Воробйова О.А.
Матеріали доповідей ІІІ науково-практичної конференції
"Інформаційні технології в управлінні туристичною та курортно-рекреаційною
економікою". - Бердянськ: АУІТ "АРІУ", 2007.

Інтегральна система маркетингу рекреаційно-туристичного природокористування

Основні поняття відносно маркетингу в сфері рекреації та туризму вперше сформулював Е. Кріпендорф у 1971 р. Виходячи з його визначення, рекреаційно-туристичний маркетинг можна розуміти як систематичну зміну і координацію діяльності рекреаційно-туристичних підприємств, а також приватної і державної політики в області рекреації та туризму, здійснюваної за регіональними, національними або міжнародними планами. А виходячи з визначення на Всесвітній конференції з туризму в Манілі (1980 p.), поняття «рекреаційно-туристичний маркетинг» можна трактувати як процес планування і втілення економічних, соціальних, культурних, екологічних задумок шляхом виробництва, просування і реалізації рекреаційного або туристичного продукту, який задовольняє мету і потреби окремих осіб і організацій.

При розгляді маркетингу в сфері рекреаційно-туристичного природокористування треба враховувати відмінність цілей регіональної політики розвитку рекреаційно-туристичної сфери в регіонах різних за їх забезпеченістю територіальними, природними рекреаційно-туристичними ресурсами та за інтенсивністю розвитку в них сфери рекреаційно-туристичних товарів та послуг. В зв’язку з цим, на сьогодні вітчизняними вченими розроблено такі концепції маркетингу в сфері рекреаційно-туристичного природокористування, як:

- маркетинг рекреаційно-туристичних територій;
- маркетинг рекреаційно-туристичних ресурсів;
- маркетинг рекреаційно-туристичних послуг.

На основі аналізу зазначених концепцій маркетингу в сфері рекреаційно-туристичного природокористування, можна зробити висновок, що кожна з них досить однобічно розглядає маркетингові інструменти в сфері рекреаційно-туристичного природокористування. Саме цей висновок є поштовхом для удосконалення організаційних засад запровадження маркетингу як ринкового інструменту стимулювання природокористування, та побудови на основі цих засад інтегральної системи маркетингу рекреаційно-туристичного природокористування.

На наш погляд, маркетингу рекреаційно-туристичного природокористування можна надати наступного змісту: це система управління підприємством, що краще пристосовує виробництво, розподіл, обмін і споживання рекреаційно-туристичних товарів та послуг до вимог ринку, шляхом співробітництва з партнерами – постачальниками рекреаційно-туристичних ресурсів та первинних товарів та послуг, для забезпечення стійкого попиту на них завдяки задоволенню потреб споживачів в екологічно чистих (кінцевих) рекреаційно-туристичних товарах та послугах.

Отже, основною метою проведення маркетингу рекреаційно-туристичного природокористування на рекреаційно-туристичному підприємстві є саме задоволення потреб споживачів. При цьому ця мета є як тактичною, так і стратегічною. Саме тому, успішна робота рекреаційно-туристичного підприємства на ринку передбачає координацію діяльності з партнерами, що також, хоча й опосередковано, беруть участь в обслуговуванні клієнтів. Рекреаційно-туристичне підприємство для задоволення потреб своїх клієнтів координує дії партнерів – постачальників рекреаційно-туристичних ресурсів та первинних рекреаційно-туристичних товарів та послуг – шляхом поєднання зовнішнього та внутрішнього маркетингу.

Разом з цим, маркетинг рекреаційно-туристичного природокористування взагалі спрямований надати відповідним рекреаційно-туристичним територіям (регіонам) риси стійкої привабливості для рекреантів та туристів (не порушуючи інтересів місцевого населення) і визначає напрями й інструменти реалізації цієї привабливості.