Туристическая библиотека
  Главная Книги Статьи Методички Отчеты ВТО Диссертации Законы
Теория туризма
Философия туризма
Рекреация и курортология
Виды туризма
Экономика туризма
Менеджмент в туризме
Маркетинг в туризме
Инновации в туризме
Транспорт в туризме
Право и формальности в туризме
Государственное регулирование в туризме
Туристские кластеры
Информационные технологии в туризме
Агро- и экотуризм
Туризм в Украине
Карпаты, Западная Украина
Крым, Черное и Азовское море
Туризм в России
Туризм в Беларуси
Международный туризм
Туризм в Европе
Туризм в Азии
Туризм в Африке
Туризм в Америке
Туризм в Австралии
Краеведение, страноведение и география туризма
Музееведение
Замки и крепости
История туризма
Курортная недвижимость
Гостиничный сервис
Ресторанный бизнес
Экскурсионное дело
Автостоп
Советы туристам
Туристское образование
Менеджмент
Маркетинг
Экономика
Другие

<<< назад | зміст | вперед >>>

В’їзний туризм

Розділ V Інформаційно-логістичне забезпечення в’їзного туризму

§5.2. Логістичні процеси у в’їзному туризмі

Логістика - вид наукової і практичної діяльності, що передбачає планування, організацію, управління і контроль руху потоків в просторі та часі від місця їх виникнення до місця кінцевого споживання.

Логістика - поняття неоднозначне і може тлумачитися не тільки як наука про різного роду потоки, але і як світогляд, який ґрунтується на ствердженні, що у повсякденному житті та в економічній діяльності нас оточують потокові поля (простори, в яких рухаються потоки), а також як уміння використовувати ці поля для підвищення ефективності роботи підприємств, груп, об'єднань у сферах виробництва, торгівлі, культури, науки, туризму та інших.

Поняття "логістика" тісно пов'язане з поняттям "потік". Потік - це сукупність об'єктів (елементів потоку), що сприймається як єдине ціле та існує як процес у певному проміжку часу. Потік вимірюється в абсолютних одиницях.

Основу потоку складають три складові:

- його наповнення (елементи);
- запаси (якщо переміщення потоку розглядається в часі);
- рух.

Елементи потоків, що мають речову основу, поділяються на дві групи:

1. Живі: споживачі, відвідувачі, туристи та інші.
2. Неживі: предмети праці в технологічних процесах, у тому числі, гроші та носії інформації (листи паперів, комп'ютерні одиниці); засоби пересування (автомобілі, автобуси, поїзди, літаки і т. ін.); обсяг предметів купівлі-продажу (кг, м3, пачки, ящики, контейнери і т. ін.).

Елементи першої групи мають фізичні характеристики: вік, стать, зріст, вагу, температуру тіла, потребу в їжі, одязі, теплі, безпеці, розвагах.

До економічних характеристик елементів цієї групи відносяться кількість грошей, що була витрачена на елемент потоку в момент обліку (витрати на обслуговування); потенційна сума грошей, яку здатен і згоден заплатити елемент за послуги, у тому числі, туристичні.

Фізичні характеристики елементів другої групи становлять: щільність, габарити, вага, теплоємність, теплопровідність, гігроскопічність, пристосованість до здійснення транспортних операцій (наявність упакування та його якість, що дозволяє витримувати температурні та ударні навантаження, запобігти проникненню вологи та пилу).

Економічну характеристику елементів цієї групи складає їх вартість на момент обліку. Ця вартість включає в себе:

- ціну купівлі;
- витрати на виконання різних видів руху - завантаження-розвантаження, перевезення, складання, зберігання та інше;
- цінову надбавку у вигляді прибутку, що хоче отримати суб'єкт управління (власник елементу потоку).

Розрізняють три різновиди потоків:

1. Матеріальний потік - це потік, що складається з елементів, які мають уособлену (туристи, екскурсанти, відвідувачі), речову (автомобілі, ящики, ємності, контейнери, вода, вугілля, пісок і т. ін.) і/або енергетичну основу (електроенергія).

2. Фінансовий потік - рух фінансових засобів між логістичною системою і зовнішнім оточенням, а також виплата заробітної плати в середині системи. Елементом фінансового потоку можуть виступати національні, іноземні та умовні грошові одиниці. У більшості економічних систем матеріальні і фінансові потоки мають, як правило, діаметрально протилежні напрямки руху.

3. Інформаційний потік - це потік повідомлень у речовій і документальній формах, який генерується матеріальним і фінансовим потоками в логістичній системі. Інформаційний потік циркулює як у середині логістичної системи між її елементами, так і між логістичною системою і зовнішнім оточенням.

Інформаційний потік класифікують за такими ознаками:

а) напрямком, де інформаційні потоки поділяються на:

- директивні - надходять від вищих рівнів управління до нижчих;
- інформаційно-довідкові - надходять від нижчих рівнів управління до вищих, циркулюють між елементами однакових рівнів і надходять в логістичну систему із зовнішнього оточення.

б) застосуванням, де інформаційні потоки поділяються на:

- формальні - мають документальну форму існування і стосуються подій, які відбуваються в логістичній системі;
- неформальні - мають речову форму існування і не стосуються подій, які відбуваються в логістичній системі.

4. Комбінований потік - це потік, що складається з 2-х різних елементів. Це потоки:

а) матеріально-фінансові - наприклад, туристи, що в'їжджають в країну, є елементами матеріального потоку, а ввезені гроші, якими вони розплачуються за туристичні послуги, - елементи фінансового потоку;
в) матеріально-інформаційні - туристи є носіями інформації для служби маркетингу туристичної фірми, і така інформація може містити відомості про враження від подорожі, їжі, послуг; недоліки в обслуговуванні; дані щодо закордонних та вітчизняних конкурентів; ставлення до цінової політики туристичної фірми і т. ін.

Матеріальний потік, фінансовий потік та їх запаси утворюють ресурси логістичної системи.

Ресурси мають властивості:

1) обмеженість у кожен даний момент часу - наприклад, туристський комплекс не вважає за необхідність тримати на складі харчоблоку значну кількість запасів майонезу, що перевищує місячну норму споживання, так як він може втратити свої смакові якості, потребує витрат при зберіганні в холодильній камері та знерухомлює обігові кошти комплексу;
2) миттєвість відтворення (поповнення) ресурсів в будь-який момент часу через ринок (при відсутності дефіциту та наявності коштів);
3) варіантність ресурсів - заміна одного виду ресурсів на інший з метою здешевлення послуги або внаслідок дефіциту ресурсу, якщо це не шкодить результату; наприклад, перехід автомобілів, які працюють на туристичних маршрутах, з бензинового пального на більш дешеве і екологічно чисте газове пальне.

Ресурси, які логістична система може залучити в господарській обіг у даний момент часу, називають її ресурсним потенціалом.

Кожному виду потоку (матеріальному, фінансовому, інформаційному) відповідають певні логістичні операції. Логістична операція - це будь-яка дія з елементами потоку або з потоком, яка не підлягає подальшому розділенню (декомпозиції), в межах поставленої задачі. На відміну від технологічної операції, логістична не змінює якість елементів потоків і пов'язана з виконанням послідовності рухів над предметами праці. Наприклад, трансфер туристів з аеропорту до готелю, їх розміщення, переміщення по території курорту, перевезення до місць проведення екскурсій тощо можна розглядати як логістичні операції; харчування, участь в анімаційних програмах, екскурсіях - технологічні операції. Окремо виділяється поняття "послуга", під якою з точки зору логістики розуміється будь-яка дія, спрямована на клієнта (власника потоку або його елемента), що є для нього безкоштовною. Наприклад, музика або відео в автобусі під час перевезення туристів до місця екскурсії. Логістика вдається до такого поділу з метою більшої концентрації уваги і зусиль керівного складу туристичної фірми на 2-х випадках:

1) фірма переживає часи розквіту і фінансового підйому;
2) фірма зазнає збитків.

У першому випадку необхідно розвивати і удосконалювати усі три види дій. У другому - зосередитись тільки на бездоганному виконанні логістичних і технологічних операцій, пам'ятаючи про те, що клієнт, незадоволений якістю перевезень, проживання, харчування, стане джерелом негативної інформації про фірму, зовсім забувши про те, чи була музика під час поїздки в несправному автобусі, чи ні.

Концентрація на проблемі, відокремлення головного від другорядного є запорукою успіху.

Для кожного виду потоків існують специфічні логістичні операції: для матеріальних потоків це завантаження, розвантаження, транспортування, складування, зберігання, упакування і т. ін. У інформаційному потоці до логістичних операцій належать ввімкнення - вимкнення комп'ютера, знаходження потрібної інформації та її збереження на носіях та інше (набір та роздрукування тексту є технологічними операціями). У фінансовому потоці логістичною операцією буде перевірка на ідентичність іноземної валюти, зняття готівки з банкомату, користування сейфом і т. ін.

В залежності від кількості підприємств, які охоплює логістичний потік, розрізняють:

1. Наскрізний потік - з'єднує між собою всі підприємства від першого до "n-гo".
2. Макрологістичний потік - проходить, як мінімум, через два підприємства і, як максимум, через "n-1" підприємство.
3. Мікрологістичний потік - циркулює в межах підсистем одного підприємства.

Потоки рухаються у чотирьохвимірному просторі, де четвертий вимір - час (рис. 5.1).

Схема руху туристичних потоків у 3-х вимірному просторі
кордон

Рис. 5.1. Схема руху туристичних потоків у 3-х вимірному просторі

т. А - пункт перетину туристами кордону;
т. Б - місце розташування туристичної фірми;
т. В - один із пунктів подорожей туристів.

Рух у просторі елемента (наприклад, туристичного потоку) в напрямку А-Б-В - це одночасне подолання сил тяжіння і сил опору (транспортним засобом), яке призводить до витрат енергії (пального або електричної енергії).

Логістика повинна планувати раціональні маршрути, мінімізуючи витрати на управління переміщеннями елементів потоку. Чим більша різниця координат (x3-x0; y3-y0; z3-z0), тим більшу кількість енергетичних ресурсів необхідно витратити туристичній фірмі на доставку туристів до місць надання послуг і виконання логістичних операцій.

Четвертий вимір простору - час - вагомий аргумент, який має вплив на тривалість доставки елементів потоку по маршрутам, а також на термін перебування елементів потоку в середині мікрологістичної системи, що сприяє утворенню запасів.

Наявність цілої системи характеристик потоків дозволяє виділити їх основні параметри, які за значенням можна поділити на основні та допоміжні.

1. Основні параметри:

- обсяг - кількість елементів потоку, що розглядається або управляється суб'єктом логістичних систем;
- інтенсивність - кількість елементів потоку, що проходять за одиницю часу через виділений відрізок руху потоку;
- кінцевий напрямок - орієнтація потоку в просторі в залежності від місця знаходження початкового та кінцевого пунктів маршруту - відправлення та прибуття (рис.5.1);
- ціна елементу потоку - вартість елементу потоку на ринку закупівель, до якої додаються витрати на виконання логістичних операцій та прибуток суб'єкта управління потоком.

2. Допоміжні параметри:

- координати точок початку і кінця руху потоку та пунктів його зупинки;
- напрямки на окремих ділянках руху потоку - орієнтація потоку у просторі в залежності від місця знаходження 2-х суміжних пунктів траєкторії (рис. 5.1);
- траєкторія руху потоку - сукупність напрямків одного потоку;
- швидкість і час руху - параметри, які характеризують поведінку елементу потоку на відповідному напрямку;
- довжина шляху - відстань між двома пунктами напрямку або будь-якими пунктами траєкторії;
- маршрут руху потоку - сукупність даних по пунктах, перехованих вище;
- період руху - відрізок часу, в якому елемент потоку переміщується у відповідному напрямку;
- інтервал руху - відрізок часу, в якому елемент потоку не переміщується у відповідному напрямку.

Окрім того, логістичні потоки класифікується за ознаками:

1. Місцем знаходження (внутрішній, зовнішній);
2. Ступенем безперервності (безперервний, дискретний);
3. Ступенем стабільності (стабільний, нестабільний);
4. Ступенем складності (простий, складний, комбінований);
5. Ступенем керованості (керований, некерований).

Логістика може стати фактором підвищення ефективності роботи економічних систем, у тому числі, і туристичних комплексів, якщо її керівники враховуватимуть наступне.

1. Необхідність чіткого усвідомлення цілі існування в потоковому полі.

Місія туристичної індустрії полягає в її соціальному призначенні - бути корисною суспільству, тобто, створювати турпродукт, надавати послуги, які потребує та сприймає соціум. Чітке розуміння проблем, що виникають у сфері задоволення реальних і потенційних потреб суспільства, є першим і дуже важливим кроком у діяльності туристичної фірми щодо визначення її місії та вибору мети.

Наприклад, організації готелю, що надає послуги проживання за стандартом п'яти зірок в туристському комплексі, повинно передувати усвідомлення проблеми, яка має аспекти:

- сприймання туристами із розвинутих країн туристичної подорожі не як випробування своїх фізичних можливостей терпіти дискомфорт в режимі економії фінансових засобів, а як спосіб отримання "телевізійних вражень наяву, не залишаючи свій улюблений диван";
- низькі ціни, які пропонуються даним сегментом туристичному ринку, в порівнянні з доходами туристів;
- невеликий рівень конкуренції в даному сегменті ринку;
- планове збільшення потоку туристів із-за кордону в країну у зв'язку з проведенням на її території, наприклад, спортивних змагань.

Ці та інші ознаки даної проблеми дають можливість намітити не тільки конкретну ціль, а й скласти чіткий план дій для її досягнення. Якщо туристична фірма намагається задовольнити потреби у турпродукті в широкому діапазоні шляхом поєднання на незначних (обмежених) площах при обмежених інвестиціях потоків туристів з різними доходами і бажаннями, то результат такої діяльності, скоріш за все, буде негативним. Маркетинг дає однозначну відповідь на такі питання і вказує на необхідність сегментування ринку послуг та зосередження уваги виключно на вигідних і перспективних напрямках.

Адекватне сприйняття дійсності керівниками туристичної фірми, усвідомлення того, що будь-який вид турпродукту навряд чи є унікальним, і в потоковому полі всі економіко-технологічні процеси здійснюються інтенсивніше, дає можливість:

- не зволікати з впровадженням ідеї (мети);
- пошуку гарантованої фінансової підтримки проекту;
- прорахунку та зниження всіх ризиків (фінансових, технологічних, організаційних);
- поступового здійснення кроків по модернізації турпроцесів, впровадження новітніх технологій в засобах пересування, зв'язку, контролю в майбутній перспективі.

2. Застосування системного підходу до вирішення проблем.

Системний підхід до вирішення проблеми сприяє:

- виділенню системи за певною ознакою із зовнішнього економічного оточення;
- спрямуванню потоків на вхід та вихід системи;
- утворенню запасів в середині системи;
- дослідженню діяльності системи при впливі на неї різних факторів (взаємодія потоків, конкуренція, державні органи управління, попит, ціни, відсотки по кредитам і т. ін.);
- аналізу проблем, що виникають, враховуючи вищевказані аспекти.

Нагадаємо, що системою називається деяка цілісність, що складається з взаємозалежних частин, кожна з яких робить свій внесок у характеристику цієї цілісності.

Так, туристична логістична система складається з трьох підсистем:

- постачання;
- виробництва (надання логістичних операцій і послуг);
- управління.

Між елементами системи існує безліч взаємозв'язків, наявність яких обумовлює їх функціонування як єдиного цілого, проходять різноманітні логістичні потоки, які забезпечуються виконанням цілої низки технологічних та логістичних операцій (рис.5.2).

Схема проходження матеріального потоку туристів через логістичну туристичну систему
Рис. 5.2. Схема проходження матеріального потоку туристів через логістичну туристичну систему

Умовні позначення:

ЛТС - логістична туристична система;
1 - місце прибуття туристів;
2 - місце збору туристів для виїзду за кордон;
МП - матеріальний потік туристів через ЛТС
ТО1 - ТОn - технологічні операції;
ЛО1…ЛОn - логістичні операції на відповідних ділянках руху потоку.

Окрім того, у життєдіяльність відкритої системи роблять свій внесок вхідні та вихідні потоки. Вхідні потоки туристичної системи забезпечують її постачання матеріальними (паливно-мастильні матеріали, електроенергія, вода, тепло, газ, харчові продукти, комплектуючі готельного бізнесу, матеріали для будівельно-ремонтних робіт та ін.), фінансовими (інвестиції) та інформаційними (характеристики зовнішнього оточення логістичної системи, до яких відносяться державні митні, законодавчі, податкові органи; банківсько-кредитна система; транспортні і консалтингові компанії; конкуренти, природоохоронні організації та ін.) ресурсами із зовнішнього середовища.

Вихідні потоки забезпечують вихід у зовнішнє середовище елементів, що є результатом процесу, який відбувається всередині системи. Наприклад, з матеріальних потоків це можуть бути туристи, котрі отримали заплановані і додаткові послуги. З фінансових - розрахунки за матеріальні ресурси та послуги інших фірм, що роблять свій внесок у формування турпродукту. З інформаційних - відомості про умови закупівлі, доставки елементів матеріального потоку в систему, відзиви туристів тощо.

Сумарний (вхідний, внутрішній та вихідний) фінансовий потік повинен забезпечувати системі безперебійне функціонування, а також фінансування, в разі необхідності, проектних робіт пов'язаних:

- з розширенням системи (збільшення кількості працюючих);
- зі збільшенням потоку туристів через систему за певний період;
- з відкриттям нових маршрутів;
- з наданням нових видів обслуговування;
- з підвищенням якості обслуговування;
- з переорієнтацією діяльності на нові напрямки (диверсифікація туристичної діяльності).

Більш повну картину розуміння туристичної логістичної системи та її зовнішнього оточення надає рисунок 5.3, згідно якого можна виділити дві зони. Функціонування кожної з них забезпечується окремими напрямами логістики.

Схема туристичної логістичної системи і зони функціонування складових частин логістики
Рис. 5.3. Схема туристичної логістичної системи і зони функціонування складових частин логістики

Умовні позначення:

Р1 і Р2 - ринок закупок і ринок клієнтів;
ПУ, ПП, ПВ - підсистеми управління, постачання, виробництва;
ІП, ФП, МП - інформаційні, фінансові і матеріальні потоки;
І, ІІ - зони, де функціонують складові частини логістики.

Зони I і II - частина простору логістичної системи і зовнішнього оточення, де здійснює свої функції туристична фірма.

У зоні I діє заготівельна логістика - це її напрям, який займається організацією та управлінням потоками в підсистемі постачання.

У зоні II діє логістика виробничих процесів - напрям логістики, що вивчає питання упорядкування технологічних процесів, наприклад, доставку клієнтів у логістичну систему та за її межі; приготування їжі; отримання розваг; облаштування сну та інше.

У зонах I і II одночасно діють наступні напрями логістики:

транспортна логістика - забезпечує переміщення елементів потоків у просторі;
логістика запасів - обґрунтовує ефективне управління запасами потоків в логістичній системі;
інформаційна логістика - організує інформаційні канали, керує комунікаційними мережами, контролює якість та параметри інформаційного потоку.

При системному підході обов'язкова наявність 3-х складових:

1. Об'єкт досліджень і/або управління - сама система, утворена з елементів;
2. Суб'єкт досліджень і/або управління - це менеджер-логістик;
3. Задача, яка визначає вибір елементу системи та встановлює відносини суб'єкта до об'єкту.

Для прикладу розглянемо систему постачання матеріальних ресурсів у ресторан туристського комплексу. На підприємстві виникли проблеми з постачанням ресурсів, наприклад, продуктів харчування. Причинами збою роботи підсистеми постачання можуть бути:

- недопостачання запланованих обсягів;
- порушення термінів постачання;
- невідповідність якості продуктів нормам стандартів та контрактів;
- коливання цін;
- відмова від постачання або небажання продовжувати дію угод та ін.

Для виправлення ситуації комерційний директор відводить певний період часу керівнику відділу (підсистеми) постачання, котрий, в свою чергу, ставить завдання перед менеджером-логістиком вказаного відділу: проаналізувати діяльність суб'єктів - постачальників та сформулювати пропозиції щодо покращення забезпечення ресторану продуктами у необхідних обсягах, асортименті та у визначені терміни.

Суб'єкт досліджень (менеджер-логістик) повинен мати в своєму розпорядженні пакет даних про:

- номенклатуру матеріальних ресурсів;
- обсяги постачання та їх інтенсивність;
- час і місце постачання;
- якість продуктів харчування;
- ціни, які були до виникнення даної проблеми;
- копії контрактів на постачання, де вказані юридичні адреси, номери телефонів, прізвища (реквізити);
- час і кошти, які відводяться на вирішення проблеми;
- перелік повноважень для ведення переговорів.

Менеджер-логістик виокремлює із зовнішнього оточення потрібну систему. Підставою для цього може бути одна з трьох основних ознак:

1. Підпорядкованість - коли елементами системи можуть виступати, наприклад, дочірні фірми великого підприємства;
2. Спільність території і/або функцій. У даному випадку виокремлення відбулось за функцією "постачання матеріальних ресурсів";
3. Процес. Прикладом може бути система ресторанного підприємства, де функціонують холодний та гарячий виробничі цехи, що спеціалізуються на виконанні різних процесів.

Елементами системи будуть виступати юридичні і фізичні особи, які постачали або могли б постачати у майбутньому продукти харчування у ресторан. На даному етапі досліджень основною умовою виступає доступність і достатність ресурсів у майбутніх контрагентів, а також можливість здійснювати з ними комунікації.

Ще одним потоком, за допомогою якого можливе удосконалення роботи системи, є фінансовий потік. В даному випадку - це пропозиція суб'єкта досліджень елементам системи, в разі необхідності, фінансової допомоги в межах його повноважень. Така потреба може виникнути, наприклад, при недостатній кількості обігових коштів у постачальника для здійснення ним виробничої діяльності, що і призвело до збоїв у постачанні.

3. Можливість перетворення туристичної фірми в макрокомплекс.

Логістичні системи характеризуються стійкістю, яка буває:

- першого роду - коли система повертається в першопочатковий стан після припинення дії на неї зовнішніх сил збурення (конкуренти, державні регулятивні органи, збільшення або зменшення обсягів обслуговування клієнтів і т. ін.);
- другого роду - передбачає перехід системи на новий рівень свого розвитку або припинення економічного функціонування.

Більшість систем на певному етапі своєї діяльності мають стійкість другого роду. Перехід на вищий рівень розвитку може бути здійснений за рахунок таких заходів як:

- укрупнення підрозділів фірми;
- розширення зони впливу фірми на ринку туристичних послуг;
- відкриття нових маршрутів;
- поява нових і ексклюзивних видів послуг і т. ін.

Здійснення таких заходів у діяльності туристичної фірми, як правило, може бути викликане бажанням підвищити як економічну безпеку фірми, так і ефективність її роботи. Підвищення ефективності роботи може відбутися також за рахунок включення мікрологістичних потоків туристичної фірми в макрологістичний ланцюжок інших підприємств туристичної індустрії (створення туристичних кластерів), що сприятиме комплексному обслуговуванню клієнтів.

4. Застосування логістичних положень, принципів, правил.

Ефективне управління логістичними потоками передбачає дотримання основних принципів логістики.

1. Інтеграції - передбачає об'єднання простих потоків у складні для зменшення витрат на управління потоком. Наприклад, автотранспортна фірма виконує перевезення туристів з аеропорту до курортного містечка, де функціонує декілька готелів. Готелі, розташовані в курортному містечку, не мають свого транспорту і користуються послугами перевізника. Транспортна фірма буде намагатись об'єднати прості потоки (з аеропорту до кожного готелю зокрема) в складний (інтегрований) з метою заповнення транспортного засобу до повної пасажиромісткості, що дозволить їй зекономити на витратах пального, і, в кінцевому результаті, встановити невисокі тарифи на перевезення.
2. Синхронізації - обумовлює упорядкування руху потоків у часі, наприклад, узгодження в розкладі часу прильоту літака та прибуття в аеропорт автобуса, який здійснить трансфер туристів до місця призначення.
3. Оптимізації - встановлює оптимальну кількість запасів у логістичній системі.
4. Односпрямованості - визначає перевагу односпрямованого руху над багатовекторним.

Існує шість правил, яких необхідно дотримуватись при управлінні потоками.

1. Правило потоку, коли один потік виокремлюється із багатьох у відповідності із задачами, які стоять перед менеджером або дослідником логістичної системи. Наприклад, у туристському комплексі створено відділ постачання, в якому окремий менеджер забезпечує надходження матеріальних ресурсів до системи (харчових продуктів, інвентарю та обладнання, витратних матеріалів, комплектів білизни тощо). Тому даний працівник відділу постачання повинен володіти різноманітною інформацією. Щодо харчових продуктів це будуть дані, що стосуються ринків закупівель (точок виникнення потоку); цін; фізико-хімічних характеристик продуктів (в межах його компетенції); якості і відповідності елементів постачання стандартам і нормативним документам; обсягу запасів і поставок; термінів зберігання; умов постачання і т.д. Цей спеціаліст повинен також забезпечити даний матеріальний потік системи, не створюючи зайвих запасів та не допускаючи дефіциту ресурсу.

2. Правило кількості потоку - акцентує увагу на обсязі потоку, так як його надлишок у вигляді запасів може призвести до зайвих витрат на їх зберігання і до іммобілізації коштів у запасах, а дефіцит потоку - навіть до зупинки економічної діяльності системи туристичної фірми. Наприклад, відділ постачання вирішив збільшити запаси продуктів на випадок збільшення обсягу матеріальних потоків туристів. Збільшення потоку не відбулось, і це призвело до знерухомлення частини обігових коштів, збільшення витрат на утримання запасів (збільшення споживання електричної енергії холодильним обладнанням), погіршення умов зберігання, збільшення втрат при зберіганні, залучення додаткових складських площ під запаси, уповільнення оборотності товарів, ускладнення їх обліку.

3. Правило якості потоку - передбачає виконання двох умов:

- визначення якості вихідного продукту. Наприклад, при приготуванні їжі важливо зробити якість вихідного продукту на "5 балів", використавши сировину на "3 бали", і економічно невигідно робити навпаки;
- контролю параметрів елементів вхідного та вихідного потоків. У разі їх невідповідності нормам контрактів, терміново повідомляти про це постачальників (вхідний потік) і споживачів (вихідний потік), вживаючи заходи по усуненню недоліків.

4. Правило місця - передбачає, що у менеджера, що керує потоком, є достовірна і своєчасна інформація про параметри переміщення потоку у просторі.

5. Правило часу - передбачає, що у менеджера, що керує потоком, є достовірна і своєчасна інформація про параметри переміщення потоку у часі. Наприклад, менеджер відділу постачання очікує о 14 год. прибуття вантажного автомобіля на туристичну фірму. До цього моменту він повинен виконати певний комплекс логістичних операцій в інформаційному потоці: зателефонувати на склад і впевнитись у тому, що комірник знаходиться на своєму робочому місці; попередити комірника про прибуття машини; замовити на складі автозавантажувач і вантажників, якщо на складі відсутні техніка і обслуговуючий персонал; подбати про чай (каву) для водія, а якщо необхідно, то і про виділення місця в готелі для нього; дізнатися у постачальника про час виїзду машини або про її місце знаходження, номер автомобіля, канал зв'язку з водієм, маршрут, пункти зупинки та ін.

6. Правило витрат - визначає, що витрати на організацію і управління потоком необхідно робити мінімальними, а на інформаційних витратах при плануванні руху економити не варто. Наприклад, економічно вигідно використовувати малогабаритні автобуси на маршрутах з нестабільним пасажиропотоком, але при підписанні вигідної фінансової угоди нерозумно заощаджувати на відрядженні, яке дасть чітку відповідь на питання, чи існує дана фірма за вказаною адресою.

Для управління туристичною логістичною системою на підприємствах туріндустрії може бути створена служба логістики як складова частина блоку управління. Завданням такої служби має бути збір і аналіз відповідної внутрішньої та зовнішньої інформації (релевантних ендо- та екзогенних інформаційних потоків), надання рекомендацій керівному складу блоку управління - директору, його заступникам та іншим керівникам - щодо безпосереднього управління матеріальним та фінансовим потоками.

Працівники служби логістики повинні мати повноваження на запит та отримання будь-якої інформації від елементів туристичної системи.

Крім того, вони збирають і аналізують зовнішню інформацію, яка може містити відомості про:

- кон'юнктуру туристичного закордонного ринку та товарів, що використовуються в туристичній діяльності (ціни, кредитні ставки, конкуренти, попит та пропозиція і т. ін.);
- тенденцію розвитку ринків;
- інфраструктуру туристичного комплексу (характеристики доріг, мостів, мотелів, фінансових установ і т. ін.);
- криміногенну ситуацію в регіоні та інше.

Створення такої служби потребує від керівництва значних коштів і певних зусиль по налагодженню комунікацій між логістиками і іншими елементами туристичної фірми. При невеликих масштабах діяльності фірми функції служби логістики може виконувати логістик-менеджер, основною задачею, якого буде диспетчеризація логістичних процесів.

Контрольні запитання і практичні завдання

1. Які можливості для розвитку туризму відкриває застосування Інтернет-технологій?
2. Охарактеризуйте систему автоматизації управління в туризмі.
3. Створіть власний макет головної сторінки web-сайту туристичної фірми, що спеціалізується на організації в'їзного туризму в Україні.
4. Що таке логістика? Яку роль вона відіграє в процесі управління туристичною фірмою?
5. Розкрийте сутність поняття "логістичний потік".
6. Яку роль відіграють ресурси в логістичній системі?
7. Що таке логістична операція? Чим вона відрізняється від технологічної операції?
8. Яка роль логістики у підвищенні ефективності роботи туристичних фірм?
9. Коли необхідно застосовувати системний підхід у логістиці?
10. Дайте визначення системи. У чому полягає різниця між системою і логістичною системою?
11. З яких підсистем складається логістична туристична система?
12. Які ознаки дозволяють виокремити систему із зовнішнього економічного середовища?
13. На яких принципах базується ефективне управління логістичними потоками?
14. Яких правил треба дотримуватись при управлінні логістичними потоками?
15. Які функції виконує служба логістики в туристичній фірмі?

Рекомендована література

1. Буряк Л.Д. Фінансовий менеджмент у малому бізнесі: Навч.-метод. посібник для самост. вивчення дисципліни [Текст] / Л.Д.Буряк; Київський національний економічний ун-т. - К.: КНЕУ, 2002.
2. Войчак А.В. Маркетинговий менеджмент: Навч.-метод. посіб. для самост. вивчення дисципліни [Текст] / А.В. Войчак; Київський національний економічний ун-т. - К.: КНЕУ, 2000.
3. Герасименко В.Г. Основи туристичного бізнесу [Текст] / В.Г.Герасименко. - Одеса: Чорномор'я, 1997.
4. Карпов А.В. Психология менеджмента: Учеб. пособие для студ. вузов [Текст] / А.В.Карпов. - М.: Гардарики, 2003.
5. Карпов В.А., Кучеренко В.Р. Маркетинг: прогнозування кон'юнктури ринку: Навч. посіб. для студ. екон. спец. вузів [Текст] / В.А.Карпов, В.Р.Кучеренко. - К.: Знання, 2001.
6. Ветитнев А.М. Маркетинг санаторно-курортных услуг [Текст] / А.М.Ветитнев. - М.: Изд-во "Медицина", 2001.
7. Восколович Н.А. Маркетинг туристских услуг [Текст] / Н.А.Восколович - М.: Теис, 2002.
8. Котлер Ф., Боуэн Дж., Мейкенз Дж. Маркетинг. Гостеприимство. Туризм. [Текст] / Ф.Котлер, Дж.Боуэн, Дж.Мейкенз - М.: ЮНИТИ, 2003.
9. Худо В.В. Інформаційні технології в управлінні туризмом [Текст] / В.В.Худо. - Трускавець, 2000. - С. 161-166.
10. Гуляев В.Г. Новые информационные технологии в туризме [Текст] / В.Г.Гуляев. - М.: ПРИОР, 1999. - 144с.
11. Мальська М.П., Антонюк Н.В., Ганич Н.М. Міжнародний туризм і сфера послуг: Підручник [Текст] / М.П.Мальська, Н.В.Антонюк, Н.М.Ганич. - К.: Знання, 2008. - 661 с.
12. Сайт компанії "Парус" [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.parus.ua
13. Компьютерные программы для автоматизации туристических фирм [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://www.tours.ru/soft/
14. Аникин Б.А. Логистика: Учебн. пособ. [Текст] / Б.А.Аникин. - М.: Инфра, 2003. - 350 с.
15. Миротин Л.Б. Логистика: Учебн. пособ. [Текст] / Л.Б. Миротин. - М.: Инфра, 2003. - 196 с.
16. Неруш Ю.М. Логистика: Учебн. пособ. [Текст] / Ю.М. Неруш. - М.: ЮНИТИ, 2000. - 386 с.

<<< назад | зміст | вперед >>>




Все о туризме - Туристическая библиотека
На страницах сайта публикуются научные статьи, методические пособия, программы учебных дисциплин направления "Туризм".
Все материалы публикуются с научно-исследовательской и образовательной целью. Права на публикации принадлежат их авторам.