Войнаренко М.П.
Вісник ДІТБ. Серія: Економіка, організація і управління підприємствами
(в туристичній сфері). - 2007. - №11. - С.13-19.

Кластерні моделі об'єднання підприємницьких структур у туристичній галузі та сфері розваг

У статті обґрунтована доцільність застосування кластерних технологій у виробничій та невиробничій сферах вітчизняної економіки та їх роль у реалізації програм розвитку регіонів і проведенні ефективної інвестиційної політики. Проаналізовано досвід застосування кластерних структур на Поділлі. Наведено розроблену схему кластеру сільського туризму «Оберіг». Для конкретних туристичних кластерів наведено зміст заходів, які включають сферу розваг на 2005-2006 рр.

Серед основних складових регіонального економічного зростання набуває першочергового значення проблема залучення та освоєння інвестицій у туристичну галузь і сферу розваг, особливо, якщо економічна природа регіону зумовлена закономірностями його розширеного відтворення саме через сфери надання відповідних послуг. Активізація інвестиційного процесу, з одного боку, стимулює відтворення інфраструктури згаданих галузей і зайнятості населення (робочої сили), а з іншого – вимагає пошуку напрямів укладання капіталу, чим прискорює інвестиційно-інноваційний розвиток територій.

Залежно від територіальної диференціації регіонального розвитку, можна виділити наступні типи інвестиційно-інноваційної діяльності:

а) продуктовий (виробництво нових продуктів: товарів та послуг);
б) технологічний (упровадження нових засобів виробництва і нових технологій);
в) збутовий (освоєння нових ринків збуту);
г) сировинний (залучення нових джерел сировини);
д) організаційний (уведення нових організаційних й інституційних форм);
є) інфраструктурний (розширення і удосконалення ринкової інфраструктури).

В умовах інтеграції учасників світового співтовариства в єдиний економічний простір регіональні фактори розвитку виробництва стають домінуючими. У зв’язку з цим набуває особливої актуальності впровадження концепції галузевих кластерів, яка передбачає об'єднання зусиль науковців, підприємців і влади на певній території для досягнення спільної мети, довело свою ефективність як під час реалізації програм економічного розвитку окремих регіонів, так і деяких країн.

Метою статті є визначення ролі кластерних технологій у реалізації регіональних програм розвитку й інвестиційної політики у сфері послуг. Для її досягнення поставлено такі завдання:

- визначити склад і умови застосування кластерних технологій;
- узагальнити досвід упровадження кластерних технологій на Хмельниччині у взаємозв’язку із зумовлюваними факторами і досягнутими результатами;
- визначити роль кластерних утворень у розвитку туризму на конкретних територіях;
- розробити програму заходів, включених в інформаційно-освітній кластер у сфері розваг;
- проаналізувати склад чинних кластерних утворень у туристичній індустрії.

Кластер – це територіально-галузеве добровільне об'єднання підприємств, що тісно співпрацюють з науковими установами й органами місцевої влади з метою підвищення конкурентноздатності власної продукції й економічного зростання регіону. Кластери можуть поєднувати підприємства й установи як окремих регіонів, так і різних країн для підвищення ефективності їхньої діяльності, зростання продуктивності праці та якості продукції, стимулювання конкуренції й інновацій, сприяння формування нових підприємств з урахуванням їх вигідного географічного розташування. В широкому сенсі кластери – це новий спосіб мислення про те, який внесок повинні зробити органи державної влади співпрацюючи з бізнесовими структурами і університетами у економічний розвиток як окремих регіонів, так і держави в цілому, зокрема і через залучення внутрішніх і зовнішніх інвестицій.

Необхідно підкреслити, що успіх кластерних ініціатив на будь-якому рівні залежить від формування взаємин, що виникають, насамперед, між людьми, а не між організаціями. Іншими словами, необхідно підкреслити важливість людського фактору, а також формування здорового інтелектуального середовища при використанні кластерних технологій.

У країнах, економіка яких проходить етап трансформації, кластери нерідко виступають частиною, відгалуженням від глобальної виробничо-комерційної мережі. В цьому випадку підтримка кластерних ініціатив місцевою владою може виявитися недостатньою для їх успішної реалізації через протидію з боку деяких глобальних компаній, що мають свої інтереси в регіоні.

Використання кластерних технологій в процесі реалізації регіональної інвестиційної політики потребує виконання наступних передумов їх запровадження:

- розробка стратегії підвищення конкурентноздатності України на основі мережних структур (кластерів);
- активізація законотворчої діяльності парламенту щодо формування сприятливого ділового середовища для розвитку підприємництва з особливим акцентом на підтримку мережних структур;
- поінформованість (шляхом проведення семінарів, тренінгів) представників державного сектора, ділових кіл та навчальних закладів стосовно сутності та перспектив використання кластерних технологій для активізації регіональної економіки;
- вивчення особливостей застосування кластерних ініціатив у сфері охорони навколишнього середовища, виробництва екологічно чистої продукції та припинення деградації навколишнього середовища;
- залучення до реалізації кластерних технологій неурядових, неприбуткових організацій та ділових асоціацій, орієнтованих на формування сприятливого підприємницького середовища;
- трансформація ролі уряду під час реалізації кластерних технологій з органу регламентації суспільного життя в посередника і каталізатора кластерних ініціатив у різних сферах економіки.

Дослідження показали, що умови створення і функціонування кластерів є одночасно і умовами інвестування перспективних проектів на засадах кластерних технологій.

Уперше в Україні кластерна технологія регіонального економічного розвитку була запроваджена на Хмельниччині. Вона полягає в кооперації та об'єднанні зусиль підприємців, державних структур та науковців заради відродження вітчизняного виробництва на Поділлі. На сьогодні в регіоні функціонують такі кластери, як будівельний, швейний, продовольчий, харчовий, туристичний та сільського туризму, які об'єднані в Асоціацію „Поділля Перший".

В умовах реалізації кластерної концепції економічного розвитку регіону необхідно акцентувати увагу на розвитку малого і середнього підприємництва. Дослідження ділового середовища Хмельницької області дало можливість стверджувати, що мале підприємництво як самостійна соціально-економічна система розвивається в складних умовах. Однак, попри всі негаразди, позитивна динаміка його зростання за останні роки на тлі зупинки діяльності промислових гігантів та цілих галузей свідчить про його внутрішній потенціал. Підприємства малого бізнесу заповнили ніші у виробництві окремих видів продукції, які утворились унаслідок кризи багатьох великих підприємств. Малий бізнес на Хмельниччині сьогодні виготовляє персональні комп'ютери, меблі, будівельні матеріали європейського ґатунку, високоякісні цвяхи, чоловічий та жіночий одяг за західноєвропейськими моделями, обладнання для переробки сільськогосподарської продукції, займається переробкою майже всіх видів сільськогосподарської сировини, туризмом тощо.

Розвиток економіки Хмельниччини має важливі, з точки зору інвестиційної привабливості, регіональні особливості. Перш за все, це забезпеченість природними ресурсами. Ресурси мінерально-сировинної бази Хмельниччини нараховують 372 родовища двадцяти трьох сортів і марок різноманітних корисних копалин, зокрема граніту, каоліну, графіту, сапоніту, глауконіту, апатиту, фосфоритів, прісних та мінеральних підземних вод. На території області розташовано 12 джерел мінеральних вод типу „Нафтуся", „Миргородська", є радоново-бромні води. За різноманітністю рослинних ресурсів область посідає третє місце в Україні після Криму і Карпат. У 1996 році створено національний парк „Подільські Товтри" – найбільший в Україні і Європі, площею понад 261 тис. га, 91 вид рослин Хмельниччини занесено до Червоної книги України та Європейського Червоного списку.

Значні природні ресурси, кваліфіковані кадри, географічне розташування на транспортних шляхах, що з'єднують основні промислові райони України і Росії, створюють вигідні умови для розвитку інвестиційної діяльності та міжнародних відносин.

Порівняно з результатами опитування 1999, 2001 і 2003 років є досить очевидним те, що імідж регіонального підприємництва мало змінився. Оскільки недосконала і нестабільна система оподаткування та незадовільна законодавча підтримка є факторами, які не підлягають вирішенню на місцевому рівні, потрібно працювати над досягненням загальної прозорості ведення бізнесу і вчитись ставитись до інвесторів так, як це відбувається у всьому світі.

За експертними висновками фахівців, індустрія туризму відноситься до найбільш прибуткових та інтенсивно розвинутих галузей світового господарства: доходи від цієї діяльності стійко посідають третє місце після доходів від експорту нафти, нафтопродуктів та автомобілів [6 ].

Одними із перших в Україні відчули та зрозуміли можливості сільського туризму на Поділлі в невеличкому селищі міського типу Гриців. Метою створення кластеру сільського туризму “Оберіг” (рисунок) було формування передумов для відродження сільської громади, “яка б за рахунок ефективного використання власних ресурсів призвела б до відчутного зростання соціально-економічних показників та сприяла розвитку селища” [5, с.50]. Сільський туризм на Поділлі сприяє збереженню природного та культурного середовища, підтримці добробуту місцевої громади, постачанню туристам продовольчих товарів виробників [там само]. Основні напрями, за якими працює кластер сільського туризму “Оберіг” у Грицеві, включають: заходи з реалізації програм відпочинку, освітній, лікувальний, інформаційний, організаційний напрями, а також виконання заходів із захисту оточуючого середовища, створення природних парків та інших заходів з відтворення флори та фауни.

Ланки мережі кластеру сільського туризму “Оберіг”

З метою активізації розвитку сільського туризму на півночі Хмельницької області (Старокостянтинівський, Шепетівський, Полонський, Ізяславський, Славутський, Білогірський та Теофіпольський райони) за ініціативи учасників кластеру сільського туризму “Оберіг” в рамках програми “Регіон сталого розвитку Стара Волинь” був створений інформаційно-освітній кластер.

Серед інших заходів, які проводяться цим кластером, у сфері розваг яскраво виділяються наступні проекти 2005-2006 pоків [15, с.13-21]:

- проекти Оздоровчого центру “Афродіта”, с.м.т. Гриців (оздоровлення душі та тіла і навчання самосціленню), створення Школи верхової їзди в м. Нетішин (навчання дітей та дорослих верхової їзди, організація прогулянок і туристичних маршрутів на конях), “Староволинські вечорниці” (організація зустрічей для жінок та дівчат у формі Староволинських вечорниць для вивчення та відновлення глибоких культурно-національних традицій у жіночій рукодільній майстерності та підвищення самооцінки жінок), які ініційовані жіночим об'єднанням “Світлиці пані Оксани”;
- проект “Мистецькі зерна” – організація мистецьких зустрічей на Старій Волині: організація пересувних виставок художників, концертів видатних колективів у старовинних залах, проведення мистецьких заходів у малих містах і селах;
- проект розвитку культурно-духовного комплексу “Проща” в с. Ленківці Шепетівського району – створення на базі Ленківецької сільської ради, сільського Будинку культури, Церкви та школи культурно-духовного комплексу, який дозволяв людям культурно відпочивати та отримувати духовне та фізичні зцілення;
- проект “Тиражування та реалізація аудіо-диску гурту “Веселиха” – популяризація народних українських пісень шляхом висвітлення творчості вокального колективу “Веселиха”, який виконує пісні з особливим місцевим колоритом, притаманним народним традиціям історичного регіону “Стара Волинь”;
- проект “Проведення дня села у Верхівцях Шепетівського району” – відновлення самосвідомості сільських жителів та підвищення самооцінки членів сільської громади.

Серед основних подій, які заплановані Хмельницькою обласною громадською організацією Фонд Сталого Розвитку “Стара Волинь” у 2006 p., можна виділити: Міжнародний табір “Сільська дитина, відчуй себе європейцем” (червень 2006 p.), VII фестиваль “Я люблю тебе, мій Гриців!” (25 червня 2006 p.), третій велопробіг “Молодь за сталий розвиток” (липень 2006 p.), вишневий фестиваль у селі Вишневе Шепетівського району (липень 2006 p.); IІІ міжнародний ярмарок ідей сталого розвитку 2006 (14 жовтня 2006 p.); відкриття Фітнес-центру в с.м.т. Гриців Шепетівського району (вересень 2006 p.), конференція фонду “Стара Волинь” (16 грудня 2006 р.) [15, с.32].

Серед кластерів, заснованих Асоціацією “Поділля Перший”, які підтвердили позитивне економічне значення впровадження цих нових економічних систем, не останнє місце посідає і туристичний кластер “Екотур” (м. Кам'янець-Подільський) [12].

Метою створення цього кластеру стала активізація розвитку таких видів туризму, як культурно-пізнавальний, екстремальний, релігійний, фольклорний, спортивний тощо. Поряд з багатою культурно-історичною спадщиною (національний історико-культурний заповідник “Кам’янець”) для підвищення інтенсивності розвитку туризму кластером проводиться робота з удосконалення місцевого туристичного продукту і розвитку таких видів сфери розваг, як проведення щорічного фестивалю “Козацькі забави”, Міжнародного лицарського турніру, Міжнародного фестивалю “Сім культур”), чемпіонату з авторалі та інших видів проведення дозвілля.

Порівняння структури кластеру “Екотур” з іншими туристичними кластерами (туристичний кластер “Славутич” (м. Вознесенськ) дозволяє виявити тенденцію до їх ускладнення. Так, серед учасників туристичного кластеру “Славутич” на відміну від “Екотуру” можна виділити і комунальні підприємства, і фінансово-кредитні установи (фонд, кредитна спілка, страхова компанія), і організації туристичної інфраструктури (ресторанно-готельний комплекс, транспортне підприємство, підприємство з надання фотопослуг) [13]. Але в той же час, кількість суб'єктів туристичного бізнесу, що об'єднує кластер “Екотур” значно перевищує число аналогічних учасників кластеру “Славутич”.

Аналіз кластерних утворень у сфері туристичної індустрії виявив тенденцію до їх стабільного функціонування та динамічного розвитку на території України, зокрема:

1. Кластерні структури Прикарпаття, що спеціалізуються в галузі туризму та виробництва сувенірної продукції (кластер “Сузір’я”) виготовлення виробів з овечої вовни (кластер “Ліжникарство й інші художні промисли на Прикарпатті”) – для відродження історично сформованих, традиційних ремесел та художніх промислів гуцульського краю [9, с.24]. До сфери розваг відноситься: гірськолижний спорт та гребля на байдарках та каное, навчання дітей та дорослих верхової їзди; фестивалі народних мистецтв.
2. Туристично-рекреаційні кластери (м. Севастополь) “Херсонес” та “Байдари-тур” – для створення комфортних та безпечних умов туристичного відпочинку, пошуку інноваційних рішень у подальшому розвитку тур потенціалу, залучення науки та нових технологій для вдосконалення і раціонального використання турпродуктів [9, с.26]. До сфери розваг відноситься: альпінізм, скелелазіння, спелеологія, спортивне підводне орієнтування, дайвінг, стрибки з парашутом, польоти на параплані та крилі, повітряний фрістайл.
3. Транспортно-туристичний кластер “Південні ворота України” (Херсонська область) – удосконалення транспортної системи на основі сучасної логістики, налагодження співпраці транспортних галузей, реструктуризація більшості транспортних структур; стимулювання прискореного розвитку внутрішнього дитячого, молодіжного та сімейного відпочинку на Херсонщині [9, с.28]. До сфери розваг відноситься навчання їздити верхи, паломництво до Свято-Григоріївського монастиря (с. Червоний Маяк на березі Каховського водосховища); послуги, що надають водно-розважальні комплекси (Гола Пристань, Хорлах, Щасливцеві), фестивалі: “Винне свято”, “Купальські зорі”, “Риба та рибалки”, “Таврійська родина”, “Томатне свято”, “Кавунний ярмарок”, “Золоте зернятко”, “Херсонські обжерні ряди” [14].
4. Кластер органічного землеробства і зеленого сільського туризму (Придунав'є, Одещина) – для координації і синхронізації всіх етапів органічного виробництва, переробки, зберігання, транспортування і реалізації органічної продукції, та посилення на цій основі привабливості курортно-рекреаційного комплексу Придунав'я [9, с.31]. До сфери розваг відноситься: полювання, рибна ловля, участь у збиранні врожаю та догляду за тваринами, навчання дітей та дорослих верховій їзді).
5. Туристичний кластер “Славутич” (м. Славутич, Київська область) – для розвитку ділового туризму (найвищі у країні показники інвестування та високий рівень соціально-економічного розвитку) та екстремального туризму в зоні відчуження (майданчик ЧАЕС, саркофаг, м. Прип'ять – “мертве місто”). До сфери розваг відноситься: перегляд фільмів про Чорнобильську аварію, імітація небезпеки, якою супроводжувався високий рівень радіації (захисний костюм, зміна показників дозиметра, вимивання пилу з тіла та одягу), фотосесії на майданчику саркофагу, огляд зони відчуження з вертольота, відвідування «кладовища техніки» та пам'ятника “Дзвін Чорнобиля” [13].
6. Туристичний кластер “Південне туристичне коло” (м. Вознесенськ, Миколаївська область) – для сприяння розвитку туристичного бізнесу, створення єдиного туристичного продукту, організації і проведення заходів, які б популяризували місто як туристичний центр. До сфери розваг відноситься: організації виставок, експозицій в музеї видатного художника Є.А. Кібрика та культурно-виставковому центрі “Райдуга”, відвідування Трикратського лісу; державного заказника національного значення “Рацинська дача”, озера Баластне, Актовського каньйону (Малий Крим) [11].

Перед Україною зараз стоїть нелегке завдання інтеграції в європейську спільноту. Щоб наблизитись до орієнтирів високоорганізованого, цивілізованого, демократичного суспільства і мати можливість виконання тих жорстких економічних вимог, які висуваються до європейських країн-членів спільноти, необхідні кардинальні зрушення на всіх рівнях -загальнонаціональному і рівні регіонів, необхідний новий конструктивний підхід, переосмислення суті та методів співпраці трьох секторів – влади, бізнесу та інституцій.

Висновки. Соціологічні опитування показують, що громадськість уже налаштована на необхідність змін і вважає створення галузевих об'єднань-кластерів перспективним для процвітання регіонів і покращення економічного клімату в державі. Передумови упровадження кластерної моделі в Україні вже є. Ефективна діяльність підприємств кластерів Подільського регіону свідчить про придатність кластерної моделі для впровадження в Україні. Застосування механізмів адаптації моделі кластерів до умов

України дасть можливість майбутнього прогресивного розвитку підприємств, продуктивної співпраці трьох секторів задля досягнення процвітання і благополуччя нашого суспільства.

Література

1. Асаул А.Н., Войнаренко М.П., Ерофеев П.Ю. Организация предпринимательской деятельности: Учебник.– СПб.: Гуманистика, 2004. – 448 с.
2. Бізнес-клімат на Поділлі: соціологічні дослідження-2005 / Войнаренко М.П., Рибчинська Л.А., Третяк В.В. Пер. на англ. мову Меган Тетрік. – Хмельницький: ПП “Ковальський В.В.”, 2006. – 102 с.
3. Войнаренко М.П. Нові підходи до розвитку та підтримки підприємництва на Поділлі // Розвиток ринкової економіки на Поділлі: здобутки, проблеми, перспективи. Матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. 23 жовт. 2003 p. – Хмельницький: Поділля, 2003. – С.193-198.
4. Дослідження соціально-економічних проблем та бізнес-клімату на Поділлі. – Хмельницький: Асоціація "Поділля Перший", 1999. – 25 с.
5. Регіон сталого розвитку “Стара Волинь”. – Хмельницький: Асоціація “Поділля Перший”, 2003. – 72 с.
6. Роглєв Х.Й. Сільський туризм – перспективний напрямок розвитку туристичної індустрії України // htlp://consultcom.kiev.ua/journal-2005-1-11.htm.
7. Результати соціологічного опитування з соціально-економічних проблем та бізнес-клімату на Поділлі. – Хмельницький: Асоціація "Поділля Перший", 2001. – 52 с.
8. Соціологічне дослідження бізнес-клімату на Поділлі (2002-2003) / М.П. Войнаренко, С.В. Безвушко, Л.В. Рибчинська. – Хмельницький: Поділля, 2004. – 88 с.
9. Соколенко С. Стратегія конкурентоспроможності економіки України на основі інтеграційних систем-кластерів. – Севастополь: ТОВ "Рібест", 2006. –37 с.
10. Туристичний кластер – Славутич // http://investing.org.ua/tourist_u.
11. Туристичний кластер м. Вознесенськ // http://voznesensk.osp-ua.info/index.php?news=9939.
12. Туристичний бізнес – на міжнародний рівень // http://ns.kp.rel.com.ua/city/.
13. Туристичний кластер – “Славутич” // http://den.ua/.
14. Туристичний кластер “Південні ворота України" // http://tourism.gov.ua/news.asp.
15. Ярмарок ідей: Альманах. – Вип. 2. – Гриців: ВПФ «Новік», 2005. – 40 с.

В статье обоснована целесообразность применения кластерных технологий в производственной и непроизводственной сферах отечественной экономики и их роль в реализации программ развития регионов и проведении эффективной инвестиционной политики. Проанализирован опыт применения кластерных структур на Подолье. Приведена разработанная схема кластера сельского туризма «Оберіг». Для конкретных туристических кластеров приведено содержание мероприятий, включающих сферу развлечений на 2005-2006 годы.

Usage expediency of cluster technologies in the industrial and non-industrial spheres of the national economy and their role in development programs of regions and organization of an efficient investment policy have been analyzed. An experience of usage of cluster schemes in the Podolye Land is analyzed. An experience of cluster scheme usage on of agricultural tourism Oberig the Podolye land has been put out. Description of measures, including those of the entertainment sphere for a concrete tourism cluster, have been presented.