Вільчинський А.О.
Науковий вісник Національного університету біоресурсів
і природокористування України. - 2011. - Вип. 163 частина 1

Сільський зелений туризм Тернопільського Придністер'я: стан і перспективи розвитку

Проаналізовано стан сільського зеленого туризму у Тернопільському Придністер'ї. Розглянуто три садиби за критеріями, які визначають пріоритетність галузі. Встановлено, що є всі передумови для успішного розвитку сільського зеленого туризму.

Ключові слова: сільський зелений туризм, садиба, Тернопільське Придністер'я, туристичний потенціал.

Актуальність теми наукового дослідження зумовлена складною соціально-економічною ситуацією, що склалася в українському селі. Сільське господарство радянського періоду, яке стимулювало селян залишатися працювати у селах, після реорганізації знаходиться украй важкому стані. А занепала соціальна інфраструктура та відсутність мотивації до праці щороку призводить до значної міграції мешканців із сіл до міст та закордон, що вже призвело до катастрофічної демографічної ситуації. Проте аграрний сектор традиційно посідає одне з важливих місць в економіці України. У сільському господарстві країни зайнято майже 18 % населення, виробляється більше 17% ВВП [2, с. 155]. В останні роки із розвитком фермерських господарств багато селян знайшли гідні умови праці, не виїжджаючи із села. Проте, незважаючи на ці чинники, з кожним роком у селах України загострюється ряд проблем, які потребують детального аналізу та Тернопільська область - давно освоєний аграрний регіон з усіма властивими йому проблемами. Високий рівень безробіття та найнижчий середній рівень заробітної плати зумовлює низку чинників, через які відсоток громадян від кількості працюючих, що виїхали на роботу закордон, є одним із найвищих в Україні.

Як відомо, один із дієвих механізмів, здатний розв'язати вказані проблеми та сприяти соціально-економічному піднесенню села, є розвиток малого підприємництва у ньому. Тернопільська область, маючи на своїй території унікальні природні, релігійні та історичні об'єкти, характеризується значним рекреаційним потенціалом. А помірно-континентальний клімат, чисте довкілля та добре транспортне сполучення сприяють розвитку туризму у селах.

Сільський зелений туризм є одним із найбільш перспективних напрямків відродження та розвитку українського села, загального піднесення економічного рівня регіону. Він не виснажує наявні ресурси, а підвищує рівень життя місцевого населення. [5, с 5].

Аналіз основних досліджень і публікацій. Багато науковців займалися дослідженням сільських територій та розвитку в них сільського зеленого туризму. Фундаментальний внесок було зроблено таким вітчизняними вченими, як М. Рутинський, Т. Лужанська, В. Васильєв, О. Любіцева, Г. Горішевський, Ю. Зінько, Я. Маєвський. У працях цих дослідників суттєво розширено теоретичні засади, а також здійснено розробку практичних аспектів розвитку сільського зеленого туризму. У нашому регіоні проблем розвитку сільського зеленого туризму торкалися О. Заставецька, О. Рунців, Л. Дворська, Я. Мариняк.

Мета запропонованої статті полягає в тому, щоб простежити стан розвитку сільського зеленого туризму у Тернопільському Придністер'ї і окреслити подальші його перспективи.

Виклад основного матеріалу. Сільський зелений туризм сприяє розвитку малого і середнього бізнесу жителів сільської місцевості, а з іншого боку, дозволяє міським жителям відпочивати у природних умовах. Крім того, він дає змогу розвивати знання щодо української культури і спадщини шляхом безпосередньої участі [3, с 68].

Існує три різновиди сучасного сільського зеленого туризму в Україні:

1) агротуризм - вид сільського зеленого туризму як пізнавального, так і відпочинкового характеру, пов'язаний із використанням підсобних господарств населення або земель сільськогосподарських підприємств, які тимчасово не використовуються в аграрній сфері. Цей вид може не мати обмежень у навантаженні на територію і регламентуванні видів розважального відпочинку;
2) відпочинковий (відпочинок на селі) туризм. Базою для його розвитку є капітальний житловий фонд у садибах господарів та наявні природні, рекреаційні, історико-архітектурні, культурно-побутові та інші надбання тієї чи іншої місцевості;
3) екотуризм - науково-пізнавальний вид сільського зеленого туризму, характерний для сільських місцевостей і сіл, розташованих у межах територій національних парків, заповідних зон, природних парків тощо, де передбачено відповідні обмеження щодо навантажень на територію та регламентовано види розважального відпочинку [4, с 129].

Тернопільське Придністер'я поєднало у собі всі три різновиди сільського зеленого туризму. Велика кількість туристично-привабливих об'єктів, зосереджених на півдні краю, щороку приваблює тисячі туристів. За даними комунального підприємства Тернопільської обласної ради Тернопільського обласного інформаційно-туристичного краєзнавчого центру, на території області щорічно функціонує близько 25 сільських зелених садиб. У Монастирському, Бучацькому, Чортківському, Заліщицькому та Борщівському районах - більше 10. Господарі пропонують послуги із розміщення та харчування у селах та містечках, що знаходяться неподалік культурних, історичних та природних об'єктів.

Детальніший аналіз функціонування сільських зелених садиб у Тернопільському Придністер'ї здійснюємо за такими критеріями: зручність розташування (відстань до туристично привабливих об'єктів), транспортне сполучення, кількість та якість запропонованих послуг, забезпечення туристів необхідною інформацією, наявність оригінального стилю в оформленні садиби, умотивованість цін. Характеристику зелених сільських садиб подаємо на прикладі трьох із них: «У музиканта-коваля» (смт. Коропець, Монастириський район), «Наша спелеохата» (с. Залісся, Чортківський район), «Вікторія» (с. Нирків, Заліщицький район).

Зручність розташування сільської садиби визначає пріоритети у її функціонуванні. Наприклад, якщо садиба знаходиться у лісовій місцевості, то з'являється можливість збирати лісові ягоди, гриби та лікарські трави, а якщо поруч є печери, то господарі повинні забезпечити туриста необхідним спелеоспорядженням.

Тернопільське Придністер'я характеризується високою насиченістю туристично-привабливими об'єктами. Серед основних можна виділити неповторні геологічні пам'ятки у каньйоноподібних долинах Дністра. Привернути увагу туристів можуть відслонення силурійських і девонських відкладів у м. Заліщиках, с Трубчині, с Іване-Золотому, с. Устечку та с Вістрі. Вони мають велику науково-пізнавальну цінність, а окремі - і світове значення. На півдні краю знаходиться понад 10 печер, найвідомішими серед яких є: Оптимістична – найдовша печера Європи з довжиною ходів 240.5 км, «Озерна», або «Голубі озера», довжина якої 116 км, «Млинки» (40 км), «Кришталева» (23 км), «Вертеба» (9 км) [6, с 92]. Окремо слід згадати скельно-печерні комплекси, які роками виконували функцію культових об'єктів. Розташовані вони переважно на стрімких схилах у важкодоступних місцях. Туристично-привабливими є скельно-печерні комплекси у селах Монастирок (Борщівський район) і Стінка (Бучацький район), на стінах яких збереглися стародавні написи і знаки. Неабияку увагу туристів привертають мальовничі замкові руїни Придністер'я у с Нирків Заліщицького району, у с Висічка, с Кудринці і смт. Скала-Подільська Борщівського району, у смт. Золотий Потік і с. Язловець Бучацького району. Також особливою популярністю користуються водоспади Тернопілля. Найвідвідуванішими є каскади Русилівських та Сокілецьких водоспадів, а також Джуринський, що є найвищим рівнинним водоспадом в Україні, висота якого досягає 16 м.

Усі три вищезгадані садиби у межах Дністровського каньйону Тернопільської області мають вигідне місцерозташування, оскільки знаходяться поблизу із туристично-привабливими об'єктами. Так, для садиби «У музиканта коваля» пріоритетним є розташування на Дністрі. Водне плесо ріки якнайкраще сприяє відпочинку, риболовлі та купанню, сплавам по Дністру. Крім того, у селищі зберігся палац графа Станіслава Бадені XIX ст., дерев'яна церква Успіння Пресвятої Богородиці 1795 p., костел XIX ст. Поблизу виявлено археологічні пам'ятки пізнього палеоліту, трипільської та давньоруської культур, що можуть привабити туристів на краєзнавчі та археологічні тури. Також у Коропці проходить щорічний кулінарний фестиваль «КоропФест», який у 2010 році відвідало близько 800 туристів. Унікальність розміщення садиби «Наша спелеохата» визначається її розташуванням поблизу гіпсової печери Млинки, у більшості галерей якої стіни рясно вкриті різнокольоровими гіпсовими кристалами різних розмірів. Саме печера є місцем частих спелеотурів. Садиба «Вікторія» знаходиться неподалік Джуринського водоспаду та руїн унікального Червоногородського замку XVII ст. і католицького костелу XVIII ст. Особливий інтерес замку додає те, що він розташований в абсолютно відокремленому від цивілізації місці, і до нього веде одна ґрунтова дорога червоного кольору.

На жаль, не з усіма трьома садибами є зручне транспортне сполучення, що також значною мірою впливає на чисельність туристичних потоків. У найвигіднішому становищі знаходиться садиба «У музиканта-коваля» у смт. Коропці, до якої можна доїхати з Тернополя, Івано-Франківська, Львова, Чернівців асфальтованими дорогами. Є також й щоденні прямі автобусні рейси. Значно гіршим є сполучення із с Залісся («Наша спелеохата») і с Нирків («Вікторія»). Щоправда, неподалік села Залісся пролягає залізниця, де щодня курсують потяги з Тернополя.

Кількість та якість запропонованих послуг є основним моментом, чому надають перевагу туристи при виборі зелених сільських садиб. Так, у садибі «У музиканта-коваля» вони мають можливість проживати або у 100-літній хаті, з тогочасними меблями, ліжками, набитими сіном, що ніби повертає на початок минулого століття, або у сучасному будинку зі всіма зручностями. Окрім того, господар пропонує повправлятися у ковальському ділі у старій ковальні діда-коваля, яку зберегли у її автентичному вигляді. Можна отримати і майстер-клас із випікання домашнього хліба від господині. Господарі вільно володіють російською та англійською мовами. До послуг відвідувачів садиби «Наша спелеохата» мінімальний набір зручностей. Загальна місткість двох кімнат 16 + 12 = 28 осіб (багатомісні двоповерхові ліжка найбільше відповідають спортивно-туристському духу, спати потрібно у спальниках, які можна взяти на прокат). До додаткових послуг належать організація екскурсій у печеру та прокат спелеоспорядження. Гостинні господарі садиби «Вікторія» пропонують екскурсійні маршрути до замку, водоспаду та місцевими еколо¬гічними стежками. Власники садиби володіють німецькою, англійською і французькою мовами.

Напевно, найбільшою проблемою як сільського зеленого туризму, так і туристичної сфери України загалом є недостатнє забезпечення туристів необхідною інформацією. Це активізує завдання по розміщенню туристичної реклами на Інтернет-сторінках, блогах, у соціальних мережах.

Щодо оригінальності стилю в оформленні садиб, то всі вони є по-своєму унікальними. Коропецька 100-літня хата за своїм колоритом не має аналогів в області. «Наша спелеохата» та умови проживання тут спонукають відвідати печеру та зануритись у спортивний туризм. А простота виконання садиби у Ниркові не дає відволікатися від чудодійної природи та нічного шуму Джуринського водоспаду.

Ціноутворення та цінова конкуренція визнається деякими експертами як найважливіша проблема, що стоїть перед господарями-організаторами відпочинку на селі. При організації відпочинку у сільській місцевості ціноутворення є найменш зрозумілим. Та навіть в умовах неврегульованого ринку воно піддається контролю. Зміна цін на відпочинкові послуги часто проводиться власниками осель без належного аналізу кон'юнктури ринку. Найбільш типові помилки у ціноутворенні пов'язані з їх орієнтацією на витрати, а також із тим, що ціни не переглядаються з метою коригування відповідно до ринкових змін. Безперечно, найвищою ціна є у Коропці, зважаючи на високий рівень наданих послуг,а найдешевше обійдеться відпочинок у «Нашій спелеохаті».У «Вікторії», що у Ниркові, існує гнучка система знижок.

Висновки та перспективи подальших досліджень. Проведені спостереження засвідчили, що на території Тернопільського Придністер'я, а саме у Монастириському, Бучацькому, Чортківському, Заліщицькому та Борщівському районах, можна виділити наступні типи агроосель, які можуть приймати туристів і надавати відповідні рекреаційні послуги:

1. Сільські агрооселі, що знаходяться у безпосередній близькості до річки Дністер з усіма властивими їм видами відпочинку, як, наприклад, садиба «У музиканта-коваля» у смт. Коропець.
2. Садиби розміщені поблизу печер та лісових масивів, для яких спелеотуризм та активний спортивний туризм є пріоритетними («Наша спелеохата», с Залісся).
3. Агрооселі, що знаходяться у селах, розташованих поблизу пам'яток природи та архітектури («Вікторія» у с Нирків).

Враховуючи, що туризм є важливою галуззю економіки Тернопільської області, керівництвом краю було затверджено програму розвитку туризму, якою передбачено шляхи покращення стану саме сільського зеленого туризму. Дослідження подібних тем є перспективним напрямком, спрямованим на вивчення проблеми розвитку сільських територій та їх місця у туристичному бізнесі.

Список літератури

1. Горішевський П.А. Сільський зелений туризм: організація надання послуг гостинності: навч. посіб. / П.А. Горішевський, В.П. Васильєв, Ю.В. Зінько - Івано-Франківськ: Місто НВ, 2003. - 148 с
2. Дворська Л.І. Кластерний підхід до розвитку сільського зеленого туризму регіону / Л.І. Дворська // Дністровський каньйон - унікальна територія туризму: Матеріали наук.-практ. конф. -Тернопіль: Підручники і посібники, 2009. – С 155-158.
3. Костриця М.М. Сільський туризм: теорія, методологія, практика: монографія / за наук. керівництвом і ред. проф. С.І. Ходаківського, проф. Ю.С. Цалка. - Житомир: ЖДТУ, 2006. - 196 с
4. Лендєл М.А. Місце і роль рекреаційного комплексу у розвитку економіки Закарпаття // матеріали наук.-практ. конф. - Ужгород, 1997. - С 125-136.
5. Рутинський М.Й., Зінько Ю.В. Сільський туризм: навч. посіб. - К.: Знання, 2006. - 271 с
6. Тернопільський енциклопедичний словник. - Тернопіль: видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. - Т. II.

Проанализировано состояние сельского зеленого туризма в Тернопольском Приднистерье. По ряду критериев, определяющих приоритетность отрасли, рассмотрены три усадьбы. Установлено, что есть все необходимые предпосылки для успешного развития сельского зеленого туризма в Тернопольской области.

Ключевые слова: сельский зеленый туризм, усадьба, Тернопольское Приднистерье, туристический потенциал.

There are analyzed the state of rural green tourism in Ternopil Dniester region. The criteria of three estates are considered that defines a priority of the branch. In the article is established that there are all preconditions for successful development of rural green tourism in Ternopil region.

Key words: rural green tourism, estates, Ternopil Dniester region, tourist potential.