного сектора регіональної економіки. За даними Головного управління статистики в АРК [4], інвестиції в основний капітал готельного та ресторанного господарства у 2003 р. склали 63592 тис. грн., що становить лише 3,3% загального обсягу інвестицій в АР Крим (в 2001 р. - 7,6%). З Державного бюджету на централізовані кошти на розвиток готельного господарства не виділяються, і основним джерелом фінансування для підприємств і організацій всіх форм власності є власні кошти. У структурі освоєних капітальних вкладень 99,9% припадає на підприємства недержавної форми власності, а підприємствами державної форми власності освоєно лише 89 тис. грн. Особливістю останніх років є переважне напрямок капіталовкладень на будівництво нових готельних об'єктів (93,9%); на цілі технічного переозброєння та реконструкції, на придбання машин і обладнання використовується лише 5,8% інвестицій. Територіальна структура інвестицій в основний капітал відрізняється гіпертрофовано високою часткою Ялти (94,3%).

Уявлення про регіональні відмінності у інвестиційній привабливості Криму може дати таблиця 1. У розрахунку на 1000 відпочиваючих обсяг інвестицій становить менше 100 тис. грн. в районах Північного, Центрального Криму, Сакско-Євпаторійської групи курортів і Керченського півострова до 400 тис. грн. у Б. Ялті і Б. Алушті. При цьому питома вага інвестицій в рекреаційне господарство у більшості районів не перевищує 10-30% від загального обсягу інвестування в основний капітал, і лише на ПБК його значення коливаються від 70 до 100%. Таким чином, найбільш високий рейтинг інвестиційної привабливості як і раніше зберігають староосвоенные рекреаційні райони, а розвиток матеріально-технічної бази рекреації альтернативних районів гальмується млявими темпами фінансування та відсутністю великих інвестиційних проектів.

Інвестиції в рекреаційне господарство Криму в 2003 р.

Параметри	Райони
Параметри	Південний	Південно- Східний	Західний	Південно- Західний	Північний Західний	Східний	Цент- ральный	Північний
Інвестиції у санаторно-курортне господарство, тис. грн.	57259	12960	-	2151	368	3195	11141	12675
в т.ч. в санаторії, %	19,1	80,8	-	4,7	-	100,0	62,9	0,001
Інвестиції в туристське господарство, тис. грн.	134532	4956	4432	11627	380	8	5165	12670
в т.ч. у готелі, %	60,3	76,3	100,0	58,2	100,0	100,0	0,05	100,0
Питома вага інвестицій в рекреаційне господарство від загального обсягу інвестування, %	100,0	23,5	3,1	4,3	2,6	12,2	28,8	31,4
Інвестиції в рекреаційне господарство в розрахунку на 1000 відпочиваючих, тис. грн.	396,1	185,3	75,4	270,6	20,0	140,5	86,8	-
Інвестиції в рекреаційне господарство на 1 кв. км, тис. грн.	217,2	20,2	5,1	2,6	0,2	1,2	6,9	2,3

Помітне місце серед інвестиційних пропозицій займають об'єкти незавершеного санаторно-курортного і туристського будівництва. У їх складі 13 об'єктів державної власності України (сумарна проектна вартість будівництва - 67 млн. дол.; сума освоєних коштів - 40,7 млн. дол.); 20 об'єктів державної власності України, віднесених до сфери державного управління справами при президенті України (193,4 і 60,8 млн. дол.); 13 об'єктів підприємств АРК (233 і 113, 8 млн. дол. відповідно) [3]. Велика частина об'єктів незавершеного будівництва розміщується в староосвоенных рекреаційних районах, у т.ч. 19 - в Б. Ялті, 14 - в Б. Алушті, 7 - в Євпаторії. З районів нового освоєння виділяються Чорноморський та Ленінський райони. В структурі підприємств переважають об'єкти готельного господарства та бази відпочинку.

Спеціальний режим інвестування був запроваджений в АР Крим з метою залучення капіталу та підвищення економічного потенціалу регіонів автономії. Реалізація першого інвестиційного проекту на територіях пріоритетного розвитку «Реконструкція готельного комплексу «Ореанда» була розпочата у 2000 р. За станом на 01.01.2004 р. із загального обсягу інвестицій, передбачених інвестиційними проектами, на розвиток готельного господарства припадає більше чверті загальної вартості - 54496,4 тис. дол. США [4]. В цілому організація в Криму семи територій пріоритетного розвитку поки не принесла очікуваного ефекту пожвавлення рекреаційної діяльності. З 27 кримських проектів, які діяли у 2002 р. лише 6 були пов'язані з розвитком санаторно-курортного і готельного господарства, турагентської діяльністю і створенням атракціонів. У той же час скасування статусу територій пріоритетного розвитку, ймовірно, негативно позначиться на ступеня сприятливості інвестиційного клімату і може призвести до згортання багатьох проектів.

Важливим напрямом інвестиційної діяльності є залучення і використання прямих іноземних інвестицій. На 01.01.2004 р. В готельному і ресторанному господарстві АРК розміщено 25,7 млн. дол. США [4]. Більше половини інвестиційного потоку припадає на капітал з Швейцарії, Російської Федерації та Латвії. На староосвоенные райони Південного, Південно-Східного і Західного Криму (особливо Ялту, Феодосію і Саки) припадає понад 70% інвестиційної активності, у т.ч. майже 100% прямих іноземних інвестицій, у той час як з нових районів інвестування можна виділити тільки Чорноморський адміністративний район (7,5% від загального обсягу інвестування). Розвантаження південного узбережжя, що має на сьогоднішній день надмірну концентрацію рекреаційних потоків і основних фондів рекреаційного призначення, може досягатися лише шляхом переорієнтації руху інвестицій в основний капітал санаторно-курортної та туристичної галузей. Необхідно суттєво поліпшити інвестиційний клімат районів стратегічного освоєння в Північно-Західному, Східному і Центральному Криму шляхом введення спеціального економічного режиму. Інвестування потребує ряд проектів - на Тарханкуті (Чорноморське-Міжводне-Стерегуще), на азовському узбережжі (Кам'янське-Щолкіне), на заході Криму (Миколаївка-Піщане), в Гірничо-Передгірному Криму (Бахчисарай, Чатирдаг, Соколине), в Південно-Східному Криму (Сонячногірське-Рибаче-Морське), в Севастопольській міськраді. Нове будівництво в цих районах буде сприяти покращенню матеріально-технічної складової якості рекреаційного середовища і в поєднанні з продуманою рекламою може позитивно впливати на переорієнтацію рекреаційних потоків. В традиційних курортних районах інвестиції повинні спрямовуватися на розширення будівництва висококласних інфраструктурних об'єктів, реконструкцію і модернізацію існуючих засобів розміщення, на підтримання якості природно-рекреаційних ресурсів.

Крім того, необхідна міждержавна підтримка соціально важливих лікувально-рекреаційних програм (скасування податків, додаткові інвестиції, створення вільних економічних зон - курортополісів). Так, розрахунки показують, що створення бальнео-грязе-кліматичного курортополісу біля оз. Чокрак при вартості інвестицій 90 млн. грн., потужності ліжкового фонду у 2 млн. ліжок і відвідуваності 300 днів у році окупиться протягом двох років [5].

З економічної точки зору доцільно розвиток в Криму індустрії розваг як найбільш прибутковою форми послуг туризму, що, однак, спричинить за собою зростання рівня урбанізації рекреаційних територій з відповідними соціально-економічними та екологічними проблемами. У зв'язку з цим необхідна продумана система подальшого нарощування відповідної інфраструктури в районах з екологічними обмеженнями, зокрема, в Гірничо-Передгірному Криму.

Рекомендації щодо інвестиційної підтримки матеріально-технічного забезпечення туристично-рекреаційного комплексу в Криму повинні розроблятися на основі виявлених проблем в розміщенні та функціонуванні адміністратора бази рекреаційного господарства, загальногосподарської і спеціалізованої інфраструктури рекреаційних районів. Для всіх без винятку районів актуальними є наступні заходи:

- розширення адміністратора бази та її диференціація з урахуванням потреб і фінансових можливостей усіх груп споживачів рекреаційного продукту, значне розширення спектру додаткових послуг;
- розвиток готельного і туристського сервісу, підвищення комфортності об'єктів;
- ліквідація незавершеного будівництва санаторно-курортних, готельних та інфраструктурних об'єктів;
- якісне оновлення дорожньо-транспортної мережі, парку машин, будівництво дорожньо-сервісних об'єктів;
- досягнення безперебійного забезпечення курортних місцевостей електричною і тепловою енергією, водою; централізація котелень, каналізаційних і водопровідних систем;
- оснащення рекреаційних підприємств засобами сучасного зв'язку, розширення зони покриття мобільним зв'язком, особливо в гірських районах;
- розширення мережі культурно-освітніх, видовищних і спортивних об'єктів в поселеннях з градообразующей функцією рекреації.

Відзначається наростання ступеня злободенності зазначених заходів з півдня на північний захід і північний схід, що збігається із загальним напрямом зниження рекреаційної і, в цілому, господарської освоєності території.

Джерела та література

1. Багров Н.В. Яким бути Криму в XXI столітті? - Сімферополь, 1997. - 196 с.
2. Державна програма розвитку туризму в Україні на 2002-2010 рр.
3. Інвестиційні пропозиції Автономної Республіки Крим. - Сімферополь, 2001. - 60 с.
4. Про роботу готелів АРК в 2003 році / Головне управління статистики в АР Крим. - Сімферополь, 2004 . - 8 с
5. Слепокуров А.С. Геоекологічні та інноваційні аспекти розвитку туризму в Криму. - Сімферополь: Сонат, 2000. - 100 с.