Влащенко Н.М.
Комунальне господарство міст. - 2011. - №100. - С.393-400.

Закономірності економічного розвитку регіонального санаторно-курортного комплексу

Розглянуто механізм взаємозв’язку фаз відтворення санаторно-курортного продукту. Досліджено особливості розвитку санаторно-курортного комплексу (СКК) регіону. Розроблено модель розподілу видатків системи СКК в економічній системі регіону.

Ключові слова: закономірності економічного розвитку, санаторно-курортний комплекс, регіон, відтворення санаторно-курортного продукту, мультиплікативний ефект.

В санаторно-курортній діяльності як особливій і самостійній сфері господарювання, з одного боку, діють загальні закономірності економічного розвитку (закони вартості, попиту і пропозиції, конкуренції, ціноутворення); загострюються і вирішуються проблеми ринкової рівноваги; правила і норми економічної взаємодії визначаються відносинами власності та ін. З іншого боку, санаторно-курортна діяльність - це особливий вид діяльності людини і специфічна сфера національної економіки. У зв'язку з цим, загальні закономірності економічного розвитку в цій сфері набувають своїх специфічних рис і проявляють себе через конкретну діяльність суб'єктів господарювання.

Особливості і фактори розвитку санаторно-курортного комплексу (СКК) знайшли відображення в роботах Багрова Н.В., Безносюка В.Д., Бережної І.В., Вельгоша Н.З., Гудзя П.В., Драчьової О.Л., Поколодної М.М. [1-3, 5, 7-9] та ін. Але незважаючи на детальну розробку цих питань у роботах вітчизняних і зарубіжних авторів, багато особливостей розвитку СКК в період становлення ринкової економіки та взаємозв’язок факторів, які впливають на нього, залишаються ще невизначеними. Це дає підстави для подальшого дослідження цього питання.

Метою роботи є аналіз закономірностей і особливостей розвитку СКК регіону як бази для забезпечення ефективності функціонування суб’єктів рекреаційної діяльності.

В системі СКК можна виділити чотири основоположні дії, які створюють єдиний і безперервний процес, або чотири підсистеми, оскільки кожна зі складових процесу надання санаторно-курортних послуг вимагає своїх форм, способів, матеріального забезпечення: виробництво, розподіл, обмін і споживання (рис.1).

Рис.1. Механізм взаємозв’язку фаз відтворення санаторно-курортного продукту

По-перше, це виробництво санаторно-курортних послуг: потреби у відновленні здоров'я формують інтереси рекреантів, які з погляду ринкових відносин лежать в основі споживчого попиту на санаторно-курортний продукт. Виробництво таких послуг генерує санаторно-курортний комплекс. Якісні і кількісні параметри виробництва у свою чергу формують пропозицію санаторно-курортних послуг.

По-друге, це розподіл, який для санаторно-курортного продукту виступає найчастіше у вигляді формування. Мається на увазі комплексність послуги, яка не існує окремо і поза її зв'язком з іншими, зв'язаними послугами. Тому ми маємо справу з пакетом послуг, процес формування якого і його подальша реалізація на ринку є складними і специфічними сферами діяльності.

По-третє, це фаза обміну (реалізації) санаторно-курортного продукту, тобто просування на роздрібний ринок з урахуванням його кон'юнктури, сегментації та інших параметрів.

І, нарешті, це споживання санаторно-курортного продукту, яке є завершальною ланкою економічної системи рекреації, володіє своєю специфікою через особливості його споживання.

Перша особливість санаторно-курортного споживання полягає в тому, що витрати рекреанта, як правило, кількісно перевищують звичайні витрати його мешкання в постійному місці проживання. Це пов'язано з підвищеними витратами на транспорт, житло, харчування, а також на культурні і ділові заходи. Частина підвищених витрат пов'язана з фактором престижності споживання. Ця особливість істотно загострює проблему доходів і витрат у сфері рекреації. У зв'язку з цим облік витрат і доходності в СКК набуває важливого значення.

Друга особливість споживання полягає в тому, що гранична корисність продукту з погляду самого клієнта, країни (регіону) його постійного мешкання, країни (регіону), в яку він прибув, і з погляду ринку різна. Граничні корисності у всіх цих суб'єктів різні і якісно, і кількісно. Розрізняються також рівні корисності санаторно-курортних послуг з погляду суспільства, рекреанта і ринку при внутрішньому і в'їзному лікувально-оздоровчому туризмі. Ця особливість санаторно-курортного споживання витікає з того об'єктивного факту, що ринок даних послуг стикається з так званими зовнішніми ефектами, характерна межа яких полягає в тому, що виробництво, формування, реалізація і споживання санаторно-курортних послуг об'єктивно породжують і додаткові витрати, і додаткові вигоди.

Третя особливість споживання пов'язана з властивістю невіддільності місця виробництва послуг від їх реалізації. У звичайному матеріальному виробництві результат виробництва (товар) рухається від місця виробництва до місця споживання. У СКК ситуація інша: для споживання продукту в цілому або окремих послуг споживач повинен бути доставлений в місця виробництва пакету або окремих його послуг. Ця особливість споживання, у свою чергу, викликає похідний мультиплікативний ефект: необхідність для рекреанта в місцях споживання транспортних послуг, житла, харчування, системи гостинності в цілому, створення необхідних умов для лікування, розваг, освіти, задоволення потреби в нових враженнях, а також наявність екологічно здорового середовища, безпеці і т.п.

Видатки системи СКК можна розглядати з двох позицій і витрати рекреантів (вартість путівки і додаткових послуг, які не входять в її вартість) і витрати підприємств СКК, пов'язані з експлуатацією і роз-витком (рис.2).

Рис. 2. Видатки системи СКК в економічній системі регіону

Включення витрат рекреантів в економічний потенціал курортних регіонів, а також обіг даних витрат в економіці регіону викликає мультиплікаційний ефект. Поняття мультиплікатора базується на визнанні того факту, що сектори економіки взаємозв'язані. Так, продаж товару для однієї фірми вимагає різного роду закупівель у фірм інших секторів економіки, причому не тільки первинних товарів, таких як сировина, робоча сила та ін., але й вторинних товарів і послуг, які виробляються іншими підприємствами (можливо інших регіонів). Тому зміна на рівні споживчого попиту на продукцію одного сектора впливатиме не тільки на виробника кінцевого товару (послуги), а й на інші сектори, що поставляють товари (послуги) цьому виробникові, і на ті сектори, які виступають як постачальники в ці сектори [6, 10].

Витрати рекреантів - прямі й непрямі - підвищують частку СКК в загальному економічному обороті регіону, покращують матеріальне забезпечення їх працівників і населення, активізують весь економічний процес. Завданнями регіональної системи в цьому процесі є:

- утримувати якомога більшу частину доходів рекреантів на своїй території, що досягається власним виробництвом товарів і послуг, які затребуються рекреантами;
- використовувати отримані кошти з високим коефіцієнтом корисної дії (ККД), тобто ефективно залучати їх в оборот. Чим більша частка доходу витрачена в курортному регіоні і чим вищий ККД витрат, тим більший ефект мультиплікатора й ефект системи управління регіоном.

Крім мультиплікатора доходів, можна також виділити мультиплікатор обсягу випуску продукції, мультиплікатор зайнятості й прибуткових статей бюджету, кожен з яких вирішує своє специфічне завдання. Теоретично ефект мультиплікатора в СКК очевидний, проте на практиці виникають ускладнення з його обліком: немає методичних розробок і необхідної інформації [4].

В результаті розвиток санаторно-курортного ринку має велике соціально-економічне значення для країни і регіону, оскільки стимулює динамічний розвиток всіх галузей господарства. Це обумовлено тим, що задовольняючи потреби і бажання рекреантів, СКК повинен досягати відповідного рівня своєї матеріально-технічної бази. У свою чергу, розвинена матеріально-технічна база, стає умовою створення могутнього і економічно ефективного СКК, який робить стимулюючий вплив на розвиток інших сфер економіки, пов'язаних з санаторно-курортною діяльністю безпосередньо або опосередковано. І в той же час наявність економічного ефекту від діяльності СКК стає джерелом інвестицій для інших сфер діяльності. Таким чином, особливість дії СКК на економіку регіону виявляється в гармонійному розвитку всіх галузей економіки і одночасному збільшенні економічної активності останніх. В результаті розвиток СКК відрізняється циклічністю функціонування санаторно-курортного ринку, що можна відобразити у вигляді схеми (рис.3).

Рис.3. Циклічність санаторно-курортного ринку

Таким чином, в специфічності санаторно-курортних послуг, які виявляються у всіх фазах відтворювального процесу, закладений стимул розвитку самих різних сфер і видів діяльності структури регіонального господарства, а також тих сфер, що виходять за його рамки. Це дає підставу вважати санаторно-курортну сферу такою, що володіє в більшій мірі, ніж інші сфери діяльності, необхідним потенціалом для забезпечення збільшення регіонального внутрішнього продукту і високих темпів економічного зростання.

Література

1. Багров Н.В. Региональная геополитика устойчивого развития / Н. В. Багров. - К.: Лыбидь, 2002. - 256 с.
2. Безносюк В.Д. Організаційно-економічне та інформаційне забезпечення розвитку туристично-оздоровчого комплексу в регіонах України: Дис. … канд. екон. наук: 08.10.01 / В. Д. Безносюк./ НАН України Ін-т регіональних досліджень. - Львів, 2001. - 189 с.
3. Бережна І.В. Національні пріоритети та регіональні детермінанти соціально-економічного зростання (на матеріалах АР Крим): [монографія] / І.В. Бережна // НАН України, Інститут регіональних досліджень. - К., 2004. - 640 с.
4. Бухтоярова И. Рынок туристских услуг - инструмент развития регионов / И. Бухтоярова, А. Корсаков // Федерализм. - 2004. - №1. - С.12-17.
5. Вельгош Н.З. Обоснование экономической эффективности деятельности курорт-ных предприятий Крыма. // Экономика и управление, 2006. - №2-3. - С.110-115.
6. Влащенко Н.Н. Обоснование места санаторно-курортного комплекса в системе интеграционных межотраслевых взаимодействий / В.И.Торкатюк, Н.Н.Влащенко // Тези доповідей міжнародної науково-практичної конференції [«Корпорації та інтегровані структури: проблеми науки та практики»], (Харків, 22 - 23 травня 2007 р.). - Харків: ВД «ІНЖЕК», 2007. - С.84-86.
7. Гудзь П.В. Механізм розвитку курортно-рекреаційних територій у сучасних умовах: Дис… д-ра екон. наук: 08.10.01 / НАН України, Інститут економіко-правових досліджень. - Донецьк, 2003. - 450 с.
8. Драчева Е.Л. Специализированные виды туризма. Лечебный туризм / Е.Л. Драчева. - М.: КНОРУС, 2008. - 152 с.
9. Поколодна М.М. Поняття, особливості, класифікація та формування структури і якості туристських послуг на підприємствах розміщення туристського типу / М.М. Поколодна // Проблеми розвитку туризму і готельного господарства: регіональний аспект / За заг. ред. І.М. Писаревського. - Харків: ХНАМГ, 2009. - С.6-33.
10. Экономика туризма: теория и практика / Купер К., Флетчер Д., Гильберт Д. и др.; Пер. с англ. А.В. Соболевой]: в 2 т. - Т.1. - СПб.: Олимп, 1998. - 200 с.

Рассмотрен механизм взаимосвязи фаз воспроизводства санаторно-курортного продукта. Исследованы особенности развития санаторно-курортного комплекса (СКК) региона. Разработана модель распределения издержек системы СКК в экономической системе региона.

In the article is considered the intercommunication phases reproduction mechanism of sanatorium-resort product. The development features of sanatorium-resort complex of region are researched. The distributing model of costs for the system of sanatorium-resort complex in the economic system of region is developed.