Труфанов А.Г.
Культура народів Причорномор'я. - 1998. - №3. - С.44-47

Динаміка попиту на рекреаційний продукт Криму

Розвиток рекреації в Криму бере свій початок з кінця дев'ятнадцятого століття. Південне узбережжя (Алушта, Гурзуф, Ялта, Алупка) облагораживалось, будувалися палацові комплекси, садиби, закладалися парки, зелені насадження, виноградники. Починаючи з 1860 року на південному березі Криму, що володіє найбільш сприятливим кліматом, починають функціонувати санаторії, пансіонати, приватні дачі. Свій подальший розвиток рекреація отримала після націоналізації кримських курортів. В 1930 році була розроблена перша схема районного планування південного берега Криму, яка в подальшому дозволила розвивати курорти Криму.

Період з 1929 по 1980 рік відзначається постійним зростанням в Криму мережі установ, що спеціалізуються на відпочинку і лікування. Якщо у 1929 році це 110 тисяч людей, які відпочили в Криму з лікуванням, то вже в 1980 році - це 8 мільйонів чоловік.

Згідно зі статистичними даними за 1990 рік, рекреаційні установи Криму, що включали в себе санаторії, пансіонати, санаторії профілакторії, будинки відпочинку, піонерські табори, обслужили 6 млн. 970 тис. осіб. На курортах Криму, безпосередньо в Ялті, відпочило 1 млн. 415 тис. осіб, у Євпаторії - 971 тисяча осіб.

Зміни політико-економічної ситуації в Криму, на Україні, в країнах СНД не сповільнили позначитися на сучасному стані і подальшому розвитку всього рекреаційного комплексу в Автономній Республіці Крим. До перебудовного періоду Крим вважався курортом всесоюзного значення, весь рекреаційний комплекс був єдиним державним механізмом, економіка розвивалася бескризисно. Урядом колишнього СРСР виділялися величезні фінансові кошти на функціонування рекреаційних установ, в результаті чого потік відпочиваючих постійно зростав. В даний час кардинально змінилася ситуація в рекреаційному комплексі, з причини того, що для більшої частини населення країн СНД Крим формально набуває статусу закордонного курорту. Нестабільність економіки, зниження рівня життя населення, політичне протистояння численних партій у боротьбі за лідерство, суперечливість законів негативно впливають на ситуацію в рекреаційному комплексі, рівень попиту на рекреаційний продукт. У сформованій ситуації відпочинок може собі дозволити лише заможна частина населення. Змінилися тимчасові і сезонні критерії, тенденції, спрямовані на скорочення часу відпочинку в літній час.

Аналіз динаміки чисельності курортно-туристичного потоку в Криму в період з 1992 р. по 1996 р. включно (рис.1), дозволяє зробити висновок, що після 1992 року намітився спад аж до 1995 року.

Чисельність відпочиваючих у 1996 році склала 1 млн. 462.635 осіб, порівняно з 1995 роком відзначається зростання чисельності курортно-туристичного потоку на 486.571 людина. Найбільша кількість відпочиваючих припадає на Південний берег Криму (Алушта, Ялта) - 678.038 людина (рис.2).

На Західному узбережжі (Євпаторія, Саки, Миколаївка, Піщане) відповідно відпочило 334.209 людина. Максимальна чисельність туристів, що відпочивають, лікуються в санаторіях в пік курортного сезону в Криму в період з 1992 р. по 1996 рік, припадає на 1992 рік - 1 млн. 486.135 осіб (рис.3).

По відношенню до 1996 року (1 млн. 315.527 людина) це на 170.608 тис. осіб більше. Максимальна чисельність туристів, що відпочивають, лікуються в санаторіях в пік курортного сезону в регіонах Криму (рис.4) за період з 1992 по 1996 рік склала 514,1 тис. осіб. на Південному березі і 337.127 людина на західному регіоні Криму.

Тенденція спаду туристичного попиту зберігається аж до 1995 року, з незначним зростанням до 1996 року. Максимальна середньорічна чисельність туристів, що відпочивають, лікуються в санаторіях (з міським і без міського населення) в пік курортного сезону по містах Криму, за період з 1992 р. по 1996 рік (рис.5,6), де максимальне число відпочиваючих припадає на Ялту - 395.6 тис. осіб і 231.84 тис. осіб (без урахування міського населення) відповідно.

На Євпаторію доводиться 274.16 тис. осіб і 140.16 тис. осіб (без урахування міського населення) відповідно.

Попит на зимовий відпочинок і відпочинок у міжсезоння в Криму фактично відсутній, що вимагає подальшого вдосконалення та розвитку рекреаційної інфраструктури, розробку знижок, пільг в зимовий період міжсезоння. У зв'язку з падінням попиту на рекреаційні послуги змінилися вимоги до всього аспекту якісної сторони обслуговування населення. Необхідно вивчати попит, проводити маркетингові дослідження, виявити достатній рівень комфорту проживання, обслуговування, вибору послуг, необхідний для залучення відпочиваючих до Криму, і поступово довести рівень комфорту і сервісного обслуговування до європейського, що дозволить цілий рік залучати населення до відпочинку і лікування в санаторіях кримського узбережжя. Таким чином буде вирішена одна з найважливіших завдань розвитку рекреації в Криму.

При наявності стабільної політичної, криміногенної, екологічної ситуації з'явиться можливість залучення відпочиваючих не тільки з країн СНД, але й інших країн світу, при цьому рівень вимогливості відпочиваючих до існуючого якості обслуговування, комфорту, додаткових послуг зростає з року в рік. Можна очікувати скорочення числа відпочиваючих і місткості старих будівель, споруд рекреаційного комплексу, в тому числі санаторіїв з курортним лікуванням, з застарілим обладнанням, у місцях малопривабливих в екологічному плані.

Крим по своїй суті є прибережним, курортних, приморським регіоном з недостатньо розвиненою інфраструктурою для розвитку внутрішнього та іноземного туризму, для чого необхідно вишукати можливості і розробити стратегію розвитку рекреаційного комплексу із залученням капіталовкладень, інвестицій. У разі, якщо Крим отримає право в законодавчому плані називатися "Вільною економічною зоною", це дозволить залучити іноземних інвесторів, туристичні фірми зі світовим рейтингом у Крим для подальшого розвитку досить перспективною і прибутковою курортно-туристичної галузі, в результаті чого Україна і місцевий бюджет Криму отримають потужний приплив коштів у дохідну частину бюджету, що забезпечить подальший розвиток курортно-рекреаційного комплексу Кримського півострова.

Республіка Крим знаходиться на перетині морських шляхів Азово-Чорноморського басейну з переважаючими морськими кордонами. Крим займає важливе стратегічне значення в туристичному потенціалі України. Чорноморські порти пов'язують Україну з Росією, Болгарією, Туреччиною, через протоки Босфор і Дарданелы з країнами Середземномор'я, Індійського океану, Далекого Сходу. Через Волго-Донський судноплавний канал відкривається дешевий водний шлях до Балтійського моря - далі до країн Західної Європи. Вигідне географічне положення Криму дозволяє стати торговельно-економічним мостом між країнами ближнього і далекого зарубіжжя. Кримський півострів володіє великим потенціалом для вдосконалення рекреаційної сфери, яка є основним пріоритетним напрямком розвитку господарства Криму. Основний напрямок розвитку туристичного комплексу - наближення його до рівня світових стандартів, що передбачає перебудову діючої мережі, так і будівництво нових готельно-туристичних комплексів, пансіонатів, санаторіїв з розвиненою мережею обслуговування.

Необхідно приділити особливу увагу благоустрою пляжів на міжнародному рівні, так як кліматичні умови - теплий середземноморський, сухий клімат, унікальна природа, ландшафт - все це вигідно відрізняє Крим від вітчизняних і зарубіжних курортів. Південний берег протяжністю 110 км вздовж узбережжя Чорного моря закритий Кримськими горами від холодних повітряних мас з півночі. Середньорічна температура в Ялті - 13 градусів за Цельсієм, середня вологість 65%, кількість сонячних днів - 225 в рік.

У Криму знаходиться близько 100 мінеральних джерел, понад 30 озер з лікувальною гряззю і ропою, велика кількість пам'яток історії, культури, природи, - близько 50 печер, а також заповідники Чорноморсько-Азовського басейну і т.д.

Наявність туристичних ресурсів, вигідне економічно-географічне розташування, багата історія Криму дозволяють віднести туристичний комплекс до ряду галузей, що мають пріоритетне значення. Досі у державній програмі України (Криму) пріоритетність туристичного господарства не передбачалася.

Проблеми екологічного характеру, урбанізація прибережного району негативно впливають на якість туристичних ресурсів, стримують розвиток туристичного комплексу. Розвиток мережі населених пунктів, промислових об'єктів, складських приміщень, різних майданчиків для обслуговування туристів супроводжуються відчуженням з фондів туристичного будівництва цінних земельних ділянок, порушенням природного комплексу.

Починаючи з 1925 р. по 1989 р. обсяг промислового виробництва в Криму збільшився в 20 разів, в тому числі: машинобудування у 76 разів, хімічній промисловості більше, ніж в 100 разів. За цей же період кількість оздоровниць збільшується менше ніж в 20 разів.

Розвиток промислового потенціалу призвело до формування потужних промислових промвузлів: Північний Крим, Центр Криму, Керченський півострів. Зрошуване землеробство призвело до затоплення великих сільськогосподарських угідь, непропорційно проводилися роботи з обробки рослин отрутохімікатами, при цьому не приділялася належна увага будівництву очисних споруд, каналізації, водопостачання, все це призвело до погіршення екологічної обстановки в Криму, що відбилося на туристичному потоці відпочиваючих в Криму. Понад 3/4 потоку організованих і неорганізованих відпочиваючих в Криму припадає на сезонний відпочинок. Переважання дрібних здравниць пояснюється відомчим підходом, близько 100 міністерств і відомств займалися будівництвом дрібних, некомфортабельних, архітектурно відсталих об'єктів. Все це відбилося на кількості відпочиваючих, які прибувають у Крим цілий рік, перевага віддається курортного сезону, основний потік складають громадяни Росії та інших країн СНД, що володіють достатніми засобами порівняно з громадянами України, на них розраховані з'явилися курортні путівки (комерційного плану), - це дозволяє рекреаційним закладам вижити в зимовий період. Але не завжди вартість путівки відповідає належному рівню сервісних послуг.

Ринок вимагає задоволених потреб, компенсації виробничих витрат отриманими послугами. Незадоволений споживач набуває найбільш якісні послуги, але вже в іншому місці. Негативно позначаються надбавки російським фірмам за комерційні путівки, які складають від 30 до 50% у кримські здравниці, що призводить до наявності претензій з боку відпочиваючих до якості та обсягу послуг.

Не існує єдиного бюро по бронюванню і реалізації путівок, що дозволило б повністю нести відповідальність за відповідність вартості путівки до кількості послуг і отримати додатковий дохід до держбюджету, для чого необхідно керівників оздоровниць проводити маркетингові дослідження пропозиції і попиту по освоєнню ринку і збуту своєї продукції.

В результаті слабкої маркетингової діяльності в 1993 році в Ялті не змогли функціонувати 32 здравниці, а в жовтні 1994 року у Великій Ялті зупинилося 90 рекреаційних установ.

Розвиток ринкових відносин в туристичному бізнесі означає, що послуги та товари продаються за реальну вартість. Найкраще задоволення бажань і потреб клієнта, за рахунок спеціалізації, досягається сегментацією туристичного ринку, де сегмент ринку - це і є особливим чином виділена частина ринку, група споживачів, яка має загальні ознаки. Процес вибору сегмента ринку складається з декількох фаз:

- визначення ознак, на підставі яких ринок розбивається на сегменти і подальше використання цих ознак для визначення всіх особливо значущих ринкових сегментів;
- визначення загального цільового ринку шляхом об'єднання тих ринкових сегментів, які найбільшим чином відповідають інтересам туристичної фірми;
- практичне використання ринкової сегментації в роботі.

Сегментацію ринку можна здійснювати за декількома факторами:

- демографічну (стать, національність, вік, професія, дохід, релігійна приналежність);
- поведінка покупця (ціна, сервіс, якість послуг, дизайн);
- географічний (місто, країна);
- психографічний (громадська думка, престижність, купівельний мотив, прихильність до певного виду).

Аналіз туристичного потенціалу Криму показує:

1.Количество і якість туристичних ресурсів, вигідне економіко-географічне положення Криму підтверджують, що туристичний комплекс регіону знаходиться в ряді галузей, що мають всі передумови для пріоритетного розвитку;
2.використання рекреаційних ресурсів Криму не відповідає потенціалові з причин:

- відсутність фінансування та інвестиційних вливань в туристичний потенціал Криму;
- неосвоєння значної частини туристичної зони;
- урбанізації прибережного району; -погіршення екологічної обстановки;
- сезонності відпочинку; -відомчої належності пляжів;
- непридатності багатьох туристичних установ до цілорічному прийому відпочиваючих;
- недостатню підготовку керівників туристичних установ.