Яковенко І.М.
Культура народів Причорномор'я. - 2005. - №65. - С.26-29.
Економіко-географічні аспекти розвитку готельного господарства Криму
Рівень розвитку матеріально-технічної бази туристично-рекреаційного господарства є найважливішим динамічним фактором, що визначає конкурентні позиції країни на світовому і національному ринках туристських послуг. У спеціальній літературі оцінюються переважно економічні показники адміністратора бази і, насамперед, готельного господарства (основні та оборотні фонди, ємність, завантаження і ін) і відсутні роботи, що дають уявлення про регіональні відмінності в масштабах і структурі та особливості функціонування готельного господарства. Разом з тим саме щільність готельної мережі є основним індикатором ступеня рекреаційної освоєності території, а вивчення територіальних диспропорцій у її розподілі може служити підставою для вироблення управлінських рішень у державних і регіональних програмах розвитку туризму.
Метою даної статті є обґрунтування підходів до географічного вивчення територіальної організації готельного господарства на прикладі Криму.
У 2003 р. на території АР Крим та р. Севастополя налічувалося 87 готелів та інших об'єктів для короткотермінового проживання з номерним фондом 7033 номерів та одночасною місткістю 14916 місць, що становить від сумарних значень по Україні відповідно 7,1; 13,9 і 14,3%. Аналіз статистичних показників за період з 1995 по 2003 рр. показує загальне зменшення числа готелів на 27 одиниць, причому основними причинами з'явилися ліквідація внаслідок збитковості (переважно в степовій частині Криму), перепрофілювання в бази відпочинку і підприємства грального бізнесу (Ялта, Алушта), закриття підприємств на реконструкцію. Одночасно з скороченням числа об'єктів спостерігається збільшення їх ємності: за 8 років на 435 місць. Найбільшу частку займають двомісні (62,3%) та тримісні (13,9%) номери, порівняно невеликий питома вага номерів «люкс» і «напівлюкс» (відповідно 5,8 і 5,4%). Характерною особливістю розвитку адміністратора бази в Криму останніх років є збільшення частки приватних і колективних підприємств невеликої ємності, у тому числі сезонних установ полегшеного типу, розрахованих на контингент відпочиваючих із середніми доходами (рис. 1 і 2).
Рис. 1. Динаміка структури готельного господарства Криму за формами власності. Складено автором за [1].
Рис. 2. Динаміка структури готельного господарства за типами підприємств. Складено автором за [1].
Для оцінки територіальної нерівномірності розміщення готельної мережі по території півострова використовувалися показники питомої ваги рекреаційних районів Криму в ємності і номерному фонді готелів. З таблиці 1 видно, що абсолютні та питомі показники ліжкового фонду готельних підприємств максимальні Південному рекреаційному районі (36,7% місткості готельного господарства Криму), мінімальні в Північно-Західному районі (1,1%), що в цілому відображає загальну картину ослаблення як господарської освоєності, так і рекреаційної спеціалізації у напрямку з півдня на
північний захід і північний схід. У розрахунку на 1000 осіб місцевого населення з великим відривом від інших районів лідирують також Південнобережний район (21,4 місць) та Південно-Східний район (11,6 місць). По кількості місць на 1000 відпочиваючих ПБК має найнижчі значення по Криму - 4,7 при середньому по Криму 5,8, що дозволяє оцінити ступінь забезпеченості Південнобережжя адміністратора базою як не відповідну ємності рекреаційного потоку. У той же час в районах Північного Криму висока ступінь забезпеченості ліжковим фондом готелів пояснюється мізерно малими значеннями кількості туристів.
Таблиця 1.
Готельне господарство рекреаційних районів Криму у 2003 р.
Параметри
Райони
Південний
Південно-Східний
Західний
Південно-Західний
Північнозахідний
Східний
Центральний
Північний
Всього по Криму
Номерний фонд, од.
Всього
%
Всього
%
Всього
%
Всього
%
Всього
%
Всього
%
Всього
%
Всього
%
Всього
%
2279
37,1
882
13,4
609
9,9
1084
17,6
188
3,1
813
13,2
71
1,2
281
4,5
6147
100
Місткість, місць
Всього
%
Всього
%
Всього
%
Всього
%
Всього
%
Всього
%
Всього
%
Всього
%
Всього
%
4626
31,8
1703
11,7
1279
8,8
2418
16,6
375
2,6
1487
10,2
144
0,9
2513
17,2
14545
100
Ємність на 1000 чол. на-селення, місць
21,4
11,6
3,3
3,6
1,6
6,2
1,9
4,9
5,8
Ємність на 1000 чол. відпочиваючих, місць
4,7
17,6
21,7
47,5
10,1
7,9
6,3
808,3
16,5
Складено за [1].
Стан матеріально-технічної бази готельного господарства окремих міст і районів Криму представлено в таблиці 2. Найвищі значення балансової вартості основних фондів готелів відзначаються в Ялті (129276,1 тис. грн.), далі з великим відривом слідують Сімферополь (17978,7 грн.), Алушта і Євпаторія (трохи більше 13 млн. грн.), замикають таблицю Роздольненський та Кіровський райони. Оцінка ступеня комфортності готелів півострова спиралася на аналіз розподілу структурних підрозділів сфери готельного сервісу. У Криму з урахуванням м.севастополя в 2003 р. налічувалося 21 автостоянка, 71 ресторан, 52 сауни та басейну, 14 підприємств торгівлі при готелях. Таким чином, тільки дві третини підприємств мають у своїй структурі підрозділи громадського харчування, кожне третє - пральню, кожне четверте - сауну, кожне шосте - об'єкт торгівлі і лише одна з дев'яти - ресторан. Такі показники не можна вважати оптимальними для забезпечення високого рівня обслуговування відпочиваючих. Переважна більшість об'єктів сервісу зосереджено в староосвоенных рекреаційних районах Криму і в столиці АРК.
Таблиця 2.
Матеріально-технічна база готельного господарства Криму. 2003 р.
Міста і райони
Кількість, одиниць
Единовремен ва місткість, місць
Кількість місць на 1000 чол.
Площа номерного фонду, кв. м.
Балансова вартість основних фондів, тис. грн.
підприємств
номерів
Сімферополь
14
930
2159
5,4
17262
17978,7
Алушта
6
708
1292
23,7
12203
13406,7
Джанкой
1
61
89
2,1
639
369,0
Євпаторія
7
729
1213
10,4
11524
13008,8
Керч
3
188
408
2,3
2856
3247,2
Красноперекопськ
1
60
98
2,9
1905
93,6
Саки
1
68
104
3,6
697
325,4
Армянськ
1
18
36
1,4
374
32,1
Феодосія
16
595
2897
11,2
8997
5945,3
Судак
2
227
440
12,6
3687
2588,2
Ялта
15
1571
4051
20,5
30965
129276,1
Севастополь
10
609
1319
11,6
13200
-
Бахчисарайський
6
78
704
2,6
1343
934,5
Білогірський
-
-
-
-
-
-
Джанкойський
-
-
-
-
-
-
Кіровський
1
32
48
0,9
370
12,3
Червоногвардійський
1
11
11
0,3
262
430,9
Ленінський
-
-
-
-
-
-
Нижньогірський
-
-
-
-
-
-
Первомайський
-
-
-
-
-
-
Роздольненський
1
23
20
1,3
266
66,7
Сакська
-
-
-
-
-
-
Сімферопольський
-
-
-
-
-
-
Радянський
1
32
41
1,4
1557
155,0
Чорноморський
-
-
-
-
-
-
Крим
87
5570
14916
5,4
187870,5
Складено за [1].
У 2003 р. у готелях АРК р. і Севастополя побувало 311,6 тис. осіб, або чверть від загального потоку організованих відпочиваючих. Спостерігалося зростання середньої тривалості перебування, проте на підприємствах Ялти він істотно нижче (3,9 доби), ніж на менш фешенебельних і дорогих курортах Криму (Судак - 6,8 доби; Феодосія та Євпаторія - 8,1 діб; Алушта - 9,4 доби). Коефіцієнт використання місткості готелів продовжує залишатися низьким (0,28 по АР Крим і 0,27 р. по Севастополю) і відображає загальний спад завантаження курортів в міжсезонний період. З числа проживали в готелях кожен четвертий був іноземцем, причому найбільшим попитом готельні послуги користувалися у громадян Російської Федерації (66,1%), Німеччини (6,5%), Туреччини (5,6%), Білорусі (3,7%), США (2,1%) та Польщі (1,6%), а в цілому готелі Криму прийняли туристів з 97 країн світу. Велика частина обслужених іноземців припала на Ялту (29454 чол.), Сімферополь (11986 чол.), Феодосії (9542 чол.), Євпаторії (8083 чол.), Алушти (3336 чол.) і Судак (2723 чол.).
За 1998-2003 рр. сукупний дохід готельних підприємств Криму зріс у 8 разів. Показово, що доходи від основного виду діяльності склали 74885,8 тис. грн., а від надання додаткових послуг - 22955,5 тис. грн., що не відповідає загальносвітовій тенденції багаторазового перевищення доходів від додаткових послуг над доходами від основних послуг. За даними Головного управління статистики в АРК [1], половина готелів у 2003 р. мали негативний фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування. Зростання цін на готельні послуги до рівня 1998 р. склав 258,8%, як і раніше, актуальною проблемою готельного обслуговування в Криму є невідповідність ціни та якості пропонованих послуг.
За останні роки відзначається певне зростання інвестицій в основний капітал на розвиток готельного господарства. У 2003 р. їх обсяг склав 63592 тис. грн. (3,3% від загального обсягу інвестицій в АР Крим). У структурі освоєних капіталовкладень 99,9% складають кошти недержавних форм власності і 0,1% - державних підприємств. Порівняно з минулим періодом збільшився питома вага капіталовкладень, що спрямовуються на будівельно-монтажні роботи -93,9%; 5,8% інвестицій виділено на придбання машин і обладнання для технічного переозброєння діючих готельних підприємств. Географічна структура інвестицій в основний капітал готельного господарства має явно виражені територіальні диспропорції: 94,3% вкладень сконцентровано у Великій Ялті.
Позитивну роль у вдосконаленні готельної мережі на півострові відіграло створення територій пріоритетного розвитку (ТПР). Першим інвестиційним проектом на ТРП в Криму став проект 2000 р. «Реконструкція готельного комплексу «Ореанда». На 01.01.2004р. загальний обсяг інвестиційних проектів в готельному господарстві склав 54496,4 тис. дол. США, в тому числі прямі іноземні інвестиції перевищили 25,7 млн. дол. США. У географічній структурі підприємницького капіталу більше трьох четвертих всіх надходжень припадає на Швейцарію і Латвію, а головним реципієнтом капіталу на території Криму виступає Ялта (98,5%). З 2003 р. освоюються капіталовкладення Російської Федерації на будівництво та модернізацію готелів р. Феодосії та кошти інвесторів США - на розвиток готельних підприємств р. Саки. Ліквідація ТПР різко погіршить інвестиційний клімат в регіоні і негативно позначиться на темпах розвитку інвестиційних процесів.
Проведений аналіз територіальної організації та функціонування готельного господарства Криму дозволив виявити дуже високу ступінь нерівномірності розподілу ємності готельної мережі, інтенсивності ведення та економічних результатів готельного господарства. Найважливішими напрямами розвитку цього сектора індустрії туризму слід визнати:
- нарощування ємності готельних підприємств в рекреаційних районах нового освоєння за рахунок переорієнтації інвестиційних потоків;
- реконструкцію та модернізацію готельного фонду в староосвоенных рекреаційних районах;
- підвищення рівня комфортності готелів у відповідності з міжнародними нормами;
- диференціацію готельних підприємств в районі залежно від структури споживчого попиту і реальних доходів населення;
- згладжування сезонної нерівномірності у використанні готельного фонду за рахунок організації позасезонних і міжсезонних видів туристичного обслуговування (діловий, конгрессний, екскурсійний та інші види туризму);
- проведення політики активного просування готельних послуг Криму на національному і міжнародному ринках послуг туризму.
Література
1. Про роботу готелів АРК в 2003 році / Гомкомстат України. Головне управління статистики в Автономній Республіці Крим. - Сімферополь, 2004. - 15 с.
Все о туризме - Туристическая библиотека На страницах сайта публикуются научные статьи, методические пособия, программы учебных дисциплин направления "Туризм".
Все материалы публикуются с научно-исследовательской и образовательной целью. Права на публикации принадлежат их авторам.
