<<< тому | зміст | вперед >>>

Віленська Н.Х., Клычин В.М. На лижах по околицях Ленінграда

Маршрути

Маршрут №3. Ленінград - Лисячий ніс - Верпелево - Лахта

Ленінград - Лисячий ніс поїздом з Фінляндського вокзалу. Лисячий ніс - Верпелево - Лахта - 9 км на лижах.

По Приморській залізниці їдемо до станції Лисячий ніс (Тепер станцією Лисячий ніс називається колишня станція Роздільна. Колишня станція Лисячий ніс, до якого вела спеціальна гілка, нині скасована). Далі до самого мису Лисячий ніс до пароплавної пристані, віддаленій від Кронштадта всього на 9 км, йде покинута залізнична гілка.

Мис Лисячий ніс, врізається вістрям у Фінську затоку, - низьке похмуре, болотисте місце, поросле хвойним лісом з домішкою беріз, осики та інших листяних дерев. Під час Кримської кампанії в 1854 р. тут були збудовані редут, гавань і бараки для команди.

Звернувши від станції на полотно залізниці, ви йдете по ледь помітному спуску. Тут місцевість ще суха, вкрита сосновим і ялиновим лісом, але далі, по краях дороги, місця низькі, заболочені, а ліс змішаний. Приблизно на третьому або четвертому повороті, в 3 км від станції, ви побачите будівлю гідрометеорологічної станції і покинутий вокзал Лисячого носа.

Сумне, суворе місце, де віють криваві примари минулого. Тут в епоху реакції 1905 р. був страчений ряд славних борців за справу пролетаріату. Це історичне місце лежить на відстані 1,25 км ліворуч від пристані, серед лісу, на березі затоки.

В даному випадку для детального ознайомлення з місцем та його історичним минулим краще всього заздалегідь запросити екскурсовода з Ленінграда.

Йдучи від Лисячого носа на схід узбережжям Фінської затоки, ми зустрічаємо невелике селище Верпелево, або Дубки, що складається всього з декількох дворів. Поблизу нього, на березі затоки, дубовий гай, посаджена за переказами Петром I, який так часто бував у цих місцях, що для нього тут збудували простий невеликий будиночок, від якого зараз немає і сліду.

Проти сіл. Верпелово в затоці невеликий, весь зарослий очеретами острів Верпер-Луди. Населення селища живе суцільно рибним промислом, об'єднуючись на артільних засадах. Туристові дуже цікаво ознайомитися тут, поки в невеликому масштабі, з рибальськими об'єднаннями, так як паростки нового колективного побуту в цю область праці, де займалися досі кустарничанием, проникають порівняно слабо.

Від Верпелева по піщаній, поросла сосновим лісом гряді йдеш до самої Лахті. Тут на березі моря досі збереглася у вигляді великого круглого кургану старовинна шведська братська могила. Поруч знаходилася (тепер знесена) чавунна каплиця, поставлена на місці, куди, як говорить легенда, вийшов Петро I, коли врятував погибавший бот з матросами.

Лахта - великий старовинний селище, грає роль передмістя. Тут своя торгова мережа, установи, школа. При останній знаходиться хороший краєзнавчий музей.

У Лахте кілька колгоспів, де турист може провести громадську роботу роз'яснювального та осведомітельних характеру.

У дер. Лахта знаходиться сільськогосподарська артіль "Лахта" (57 фінських дворів і 137 їдців), дер. Кінна Лахта - артіль "Контула" (40 господарств і 158 їдців) і нарешті, "Рибальський колгосп".

<<< тому | зміст | вперед >>>