Яхно Т.П., Зіник С.П.
Науковий вісник НЛТУ України. – 2011. - Вип. 21.6. - С.45-51.
Пріоритетні напрями розвитку туристичних послуг в Україні
Здійснено аналіз стану ринку туристичних послуг в Україні, визначено місце інновацій в його розвитку. Розроблено рекомендації щодо пріоритетних напрямів розвитку туризму в Україні.
Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв'язок з важливими науковими і практичними завданнями. Формування основних елементів ринкової економіки і поглиблення процесу євроінтеграції об'єктивно супроводжується створенням і розвитком конкурентного середовища в усіх галузях і секторах економіки. Збільшення обсягів міжнародних туристичних
потоків у світі та Європі, інтенсифікація розвитку та забезпечення максимальної ефективності туристичної діяльності актуалізують дослідження проблем зміцнення конкурентоспроможності туристичної сфери України, окремих регіонів, туристичних підприємств чи видів послуг на міжнародному, національному, регіональному та транскордонному туристичних ринках.
Аналіз останніх досліджень, у яких започатковано вирішення проблеми. Проблеми розвитку туризму вже кілька десятиліть привертають пильну увагу науковців. Найбільший інтерес у цьому зв'язку становлять праці Л.Г. Агафонової, В.Д. Безносюка, М.Б. Біржакова, М.І. Волошина, І.В. Зоріна, В.К. Євдокименка, В.А. Квартальнова, В.Ф. Кифяка, О.Д. Короля, І.М. Школи та ін.
Метою дослідження є аналіз стану ринку туристичних послуг в Україні та визначення місця інновацій в його розвитку.
Виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів. Найвідомішими за використанням експертно-рейтингових підходів дослідженнями реальної, і водночас статичної, конкурентоспроможності країн є щорічні Глобальні звіти про конкурентоспроможність Всесвітнього економічного форуму (Давос, Швейцарія) та Щорічник світової конкурентоспроможності Міжнародного інституту менеджменту та розвитку (Лозанна, Швейцарія). Вагомими дослідженнями, що також визначають рейтинги у міжнародних порівняннях, є розрахунки індексів:
- людського розвитку та якості життя (ПРООН);
- сприйняття корупції "Transparency International" (Берлін, Німеччина);
- "легкості" ведення бізнесу (Doing Bisiness) Світового банку;
- глобалізації рейтингової компанії A.T. Kearney та журналу Foreign Policy;
- глобалізації (KOF) Швейцарського інституту дослідження бізнес-циклів (Цюрих, Швейцарія);
- економічної свободи Heritage Foundation та журналу Wall Street Journal;
- стабільності (LEGSI) економік країн, що розвиваються компанії Lehman Brothers, Eurasia Group [1, с. 132-140] та ін.
За рейтинговим підходом динамічності розвитку туристичної сфери та інфраструктури, ефективності державної туристичної політики використовують індекс конкурентоспроможності у сфері подорожей та туризму (ІКПТ), який відображається у "Звіті про конкурентоспроможність у сфері подорожей та туризму". Метою індексу конкурентоспроможності у сфері подорожей та туризму є забезпечення стратегічних інструментів для оцінювання факторів та політики, які формують привабливість розвитку туристичного сектору [2].
У 2009 р. ІКПТ визначався для 124 країн світу і складався з 13 груп показників (загалом 53 показники), які утворюють три субіндекси:
1) структура регулювання (політичні правила та регулювання, регулювання охорони навколишнього середовища, безпека та охорона, здоров'я та гігієна, місце подорожей та туризму в системі національних пріоритетів);
2) бізнес-середовище та інфраструктура (авіатранспорту, наземного транспорту, туристична, інформаційна, зв'язок, конкурентоспроможність цін в галузі туризму);
3) людські, культурні та природні ресурси (людські ресурси, національна туристична привабливість, природні та культурні ресурси).
ІКПТ є цікавим, оскільки об'єднує різні групи показників, утворюючи комплексний синтетичний вимірник, який відображає існуючі взаємозв'язки між кількістю туристичних прибуттів та розвитком різних сфер економіки та суспільства. Важливим є, що ІКПТ складається не лише з характеристик розвитку туристичної сфери (інфраструктури, потенціалу), але й охоплює показники участі держави у формуванні конкурентоспроможності шляхом реалізації національної туристичної політики, а також розвиток суспільства та суміжних сфер діяльності.
Експерти для України визнають погіршення показників субіндексу "Людські, культурні та природні ресурси" і покращання показників субіндексів "Структура регулювання" і "Бізнес середовище та інфраструктура" (табл.1).
Таблиця 1.
Динаміка індексу конкурентоспроможності у сфері подорожей та туризму для України в аспекті субіндексів та груп показників, 2008-2010 рр.[3]
Субіндекс, показник
2008
2009
2010
Місце у загальному рейтингу ІКПТ
78
77
77
Індекс конкурентоспроможності у сфері подорожей та туризму
3,9
3,8
3,8
Субіндекс "Структура регулювання сфери подорожей та туризму"
4
4,5
4,7
Політичні правила та регулювання
4
3,7
3,8
Регулювання охорони навколишнього середовища
3
4,2
4,3
Безпека та охорона
4,2
4,5
4,7
Здоров'я та гігієна
5,5
6,4
6,4
Місце подорожей та туризму в системі національних пріоритетів
3,3
3,8
4,0
Субіндекс "Бізнес-середовище та інфраструктура"
3,2
3,2
3,4
Інфраструктура авіатранспорту
2,6
2,4
2,6
Інфраструктура наземного транспорту
3,4
3,2
3,3
Туристична інфраструктура
2,7
3,5
3,7
Інформаційна інфраструктура та зв'язок
2,6
3,1
3,4
Конкурентоспроможність цін в сфері туризму
4,9
3,9
3,9
Субіндекс "Людські, культурні та природні ресурси"
4,4
4,4
3,5
Людські ресурси
5
5,2
5,1
Національна туристична привабливість
5,2
4,1
4,7
Природні ресурси
3,1
3,7
2,4
Культурні ресурси
4,7
1,8
Для сучасної туристичної індустрії абсолютною перевагою країни (міста, туристичного центру чи об'єкта) можна вважати внесення їх до рейтингів всесвітніх організацій:
1) "старі" і "нові" сім чудес світу (хоча Україна не потрапила до списків "світових чудес", проте на національному рівні визначено "сім чудес України", "сім природних чудес України") [4];
2) рейтинг найпопулярніших туристичних місць, згідно з опитуванням на міжнародному туристичному сайті TripAdvisor [5];
3) участь у програмі "Голубий прапор", запровадженій Європейською Комісією для відзначення міжнародним знаком якості пляжів та акваторій за 29 критеріями чистоти та екологічної безпеки (з країн, розміщених на узбережжі Чорного моря у програмі беруть участь Болгарія, Румунія, Туреччина, Росія; Україна є лише на стадії підготовки);
4) рейтинг міст Європи, рекомендованих для турів "вихідного дня" (у 2009 р. до цього рейтингу увійшло місто Львів);
5) список об'єктів світової культурної спадщини ЮНЕСКО (в українсько-польському транскордонному регіоні чотири міста віднесені до цього
списку – Львів, Замосць, Блізно, Гачув).
Важливим є виявлення факторів, що впливають на стан розвитку туризму. Серед показників з позитивним чи негативним впливом на кількість в'їзних туристів, обслуговуваних туристичними підприємствами в Україні, варто виокремити (формула 1):
- з позитивним впливом – одноразову місткість підприємств готельного господарства (коефіцієнт регресії дорівнює 0,7);
- кількість кінотеатрів на млн осіб (0,3);
- туристичних підприємств на 100 тис. осіб (0,5);
- середньорічна кількість найманих працівників малих підприємств: діяльність готелів та ресторанів на одну тис. осіб (0,2); аеропортів (0,2);
- з негативним впливом – кількість зареєстрованих злочинів на одну тис. осіб (-0,4).
де: Y – кількість в'їзних туристів, які обслуговувалися туристичними підприємствами, тис. осіб;
х1 – одноразова місткість підприємств готельного господарства;
x2 – кількість кінотеатрів на млн осіб;
x3 – кількість зареєстрованих злочинів на тис. осіб;
x4 – кількість підприємств, що надавали туристичні послуги на 100 тис. осіб;
x5 – середньорічна кількість найманих працівників малих підприємств: діяльність готелів та ресторанів на тис. осіб;
x6 – кількість аеропортів.
Показники статистичної значущості R=0,98 та R2=0,95 підтверджують зв'язок між незалежними змінними і залежною змінною, а F- критерій Фішера (43,164) підтверджує міцність цих зв'язків. Розрахунки здійснено на основі статистичних даних Державної служби туризму та курортів, а також Державного комітету статистики України [6, 7].
Абсолютну перевагу в сфері туризму країна (регіон) може ще більше підсилити інноваційною політикою створення специфічних туристичних продуктів, забезпечення ефективної спеціалізації в міжнародному туризмі, ефективною ціновою політикою в окремі сезони, формування унікального туристичного продукту чи послуги (в Туреччині та Єгипті перевагою є те, що майже всі готелі надають послуги за
системою "All inclisive" (англ. – "все включено")). Інновації в туристичній сфері, головним чином, охоплюють індустрію гостинності та перевезень, використання нових технологій в готельному бізнесі та індустрії розваг під час формування нового туристичного продукту й комплексу маркетингу (автоматизовані системи бронювання авіа, автобусних та залізничних перевезень, місць в готелях та на круїзних лайнерах). Завдяки застосуванню нових методів управління, активному використанню сучасних інформаційних засобів і нових матеріалів інновації істотно знижують ціну туристичного продукту. У практиці поширені кризові інновації та інновації розвитку. Для туристичного бізнесу доцільно використовувати одночасно обидва види, зокрема кризові інновації – швидкі нововведення для запобігання зникненню з ринку туристичного продукту чи послуги, інновації розвитку – повільні, добре продумані, поетапно впроваджувані для запобігання старінню туристичних продуктів та послуг.
На регіональному рівні інновації в туристичній сфері переважно реалізуються у великих містах, оскільки суб'єкти туристичної діяльності мають
більший доступ до інноваційних проектів, новітніх інформаційних технологій, програмного забезпечення, закладів підвищення кваліфікації та формування інноваційних туристичних продуктів.
Аналіз стану вітчизняного туристичного ринку свідчить про те, що розвиток туризму в Україні перебуває лише на початковій стадії. Збільшення потоків внутрішнього та в'їзного туризму нині уповільнюється через низку негативних факторів, до яких належать:
- недостатній розвиток туристичної інфраструктури;
- не розробленість нормативно-правової бази;
- економічна та політична нестабільність у країні;
- обмеженість асортименту запропонованих послуг;
- відсутність комплексного бачення країни як перспективної туристичної дестинації;
- недосконалість реклами українських туристичних центрів за кордоном та ін.
Зазначені проблеми неможливо вирішити без підтримки держави. Тому на цьому етапі до невідкладних завдань державних органів управління в галузі туризму можна віднести створення ефективних умов для роботи туристичних підприємств, установ та організацій, що, своєю чергою, потребує:
- розроблення і впровадження прогресивних методів і стандартів туристичного обслуговування; розвитку малого та середнього підприємництва в сфері туризму;
- підвищення ефективності використання рекреаційних ресурсів та об'єктів культурної спадщини;
- зміцнення матеріально-технічної бази туризму;
- розвитку туристичної інфраструктури; вдосконалення інформаційного та рекламного забезпечення туризму;
- провадження ефективної інноваційної діяльності; поліпшення кадрового забезпечення у сфері туризму;
- розширення міжнародної співпраці в туристичній галузі;
- підвищення іміджу держави на міжнародному рівні.
Усе це має сприяти створенню конкурентоспроможного національного туристичного продукту, здатного максимально задовольнити туристичні потреби вітчизняних та іноземних туристів і забезпечити на цій основі комплексний розвиток регіонів України за умови збереження екологічної рівноваги та культурної спадщини. Динамічний розвиток туризму в Україні неможливий без формування на інноваційних засадах мережі інформаційно-консультативного супроводу інтеграції туризму українсько-польського транскордонного регіону, що передбачає такі заходи:
1) створення взаємопов'язаної мережі туристичних інформаційних центрів у найбільших містах, малих історичних містах та територіях зі значною щільністю розміщення туристичних об'єктів та істотними обсягами потоків туристів;
2) формування мережі тренінго-консультативних центрів на базі навчальних закладів ІІІ-IV рівнів акредитації за участю місцевих органів самоврядування для навчання і перекваліфікації власників об'єктів сільського, зеленого та ремісничо-митецького туризму;
3) локалізація міських туристично-інформаційних центрів на вокзалах, пунктах перетину кордону, у аеропортах для ознайомлення туристів та відвідувачів з туристично-рекреаційним потенціалом, туристичними маршрутами та продуктами;
4) розроблення спільного інформаційного українсько-польського туристичного порталу інформації про туристичні об'єкти, заклади розміщення та
харчування, транспортне сполучення, з інтерактивною географічною туристичною картою, контактами туристичних підприємств, гідів, екскурсоводів, провідників, з перехресними посиланнями на сайти партнерських організацій.
Висновки. Україна як самостійний суб'єкт міжнародної економічної діяльності залишається недостатньо залученою до міжнародних туристичних процесів, хоча особливості географічного розташування, сприятливий клімат, унікальні природно-рекреаційні ресурси та велика кількість історико-культурних пам'яток створюють можливості для інтенсивного розвитку багатьох видів туризму. Особливо стрімко розвиваються новітні види: екологічний, пригодницький, зелений та діловий туризм. Серед основних факторів, що гальмують розвиток національної туристичної галузі, є незадовільний стан розвитку інфраструктури та матеріально-технічної бази туризму, високі ціни, екологічні та кримінальні ризики, низька інноваційна активність туристичних підприємств. Передумовою подальшого розвитку вітчизняного туризму, відповідно до тенденцій міжнародного ринку туристичних послуг, є залучення до міжнародної законодавчої та нормативно-правової бази туризму, передових надбань найбільш розвинених туристичних індустрій, впровадження стандартів якості туристичного обслуговування, прогресивних технологій та методів підвищення кваліфікації туристичних кадрів і практики формування організаційно-економічних механізмів ефективного функціонування туристичної індустрії.
Література
1. Лук'яненко Д.Г. Глобальна економічна інтеграція: монографія / Д.Г. Лук'яненко. – К. : ТОВ "Національний підручник", 2008. – 220 с.
2. The Travel & Tourism Competitiveness Report 2007. Furthering the Process of Economic Development // World Economic Forum, Geneva, Switzerland, 2007. – 462 рр. [Electronic resource]. – Mode of access http://www.weforum.org.
3. The Travel & Tourism Competitiveness Report 2008. Balancing Economic Development and Environmental Sustainability. – World Economic Forum, Geneva, Switzerland, 2008. – 474 рр. [Electronic resource]. – Mode of access http://www.weforum.org.
4. Сім чудес України. Україна, якою ми мандруємо / Мін-во культ. та туризму України / уклад. : Л. Бадешко, Ю. Цисаренко, Л. Макеєва, В. Гребельник. – К.: Вид-во "Геопринт", 2007. – 32 с.
5. Міжнародний туристичний портал TripAdvisor. [Електронний ресурс]. – Доступний з http://www.tripadvisor.com.
6. Основні показники розвитку туристичної галузі України // Офіційна інтернет-сторінка Державної служби туризму та курортів. [Електронний ресурс]. – Доступний з http://www.tourism.gov.ua.
7. Офіційний сайт Державного комітету статистики України. [Електронний ресурс]. – Доступний з http://www.ukrstat.gov.ua.
Яхно Т.П., Зинык С.П. Состояние рынка туристических услуг в Украине
Осуществлен анализ состояния рынка туристических услуг в Украине, определено место инноваций в его развитии. Разработаны рекомендации относительно приоритетных направлений развития туризма в Украине.
Yachno T.P., Zinyk S.P. The market of tourist services in Ukraine
The analysis of market of tourist services in Ukraine is carried out. The location of innovations in its development is determined. Recommendations are in relation to priority directions of development of tourism in Ukraine are developed.
Все о туризме - Туристическая библиотека На страницах сайта публикуются научные статьи, методические пособия, программы учебных дисциплин направления "Туризм".
Все материалы публикуются с научно-исследовательской и образовательной целью. Права на публикации принадлежат их авторам.
Здійснено аналіз стану ринку туристичних послуг в Україні, визначено місце інновацій в його розвитку. Розроблено рекомендації щодо пріоритетних напрямів розвитку туризму в Україні.