Трегубенко О.М.
Вісник Луганського національного університету
ім. Т. Шевченка. - 2012. - №4(239). - Ч.ІІ. - С.53-59.

Особливості підготовки фахівців до організації та проведення краєзнавчої роботи в школах України

У статті висвітлюються особливості підготовки фахівців до організації та проведення краєзнавчої роботи в школах. Аналізується діяльність педагогів з розробки й здійснення заходів з формування в майбутніх учителів основ краєзнавчих знань, методики ведення краєзнавчої роботи з школярами.

Ключові слова: краєзнавство, шкільна освіта, підготовка вчителів.

На сучасному етапі розвитку освіти існує нагальна потреба здійснення системи заходів з підвищення професійної підготовки вчителів. Посилення теоретичної й практичної підготовки педагогічних працівників з фахових дисциплін та методики навчання предмету їх викладацької діяльності в школі сприятиме підвищенню якості й результативності навчально-виховного процесу в загальноосвітніх школах. Важливе значення в забезпеченні ефективного функціонування шкільної освіти має краєзнавча підготовка майбутніх фахівців – вчителів природничих наук у школі. Першочерговим напрямком вирішення цієї проблеми є гуманізація вузівської краєзнавчої освіти – створення сприятливих умов для розвитку здібностей майбутнього вчителя-краєзнавця, які забезпечать якість його роботи, закладуть основу навчально-виховної та науково-дослідницької краєзнавчої діяльності.

Окремим методичним аспектам організації й використання краєзнавства в системі вищої освіти присвячено сучасні педагогічні дослідження Т. Вайди, М. Криловець, Г. Лисичарової, В. Матіяш, Г. Міхєєвої, Т. Міщенко, В. Обозного, С. Совгіри, О. Тімець, у яких визначено сутність, внутрішню будову й тенденції розвитку краєзнавчої педагогічної освіти, досліджено організаційні й навчально-методичні аспекти професійної підготовки вчителів до краєзнавчої роботи у вітчизняних освітніх закладах.

Мета цієї статті – висвітлити методичні особливості підготовки фахівців до організації та проведення краєзнавчої роботи в школах, визначені з урахуванням позитивного досвіду розвитку природничого краєзнавства.

Готовність майбутніх фахівців – вчителів природничих наук до організації роботи школярів з вивчення природи рідного краю в школі визначається мірою сформованості когнітивного, конструктивного, технологічного й мотиваційно-ціннісного компонентів.

Когнітивний компонент представлений знанням майбутнього вчителя змісту краєзнавчої складової шкільних курсів природничих наук; методів, прийомів, форм, способів і засобів природничого краєзнавства; обізнаністю майбутнього фахівця в питаннях забезпечення реалізації краєзнавчого підходу в процесі навчання: формування краєзнавчих уявлень, конкретизації основних теоретичних положень природничих наук на прикладах місцевої природи, розкриття важливих зв’язків в об’єктах і явищах природи рідного краю.

Конструктивний компонент відображає ступінь сформованості умінь виявляти дидактичні, виховні й розвиваючі можливості природничого краєзнавства; формувати систему цілей краєзнавчої діяльності; забезпечувати постановку, розширення й диференціацію пізнавальних завдань з вивчення місцевої природи; здійснювати оптимальний вибір форм, методів, прийомів, способів і засобів краєзнавчої діяльності; конструювати зміст і структуру форм організації природничого краєзнавства та їх методичне оснащення; передбачати можливі труднощі й помилки, які можуть виникнути в учнів у процесі вивчення природи рідного краю.

Технологічний компонент передбачає опанування майбутнім вчителем умінь визначати місткість краєзнавчої складової навчальних тем; акцентувати увагу учнів на вузлових аспектах навчального матеріалу, які грають важливу роль у формуванні цілісного образу природи рідного краю; забезпечувати поетапну організацію роботи з її дослідження; використовувати загальні підходи до формування загальних навчальних і спеціальних краєзнавчих умінь школярів, розширення поля дії творчої ініціативи й пізнавальної самодіяльності школярів, формування їх пізнавальних інтересів засобами природничого краєзнавства.

Мотиваційно-ціннісний компонент представлений чітко сформованими поглядами, переконаннями, громадянською позицією, ціннісними орієнтирами особистості щодо місцевої природи, мотивацією краєзнавчої діяльності, потребами в професійному самовизначенні в галузі дослідження та охорони природи рідного краю.

Урахування позитивного досвіду вітчизняної освіти в напрямку підготовки вчителів до краєзнавчої роботи в школах дозволяє визначити конкретні шляхи підтримки навчально-виховного процесу в плані формування зазначених компонентів, це:

- розширення змісту краєзнавчої освіти, розробка програм навчальних краєзнавчих курсів відповідно до можливостей вузів і потреб регіонів, підготовка належного науково-методичного забезпечення, відбитого в підручниках нового покоління, навчальних і методичних посібниках, дидактичних засобах;
- оптимальне використання фахівцями-викладачами сучасних методик та технологій (проблемної технології, технології проектів, технології диференційного навчання, технології організації самостійної діяльності, групової роботи, сучасних інформаційних технологій) навчання, спрямованих на набуття студентами професійних знань щодо організації вивчення природи рідного краю, формування відкритого навчального середовища де краєзнавчі знання стають підґрунтям для вирішення реальних життєвих проблем, на становлення та виявлення компетентностей майбутніх вчителів-краєзнавців;
- залучення студентів природничих факультетів до активної краєзнавчої-дослідницької, екскурсійно-туристської, суспільно-корисної – діяльності з метою формування стійких мотивів до самореалізації в професійній діяльності та набуття досвіду практичної та експериментальної краєзнавчої роботи, навичок вирішення проблем збереження та перетворення природи рідного краю.

Одним з ефективних шляхів вирішення завдань оптимізації навчально-виховного процесу та посилення вимог до рівня краєзнавчої підготовки майбутніх фахівців – викладачів природничих наук, які можуть забезпечити високий рівень організації та функціонування природничого краєзнавства в школі, може стати впровадження спецкурсу „Розвиток шкільного природничого краєзнавства в Україні (20-80-ті роки ХХ століття)”. Основними завданнями курсу ми визначаємо:

- забезпечити усвідомлення студентами: суспільно-політичних та культурно-освітніх передумов генезису природничого краєзнавства як складової системи вітчизняної шкільної освіти в 20-80-ті роки ХХ століття; основних особливостей структури, змісту, форм, методів і засобів програмного та позапрограмного природничого краєзнавства на кожному з етапів його розвитку; можливостей використання позитивного досвіду природничого краєзнавства в сучасних умовах; перспектив подальшого розвитку природничого краєзнавства в системі вітчизняної шкільної освіти;
- навчити студентів самостійно здійснювати порівняльний аналіз етапів розвитку вітчизняної шкільної освіти з метою виявлення її теоретичних і практичних надбань;
- виробити в майбутніх учителів географії методологічні основи методичного мислення і практичної діяльності з організації програмної й позапрограмної краєзнавчої роботи в школі з урахуванням досвіду, накопленого шкільним краєзнавством у радянські часи.

Запропонована нами система науково-методичного забезпечення спецкурсу «Розвиток шкільного природничого краєзнавства в Україні (20-80-ті роки ХХ століття)», побудована з урахуванням принципів кредитно-модульної системи навчання з метою забезпечення індивідуально орієнтованого підходу до засвоєння студентами матеріалу курсу, розвитку їх творчого потенціалу й підвищення професійної компетенції майбутніх вчителів географії в питаннях організації краєзнавчої роботи учнів загальноосвітньої школи. У відповідності з цією концепцією й реалізацією модульного підходу структура курсу має таку логіку:

- перший модуль курсу, присвячений аналізу природничого краєзнавства як складової вітчизняної шкільної освіти, висвітленню його становлення й передісторії розвитку, характеристиці особливостей організації, змісту, методів і форм природничого краєзнавства в умовах реформування вітчизняної шкільної освіти в 1920-1957 роках ХХ століття;
- другий модуль розкриває основні тенденції розвитку шкільного природничого краєзнавства та висвітлює особливості методичної системи програмної та позапрограмної роботи школярів з вивчення природи рідного краю в 1958 – середині 80-тих років, розкриває шляхи оптимізації та перспективи розвитку природничого краєзнавства в системі шкільної освіти в Україні.

Модулі складаються з міні-модулів (тем робочої програми), кожен з яких, містить теоретичний і практичний блок. Теоретичний блок представлений тезисним викладанням теоретичного матеріалу за темами програми. Практичний блок включає методичні вказівки, спрямовані на організацію практичних або семінарських занять та перелік завдань репродуктивного, конструктивного й творчого характеру для самостійного виконання за темою. Наведемо приклади завдань, запропоновані студентам для закріплення засвоєних знань за темою «Шляхи оптимізації шкільного природничого краєзнавства», які виконувалися ними під час практичної роботи та в процесі самостійної позааудиторної роботи [1, с. 136-138].

Практична робота. Тема: «Шляхи оптимізації шкільного природничого краєзнавства»

Питання і завдання для самостійної підготовки:

1. Розкрити можливості процесу пізнання природи рідного краю в формуванні емоційно-ціннісного відношення до навколишньої дійсності й досвіду творчої діяльності учнів.
2. Скласти структурну схему складових краєзнавчого комплексу загальноосвітніх закладів.
3. Запропонувати можливі напрями дослідницько-експериментальної краєзнавчої роботи учнів з дослідження природних компонентів своєї місцевості.

Завдання для аудиторного виконання:

1. Розкрити значення прийомів формування досвіду емоційно-ціннісного відношення до навколишньої дійсності в процесі вивчення природи своєї місцевості для оптимізації цього процесу. Навести приклади завдань, спрямованих на: розвиток сенсорної сприйнятливості й спостережливості учнів під час цілеспрямованих спостережень за природними компонентами своєї місцевості; включення учнів у рецептивно-естетичну діяльність; створення ситуацій емпатичного переживання при сприйнятті реальних об’єктів природи рідного краю; використання в процесі вивчення природи рідного краю здобутків усної народної творчості, вивчення культурних традицій українського народу.
2. Висвітлити значення прийомів формування в учнів досвіду творчої діяльності для підвищення ефективності шкільного природничого краєзнавства. Навести приклади завдань, спрямованих на: організацію реальних проблемних ситуацій; включення школярів у науково-дослідну, пошукову діяльність; включення учнів у мистецько-творчу діяльність; організацію розробки й виготовлення засобів наочності з використанням місцевого матеріалу.

Питання і завдання для самоконтролю:

1. Чим пояснити ознаки стагнації розвитку шкільного природничого краєзнавства на сучасному етапі розвитку шкільної освіти в Україні?
2. Розкрити основні шляхи оптимізації шкільного природничого краєзнавства.
3. Висвітлити можливості включення учнів у різні види суспільно-корисної діяльності з метою підвищення практичної й прикладної спрямованості шкільного природничого краєзнавства.
4. Розкрити напрями вдосконалення процесу збору, обробки, систематизації та збереження природничого краєзнавчого матеріалу.

Перелік завдань для самостійного виконання за темою: «Шляхи оптимізації шкільного природничого краєзнавства»:

1. Заповнити таблицю «Приклади проблемних питань і завдань краєзнавчого характеру» з такими колонками: проблемні питання і завдання краєзнавчого характеру, місце їх постановки в навчальному процесі, діяльність учнів з їх вирішення.
2. Запропонувати дві можливі теми проектів, спрямованих на дослідження природи рідного краю, для курсів «Загальна географія» 6 клас та «Фізична географія України» 8 клас (враховуючи вікові особливості учнів). Обґрунтувати свій вибір.

Професійний розвиток педагогічних працівників можливий і під час підготовки й перепідготовки викладачів природничих дисциплін, класних керівників, інструкторів краєзнавчо-туристичної роботи в закладах післядипломної педагогічної освіти. Він може відбуватися шляхом розширення бази компонентів змісту краєзнавчої освіти, ознайомлення з новітніми напрямами й методами дослідженнями природи рідного краю, висвітлення можливостей її охорони та використання. Враховуючи позитивний досвід вітчизняної освіти в напрямку підготовки викладачів, методистів, інструкторів з шкільної краєзнавчої роботи на центральному, регіональному та місцевому рівнях, в рамках післядипломної краєзнавчої освіти оптимальним буде: розробка теоретичної моделі й програми підготовки вчителя природничих наук, як краєзнавця-дослідника; проведення моніторингу рівня опанування фахівцями основних компонентів краєзнавчої освіти з метою модернізації змісту та структури краєзнавчої підготовки педагогічних працівників; відбір оптимальної сукупності форм і методів організації педагогічної діяльності, що позитивно впливає на краєзнавчу підготовку педагогічних працівників, розвиток системи їх професійної майстерності; розробка й впровадження в систему післядипломної краєзнавчої підготовки педагогічних працівників тематичних освітніх програм, тематичних і проблемних семінарів, індивідуальних програм краєзнавчої тематики; створення відповідної інформаційної системи забезпечення краєзнавчої роботи в загальноосвітніх навчальних закладах методичними, програмними та інструктивними матеріалами.

Підводячи підсумки, відзначимо, що підготовка фахівців до організації та проведення краєзнавчої роботи в школах повинна здійснюватися за умови урахування позитивного досвіду розвитку шкільного краєзнавства. Використання надбань вітчизняної освіти можливе за умови розширення системи краєзнавчої освіти та її методичного супроводу за рахунок застосування, перевірених часом і незаслужено забутих, форм, методів і засобів програмного та позапрограмного краєзнавства; впровадження інтегрованих спецкурсів (як приклад, спецкурс «Розвиток шкільного природничого краєзнавства в Україні (20-80-ті роки ХХ століття)», які, на базі історико-педагогічного аналізу та узагальнення передового педагогічного досвіду, забезпечують вирішення завдань оптимізації краєзнавчої підготовки майбутніх фахівців; активного висвітлення досягнень у галузі краєзнавства в системі підготовки й перепідготовки освітян в закладах післядипломної педагогічної освіти, що забезпечить розширення професійних знань вчителів у області краєзнавчої роботи та сприятиме розвитку методичної складової їх педагогічної майстерності.

Перспективним напрямком дослідження буде розробка тематичних освітніх програм, які сприятимуть оновленню змісту краєзнавчої освіти в вищих навчальних закладах.

Література

1. Трегубенко О.М. Розвиток шкільного природничого краєзнавства в Україні (20-80-ті роки ХХ століття): навч. посіб. / О.М. Трегубенко; Держ. закл. „Луган. нац. ун-т імені Тараса Шевченка“. – Луганськ: ДЗ „ЛНУ імені Тараса Шевченка“, 2011. – 197 с.

Трегубенко Е.Н. Особенности подготовки специалистов к организации и проведению краеведческой работы в школах Украины

В статье освещаются особенности подготовки специалистов к организации и проведению краеведческой работы в школах Украины. Анализируется деятельность педагогов по разработке и осуществлению мероприятий, направленных на формирование у будущих учителей основ краеведческих знаний, методики ведения краеведческой работы со школьниками.

Ключевые слова: природное краеведение, школьное образование, подготовка учителей.

Tregubenko E.N. Features of training of specialists to organization and conducting of regional work in schools of Ukraine

In the article of carried out feature of training of specialists to organization and conducting of regional work in schools of Ukraine. Activity of teachers is analyzed on development and realization of measures on organization of work on forming for the teachers of bases of regional knowledge’s.

Keywords: natural study of a particular region, school education, training of teachers.