Педагогічна модель реалізації культурно-просвітнього потенціалу туризму

Л.М. Устименко
Педагогічні та рекреаційні технології в сучасній індустрії дозвілля
Міжнародна науково-практична конференція
Київський національний університет культури і мистецтв
4-6 червня 2004 р.

Зміни в економічній, соціальній, культурній, політичного життя України останнього десятиліття призвели до суттєвої трансформації туристичної сфери. Туризм в умовах переходу країни на засади ринкової економіки в значній мірою комерциализировался, відкрилися нові можливості для поїздок в зарубіжні країни, придбав розвиток "елітарний" туризм, з'явилися нові форми дозвілля туристів, розширилася туристична інфраструктура у відповідності з сучасними світовими вимогами.

Разом з тим, відкритими залишаються педагогічні аспекти туристичної діяльності, зокрема, питання національного виховання молоді. Туристичні заклади більшою мірою орієнтовані на "прибуткові" форми дозвілля, а держава не в змозі в повній мірі фінансувати культурно-освітню діяльність. Це зумовило необхідність розробки адекватних даній ситуації теоретичних і практичних моделей організації культурно-просвітницької діяльності в галузі туризму.

Дане дослідження здійснювалось в рамках комплексної наукової теми "Інноваційні педагогічні і рекреаційні технології в галузі дозвілля" кафедри прикладної культурології Київського національного університету культури і мистецтв.

За основу був узятий підхід до проектування багатоцільових соціально-культурних програм на базі інтегративних моделей (В.Кирсанов).

Виявлення способу побудови такої моделі згідно даного підходу можливо на основі виявлення потенціалів системи (їхні можливості функціонувати в певних відносинах). "Реалізація потенціалу" - це процес "виявлення прихованого", процес набуття об'єктом певної міри функціональності.

Таке розуміння поняття "реалізація потенціалу" зробило можливим оперування поняттям "культурно-просвітній потенцал туризму", яке вказує на проблемне поле між умовами його реалізації і його актуальної нереалізованістю.

Було здійснено комплексне дослідження стану туристичної сфери, завданнями якого було виявлення соціокультурних механізмів функціонування туризму, що визначають стратегію розв'язання досліджуваної проблеми; аналіз організації дозвілля туристів, виявлення причин, які перешкоджають реалізації культурно-просвітнього потенціалу туризму; вивчення запитів молоді та наданих туристичних послуг.

Дослідження показало, що молодь орієнтована більшою мірою на розважальні та спортивні заходи; що в Україні переважає виїзний туризм над внутрішнім. Виявлені розбіжності між індивідуальними запитами туристів і пропонованим "стандартним" туристичним продуктом. Вважають організований туризм досить цікавим з точки зору його змістовного наповнення 48% респондентів; відчувають себе фізично міцними (рекреаційний аспект) - 51%, а більш втомленими, ніж на початку відпустки - 6%. При розробці і проведення екскурсійних програм не враховуються рівень культури, інтереси, запити туристів; оцінюють туристичний дозвілля взагалі як "якісний" - 30%, "задовільний" - 60%, "незадовільний" - 10%. Фірми займаються переважно питаннями організаційно-побутовими; спостерігається надмірна залежність заходів від головної функції певного виду туризму, внаслідок чого й існують суто пізнавальні, розважальні або спортивні програми. Серед причин, які гальмують реалізацію культурно-просвітнього потенціалу туризму, зазначаються його економічна неефективність, відсутність морального і матеріального стимулювання.

Дослідженням показано, що культурно-просвітній потенціал туризму реалізується недостатньо, оскільки в сучасній туристичної організації діяльності практичне використання закономірностей культурно-просвітньої діяльності як педагогічної системи в тому вигляді, як вони формулювалися у дослідженнях до середини 80-х років, утруднене, оскільки вони не відповідають функціональним механізмів сучасного туризму.

Запропонована структурно-функціональна модель реалізації культурно-просвітнього потенціалу туризму, яка включає такі блоки: теоретична модель інтеграції (сутність, мета, принципи, структура, технологія розробки на її основі культурно-освітніх програм); організаційно-управлінські умови його впровадження в практику діяльності туристичних фірм і установ; педагогічні умови організації дозвілля туристів в контексті інтегративної моделі; система заходів щодо практичної реалізації моделі; критерії та показники її ефективності.

Було зроблено припущення, що реалізація культурно-просвітнього потенціалу туризму може бути забезпечена шляхом інтеграції культурно-просвітницької діяльності в сучасну функціональну модель туризму (далі - "Інтегративна модель"). Сутність даного типу інтеграції полягає у такої реорганізації діяльності туристичних фірм та установ на основі усталених механізмів їх функціонування, що забезпечує рішення завдань культурно-освітньої діяльності. Це обумовлює необхідність виявлення і застосування недирективных методів стимулювання туристичних фірм (на рівні як керівництва, так і персоналу) до такої реорганізації.

Були сформульовані п'ять принципів "інтегративної моделі": доповнення, недирективности, несуперечності, зацікавленості, поліфункціональності. В відповідно з рівнями цілей (В.Кирсанов) були виділені: функціональна інтеграція (тип А - інтеграція в одному заході виховних та економічних функцій); структурна інтеграція (тип Б - забезпечення одним структурним підрозділом туристичного установи (організації) кількох функціональних напрямів діяльності); тип В - інтеграція функцій дозвілля.

Здійснено структурний аналіз туристичних фірм (структурних підрозділів і напрямів їх діяльності), які вже існують, фінансуються і можуть буть продуктивними у культурно-просвітницькому аспекті. На основі досліджень в області менеджменту, які показують можливість і доцільність перерозподілу функцій між існуючими відділами, зроблено висновок, що така інтеграція може виглядати як функціональна модифікація напрямів і видів їх (відділів) діяльності.

Аналіз організаційних структур туристичних установ привів до висновку про доцільності функціональної інтеграції культурно-просвітницької діяльності в маркетингову і рекламну діяльність, включаючи і діагностичний аспект культурно-освітньої практики в межах маркетингових досліджень туристичних установ, що не потребує суттєвих додаткових капіталовкладень. Оскільки "рекламна" діяльність здійснюється і фінансується туристичною фірмою чи установою, то в рамках "інтегративною моделі" завдання полягає в тому, щоб доповнити її просвітницькою функцією, підвищивши разом з тим результативність рекламної діяльності (принципи багатофункціональності та зацікавленості). При цьому традиційний захід (форма) набуває нового змісту, оскільки вирішує завдання як підвищення ефективності рекламної діяльності туристичних фірм, так і завдання культурно-освітнього плану.

Виділення двох векторів культурно-просвітницької діяльності - робота з потенційними туристами і робота з реальними туристами - дозволило розробити загальну схему реалізації "інтегративної моделі" на різних етапах взаємодії клієнтів з туристичними фірмами і установами (Таблиця 1).

Реалізація інтегративної моделі на різних етапах взаємодії клієнта з туристичною фірмою

Етапи взаємодії клієнта з туристичною фірмою	Функціональне наповнення заходів туристичних фірм та установ
РОБОТА З ПОТЕНЦІЙНИМИ ТУРИСТАМИ
Організація власного дозвілля, визначення конкретного виду дозвілля	Популяризація туризму як виду відпочинку в засобах масової інформації, громадських та благодійних акціях туристичної фірми або установи
Визначення мети туристичної подорожі	Розробка маршрутів відповідно певним сегментам туристичного ринку, популяризація їх у засобах масової інформації, громадських і доброчинних акціях туристичної фірми або установи
Вивчення реклами туристичних фірм	Культурно-просвітницькі заходи щодо інформування про рекреаційних ресурсах в контексті рекламного формату туристичної фірми
Вибір туристичної фірми	Формування тура відповідно до запитів потенційного туриста
Відвідування обраної туристичної фірми	Розкриття можливостей туризму в культурно-просвітньої діяльності фірми
Вивчення пропозицій туристичної фірми, ознайомлення з нормативно-правовими документами туризму («Хартія туризму», «Закон про туризм», екологічні програми)	Формування бази туру і видів туру, включення в контракти для туристів пунктів з обов'язками туристів виконувати вимоги правового, екологічного, етичного характеру; розробка культурно-дозвіллєвих програм та туристичних заходів
РОБОТА З РЕАЛЬНИМИ ТУРИСТАМИ
Укладення договору з туристичною фірмою, отримання «Пам'ятки туриста» з нормативно-правової і культурно-освітньої інформацією для туриста		Підготовка кадрів для туру, проведення семінарів культурно-просвітнього характеру для працівників туристичного установи, визначення конкретних культурно-просвітницьких заходів
Одержання замовлених туристичних послуг, ознайомлення з програмою культурно-дозвіллєвих заходів та участь у них		Реалізація туру: проведення культурно-просвітніх програм і заходів відповідно до «інтегративною моделлю»
Пропозиції і побажання по поліпшенню організації дозвілля туристів. Сприяння зростанню позитивного іміджу туристичної фірми		Аналіз якості отриманих туристичних послуг за допомогою анкетування, співбесіди тощо з питань організації туристичного дозвілля; корекція турів і програм організації культурно-просвітніх заходів туристичних установ
Реалізація культурно-просвітнього потенціалу туризму відповідно з «інтегративною моделлю»		Формування банку даних потенційних клієнтів туристичного установи

У дослідженні здійснена експериментальна перевірка розробленої структурно-функціональної моделі з метою визначення її ефективності за трьома блоків показників (відповідно до загальної технології проектування СКП): інтегральності; адекватності; функціональні показники.

Група 1. Організаційно-управлінські показники - для визначення того, наскільки організаційна структура туристичного закладу вмотивована виконувати культурно-просвітницькі функції. Виділені два критерії: мотиваційний та поведінковий для двох організаційних рівнів: "управлінського" і "виконавчого".

Група 2. Організаційно-педагогічні показники - для визначення відповідності дозвіллєвих програм організаційно-педагогічним умовам (умовам їх педагогічної ефективності: відповідність програм і заходів установок туристів на функцію дозвілля, збалансованість пізнавально-виховної, рекреаційної і розважальної функцій в організації дозвілля туристів, можливості творчої самореалізації, різноманітність форм проведення дозвілля).

Група 3. Функціональні показники для визначення ефективності "інтегративної моделі" (інтеграція А-типу). Тут виділено дві підгрупи показників:

3-а - "рекламно-іміджеві" показники, що дозволяють визначити ефективність інтеграції А-типу для вирішення рекламно-имиджевих завдань туристичних фірм і закладів (збільшення кількості клієнтів, кількість повторних звернень до послуг фірми або установи, сприяння позитивному іміджу туристичної фірми або установи, запити на конкретні програми);

3-б - показники педагогічної ефективності моделі, що дозволяють визначити ефективність інтеграції А-типу для вирішення завдань культурно-освітньої діяльності.

Експеримент здійснювався в три етапи.

Завданням першого етапу було встановлення позитивних контактів з керівництвом туристичних фірм і установ з метою їх зацікавленості у впровадженні "інтегративної моделі". Основним результатом першого етапу повинно було бути створення організаційно-управлінських умов для впровадження "інтегративною моделі".

На другому етапі здійснено аналіз структурних підрозділів та специфіки діяльності туристичних установ; розроблена система заходів у згідно з етапами взаємодії клієнтів і туристичних фірм (Таблиця 1). Програми проектувалися з урахуванням конкретної ситуації, а також ресурсного, матеріального і кадрового забезпечення.

Третій етап - впровадження програми (системи заходів), аналіз її ефективності з точки зору в культурно-просвітницькому та рекламно-іміджевий планах.

У ході експерименту було створено дві експериментальні програми для роботи з потенційними і реальними туристами.

Результати показали, що в експериментальних групах (порівняно з контрольними) спостерігається зростання значень за всіма групами критеріїв. У блоці показників сформованості знань найбільшою мірою зросли значення таких показників, як "володіння туристичної термінологією", "знання екології", "знання правових питань туризму та туристичної етики". За поведінковими критеріями в експериментальній групі найбільша позитивна динаміка простежувалася за показниками "самореалізація" (включеність у творчу діяльність), "етика туристичного поведінки"; за афективним - "захоплення дозвіллям" і "задоволеність організацією дозвілля під час туристичної подорожі".

Результати експерименту показали високу ефективність запропонованої структурно-функціональної моделі по управлінсько-організаційній групі показників на управлінському рівні та незначну - на "виконавському", що свідчить про недосконалість системи мотивації роботи персоналу. Відзначені відмінності у динаміці змін даних "мотиваційно-регулятивних" і "поведінковим" показниками в експериментальній групі: динаміка за першим виражена значно менше, ніж за другим. Це можна інтерпретувати як переважання "зовнішньої", ситуативної обумовленості поведінки над "внутрішньої". Це вказує не стільки на брак власне "інтегративної моделі", скільки на обмеженість її дії в часі, тривалість туристичної подорожі. Таким чином, отримані дані визначають доцільність досліджень на новому цільовому рівні, а саме: розробки цілісної концепції реалізації культурно-просвітнього потенціалу дозвілля, контексті якій обґрунтовуються структурно-функціональні механізми інтеграції різних сфер дозвілля, де туризм являє собою одну з них. Хоча дана проблематика виходить за межі даного дослідження, вона може розглядатися як один з аспектів її аргументації та подальшої розробки.