Як отримати шенгенську візу?

24.11.2011

Шенгенська зона вперше з'явилася в березні 1995 року, коли було вирішено скасувати прикордонний контроль на внутрішніх кордонах семи держав. Таку угоду було підписано в невеликому містечку Люксембургу - Шенген. Звідси і пішло відповідну назву. Така угода дало можливість мешканцям «шенгенських» країн перетинати кордони своїх держав без проходження прикордонного та митного контролю. Послабивши контроль всередині своїх держав, члени шенгенської зони відразу посилили зовнішній контроль. Таке посилення доставляє багато клопоту нашим туристам і мандрівникам.

В даний час шенгенську візу необхідно оформляти для відвідування таких країн як Австрія, Бельгія, Угорщина, Німеччина, Греція, Голландія, Данія, Естонія, Іспанія, Італія, Ісландія, Латвія, Литва, Люксембург, Мальта, Норвегія, Польща, Португалія, Словенія, Словаччина, Чехія, Швейцарія та Швеція.

Отримання візи в консульських установах перерахованих вище держав дає вам можливість знаходиться в будь-якому з десяти держав, або у всіх по черзі, протягом певного строку.

Кожне посольство має у своєму розпорядженні дві комп'ютерні системи перевірки особистості людини перед видачею йому шенгенської візи. Це система перевірки Інтерполу і своєї служби безпеки. Такі системи містять файли з відмітками про вчинення протиправних дій людиною, яка звертається за отриманням шенгенської візи. Комп'ютерні системи «шенгенгенских» країн об'єднані в єдину систему, центр якої знаходиться в Страсбурзі і яка має прямий зв'язок з системою Інтерполу. Тому якщо людина скоїла якийсь проступок в Італії чи Німеччини, то він автоматично закриває собі дорогу у всі країни, які входять в «шенгенську зону.

Консульські установи країн підписали шенгенську угоду дуже пильно розглядають документи на видачу візи, і цей процес займає досить тривалий час. Дуже часто ці установи відмовляють у видачі візи.

Останнім часом почали траплятися випадки, коли мандрівникові відмовляють у в'їзді в одну з шенгенських країн, якщо віза була видана посольством іншої країни.

Останнім часом країни шенгенської зони посилили порядок видачі віз. Так, наприклад, французьке і іспанське посольство відмовляють у видачі візи, якщо раніше видана ними віза була погашена штампом іншої держави.

Таку позицію деякі країни пояснюють наступним чином - мандрівник повинен в першу чергу відвідати першим держава, що видала візу. Інші країни вважають, що візу повинна видавати та країна, в якій ви плануєте перебувати більш тривалий термін. Така практика є протизаконною, бо в шенгенській угоді таких обмежень немає.

Інші країни вважають, що шенгенську візу слід отримувати в посольстві тієї країни, в яку ви будете в'їжджати, потрапляючи в шенгенську зону.

І хоча існують загальні правила в'їзду в шенгенську зону, тим не менше, кожна країна встановлює свої правила безпеки. Єдина європейська віза має строк дії 90 днів. Також слід враховувати, що термін дії закордонного паспорта бажає отримати шенгенську візу, повинен як мінімум, на три місяці перекривати дату закінчення терміну шенгенської візи, а останнім часом стали вимагати, щоб цей термін був не менше півроку.

Необхідно пам'ятати також ще один факт. Найчастіше видається одноразова шенгенська віза. Вся суть полягає в тому, що якщо ви зібралися відвідати, наприклад Іспанію і плануєте на день або два відвідати Португалію, то назад в Іспанію вас не пустять. У цьому випадку вважається, що ви покинули межі шенгенської зони, і для в'їзду вам вже буде потрібна нова шенгенська віза.

Національна віза. Якщо ваш запланований термін перебування буде більше 90-та днів в будь-якій країні шенгенської зони, то вам видається тільки національна віза. Хоча не виключено, що і на менший термін вам можуть видати і національну, і шенгенську візу, незалежно від того, чи ви будете відвідувати інші країни шенгенської зони.

В даний час досить важко отримати шенгенську візу молодим жінкам, так як вони найчастіше порушують правила візового режиму.

Для того щоб отримати багаторазову річну візу шенген, заявнику необхідно особисто з'явитись в посольство, де йому належить співбесіду з консулом. А ось вже оформлені документи можуть забрати навіть ваші довірені особи.

Людина, який буде в'їжджати в шенгенську зону повинен:

- заповнити анкету, яка є єдиною для всіх держав, які входять в шенгенську зону.
- мати закордонний паспорт, термін дії якого закінчується не менш ніж на три місяці після закінчення планованої поїздки.
- мати страховий медичний поліс, який буде дійсний для всіх країн шенгенської зони.
- мати документи, які підтверджують характер і мету поїздки. Це може бути оригінал запрошення приватної особи, туристичний ваучер, ділове запрошення, запрошення на участь у спортивних заходах тощо
- мати достатньо фінансових засобів на час перебування в шенгенській зоні. Це повинна бути сума з розрахунку 100 доларів США на кожен день перебування, а також необхідна сума для повернення до місця свого постійного проживання або до третьої держави, куди йому гарантований в'їзд. Також це може бути наявність самих проїзних документів або підтвердження про їх резервування.
- не значиться у списках осіб, відвідування і в'їзд яким заборонено до шенгенської зони.
- не представляти небезпеки для міжнародних відносин, національної безпеки та громадського порядку країн, які входять в шенгенську зону.

Недодержання навіть одного пункту вимог, які вказані вище, веде до автоматичного відхилення клопотання про видачу вам візи. Якщо ви в ході своєї поїздки збираєтеся відвідати кілька країн співдружності, то самим компетентним буде консульська установа країни першого в'їзду. Практика показує, що краще всього в'їжджати в шенгенську зону через ту країну, яка безпосередньо видала вам візу. Відомі випадки, коли відмовляли у в'їзді в країну, якщо віза була видана посольством іншої країни, яка входила в шенгенську зону. Зміна мети вашої поїздки після отримання шенгенської візи також може стати причиною відмови у в'їзді в країну.

Що необхідно знати про анкеті? У більшості випадків анкети видаються мовою тієї держави, консульська установа якого подається заява. Але деякі установи, приміром, Іспанія, видають анкети, пункти якої супроводжуються паралельним перекладом на російську мову. Найкраще заповнювати анкету на мові тієї країни, посольство якої було подано заяву про отримання візи. Анкету також можна заповнити англійською мовою або російською латинськими літерами.

Анкету можна отримати у візовому відділі консульської установи. Також таку анкету можна роздрукувати з сайту і заповнити заздалегідь. До анкети повинна бути прикріплена фотографія. Про вимоги до фотознімкам необхідно дізнатися заздалегідь. Це пов'язано з тим, що деякі посольства вимагають, щоб фотографії були кольоровими, а деякі чорно-білими.

Страховка. Кожен, хто відвідує країни шенгенської зони, в обов'язковому порядку, повинні мати страховку. Така страховка оформляється на весь термін перебування, і вартість її становить десь 1 долар США на добу. У більшості випадків страховка повинна покривати витрати на 30 тис доларів США. Вам слід враховувати, щоб страхова компанія, яка буде вам оформляти страховий поліс, була акредитована в тій країні, куди ви будете в'їжджати. Найчастіше біля дверей консульських установ чергують агенти страхових компаній, і оформити страховку можна без проблем у них безпосередньо на місці.

Довідки про доходи. На ваш дохід і ваше матеріальний стан звертають далеко не всі посольства, але ви повинні бути готовими до того, щоб довести свою фінансову спроможність. Вам слід заздалегідь заготовити довідки про свої доходи, а також виписки з банківського рахунку. У деяких випадках, що буває вкрай рідко, від вас можуть зажадати довідку про купівлю валюти.

Отримання шенгенської візи. Документи, які ви зібрали, треба віднести у візовий відділ посольства. Якщо віза оформляється не через туристичну компанію, то вам необхідно особисто бути присутнім при отриманні візи. У таких випадках необхідно надавати бронь з готелю або запрошення від запрошуючої сторони. Бронь або запрошення повинні бути відправлені по факсу в посольство або надані в оригіналі.

Обов'язковою умовою при отриманні візи є оплата консульського збору. Вартість одноразової чи багаторазової візи становить 35 євро. Цю суму необхідно сплатити протягом двох днів, після подачі всіх необхідних документів. Правила оплати в різних посольствах бувають різними.

Під час співбесіди необхідно говорити тільки правду. Треба дати зрозуміти представникові посольства, що ви бажаєте відвідати чудову країну, але своя країна найбільше дорога вам.