<<< назад | зміст | вперед >>>

В’їзний туризм

Розділ ІІІ. Специфіка організації та технології в’їзного туризму

§3.4. Договірні відносини при здійсненні туристичної діяльності

§3.4.3. Варіанти угод між туроператором та залізничною компанією

Існує декілька варіантів угод між туроператором та залізничною компанією: замовлення місць у регулярних потягах, організація чартерних потягів та спеціальних туристських потягів.

Перевезення туристів графіковими (регулярними) потягами здійснюються на правах звичайних пасажирів по залізничних квитках. За винятком приміських потягів, квитки оформляються на спеціальних типових формулярах (бланках).

Пасажир, купуючи квиток або проїзний документ, здійснює акт беззастережного приєднання до правил перевезення пасажирів і їхнього багажу, установлених на даній дорозі (трамваї, метро). Tіcket stock - бланк або формуляр квитка, що може містити різні графи про зміну, підтвердження квитка, а також різні штампи, що підтверджують його дійсність.

У квитку в загальному випадку вказуються:

- перевізник;
- станція відправлення (departure cіty);
- станція призначення (arrіval cіty);
- дата початку подорожі, поїздки, перевезення (DOT - Date of Travel);
- час відправлення (tіme departure);
- код і номер потяга;
- тип і номер вагона, місце пасажира;
- сума, сплачена за квиток;
- прізвище пасажира (для потягів далекого прямування);
- стать і номер паспорта пасажира (для міжнародних рейсів).

Оплата таких рейсів здійснюється на основі встановлених залізницею тарифів і зборів. Залізничні пасажирські тарифи - встановлена плата за проїзд пасажирів, перевезення вантажів і багажу. Тариф складається з вартості прямої плацкатри (вартості проїзду на місці для сидіння у загальному пасажирському вагоні) та доплати за додатково надані послуги (за швидкість, за проїзд у вагонах і потягах більш дорогих категорій, за провіз багажу і вантажобагажу).

Загальний пасажирський тариф (пряма плацкарта) утворений таким чином, що абсолютна вартість проїзду зі збільшенням дальності поїздки зростає, однак, зі збільшенням відстані, вартість одного пасажиро-кілометра знижується. Це надає пасажирам, що їдуть на великі відстані, суттєву пільгу у вартості проїзду. Доплата за швидкість враховує, що вартість проїзду у швидкому поїзді вища на 10-12 %, також враховується тип вагону (плацкартний, купейний 2-, 3-, 4-місні купе, м'який і ін.). Вартість проїзду у вагонах "пульман" (СВ) і вагонах міжнародного класу вища на 40-45 %. Тариф для проїзду дітей у віці від 5 до 10 років встановлений у розмірі однієї чверті вартості квитка для дорослого. Однак, це не поширюється на вартість плацкарти.

Позарейсові (чартерні) потяги - це спеціально призначені поза регулярним розкладом замовні потяги. До спеціальних потягів часто відносяться туристсько-екскурсійні потяги, що також проїжджають поза регулярним розкладом за спеціально для них прокладеними нитками маршрутів і графіками руху, складеними з урахуванням вікон у регулярному розкладі й ексурсійно-туристичних цілей. До позарейсових потягів також відносяться так звані вивізні потяги - такі, що організовуються поза графіком у період масових свят, національних і міжнародних змагань і ігор, а також для вивозу техніки і людей на збори, сільськогосподарські й інші роботи.

При наявності стійкого пасажиропотоку призначається рейсовий маршрут у визначеному напрямку, в середньому, до 17 вагонів, при великому потоці кількість вагонів на напрямку може бути збільшена до 25. Однак, для обслуговування таких составів необхідні довгі платформи. При недостатності пасажирів у напрямку встановлюються один або кілька вагонів, що на вузловій станції по маршруту відчіплюються від основного состава і доставляються до місця призначення місцевим рейсом, що може складатися з декількох вагонів.

Перевезення пасажирів і товаробагажу, здійснювані по території не менш ніж двох країн на тих самих умовах і по одному проїзному або перевізному документу, іменують перевезеннями в прямому міжнародному пасажирському сполученні (існують ще так звані пересадні і перевантажувальні сполучення, коли пасажири пересаджуються на прикордонних станціях, а багаж і товаробагаж перевантажуються з вагонів залізниці однієї країни у вагони залізниці іншої країни). Туристів, як правило, перевозять у вагонах і потягах прямого міжнародного безпересадочного сполучення.

Спеціальні туристські потяги використовуються під час організації залізничних турів. Стандартні залізничні тури можна умовно розділити на три самостійні категорії:

- одноденні;
- нетривалі (2-3 доби);
- багатоденні (від 5 днів і більше).

Одноденні тури починаються вранці і закінчуються ввечері того ж дня. У дорозі туристи розташовуються за столиками вагонів-ресторанів. По шляху вони можуть не тільки зайвий раз перекусити, але і подивитися виступ естрадних і циркових артистів. Туристів довозять до якоїсь конкретної станції, де для них підготовлена спеціальна програма. Це може бути екскурсійна поїздка або ж пікнік на природі. Найчастіше пасажири мають можливість поєднати корисне з приємним.

Під час дво- тридобових залізничних турів пасажири проживають в окремих купе. Поїздки традиційно складені з таким розрахунком, щоб уночі, коли усі сплять, потяг знаходився в шляху. Вдень же туристи зайняті на всіляких екскурсійних заходах.

Графік руху потягів, що обслуговують багатоденні поїздки, відрізняється великою розмаїтістю. В залежності від маршруту й екскурсійної програми туристи часто знаходяться в шляху і у денний час. Як показує практика, щоб мандрівники не стомилися, між двома пунктами турпоїзд повинен йти без зупинок не більш ніж півтори доби. Тривалі денні переходи плануються, як правило, у тих випадках, коли на шляху прямування відкриваються цікаві краєвиди і ландшафти. Втім, в окремих випадках передбачаються і короткочасні "зелені стоянки" безпосередньо в лісі або в горах, на березі моря або великого озера.

Туристські потяги в побуті називають "готелями на колесах". Дійсно, незважаючи на обмежені строгими стандартами залізниці габаритні розміри вагонів, їхній комфортабельності і внутрішньому дизайнові можуть позаздрити багато стаціонарних готелів. У кожнім купе, загальне число яких у спальному вагоні звичайно не перевищує восьми, проживає не більше двох осіб. У залежності від категорії потягу купе обладнуються двома односпальними (вертикально або горизонтально розташованими) або одним двоспальним ліжком, кондиціонерами, письмовим столом, телефоном, телевізором. Туалетна і душова кімнати можуть бути на весь вагон або ж персонально на один-два номери. До складу туристського потягу входять також кілька вагонів-ресторанів, вагон-салон (що використовується як бібліотека, місце для карточних ігор або переговорів, відпочинку), конференц-вагон (він же лекторій, дискотека або ж відеосалон), а також "дитячий вагон" або "зал рухливих ігор".

Туристсько-екскурсійні потяги формуються на підставі укладеного договору між туристичною фірмою і керівництвом залізниці. Призначення потягів визначається після укладання договору й виплати належних платежів.

Туристична фірма домовляється з керівництвом (відділенням) дороги про виділення состава на певний строк. Для цього пишуть лист на ім'я начальника пасажирської служби з проханням про виділення такого состава. На листі він дає згоду і вказує конкретні терміни виділення потягу.

Проходження турпоїздів з одного пункту екскурсійного обслуговування в інший, як правило, повинне здійснюватися в нічний час із зупинками тільки для технічних потреб. Після перерахування платежів, передбачених договором, але не пізніше ніж за 20 днів до відправлення потягу, керівництво дороги його відправлення дає адресну телеграму всім керівництвам доріг слідування і копії: туристичній фірмі, що організує турмандрівку, а також підприємствам, що братимуть участь в обслуговуванні туристів на маршруті. У телеграмі повинні бути схема і розклад прямування поїзда з указівкою часу і пунктів передачі з дороги на дорогу, порядку і часу подачі состава в пункти посадки і призначення, а також пунктів додаткового постачання паливом і водою в шляху проходження. Зміна затвердженого розкладу, а також маршруту проходження і часу відправлення не допускається.

При укладанні договору залізничній компанії повинні бути перераховані всі належні платежі за перевезення (оренда, проїзд і ін.) не пізніше ніж за 20 днів до відправлення турпоїзду.

Туристичній організації видаються два екземпляри договору і дві квитанції (одна - на проїзд туди - і друга - на проїзд назад), у яких указуються: маршрут прямування поїзда, пункти зупинки, вартість одного квитка, загальна кількість пасажирів і отримана сума за проїзд.

Копія договору на оренду туристсько-екскурсійного потягу з поміткою залізниці про одержання нею всіх належних платежів і квитанції зберігаються у керівника (директора) туристського маршруту і пред'являються при контролі по шляху проходження. Після закінчення рейсу директор маршруту здає ці документи в бухгалтерію туристичної організації.

Не пізніше ніж за 6 годин до відправлення потягу спеціальна комісія, що складається з представників залізниці, підприємства харчування, санітарно-епідеміологічної служби і туристичної організації, що орендує потяг (директор туру-маршруту і лікар потягу), здійснює комісійне приймання готовності потягу в рейс. Комісією складається акт приймання потягу, що передається в усі зацікавлені служби. При необхідності вживаються заходи для заміни вагонів і ін.

У вагонах повинні бути вивішений розклад руху турпоїзду, прізвища чергових провідників, начальника потяга і електромонтера. Крім того, у кожнім вагоні повинні бути вивішені: програма обслуговування ("Куточок туриста"); прізвища директора турпоїзда, інструкторів, лікаря; номер їхнього вагона і місця; номер вагона-ресторану, у якому харчуються туристи; номер зміни і час харчування.

<<< назад | зміст | вперед >>>