<<< тому | зміст | вперед >>>

Григорій Усискін. Нариси історії російського туризму

Роздуми про туризм

Перш ніж почати розповідь про історію туризму, спробуємо визначити предмет нашої розмови. Сьогодні наука нараховує декілька десятків визначень туризму. Кожне з них по-своєму правильно, хоча підкреслює різні або, точніше, різні сторони, аспекти, грані одного поняття.

Не вдаючись у тонкощі вчених спорів, можна впевнено сказати, що з давніх років і до наших днів головною тут бачиться ідея багатогранності, багатоликості явища, його соціальної сутності. Розглядаючи це питання історично, спробуємо назвати деякі з цих граней. Широко відома багато років існувала в нашій країні формула-тріада: туризм - це відпочинок, пізнання, спорт.

Туризм - не просто захоплення чи мода. Це життєва потреба більшості нормальних людей. У різні часи і епохи приблизно одне і те ж приваблювало їх в туризмі: романтика подорожей, а значить, втеча від буденного, так ще можливість неформального спілкування. Кожен учасник таких подорожей починає почувати себе відкривачем і землепроходцем. Завдяки все новим змінам туризм робить життя цікавішим, наповнює її несподіваними відкриттями в природі і в суспільстві. Такі подорожі допомагають формуванню і збагаченню людини духовно і фізично.

Світ змінюється на наших очах. І про туризм різні люди говорять по-різному. Час завжди диктує межі можливого. Чи Могли ми ще два десятки років тому вважати, що туристські подорожі - це насамперед поїздки на Канарські острови і Багами, Лондон чи Рим? Сьогодні це дуже просто: відкривай майже будь-яку газету і вибирай точку на карті. Вистачило б коштів, точніше - грошей. І тоді такий турист пізнає світ з вікна автобуса або вагона, з борту теплохода або авіалайнера.

Виникає правомірне питання: скільки ж громадян нашої країни в сьогоднішнє, зовсім непростий для більшості чесних трудівників час зможуть знайти необхідну кількість коштів на таку подорож? Можна сказати точно, навіть не заглядаючи в статистику, дуже мало! Всього кілька відсотків багатих і достатньо забезпечених. У більшості ж зовсім інші проблеми.

Весь світ подорожував і продовжує подорожувати по перевіреним турфірмами шляхами, маючи у кишені путівку із зазначенням готелів і добре відомими екскурсійними об'єктами. Для багатьох країн туризм - основна стаття бюджету.

Розглянемо ще один парадокс нашого сучасного життя. Кого зовсім недавно вважали чи називали туристом? Людину з рюкзаком! Рюкзак або торбинка були невід'ємними ознаками мандрівника. Про це ще в XVIII столітті у своїй книзі «Листи російського мандрівника» писав Микола Михайлович Карамзін: «Людина в дорожньому сукню, з палицею в руці, з котомкою за плечима не зобов'язаний говорити з осторожною розбірливістю якого-небудь придворного, оточеного такими ж придворними».

Ще два десятки років тому у трамваї на такого «рюкзачника» показували пальцем і майже ніколи не помилялися. Люди з рюкзаками звикли міряти шлях кроками або мотузками, вони звикли тримати в руках весло, льодоруб, кермо велосипеда, лижні палиці. Нині рюкзак став приналежністю молоді, яка нічого спільного з туризмом не має. Його носять буквально все. Особливо дівчата-підлітки. За плечима більшості з них мініатюрні рюкзачки самих різних форм і покроїв. До нас ця мода прийшла з-за кордону. Що б це могло означати? Символ туризму, але без туризму?

Ще зовсім недавно ми пишалися і іншим туризмом - самодіяльним. Це так звані організації самостійних подорожей за продуманим керівником або групою маршруту з саморобним спорядженням і мало не самодіяльним харчуванням. Даний феномен був притаманний практично тільки одній країні в світі. Але країна займала шосту частину суші, і з феноменом доводилося рахуватися. Треба сказати, що держава і профспілки підтримували самодіяльний туризм. І тут теж своя історія.

Туризм був, є і буде явищем глибоко соціальним. Нагадаємо, що у словнику іноземних слів під редакцією професора І.А. Бодуена-де-Куртене, виданому в 1911 році, про поняття «соціальна політика» говориться, що це «законодавчі заходи для поліпшення економічного, політичного і морального становища трудящих». Сказано це було майже 90 років тому.

Навіщо взагалі люди подорожують? Багато філософи Сходу у своїх творах слово «шлях» писали з великої літери, розуміючи це як обрання людиною шляху до істини, до добра, до досконалості. І йде по цьому шляху людина не один, а з друзями, добрими та надійними побратимами. Спільне проходження маршруту, тісна життя в колективі, взаємодопомога у складних умовах стають загальноприйнятою нормою поведінки.

Кому потрібен такий туризм? Безперечно - кожному росіянину і всьому суспільству в цілому. Подібні подорожі формують і збагачують людину духовно і фізично. Він стає краще завдяки включенню елементів практичної похідної діяльності, спілкуванню з природою. Можна погодитися з тими, хто називав туризм школою виховання, загартування характеру, формування патріотичних поглядів і переконань. Туризм ще зовсім недавно виступав як один з методів удосконалення фізичних і духовних якостей, загального підйому культури людини. Така школа виховання особливо потрібна, можна сказати, необхідна насамперед юнацтву, молоді, школярам.

Спробуємо виділити сім найбільш важливих граней туризму: оздоровчу, спортивну, естетичну, пізнавальну, соціально-комунікативну, емоційно-психологічну і, нарешті, творчу.

Туризм - чудовий спосіб збереження і відновлення здоров'я, підтримання активності і працездатності. Фізичне навантаження - це, за визначенням академіка Павлова І.П., «м'язова радість буття», вона допомагає, готує до зустрічі з життєвими труднощами. Саме тому туризм з рекомендаційного побажання в боротьбі з гіподинамією переростає в потребу.

Все вищесказане не є нашим відкриттям. Про це писали і говорили всі засоби масової інформації. Ще недавно автори популярних книг пророкували до кінця століття «вибух» у нас в країні охочих подорожувати.

«Будуть подорожувати 100 мільйонів чоловік, що вдвічі більше, ніж тепер», - пророкували лідери профспілкового туризму. Подібні прогнози не були безпідставними. При опитуванні різних соціальних груп 41 відсоток опитаних для свого відпочинку на перше місце поставили самодіяльний туризм, а 26 відсотків віддали перевагу походи на турбази. Навіть пенсіонери при опитуванні в «Літературній газеті» поставили самодіяльний туризм на друге місце, відразу за санаторіями.

На жаль, прогноз не виправдався. Зі зміною принципів державної політики в області відпочинку та дозвілля для широких трудящих мас (профспілкові путівки, туристські бази) самодіяльний масовий, а також спортивний туризм сьогодні впав до нижньої позначки. Правда, почав розвиватися екстремальний туризм. Окремі групи мали спонсорів або чималі кошти, отримані іншим шляхом. Вони могли здійснювати походи вищої труднощі з перевалів Каракоруму, в Гімалаї або через пустелі Єгипту. Але таких туристів-«профі» буквально одиниці, ну, може бути, десятки.

На державному рівні про самодіяльний туризм практично забули, а проблеми соціального туризму досі обговорюються в Думі. І в професійному середовищі існує думка, що самодіяльний туризм не вимагає регулювання. Про нього просто забули. Туристські клуби стали закриватися або переходити на комерційний образ діяльності. З дотаційної частини держбюджету просто зникла стаття «туризм», вона розчинена в багатьох інших частинах, а значить, і не позначена ніде. Увага всіх зосереджена на комерційний туризм, обійшовши справжній масовий всенародний туризм.

Разом з тим, доходи населення різко скоротилися. Спортивних походів майже не стало. Багато цікавих і традиційні райони подорожей опинилися за межами Росії - на Кавказі чи в Середній Азії. Але неосяжні простори Росії. Існує ще багато красивих звіданих і незвіданих місць, придатних для туризму. Можна здійснювати і ближні походи, походи вихідного дня. Вони найбільш масові і привабливі. На жаль, і таких видів туризму стає все менше, тому що безупинно дорожчають квитки на приміські поїзди.

На безліч складних питань треба ще відповісти майбутнім працівникам, керівникам і просто громадянам Росії, щоб вирішити проблеми самодіяльного, соціального туризму. Повинен перемогти здоровий глузд, щоб усім стало зрозуміло: туризм - невід'ємна частина життєдіяльності будь-якої людини. Вже сьогодні треба шукати і знаходити ті можливості, які допоможуть відродити, і як можна раніше. Туризм з великої літери, в усьому його розмаїтті.

<<< тому | зміст | вперед >>>