ВПЛИВ ТІНЬОВОЇ ЕКОНОМІКИ НА ФОРМУВАННЯ ДОХОДІВ НАСЕЛЕННЯ В УМОВАХ РИНКОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ

Без осмислення реального (у кількісному та якісному вимірі) впливу та аналітичної оцінки тіньової економічної діяльності на доходи населення не можливо не тільки спрогнозувати перспективи подальшого покращення рівня життя населення, але і адекватно оцінити поточну ситуацію у сфері доходів.

Тіньова економіка не тільки стала джерелом майнового розшарування населення країни, але відтворює його на розширеній основі. Незважаючи на загальне зростання реальних доходів у останні три роки, в Україні триває поглиблення диференціації доходів населення. В 2002 році у 84 відсотків сімей середні сукупні витрати були нижчими за прожитковий мінімум. За даними Держкомстату України на найбільш заможну (п'яту) частину населення у 2001 році припадало 39,8 % сукупних витрат, що на 0,7 відсоткових пункти більше, ніж у відповідному минулорічному періоді. Тому визначення справжньої глибини латентних процесів розподілу та перерозподілу доходів у ході здійснення тіньових практик, врахування їх впливу на рівень життя певних верств населення є вкрай необхідним об'єктом аналізу. Неврахування реально існуючих тіньових доходів не тільки перекручує показники рівня життя населення, але й руйнує ефективність соціального захисту населення.

Для обмеження тіньової економічної діяльності потрібна цілісна, комплексна система мір, спрямованих передусім на попередження та усунення причин та передумов цих явищ. "Тінь" виникає там, де існують актуальні для суспільства проблеми, які не знаходять відкритого нормального вирішення державою. До таких проблем, на нашу думку, слід віднести проблеми доходів та зайнятості.

В роботі доведено, що обмеження кола тіньових економічних практик та мінімізація їх впливу на сукупні доходи населення можливі через подальше радикальне реформування доходів населення, зайнятості, створення активної системи соціального захисту, інституціоналізацію факторних доходів як основного джерела матеріального добробуту населення. У ході такого реформування потрібно сформувати систему регулювання доходів населення. Доходи регулюються у всіх економічних системах. Ринковий розподіл доходів без втручання держави неможливий. Реформування доходів та створення механізму державного регулювання повинно спиратися на багатий світовий досвід, а також враховувати національні особливості перехідного періоду.

У висновках підведено підсумки дисертаційного дослідження, а також сформульовано його основні результати та пропозиції.

ВИСНОВКИ

У дисертації представлено комплексне теоретичне обґрунтування впливу тіньової економіки на стан доходів населення і розробку практичних пропозицій щодо зменшення тіньового сектору і зростання добробуту населення від доходів в офіційній економіці. Дослідження найбільш гострих проблем утворення, розподілу та перерозподілу тіньових доходів дало змогу зробити наступні висновки та пропозиції.

1. Тіньова економіка як господарське явище та тіньові доходи притаманні усім соціально-економічним системам, незалежно від моделі й рівня їх економічного розвитку. Але у перехідній економіці істотно змінюється їх питома вага, роль й вплив, які вони мають на суспільство, рівень і якість життя населення, механізми взаємодії з легальною економікою.

2. Наукові дослідження тіньової економіки й тіньових доходів, оцінка їх обсягів та характеру їх утворення, розподілу і перерозподілу призводять до значного перекручення макроекономічних показників. Оцінка впливу тіньової економіки на сукупні доходи населення пов'язана з труднощами теоретичного і практичного характеру, що пояснюється тим, що тіньові доходи є не лише складним, а й латентним об'єктом дослідження порівняно з офіційними доходами. Цей об'єкт дослідження є також кон'юнктурно невигідним, а за певних політичних умов і небажаним для владних структур.

3. Генетичною причиною виникнення тіньових економічних відносин є інституційна основа розвитку суспільства, яка включає офіційні й неофіційні обмеження економічної діяльності суб'єктів господарювання. Інституційне визначення дозволених видів господарської діяльності розмежовує національну економіку на офіційний і тіньовий сектори. У перехідній економіці за умов затримок інституційних трансакцій та надмірних витрат на підтримку інституційних норм виникають девіантно-мутаційні форми економічних відносин і формується відповідна їм модель господарсько-політичного механізму, що є підґрунтям поширення впливу тіньової економіки на формування та диференціацію доходів населення, зростання соціальної напруги у суспільстві, появи деградаційної спіралі його соціально-економічної динаміки.

4. Тіньова економіка - це економічна діяльність, що не враховується і не контролюється офіційними органами, а також діяльність, яка спрямована на отримання доходу шляхом порушення чинного законодавства.

Характерними рисами тіньової економіки на перехідному етапі є:

- поява ділового тандема чиновника і підприємця. В результаті незавершеності ринкових перетворень, їх невизначеності виникло сприятливе підгрунтя для превалювання приватних економічних інтересів, задля задоволення яких використовується службове становище державного чиновника; підприємець може отримати ефективний захист своїх інтересів лише тоді, коли він дає хабаря держслужбовцю;
- внаслідок занадто значної ролі держави в економіці неможливо передбачити подальший розвиток ринкових відносин; держава практично безконтрольно може дотувати з бюджету найважливіші галузі держсектора (наприклад, паливно-енергетичну), але перед цим дотації зацікавленими чиновниками "прокручуються" через систему "дружніх" фірм, або ж розкрадаються;
- надзвичайно високий рівень оподаткування, як і взагалі репресивний характер системи оподаткування, створили сприятливі можливості для несплати податків і переходу в "тінь" значної частки капіталів, що є наслідком бажання держави зберігати всі важелі управління економічними процесами у своїх руках, що в ринковій економіці недопустимо;
- асоціальний характер перетворень породили у населення зневіру, страх перед майбутнім, "вибивши" мільйони людей із звичних соціальних ніш. Природньо, що якщо людина працює на збитковому підприємстві, то знайшовши альтернативну можливість заробітку, вона офіційні органи про це інформувати не буде;
- недосконалість правового поля, наявність значної кількості "білих плям" у законодавстві створює умови для роботи в "тіні", причому досить комфортно. Незахищеність прав власності породжує у підприємця психологію тимчасовця. Усвідомлення того, що рано чи пізно його право власності може бути порушене, а правові органи не зможуть забезпечити йому відповідний захист, штовхає підприємця використовувати наявні можливості по максимуму. Якщо можна ухилитися від сплати податків, максимізувавши кримінальним шляхом свій прибуток, це необхідно зробити, оскільки трансформаційна економіка несе в собі елемент політичної нестабільності.

5. Певною особливістю розвитку тіньової економіки України стало формування центрально-адміністративних і регіонально-адміністративних груп (кланів). Якщо в 1991-1993 рр. тіньові відносини будувалися по вертикалі контролю з боку державних органів, то з 1994 року в основу переплетіння офіційних і тіньових відносин був покладений регіональний принцип. Організаційні зв'язки керівництва регіонів (областей і великих міст), регіональних силових структур, податкових служб, держапарату і залежних від них підприємств і організацій визначило їх домінуюче положення у піраміді влади. Навколо керівництва регіональних державних структур на грунті спільних економічних і політичних інтересів представників держапарату і комерційних структур почали формуватися могутні регіональні адміністративно-економічні групи. Для суб'єктів господарювання, контрольованих цими групами, штучно створювались сприятливі економічні умови. У вищих ешелонах влади також створювались підконтрольні їм комерційні структури, які функціонували так само, як і регіональні групи, проте вже у межах всієї країни. Вони включали у свій склад суб'єктів господарювання (іноді і кримінальні угруповання), які діяли під прикриттям адміністративних, силових, податкових та інших органів для забезпечення економічних інтересів вищих посадових осіб, тобто було сформовано центральні адміністративно-економічні групи. Все це сприяло тому, що у тіньовому секторі економіки система соціально-економічних відносин характеризується високою складністю і непрозорістю. Практично всі загальні оцінки масштабів тіньової економіки і обсягів доходів, що отримують суб'єкти тіньової діяльності, об'єктивно мають умовно-експертний характер.

6. В умовах ринкової трансформації економіки України виробничі відносини ускладнюються масштабною інтеграцією в них сукупності відносин дрібного стихійного та нетривалого товарного виробництва і обміну, різних за рівнем капіталізації й функціональної стійкості приватних, монопольно-капіталістичних і монопольно-кримінальних відносин. В цих умовах іде інтенсивний процес формування тіньових економічних практик як сукупності стійких і масових дій (взаємодій) суб'єктів різних рівнів (макро-, мезо-, мікро), які направлені на одержання доходів, пов'язаних з порушенням законів та інших формально-правових норм. Такі практики мають тенденцію до створення відповідних соціальних інститутів.

7. В перехідній економіці йде інтенсивний процес становлення факторної моделі доходів населення. Основні доходи утворюються на такі фактори виробництва як праця, власність, земля і підприємницькі здібності. В ринковій економіці зростання цих доходів пов'язано з підвищенням їх граничної продуктивності. В трансформаційній економіці результативний потенціал факторних доходів ще не запрацював. Не здійснена їх інституціоналізація. Ускладнюється цей процес роздвоєнням факторних доходів на офіційну та тіньову складові.

Тіньові доходи не тільки накладають свій відбиток на динаміку доходів населення, а є й джерелом глибокої диференціації населення по рівню доходів, наростання соціальних протиріч. Така ситуація є загрозою суспільному спокою і потребує негайних заходів задля детінізації економіки. Необхідною умовою прогресивного розвитку суспільства є органічне поєднання економічного і соціального, що знаходить свою реалізацію у створенні в країні соціально-орієнтованої ринкової економіки, підпорядкованості реформування економіки суспільним цілям.

8. Поряд з розв'язанням проблеми зайнятості, найважливішим фактором зменшення розмірів тіньової діяльності та її впливу на доходи населення є політика в сфері заробітної плати. Зарплата повинна суттєво підвищуватись в умовах її реформування і стати надійним джерелом підвищення добробуту населення. Важливо, щоб головним чинником впливу на розмір оплати праці стала реалізація особистих здібностей та кваліфікації, особиста праця та її результат.

9. Суттєвих змін потребує і податкова система України. Її треба перебудувати з метою перерозподілу податкового тягаря на заможні верстви населення, але головне - розширити базу оподаткування за рахунок переводу тіньової діяльності в офіційну економіку.

10. Організована злочинність, як важливий сегмент тіньової економіки являє собою сферу виробництва, розподілу, обміну і споживання нелегальних благ і послуг. Вона викликає зміну спонтанних, випадкових, хаотичних, неорганізованих дій на впорядковану, стандартизовану, нормативно врегульовану, стійку взаємодію злочинців з чітким розподілом функцій та професіоналізації. Іде процес її інституціоналізації. Ефективні заходи боротьби з організованою злочинністю лежать не в площині кримінально-правових заходів, а перш за все у сфері використання економіко-правових важелів, покращення законодавства, підприємницького середовища та культури господарювання, тобто проведення глибокої інституціональної реформи у країні, а також послідовної реалізації системи заходів з декриміналізації суспільства. Лише наполегливе спрямування курсу реформ на створення соціально орієнтованої ринкової економіки, боротьбу з тіньовими формами соціально-економічних відносин і орієнтація на зростання добробуту нації створює необхідні умови для успішної реалізації транзитивних перетворень в Україні.

11. Формування соціально орієнтованої ринкової економічної системи, визначення цивілізаційних цінностей і норм суспільного життя є нагальним завданням для транзитивних економік, оскільки саме на цьому ґрунті можливе розмежування, а також зростання офіційного і зменшення тіньового секторів національної економіки, які в сучасних умовах тісно переплітаються, дифузують між собою. Їх розмежування створює необхідну економічну, соціальну і правову базу для боротьби з неофіційними, і, насамперед, криміналізованими формами економічних відносин.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ НАУКОВИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у фахових виданнях:

1. Воробьев Е., Тимченко Б. Теневая экономика в условиях системного кризиса // Экономика Украины. - 1998. - № 8. - С. 43-47. (Дисертанту належать визначення тіньової економіки і причин її поширення в перехідний період).

2. Тимченко Б.П. Теневая экономика в условиях трансформации // Вестник Харьковского государственного университета. Проблемы стабилизации и экономического развития. - Х.: ХГУ. - 1998. - № 404. - С. 341-344.

3. Тимченко Б.П. Экономическая безопасность и теневая экономика // Вісник Харківського державного університету. Серія економічна. - Х.: ХГУ. - 1999. - № 446. - С. 167-171.

4. Тимченко Б.П. Про причини і чинники функціонування тіньової економіки // Науковий вісник Полтавського університету споживчої кооперації. Серія економічні науки. - 2001. - № 4. - С. 21-24.

5. Тимченко Б.П. Влияние теневой экономики на доходы населения в трансформационной экономике // Вісник Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна. Серія економічна. - № 575. - 2002. - С. 40-43.

Інші статті:

6. Воробьев Е.М., Тимченко Б.П. Кризис рыночного фундаментализма // Вчені записки Харківського гуманітарного інституту "Народна українська академія". Том VI, 2000. - С. 257-263.

7. Тимченко Б.П. Тіньовий сектор у перехідній економіці // Регіональні перспективи. - 2002. - № 2. - С. 152-155.

АНОТАЦІЯ

Тимченко Б.П. Вплив тіньової економіки на формування доходів населення в умовах ринкової трансформації.

Дисертація (рукопис) на здобуття вченого ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.01.0 - економічна теорія.

Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна - Харків, 2003.

Сукупні доходи населення є головним джерелом забезпечення життєдіяльності населення. В умовах ринкової трансформації економіки формується нова модель доходів населення - факторна. Основні доходи утворюються на такі фактори виробництва як праця, власність, земля і підприємницькі здібності. Створення, розподіл й перерозподіл доходів знаходиться під впливом тіньової економіки, яка набула в Україні масштабно-вибухового характеру. Тому саме ефективний потенціал факторних складових не одержав свого розвитку. Тіньові процеси стали невід'ємною рисою способу життя населення країни. Були сформовані нові моделі поведінки - тіньові практики, як стійкі і масові взаємодії суб'єктів різного рівня (макро-, мезо-, мікро), спрямовані на одержання прихованого доходу, і пов'язані з порушенням законів та інших формально-правових норм. Дослідження тіньових доходів, а також оцінка їх обсягів пов'язані з чималими труднощами теоретичного і практичного характеру. Це викликано не тільки латентним характером об'єкта дослідження, а також і тим, що цей об'єкт дослідження є небажаним для власних структур у сучасних політичних умовах. Виявлено основні причини поглиблення і розширення тіньової економіки у перехідній економіці, де головними чинниками є тривала криза доходів, інституціональна несформованність факторних доходів, неефективність державного регулювання доходів.

Серед тіньових доходів населення переважають такі, які сформувалися у сфері розподілу та перерозподілу, а не у сфері виробництва.

Систематизовані основні методи оцінки масштабів тіньової економіки.

Виявлені основні напрямки впливу тіньової економіки на доходи населення. Зроблено пропозиції стосовно мінімізації впливу тіньової економіки на сукупні доходи населення.

Ключові слова: тіньова економіка, факторні доходи, тіньові економічні практики, корупція, реформування доходів, детінізація.

АННОТАЦИЯ

Тимченко Б.П. Влияние теневой экономики на формирование доходов населения в условиях рыночной трансформации. - Рукопись.

Диссертация (рукопись) на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.01.01 - экономическая теория.

Харьковский национальный университет имени В.Н.Каразина - Харьков, 2003.

В процессе рыночных преобразований экономики происходит становление нового механизма формирования доходов населения. Факторная модель доходов населения связана не только с расширением круга доходных слагаемых (заработная плата, прибыль, предпринимательские доходы, рента, социализированные доходы), но и с рыночными механизмами их образования. Доказано, что спецификой формирования доходов населения в условиях рыночной трансформации является рост удельного веса теневых доходов, что связано с масштабным характером теневой экономики в постсоветских странах. Теневые практики превращаются в повседневную практику субъектов хозяйственной деятельности и имеют тенденцию к институционализации. Соответствующие модели поведения формируются на макро-, мезо-, микроуровнях и направлены на присвоение дохода, получаемого с нарушениями законов и других формально-правовых норм. Исследование теневых доходов и оценка их размеров связаны с большими трудностями теоретического и практического характера. Это вызвано не только скрытым характером объекта исследования, отсутствием политической воли правящей элиты, но и сложнейшим характером хитросплетений разнообразных социально-экономических отношений и форм в теневой экономике в трансформационный период: продолжительным кризисом доходов, неэффективностью государственного регулирования доходов и др.

Теневая экономика - это экономическая деятельность, направленная на получение скрываемого дохода посредством нарушения действующего законодательства. Она неоднородна и состоит из: а) неофициальной (неформальной) экономики (легальная деятельность, не учтенная официальной статистикой в силу ее несовершенства); б) скрытого производства (деятельность, которая разрешена законом, осуществляется производителями, имеющими на это право, но скрываемая от налогообложения); в) незаконной экономической деятельности (подпольная экономика); г) криминальной экономики.

Систематизированы основные методы оценки масштабов теневой экономики как на макро-, так и на микроуровнях.

Теневые доходы отличаются от классических не только тем, что являются скрытыми, но и природой своего происхождения. Их обособление носит урезанный характер, т.к. они не отражают всего комплекса производственных отношений по их формированию, обособлению и движению.

Большая доля теневых доходов носит не производственный характер, т.е. не связаны с вовлечением в процесс производства производительных ресурсов и созданием новых товаров и услуг, а имеют чисто перераспределительный характер.

Систематизированы основные методы оценки масштабов теневой экономики.

Выявлены и охарактеризованы основные направления влияния теневой экономики на доходы населения и показано, что это влияние носит в основном отрицательный характер, так как служит источником глубокой дифференциации населения по уровню доходов, нарастания социальных противоречий, сдерживания устойчивого экономического развития. Дальнейшее усиление влияния теневой экономики на доходы населения превращается в угрозу экономической и национальной безопасности страны.

Обоснованы предложения по минимизации влияния теневой экономики на доходы населения. Важным направлением детенизации доходов может быть кардинальное реформирование системы доходов населения и, прежде всего, оплаты труда. Существенное повышение доходов населения в официальной экономике должно стать надежным источником повышения благосостояния населения. Источником существенного повышения доходов является предельная производительность факторов производства, что непосредственно связано с усилением рыночного содержания среды хозяйствования.

Ключевые слова: теневая экономика, факторные доходы, теневые экономические практики, коррупция, реформирование доходов, детенизация.

ANNOTATION

Timchenko B.P. The influence of shadow economy on forming population's incomes in condition of market transformation. Manuscript.

The thesis for the degree of the Candidate of Economic Sciences, speciality 08.01.01 - Economic theory. Kharkov national university by V. N. Karazin, Kharkov, 2003.

The combined population's incomes are the main source for providing lifeactivities of people. In condition of market transformation of economy a new model of population's income is formed - (the factor's model). Main incomes are divided on such factor's of production as labour, property, land, employer's abilities.

The character of formation, distribution, and re distribution is under the influence of shadow economy, which assumes scale-explosion character. That's why the effective potential of factor's components has not developed. Shadow processes have become part and parcel of the population's life in the country. The new behaviour models were formed - shadow practices as stable and mass interactions of subjects of different level ( macro-, meza- and micro) directed to receive the concealed income and connected with breaking laws and other formal right norms.

The main reasons of deepening and broadening of shadow economy in transformation economy are exposed where one of the main factors is the prolonging crisis of incomes, institutional disformation of factor's incomes, ineficiency of income regulation by the state.

The main methods of scale valuation in shadow economy are systematized.

The new direction of influence of shadow economy on population's incomes are shown. The suggestions concerning minimization of influence on combined population's incomes are made.

Key words: shadow economy, factor's incomes, shadow economic practices, corruption, income reformation.