<<< назад | зміст | вперед >>>

В’їзний туризм

Розділ ІV. Потенціал розвитку в’їзного туризму в Україні

§4.3. Туристично-інфраструктурний потенціал розвитку в’їзного туризму в Україні

§4.3.1. Готелі та подібні до них заклади розміщення

Відповідно до міжнародної класифікації, різноманітність засобів розміщення не обмежується готелями та закладами готельного типу. Подібні послуги можуть надаватися оздоровчо-лікувальними закладами, закладами відпочинку, оздоровчими таборами, туристичними транспортними засобами (круїзні судна, туристичні потяги), кемпінговими комплексами тощо. Проте, в останніх розміщення є другорядною послугою, спеціалізуються ж вони на оздоровленні, лікуванні, організації екскурсій, відпочинку та інших видах діяльності. В останні десятиліття в умовах високої конкуренції з іншими закладами розміщення готелі теж суттєво диверсифікували набір послуг, почали з'являтися нові види готельних закладів: різот-готелі, бутік-готелі, готелі клубного типу тощо, але основною послугою, на наданні якої вони спеціалізуються, є розміщення.

Готелі та подібні заклади залишаються основними підприємствами надання послуг розміщення іноземним громадянам в Україні. Так, в 2007 р. послугами готельних закладів скористалось 953 тис. іноземців, тоді як у санаторно-курортних та оздоровчих закладах розмістилися 412 тис. В 2007 р. іноземці складали п'яту частину обслуговуваних у готелях осіб, що принесло країні 140 млн. доларів прибутку. Це говорить про те, що готельне господарство є однією з найважливіших складових туристичної індустрії України.

У 2007 р. в Україні налічувалось 1420 готельних підприємств на 135,2 тис. місць. Житлова площа усіх номерів (а їх того року налічувалось 51012) становила 1314 тис. м². За типами готельні підприємства розподілялись наступним чином: 812 об'єктів або 57% їх кількості становили готелі, 42 (2,9%) - молодіжні турбази та гірські притулки, 19 (1,3%) - мотелі, 9 (0,6%) - кемпінги, решта 538 (38,8%) числились як інші альтернативні заклади готельного типу. Розподіл номерного фонду за типами готельних закладів в загальних рисах повторював це співвідношення: найбільшу частку номерів (82% їх загальної кількості) мали готелі, на молодіжні турбази і гірські притулки припадало 3,9%, на кемпінги - 1,3%, мотелі - 1,0%, решту 11,8% номерів містили інші заклади готельного типу.

З номерів загального готельного фонду найбільша частка (42%) припадала на двомісні номери. Це справедливо для усіх типів готельних закладів, окрім готельно-офісних центрів. Майже однакову частку мали одномісні (20%) та багатомісні (21%) номери. Причому, найбільшою (58%) частка одномісних номерів була в загальній кількості номерів готельно-офісних центрів. Більше ніж четверта частина номерів у готелях - одномісні. Багатомісні номери мали значну частку в інших альтернативних закладах розміщення (49%), молодіжних турбазах і гірських притулках (28,6%), кемпінгах (22,3%), що відображає специфіку їх функціонування. Досить значною була частка номерів типу "люкс" та "напівлюкс", відповідно, 7 та 9%. Найбільшу їх частку в загальній структурі мали кемпінги, мотелі, готелі та готельно-офісні центри (рис. 4.12).

Рис. 4.12. Розподіл номерів в готельних закладах

За регіонами заклади готельного господарства розташовані нерівномірно (табл. 4.1).

Таблиця 4.1

Готелі та заклади готельного типу в Україні, 2007 р.

	Кількість закладів		В них номерів		Житлова площа номерів		Коефіцієнт використання місткості
	од.	%	од.	%	тис. м2	%
Україна	1420	100	135199	100	1314	100	0,29
АРК	83	5,8	14012	10,4	134	10,2	0,26
Вінницька	23	1,6	1553	1,1	16	1,2	0,37
Волинська	28	2,0	2075	1,5	20	1,5	0,57
Дніпропетровська	107	7,5	10924	8,1	97	7,4	0,27
Донецька	70	4,9	5805	4,3	70	5,3	0,23
Житомирська	42	3,0	3627	2,7	33	2,5	0,20
Закарпатська	45	3,2	3801	2,8	38	2,9	0,28
Запорізька	32	2,3	2427	1,8	27	2,1	0,36
Ів.-Франківська	34	2,4	2899	2,1	27	2,1	0,18
Київська	35	2,5	2233	1,7	19	1,4	0,38
Кіровоградська	16	1,1	1134	0,8	9	0,7	0,23
Луганська	83	5,8	4722	3,5	44	3,3	0,20
Львівська	128	9,0	9780	7,2	91	6,9	0,21
Миколаївська	84	5,9	11235	8,3	78	5,9	0,17
Одеська	80	5,6	7425	5,5	85	6,5	0,27
Полтавська	43	3,0	2632	1,9	25	1,9	0,28
Рівненська	23	1,6	2675	2,0	24	1,8	0,21
Сумська	39	2,7	2446	1,8	21	1,6	0,21
Тернопільська	37	2,6	4298	3,2	31	2,4	0,23
Харківська	48	3,4	3360	2,5	47	3,6	0,32
Херсонська	38	2,7	4590	3,4	33	2,5	0,20
Хмельницька	27	1,9	1750	1,3	19	1,4	0,37
Черкаська	53	3,7	3960	2,9	31	2,4	0,17
Чернівецька	27	1,9	4678	3,5	33	2,5	0,17
Чернігівська	62	4,4	3486	2,6	33	2,5	0,3
м.Київ	123	8,7	16377	12,1	218	16,6	0,64
м.Севастополь	10	0,7	1295	1,0	13	1,0	0,40

Згідно даних, наведених в таблиці, у 2007 р. найбільшу кількість готелів мали Львівська область, м.Київ, Дніпропетровська, Миколаївська, Луганська області та АР Крим. Найбільший номерний фонд мали м.Київ, АР Крим, Миколаївська, Дніпропетровська та Львівська області. Найбільшу житлову площу - готелі м.Києва, АР Крим, Дніпропетровської, Львівської та Одеської областей. Ці регіони впливають на формування рейтингів туристичних районів за наявністю закладів готельного господарства (табл. 4.2).

Таблиця 4.2

Рейтинги туристичних районів України за розвитком готельного господарства.

Рейтинг	Кількість закладів	Кількість номерів	Житлова площа номерів
1	Столичний	Столичний	Столичний
2	Карпатський	Карпатський	Карпатський
3	Причорноморський	Причорноморський	Причорноморський
4	Донецький	Кримський	Кримський
5	Слобожанський	Придніпровський	Донецький
6	Придніпровський	Донецький	Придніпровський
7	Волинський	Слобожанський	Слобожанський
8	Кримський	Волинський	Волинський
9	Подільський	Подільський	Подільський
10	Приазовський	Приазовський	Приазовський

В них перші позиції займають Столичний, Карпатський та Причорноморський регіони, багаті природними і соціально-культурними туристичними ресурсами. Високі рейтинги Столичного регіону пов'язані ще і з його особливим статусом, та наслідками, що з цього випливають: адміністративним значенням, високим рівнем ділової активності, насиченим культурним життям тощо. Порівняно невисокі позиції Кримського району пояснюються не стільки невеликою кількістю готелів, хоча й цей факт має місце, скільки його складом, до якого входить лише одна республіка та м. Севастополь. Досить високі рейтинги у промислово розвинених районів - Донецького й Придніпровського, що відрізняються високим рівнем ділової активності. Останні місця займають Подільський та Приазовський райони, що говорить не на користь використання їх значного соціально-культурного та природного рекреаційного потенціалу.

Коефіцієнти використання місткості українських готелів значно варіюють: від 0,64 у м.Київ, 0,57 у Волинській, 0,38 - у Київській, до 0,17 у Миколаївській, Черкаській і Чернівецькій областях. Попри сезонність, на заповнення українських готелів впливає епізодичний інтерес з боку туристів, зокрема, іноземних. Такі буми спостерігались під час фіналу конкурсу "Євробачення", помаранчевої революції. Значний приплив іноземних туристів очікується і в зв'язку з проведенням Європейського чемпіонату з футболу у 2012 р. Подібні буми яскраво виявляють проблеми, що стоять перед українською індустрією туризму, зокрема, готельним господарством. Більшу частину часу ринок гостинності залишається ненасиченим, тоді коли під час бумів катастрофічно не вистачає місць у закладах розміщення.

І дійсно, з одного боку Україна значно відстає від європейських країн за рівнем розвитку готельного господарства (табл. 4.3).

Таблиця 4.3

Показники розвитку готельного господарства в деяких країнах Європи, 2006 р.

Країни Показники	Німеччина	Франція	Іспанія	Польща	Україна
Кількість закладів, тис. шт.*	36,2	18,1	18,3	2,3	0,8
Кількість місць, тис. од.*	1631	1254	1615	178	74
Кількість іноземних туристів, що відвідали країну, млн. осіб**	53,3	78,0	58,0	15,7	0,29
Кількість місць у готелях на 1000 іноземних туристів, од.	31	16	28	11	25
Прибуття у готелі резидентів та нерезидентів, млн. осіб*	97,0	106,7	81,8	11,3	3,5
Загальний час перебування приїжджих у готелях, тис. людино-діб*	208,2	197,4	267,0	21,8	9,2
Коефіцієнт використання місткості	0,35	0,43	0,45	0,34	0,34

Примітка. * За даними статистичного збірника "Туризм в Україні [Текст]. - К.: Держкомстат, 2008. - 217 с."
** За матеріалами сайту www.protourism.com.ua

Для порівняння невипадково було обрано саме ці країни: Франція - світовий "рекордсмен" з відвідуваності іноземними туристами, Іспанія, Німеччина теж серед європейських та світових лідерів за обсягами розвитку в'їзного туризму, Польща - найближчий сусід України - останніми роками розпочала активну діяльність з розвитку туризму. За площею території Україна випереджає ці держави, кількість населення України більша за кількість населення Іспанії і Польщі. В той час як за кількістю готелів вона поступається першій майже у 23 рази, а другій - у 3. Далеко позаду Україна і за кількістю місць у готелях. Проте, якщо взяти до уваги коефіцієнти використання місткості готелів та рівень забезпеченості місцями у готелях іноземних туристів, то виявиться, що рівень забезпеченості країни готелями відповідає потребам.

А отже, готелі, що планується звести та реконструювати до чемпіонату (а це 143 нові готелі, у тому числі, 54 п'ятизіркових, 67 - чотирьохзіркових, 22 - тризіркових, а також 136 реконструйованих готелів) після масових заходів неминуче опиняться перед проблемою використання наявного номерного фонду. Для пом'якшення такої ситуації для забезпечення потреби в розміщенні футбольних болільників планується залучати реконструйовані студентські гуртожитки, які згодом використовуватимуться за призначенням, проте, це не вирішить проблему. В даній ситуації необхідно використати свій шанс і активізувати використання наявного туристичного потенціалу, поліпшувати умови для розвитку туризму, у тому числі, в'їзного, формувати позитивний імідж України, тим більше, що Україна планує і надалі розвивати туристичну сферу.

З метою підвищення рівня туристичного обслуговування, сприяння споживачам у свідомому виборі туристичних послуг, забезпечення рівних можливостей суб'єктам туристичної діяльності на ринку туристичних послуг, забезпечення захисту прав і законних інтересів, життя, здоров'я та майна громадян, підвищення рівня екологічної безпеки об'єктам туристичної інфраструктури, у тому числі і готелям, на добровільних засадах присвоюються категорії якості та рівня обслуговування ⁸.

На даний час в Україні нараховується 117 тризіркових, 64 чотирьохзіркових та 6 п'ятизіркових готелів ⁹ (табл. 4.4).

Таблиця 4.4

Кількість 3, 4 та 5-зіркових готелів за регіонами України

	3-зіркові готелі	4-зіркові отелі	5-зіркові готелі
Україна	117	64	6
АРК	21	10	-
Вінницька	3	-	-
Волинська	3	2	-
Дніпропетровська	5	2	-
Донецька	2	1	1
Житомирська	-	-	-
Закарпатська	4	6	-
Запорізька	3	-	-
Ів.-Франківська	3	-	-
Київська	3	1	-
Кіровоградська	2	-	-
Луганська	4	1	-
Львівська	16	13	1
Миколаївська	3	-	-
Одеська	6	10	1
Полтавська	2	1	-
Рівненська	-	-	-
Сумська	1	-	-
Тернопільська	3	-	-
Харківська	3	2	-
Херсонська	1	-	-
Хмельницька	3	3	-
Черкаська	3	-	-
Чернівецька	2	1	-
Чернігівська	-	1	-
м.Київ	13	10	3
м.Севастополь	8	-	-

Найбільше готелів, яким присвоєно вищу категорію, знаходиться у визнаних туристичних регіонах України та столиці: тризіркових - у АР Крим, Львівській області та м. Київ, чотирьохзіркових - у Львівській, Одеській областях, АР Крим та м.Київ. П'ятизіркові готелі - "Донбас-Палас" у Донецьку, "Отрада" у Одесі, "Ріксос-Прикарпаття" у Трускавці, "Опера", "Прем'єр-Палас" і "Хаят-Рідженсі" у Києві.

Разом з тим, існуюча інфраструктура туризму ще не відповідає вимогам міжнародних стандартів. У більшості готелів відсутні сучасні засоби зв'язку та комунікацій, конференц-зали з відповідною аудіовізуальною технікою та технічними засобами для синхронного перекладу. З 812 українських готелів лише 256 обладнані автостоянками, 581 - ресторанами, 235 - саунами, лазнями чи басейнами.

В Україні поширюється така важлива тенденція, як створення міжнародних готельних мереж, які дозволяють просувати на світовий туристичний ринок високі стандарти обслуговування. Вже створено першу національну мережу "Прем'єр Готелз", до складу якої входять 6 готелів, що функціонують у Києві, Львові, Мукачево, Одесі і Харкові. В умовах практично відсутньої конкуренції на ринок готельних послуг України намагаються увійти й міжнародні мережі "Хаят", "Маріотт", "Хілтон", "Шератон" та інші.

Отже, стан готельної інфраструктури поки що не відповідає туристично-ресурсному потенціалу країни і вимагає поліпшення і приведення до міжнародних стандартів, інакше, за умови покращення інвестиційного клімату і активізації туристичної діяльності, вітчизняна готельна індустрія буде витіснена значно сильнішими конкурентами.

<<< назад | зміст | вперед >>>