Туризм в СРСР

У Росії перша велика туристська організація заснована у 1885 році в Петербурзі - "Підприємство для громадських подорожей в усі країни світу" Ліпсона. Були засновані Альпійський клуб в Тбілісі (1877), Кримський гірський клуб в Одесі (1890) з філіями в Ялті та Севастополі (пізніше Кримсько-Кавказький гірський клуб), Російська туринг-клуб (товариство велосипедистів-туристів) у Петербурзі (1895) з відділеннями у Москві, Києві, Ризі та ін., перетворений в 1901 в Російське суспільство туристів (РОТ). За статутом РОТ його членами не могли бути учні й нижні військові чини. Товариство організовувало поїздки по країні та за кордон. До 1914 налічувалося близько 5 тис. членів РОТ, головним чином представників імущих класів.

Виникнення радянського туристського руху відноситься до початку 20-х рр. Організацією поїздок для робочих займалися профспілки, для учнів і червоноармійців - народний комісаріат освіти. (Перша радянська туристська організація створена в 1918 - Бюро шкільних екскурсій Наркомосу.) Однак туристські подорожі не носили масового характеру.

У середині 20-х рр. відновило (змінивши статут) діяльність РОТ. У 1928 створено акціонерне товариство "Радянський турист", 1929 акціонерне товариство "Інтурист", товариство пролетарського туризму (ОПТ РРФСР, яке прийшло на зміну РОТ). У 1930 постановою РНК СРСР на базі "Радянського туриста" і товариства пролетарського туризму створено Всесоюзне добровільне товариство пролетарського туризму і екскурсій (ОПТЭ), у 1932 - Центральна дитяча екскурсійно-туристська станція Наркомосу РРФСР. ОПТЭ виконало велику роботу по залученню населення у туристські походи та екскурсії, розвитку мережі туристських баз і маршрутів. В 1930 налічувалося 169 тис. членів ОПТЭ, у 1932 році їх було вже 937 тис., діяли 92 туристські бази всесоюзного значення, в дальніх і місцевих подорожах та екскурсіях брали участь 6,6 млн. чол. У 1936 постановою ЦВК СРСР керівництво роботою в галузі місцевих і далеких подорожей та екскурсій покладено на ВЦРПС, у складі якого утворено туристсько-екскурсійне управління (ТЕУ), що замінило ОПТЭ. До 1940 профспілки створили кілька тисяч туристичних осередків на підприємствах і в навчальних закладах, організували в багатьох районах країни туристично-екскурсійні маршрути, на яких функціонувало 165 турбаз і таборів. В період Великої Вітчизняної війни 1941-45 багато туристські бази були зруйновані. У квітні 1945 радянські профспілки прийняли рішення про відновлення діяльності туристсько-екскурсійного управління ВЦРПС. У 1945 туристично-екскурсійні управління були створені в Москві, Ленінграді, Криму, на Північному Кавказі, в Краснодарському краї, Грузинської РСР; у 50-60-ті рр. - у всіх союзних республіках, 33 краях і областях РРФСР, 144 містах - клуби туристів. У 1962 ТЕУ профспілок реорганізовані в ради по туризму; у Москві утворений Центральний раду з туризму (ЦСТ), до складу якого увійшли представники центральних державних і громадських організацій та установ, соучаствующих в обслуговуванні туристів. До 1965 ради по туризму працювали практично у всіх союзних і автономних республіках, краях і областях; у великих містах - екскурсійні бюро. У системі профспілок функціонували 452 туристські бази на 80 тис. місць, орендовані 82 річкових і морських теплохода, діяли 240 рейсів туристських поїздів, туристськими установами профспілок обслуговано близько 1,7 млн. туристів та понад 8 млн. екскурсантів.

У 1969 ЦК КПРС, Рада Міністрів СРСР і ВЦРПС прийняли постанову "Про заходи щодо подальшого розвитку туризму та екскурсій у країні", яке поставило завдання перетворити туристично-екскурсійна справа у велику галузь обслуговування населення. ЦСТ перетворений у Центральний раду з туризму та екскурсій (ЦСТЕ).

У 1971-75 на розвиток матеріальної бази туризму профспілками виділено 0,5 млрд. руб., кількість турбаз, готелів, кемпінгів доведено майже до 1 тис. (кількість місць зросла з 150 тис. до 300 тис.), обсяг туристсько-екскурсійних послуг зріс з 260 млн. руб. в 1970 до 1 млрд. в 1975. За розмахом туристського руху СРСР займає одне з перших місць у світі. У 1975 число осіб, що проводили відпустка і канікули за межами постійного місця проживання, досягло 140-150 млн. осіб (оцінка, включаючи поїздки в будинки відпочинку, пансіонати, санаторії, піонерські табори та ін), що становило близько 20% від всього числа туристів в світі.

ЦСТЕ був однією з найбільших туристських організацій в світі, яка обслуговує близько 26 млн. туристів і близько 130 млн. екскурсантів на рік (1975). В системі ЦСТЕ функціонувало понад 350 маршрутів всесоюзного значення та понад 6 тис. маршрутів місцевого значення; організовано щорічно понад 8 тис. морських і річкових круїзів, близько 9 тис. залізничних, понад 30 тис. авіаційних і понад 200 тис. автобусних туристських рейсів. Майже в 600 містах і населених пунктах були відкриті екскурсійні бюро та бюро подорожей та екскурсій. В країні діяло понад 3 тис. клубів і понад 14 тис. пунктів прокату туристського спорядження. На підприємствах, будовах, у колгоспах, радгоспах, НДІ та вищих навчальних закладах було створено близько 60 тис. туристських секцій, що об'єднали туристів-спортсменів, займалися пішохідних, лижних, водних, велосипедних і ін. видами спортивного туризму, включених (з 1949) в Єдину всесоюзну спортивну класифікацію. Регулярно проводилися змагання (у тому числі і всесоюзні) за видами спортивного туризму. При радах по туризму були створені маршрутно-кваліфікаційні комісії та контрольно-рятувальна служба. Понад 100 тис. чол. (1975) мали спортивні розряди і понад 600 - звання майстра спорту СРСР по туризму. Нормативи спортивного туризму були включені у Всесоюзний фізкультурний комплекс "Готовий до праці і оборони СРСР".

У 1971-75 отримала подальший розвиток мережа дитячих екскурсійно-туристських станцій (ДЭТС), роботою яких керує Центральний ДЭТС міністерства освіти СРСР (заснований в 1970). У 1975 було близько 200 ДЭТС, понад 300 дитячих туристських баз при них; на базах відпочивало близько 1 млн., в екскурсіях брало участь близько 8 млн., в самодіяльних походах - понад 8 млн. школярів.

З кінця 50-х рр. в умовах ослаблення міжнародної напруженості та розвитку культурно-економічних контактів між країнами різко розширилися міжнародні туристські зв'язки СРСР. Активізувалася діяльність "Інтуриста", створено Бюро міжнародного молодіжного туризму "Супутник" (1958), в ЦСТ утворено відділ по міжнародного туризму (1958), в 1964 засноване Управління по іноземному туризму при Раді Міністрів СРСР, яке у 1969 перетворено в Головне управління по іноземному туризму (ГУИТ) при Раді Міністрів СРСР. В 70-е рр. зміцнилася матеріальна база іноземного туризму в СРСР, розширилася географія подорожей. "Інтурист" пропонує свої послуги більш ніж в 100 містах країни, "Супутник" має 19 міжнародних молодіжних таборів. Значно збільшився обмін між зарубіжними та радянськими профспілковими туристськими організаціями. Кількість іноземних туристів в СРСР зросла з 2 млн. чол. у 1970 році до 3,7 млн. 1975, більш 2 млн. радянських громадян у 1975 виїжджало за кордон. За масштабами діяльності "Інтурист" увійшов до числа 10 провідних туристичних фірм світу, "Супутник" - найбільша у світі молодіжна туристична організація.

По багатству і різноманітності рекреаційних ресурсів СРСР займало 1-е місце в світі. У країні налічувалося понад 450 природних районів, особливо сприятливих для відпочинку і санаторного лікування, понад 500 курортних центрів, кілька десятків тисяч екскурсійних об'єктів. Багато туристські маршрути мали унікальний характер, наприклад транссоюзный залізничний круїз: Владивосток - міста Сибіру - Москва - Ленінград - Рига - Таллін - Вільнюс - Київ - Крим - Кавказ - через Каспійське море (поромом) - столиці республік Середньої Азії - Владивосток (подорож триває 30 днів); авіаційний: Москва - Хабаровськ - Владивосток - Путятін - Камчатка (Долина гейзерів - вулкан Гримучий - Петропавловськ) - Москва; річковий: на плотах по р .. Білої (Урал); морський: Мурманськ - Північний Льодовитий океан - Дудинка (Норильськ) - Мурманськ; кінний - по гірському Алтаю.

Туристське рух в СРСР розвивалося відповідно до державної політикою в галузі охорони здоров'я народу, мало яскраво виражений соціальний характер. Тільки з фондів державного соціального страхування щороку виділялося понад 1 млрд. крб. на придбання пільгових путівок і різні дотації закладам туризму, відпочинку, санаторно-курортного лікування та ін. Крім того, на ці ж цілі витрачалися значні суми з громадських фондів підприємств і радгоспів. Для подорожі по путівках профспілкових, молодіжних та дитячих туристських організацій існували пільгові транспортні тарифи. Соціальна структура туристського потоку (70-е рр.): робітники промислових підприємств і службовці - 33%, інженерно-технічні працівники і творча інтелігенція - 28%, студенти і учні - 18%, робітники радгоспів, колгоспники - 9%, пенсіонери - 4%, інше - 8%.

У 1975 75-80 млн. осіб (оцінка) брали участь у тривалих і короткочасних самодіяльних подорожах, походах, самостійно виїжджали до місця організованого відпочинку, приміські зони, в ін. міста з оздоровчими, пізнавальними, соціальними, спортивними та ін. цілями.

По сукупним витратам на відпочинок, пов'язаний з переміщенням у місце його проведення, населення розтратило в рік 13-14 млрд. руб. (1975, оцінка), або близько 5,5% до всього фонду споживання товарів і послуг. За показником витрат туризм займав одне з перших місць в структурі споживання населенням товарів і послуг.

Наукові дослідження в галузі туризму вели інститут географії АН СРСР, Центральний і зональні інститути курортології та фізіотерапії міністерства охорони здоров'я СРСР, Всесоюзна науково-дослідна лабораторія туризму та екскурсій ЦСТЕ (Москва), Науково-дослідна лабораторія іноземного туризму і ін. організації. Кадри для туристських організацій готують центральні і зональні туристські курси ЦСТЕ, інститут підвищення кваліфікації спеціалістів ГУИТ при Раді Міністрів СРСР, спеціальний факультет у Вищій школі профспілкового руху ВЦРПС.

Видавалися: щомісячний ілюстрований журнал "Турист" (ВЦРПС), регулярно - проспекти "Туристські маршрути" (ЦСТЕ ВЦРПС), для зарубіжних туристів - ілюстрований журнал "Подорож в СРСР" (російською, англійською, французькою та німецькою мовами, видавництва Головного управління по іноземному туризму при Раді Міністрів СРСР). Союз радянських товариств дружби та культурних зв'язків із зарубіжними країнами видає газету "Московські новини" (англійською, французькою, іспанською, арабською мовами) та ін видавництво "Фізкультура і спорт" і Профиздат щорічно випускали книги про подорожі і брошури з питань туризму, розраховані на масового читача.