<<< назад | зміст | вперед >>>

В’їзний туризм

Розділ ІV. Потенціал розвитку в’їзного туризму в Україні

§4.2. Туристично-ресурсний потенціал розвитку в’їзного туризму в Україні

§4.2.2. Волинський туристичний район

До складу Волинського туристичного району входять Волинська, Рівненська та Житомирська області. Площа району - 70,0 тис. км² або 11,6 % загальної території України. В районі проживає 3527 тис. населення. Показник урбанізації - 51,8%. Характерними особливостями району є північно-західне його положення, сусідство з Польщею та Білоруссю, порівняно слабка господарська освоєність, пов'язана з відсутністю значних покладів корисних копалин, що слугували б основою для промислового розвитку, та невеликою родючістю ґрунтів, що стримує сільськогосподарське освоєння даних територій. Разом з тим, значний туристично-ресурсний потенціал району, його прикордонне положення, транзитні транспортні магістралі відкривають значні перспективи для розвитку рекреаційної господарської діяльності, зокрема, в'їзного туризму.

Природні туристичні ресурси. Поверхня Волинського туристичного району рівнинна. Північна частина лежить в межах Поліської низовини, плоску поверхню якої в межах Волинської та Рівненської областей дугою перетинають окремі ізольовані горби Волинського пасма, а в межах Житомирської області урізноманітнюють пасма, горби та скелі Словечансько-Овруцького кряжа. Південна частина Волинської та Рівненської областей зайнята Волинською височиною, поверхня якої густо порізана неглибокими балками та річковими долинами. Північний захід, центральну та південно-західну частину Житомирської області займають хвилясті, порізані досить глибокими ярами та балками, де подекуди відслонюються кристалічні породи Українського щита, рівнини Придніпровської височини. Об'єктами інтересу туристів можуть бути десятиметрові базальтові стовпи в кар'єрах біля с.Базальтового та гранітні скелі с.Губків Рівненської області.

Помірно-континентальний клімат з вологим нежарким літом і м'якою зимою дозволяє організовувати в районі досить широкий спектр видів рекреаційної діяльності. Густа річкова мережа представлена як великими, так і малими річками, основними з яких є Прип'ять та її притоки: Случ, Горинь, Стохід, Турія, Уборть, Уж, а також притока Дніпра - Тетерів. Незамулені, чисті рівнинні річки з повільною течією - цінний рекреаційний ресурс, який може використовуватись для організації водного туризму та купання у період з травня по вересень. Родзинкою району є його чисті озера. Їх в районі більше 500, найбільші з яких - Світязь, Пулемецьке, Луки, Нобель, Біле, Нечимне.

Наразі популярністю для масового відпочинку користуються Шацькі озера (Волинська область), мальовничі береги Тетерева (між селами Тригір'я та Дениші), Іршанського та Хрінницького водосховищ, Случі (території Березнівського району, прилеглі до річки, навіть дістали назву "Надслучанська Швейцарія") та Замчиського, озер Нобель та Біле (Рівненська область).

На території Волинського туристичного району є джерела мінеральних вод, які можна використовувати для лікування та профілактики захворювань шлунково-кишкового тракту та опорно-рухового апарату, регуляції обмінних процесів організму, виведення радіонуклідів. З донними відкладами озер пов'язані родовища лікувальних грязей: Погулянківське, Вичавки - у Рівненській та Журавицьке і Шацьке на Волині, які також можуть використовуватись у лікувальних цілях.

Волинський туристичний район лежить в межах природних зон мішаних лісів та лісостепу, що визначає багатство та різноманітність рослинного покриву та фауни. Лісами вкрито 32,9% території району. Основні з лісоутворюючих порід - сосна і ялина - мають фітонцидні властивості, що використовуються у лікуванні та профілактиці хвороб органів дихання та нервової системи.

Поліська земля - місце поширення значної кількості лікарських трав, що можуть бути як основою застосування фітотерапії у санаторно-курортній справі, так і об'єктом промисельного туризму. Великі ділянки лісу, зайняті ягідниками та грибоносними площами, є привабливими для тих, хто надає перевагу відпочинку в лісі.

З тварин, що мають значення для організації промисельного туризму, водяться борсук, вовк, лисиця, заєць, білка, куниця, видра, норка, бобер, ондатра. Водойми багаті рибою.

В рекреаційних цілях можуть використовуватись об'єкти природно-заповідного фонду, найбільш значущими серед яких є Шацький національний природний парк, Луцький ботанічний сад, Надслучанський регіональний ландшафтний парк, Поліський природний заповідник, Рівненський природний заповідник та ін.

Соціально-культурні туристичні ресурси. Архітектурна спадщина Волинської області формувалась впродовж віків, чим пояснюється різноманітність стилів її архітектурних пам'яток. Найбільш насиченим архітектурними пам'ятками містом області є обласний центр - м.Луцьк. З-поміж визначних архітектурних споруд міста слід згадати Луцький замок ХІІ-ХІVст., будівлі численних католицьких монастирів ХVІІІ ст., колишню синагогу, Покровську та Хрестовоздвиженську церкви ХVІІст., оборонну вежу князів Чарторийських ХV ст., житлові будинки ХVІ-ХІХ ст..

Інші населені пункти Волинської області теж характеризуються значним соціально-культурним рекреаційним потенціалом. Серед них Володимир-Волинський (Василівська церква ХІІІ-ХІV ст., костели Йоакима й Анни та послання апостолів ХVІІІ ст., Миколаївська церква та Успенський собор ХІІ ст., земляні вали замку Х-ХІV ст.), на території якого було створено державний історико-культурний заповідник "Стародавній Володимир"; м. Берестечко (Каплиця Фекли - ХVІІ ст., Троїцький костел ХVІ ст., в якому знаходиться музей битви під Берестечком, мурований стовп ХVІ ст.); смт Олика (замок ХVІ ст., Петропавлівський ХV ст. та Троїцький ХVІ ст. костели, Стрітенська церква ХVІІІ ст.). Об'єктами паломництва є монастирі у с. Зимне, Жидичин. Чудові зразки культових споруд збереглись у Ковелі, Любомлі, Старій Вижівці, Голобах. У селі Колодяжне функціонує літературно-меморіальний музей, присвячений найвідомішій представниці області - Лесі Українці, котра деякий час жила тут з родиною. Село Павлівка зберігає пам'ять про свого знаменитого уродженця - польського вченого Т.Чацького, а також про міжетнічні сутички кінця Великої вітчизняної війни. На знак скорботи про ці трагічні події та примирення між народами тут було відкрито українсько-польський меморіал "Пам'ять. Скорбота. Єднання", що може бути дистинацією (метою, місцем призначення) для польських туристів.

На території Рівненської області збереглися оборонні та монастирські споруди, що лічать свій час із середніх віків, архітектурні споруди культового призначення ХVІІ-ХХ ст., що належать різним конфесіям, житлові будинки та споруди громадського призначення ХVІІ-ХХ ст. Обласний центр має небагату архітектурну спадщину, представлену греко-католицькою Свято-Успенською церквою, Воскресенським собором, будинком театру та колишньої гімназії.

На противагу Рівному, більш цінними архітектурно-історичними ресурсами володіють районні центри Дубно та Острог - одні з найстаріших міст України. Серед пам'яток Дубна - замок князів Острозьких ХІV ст., Спасо-Преображенський собор ХVІІ ст., Георгіївська церква ХVІІІ ст., монастирі бернардинців та кармеліток ХVІІ ст. В Острозі варто подивитися замок князів Острозьких ХІV ст., вежі, що колись входили до системи міських оборонних споруд, Успенський костел та Богоявленську церкву ХV ст., колишню синагогу ХVІІ ст., костел монастиря капуцинів ХVІІІ ст. На території цих міст створено державні історико-культурні заповідники. Свідком трагічної поразки козаків в битві під Берестечком стали околиці села Пляшева, де на згадку про криваві події на поч. ХХ ст. зведено Георгіївську церкву-мавзолей та перенесено дерев'яну Миколаївську церкву, в якій Б.Хмельницький отримав благословення на битву. На увагу туристів заслуговують монастирі в Дермані Другій та Межирічі, руїни замку, костел та церква у Клевані та Корці. В області свого часу побували діячі зарубіжної культури: російський першодрукар І.Федоров, російські письменники О.Купрін, О.Толстой, В.Короленко, польська письменниця В.Василевська.

Значна частина архітектурно-історичних ресурсів Житомирської області зосереджена в обласному центрі. Серед них кафедральний собор св. Софії, будинок магістрату, семінарський костел, келії єзуїтського монастиря ХVІІІ ст., Свято-Преображенський собор, комплекс споруд поштової станції ХІХ ст. Кількістю архітектурних пам'яток вирізняється Бердичів, що в середині ХІХ ст. був п'ятим за чисельністю населення містом України. Кармелітський монастир, Свято-Миколаївська церква, костел св. Варвари, в якому вінчалися О. де Бальзак з Е.Ганською, входять до числа пам'яток, які показують туристам, що мандрують краєм. З іменем знаменитого французького письменника пов'язаний також маєток його дружини у с.Верхівня. Палац з кімнатами, в яких жив і працював Бальзак, старовинний парк, родинний костел Ганських-Ржевуських повертають відвідувачів у часи, коли творив письменник. З іменем іншої видатної поетеси - Лесі Українки - пов'язані пам'ятки Новоград-Волинського та Баранівки. Старовинні садиби, палаци й парки, придатні для організації екскурсій для іноземних туристів, збереглись у Андрушівці, Ліщині, Новій Чарториї.

З Житомирщиною пов'язано багато під час трагічних подій в історії України: жорстока розправа княгині Ольги в Іскоростені (сучасний Коростень) - древлянській столиці - за вбитого чоловіка, страта близько трьох тисяч козаків у Кодні. В регіоні зосереджена значна кількість унікальних музеїв - дорогоцінного та виробного каміння у Володарськ-Волинському, музей порцеляни в Баранівці, музей гірничо-збагачувального комбінату в Іршанську, музей образотворчого мистецтва у Кмитові. Визначними культовими спорудами відомі Любар, Овруч, Тригір'я (рис. 4.2).

Рис. 4.2. Соціально-культурний ресурсний каркас території Волинського туристичного району

<<< назад | зміст | вперед >>>